РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

після завершення навчання передбачено консультаційно-методичний супровід слухачів із питань розвитку читацької та комунікативної компетентностей учнів, упровадження сучасних підходів до навчання української та зарубіжної літератури, удосконалення й апробації авторських навчально-методичних матеріалів.

Слухачам забезпечується доступ до електронних навчально-методичних матеріалів, можливість отримання консультацій, представлення й обговорення авторських методичних розробок у професійній спільноті, обміну досвідом та участі в методичних і науково-практичних заходах Інституту.

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено проведення інтерактивних лекційних і практичних занять, а також самостійну роботу слухачів. Освітній процес ґрунтується на принципах компетентнісного, діяльнісного, текстоцентричного та практикоорієнтованого навчання й спрямований на вдосконалення професійної компетентності вчителів української мови і літератури, зарубіжної літератури.

Особливістю практичних занять є аналіз художніх текстів, моделювання сучасних уроків української та зарубіжної літератури, виконання професійно орієнтованих завдань, аналіз педагогічних ситуацій і методичних кейсів, конструювання системи вправ для розвитку читацької та комунікативної компетентностей учнів, розроблення компетентнісно орієнтованих завдань, інструментів формувального оцінювання, а також створення цифрових освітніх продуктів із використанням сучасних цифрових сервісів і технологій штучного інтелекту.

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових, науково-методичних та навчально-методичних матеріалів, аналіз результатів міжнародного дослідження PISA й сучасних підходів до формування читацької грамотності, виконання професійно орієнтованих практичних завдань, проєктування системи вправ до програмних творів української та зарубіжної літератури, розроблення комунікативних практик, використання цифрових інструментів для створення навчально-методичних матеріалів та підготовку складників підсумкового методичного кейсу.

Контрольні заходи передбачають вхідне та вихідне діагностування, підсумкове тестування, презентацію підсумкового методичного кейсу та підсумкову рефлексію. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою відповідно до критеріїв, визначених програмою.

Зміст Програми структуровано за трьома взаємопов'язаними модулями, які забезпечують послідовний перехід від осмислення сучасних підходів до розвитку читацької та комунікативної компетентностей учнів до практичного опанування методик текстоцентричного навчання, комунікативних практик, цифрових технологій і проєктування компетентнісно орієнтованих уроків української та зарубіжної літератури.

Загальний обсяг програми становить 30 годин (1 кредит ЄКТС): 4 години лекційних занять, 18 годин практичних занять, 6 годин самостійної роботи та 2 години контрольних заходів.

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ: РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Тема 1.1. Розвиток читацької та комунікативної компетентностей на уроках української та зарубіжної літератури 

У межах теми розглядаються сучасні наукові та методичні підходи до формування читацької й комунікативної компетентностей учнів у процесі навчання української та зарубіжної літератури. Аналізуються сутність читацької компетентності, її складові, читацькі вміння та навички учнів, а також педагогічні умови їх ефективного розвитку.

Особливу увагу приділено ролі вчителя літератури у формуванні стійкої мотивації до читання, розвитку читацького інтересу, здатності учнів самостійно обирати літературу відповідно до вікових та особистісних потреб, осмислено сприймати, аналізувати й оцінювати прочитане.

Розглядаються методичні засади організації роботи з художнім текстом: формування знань із теорії та історії літератури, розвиток навичок аналізу й інтерпретації твору, залучення учнів до дослідницької діяльності, удосконалення усного та писемного мовлення, розвиток естетичного смаку й читацької автономії.

Тема 1.2. Сучасна літературна освіта в Новій українській школі: традиції, інновації та розвиток читацької й комунікативної компетентностей 

У лекції розкрито сучасні тенденції розвитку мовно-літературної освіти в умовах Нової української школи, висвітлено концептуальні засади формування читацької та комунікативної компетентностей учнів. Проаналізовано взаємозв'язок традиційних і сучасних підходів до навчання української та зарубіжної літератури, роль художнього тексту у формуванні ціннісних орієнтацій, критичного мислення та культури діалогу.

Особливу увагу приділено компетентнісному потенціалу сучасного уроку літератури, використанню діяльнісних, дослідницьких та інтерпретаційних методик, що сприяють розвитку читацької грамотності, умінню аналізувати, інтерпретувати й оцінювати художні тексти, аргументовано висловлювати власну думку та брати участь у змістовній комунікації.

Також розглядаються актуальні виклики сучасної літературної освіти, зокрема інтеграція традицій і педагогічних інновацій, використання цифрових технологій, формування мотивації до читання та створення освітнього середовища, орієнтованого на особистісний розвиток учня.

МОДУЛЬ 2. СУЧАСНІ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

Тема 2.1. Читання як ключова компетентність сучасної освіти: виклики та пріоритети

Читацька компетентність розглядається не лише як навичка декодування тексту, а як здатність до розуміння, використання, оцінювання текстів та рефлексії над ними. Слухачі знайомляться з вимогами міжнародного дослідження PISA та національними стандартами щодо функціональної грамотності. Розглядається поняття «глибинного читання» в епоху кліпового мислення та роль вчителя як модератора читацького досвіду.

Тема 2.2. Типи читання та їх педагогічний потенціал у мовно-літературній освіті

Вивчення стратегій ознайомлювального, вибіркового, аналітичного (повільного) та критичного читання. Слухачі аналізують, як різні типи роботи з текстом допомагають учням опановувати великі обсяги інформації та виокремлювати головні сенси. Особлива увага приділяється естетичному читанню, що спрямоване на отримання задоволення від художнього слова.

• Діагностика читацьких умінь учнів: інструментарій та критерії

Методи виявлення рівнів розуміння тексту: від фактологічного до концептуального. Розроблення інструментів моніторингу (тести, відкриті запитання, рівневі завдання). Слухачі вчаться розрізняти помилки в інтерпретації та технічні труднощі під час читання, формуючи індивідуальні траєкторії розвитку учня.

• Практикум «Конструювання завдань на різні типи читання»

Слухачі опрацьовують алгоритм створення системи запитань до художнього твору (за таксономією Блума). Робота над кейсами: підготовка завдань, що стимулюють пошук прихованих змістів, порівняння тексту з іншими видами мистецтва та рефлексію над власним емоційним станом.

Тема 2.3. Стратегії передтекстової роботи: мотивація та формування читацького інтересу

Методи створення «передчуття» тексту: використання антиципації, асоціативних кущів, «хмаринок слів», кроссенсів та прийому «прогнозування за назвою». Слухачі опановують техніки залучення учнів до читання через актуалізацію їхнього особистого досвіду та створення проблемних ситуацій ще до початку знайомства з твором.

Тема 2.4. Аналітичне читання та інтерпретація тексту як діалог культур

Методи текстоцентричного аналізу: «читання з позначками», «подвійні щоденники», фішбоун. Розгляд твору в широкому культурному контексті: виявлення ремінісценцій, алюзій та інтертекстуальних зв’язків. Формування уміння бачити в літературному герої представника певної епохи та водночас особистість, близьку сучасному підлітку.

Тема 2.5. Комунікація як простір інтерпретації: діалог, полілог і сократівський семінар на уроці літератури

Комунікація розглядається як ключовий механізм народження смислу під час аналізу художнього твору.

Опанування моделі організації навчального діалогу: фасилітована дискусія, літературні дебати, сократівський семінар, метод «відкритих запитань».

Тема 2.6. Розвиток критичного мислення на уроках літератури

Застосування методів «Шість капелюхів», «Діаграма Венна», «Дебати» для аналізу вчинків героїв та авторської позиції. Навчання учнів розрізняти факти та судження в тексті, виявляти маніпулятивні техніки та аргументовано відстоювати власну точку зору. Створення безпечного простору для висловлення альтернативних думок.

Тема 2.7. Проєктування компетентнісного уроку літератури: від задуму до результату

Моделювання структури сучасного уроку, де в центрі – діяльність учня. Слухачі складають технологічні карти занять, інтегруючи читацькі стратегії та комунікативні вправи. Обговорення критеріїв оцінювання творчих робіт та проєктної діяльності. Формування «чек-листа успішного уроку», що мотивує до читання.

Тема 2.8. Цифрові інструменти та сучасні формати роботи з текстом

Огляд можливостей цифрових сервісів для створення інтерактивних навчальних матеріалів, візуалізації змісту художніх творів і організації спільної роботи учнів. Використання сервісів Canva, Padlet, Mentimeter, WordArt для створення хмар слів, інтерактивних дошок, ментальних карт, цифрових історій, коміксів і візуальних образів персонажів.

Тема 2.9. Комунікативні практики: від переказу до живого спілкування

Трансформація традиційних форм опитування в інтерактивні комунікативні ситуації: літературні подкасти, інтерв’ю з героєм, ток-шоу, рольові ігри. Розвиток навичок публічного виступу, активного слухання та ведення конструктивного діалогу. Методики стимулювання учнівської творчості через написання фанфіків, сіквелів та есе-рефлексій.

МОДУЛЬ 3. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО МЕТОДИЧНОГО КЕЙСУ

Тема 3.1. Вхідне та вихідне діагностування. Підсумкове тестування

Вхідне діагностування спрямоване на визначення професійних потреб і попереднього досвіду слухачів. Вихідне діагностування та підсумкове тестування дають змогу визначити рівень засвоєння основного змісту програми; прохідний результат тестування становить не менше 70 % правильних відповідей.

Тема 3.2. Презентація підсумкового методичного кейсу. Підсумкова рефлексія

Слухачі презентують підсумковий методичний кейс, що містить розроблені під час навчання системи вправ, фрагменти компетентнісно орієнтованих уроків, комунікативні практики, інструменти формувального оцінювання та цифрові навчальні матеріали. Підсумкова рефлексія проводиться з використанням Google Форми й спрямована на самооцінювання професійного поступу та визначення можливостей застосування набутих результатів у педагогічній діяльності.

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Проаналізувати читацький потенціал програмного художнього твору та визначити ефективні методи розвитку читацької й комунікативної компетентностей учнів. Підготувати методичний коментар як складник підсумкового методичного кейсу.
2. Розробити систему вправ для різних типів читання (ознайомлювального, аналітичного, критичного, інтерпретаційного) із використанням сучасних стратегій передтекстової, текстової та післятекстової роботи для включення до підсумкового методичного кейсу.
3. Спроєктувати фрагмент компетентнісно орієнтованого уроку української або зарубіжної літератури із застосуванням інтерактивних комунікативних методик та підготувати його як практичний складник підсумкового методичного кейсу.
4. Розробити інструментарій формувального оцінювання читацьких і комунікативних результатів навчання (рубрики, чек-листи, картки самооцінювання, критерії оцінювання) для використання у структурі підсумкового методичного кейсу.
5. Створити цифровий навчальний матеріал для роботи з художнім текстом із використанням сучасних цифрових сервісів та інструментів штучного інтелекту й підготувати методичні рекомендації щодо його використання як складника підсумкового методичного кейсу.

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Проаналізуйте результати PISA-2022 в Україні та визначте 2–3 читацькі дефіцити, характерні для учнів 9 класу.

Результат: аналітична довідка як теоретичне обґрунтування підсумкового методичного кейсу.

2. Складіть 5 мотиваційних «гачків» до одного програмного твору 9 класу (українська література/зарубіжна література).

Результат: відповідний складник підсумкового методичного кейсу «Передтекстова робота».

3. Розробіть систему завдань на 4 типи читання до обраного твору.

Результат: відповідний складник підсумкового методичного кейсу – структурований блок вправ для розвитку читацької компетентності.

4. Створіть 3–5 комунікативних завдань (дебати, сократівський семінар, рольова модель, інтерв’ю з героєм).

Результат: відповідний складник підсумкового методичного кейсу «Комунікативні практики».

5. Розробіть одне завдання з використанням креалізованого тексту (буктрейлер, постер, цифрова візуалізація) з методичним коментарем.

Результат: відповідний складник підсумкового методичного кейсу «Інтеграція цифрових інструментів».

3.3.    ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Підсумковий контроль здійснюється з метою визначення рівня досягнення слухачами результатів навчання, передбачених освітньою програмою, та включає оцінювання практичної діяльності, підготовку й презентацію підсумкового методичного кейсу, підсумкове тестування та обов’язкову підсумкову рефлексію.

Оцінювання практичної складової здійснюється за результатами виконання професійно орієнтованих практичних завдань. Під час підсумкового заняття слухачі презентують підсумковий методичний кейс, обґрунтовують методичну доцільність розробок і демонструють можливості їх практичного використання для розвитку читацької та комунікативної компетентностей учнів. Підготовка та презентація кейсу входять до 60 балів за практичні завдання.

Підсумкове тестування проводиться в електронному або паперовому форматі та оцінюється у 40 балів. Прохідний поріг становить не менше 70 % правильних відповідей. Для успішного завершення програми необхідно набрати не менше 60 балів зі 100, зокрема не менше 36 балів за практичні завдання.

Підсумкова рефлексія проводиться із використанням Google Форми та є обов'язковою складовою завершення навчання. Вона спрямована на самооцінювання професійного поступу, осмислення набутих компетентностей і визначення можливостей їх застосування у власній педагогічній практиці.

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові та нормативно-методичні документи

1. Закон України «Про освіту». URL: Перейти за покликанням  
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: Перейти за покликанням  
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» (Державний стандарт базової середньої освіти). URL: Перейти за покликанням  
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами). URL: Перейти за покликанням
5. Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році. URL: Перейти за покликанням
6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти». 
7. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням
8. PISA: Читацька грамотність. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. URL: Перейти за покликанням  

Основна література

1. Венгловська О., Гладкова Г., Новик І., Стягунова О. Як розробити PROграму та курс підвищення кваліфікації: методичний посібник для суб’єктів підвищення кваліфікації. Київ: УІРО, 2025. 54 с. URL: Перейти за покликанням
2. Ісаєва О. О. Розвиток читацької компетентності в умовах цифрової трансформації освіти. Всесвітня література в школах України. 2023. № 2. С. 12–18.
3. Ковбасенко Ю. І. Актуальні проблеми викладання зарубіжної літератури в НУШ. Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 2024.
4. Пометун О.І. Методика розвитку критичного мислення учнів на уроках літератури: практичний посібник. Київ: Ліра, 2021. 192 с.
5. Реалізація наскрізних змістових ліній у процесі вивчення української та зарубіжної літератури : збірник дидактичних матеріалів для уроків літератури / за заг. ред. Н. Химери. Харків, 2022. 69 с.
6. Розробки уроків позакласного читання: українська література, зарубіжна література (за новими модельними навчальними програмами) : збірник проєктів уроків / за заг. ред. Н. Химери. Харків, 2022. 119 с.
7. Фасоля А. М. Особистісно зорієнтоване навчання: шлях до учня-читача. Науково-методичний посібник. Київ: Педагогічна думка, 2017.
8. Медіаграмотність на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін: посібник для вчителя / за ред. В. Іванова. Київ: АУП, ЦВП, 2020. 202 с.
9. Сто і один метод активного навчання. URL: Перейти за покликанням  
10. Проєктний метод на уроках словесності: алгоритми та кейси. URL: Перейти за покликанням  

Після завершення навчання слухачі курсів підвищення кваліфікації знатимуть і розумітимуть:

• сучасні підходи до формування читацької та комунікативної компетентностей учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти; 
• теоретичні засади розвитку читацької грамотності, критичного, аналітичного та інтерпретаційного читання; 
• методичні можливості текстоцентричного підходу в навчанні української та зарубіжної літератури; 
• сучасні комунікативні технології, цифрові інструменти та можливості штучного інтелекту для підтримки освітнього процесу; 
• принципи формувального оцінювання та способи оцінювання читацьких і комунікативних досягнень учнів. 

Умітимуть:

• добирати та застосовувати ефективні методики розвитку читацької й комунікативної компетентностей; 
• проєктувати компетентнісно орієнтовані уроки української та зарубіжної літератури; 
• конструювати систему навчальних завдань для розвитку різних типів читання; 
• організовувати навчальний діалог, дискусії, дебати, сократівські семінари та інші комунікативні практики; 
• організовувати партнерську взаємодію учнів під час парної, групової та колективної роботи, забезпечувати умови для конструктивного навчального діалогу, взаємооцінювання та спільного створення навчальних продуктів;
• інтегрувати цифрові сервіси й інструменти штучного інтелекту в роботу з художнім текстом; 
• застосовувати інструменти формувального оцінювання для моніторингу навчальних досягнень учнів. 

Набудуть досвіду:

• моделювання компетентнісно орієнтованих уроків літератури; 
• створення авторських навчально-методичних матеріалів; 
• проєктування системи вправ для розвитку читацької компетентності; 
• використання сучасних цифрових інструментів для візуалізації та інтерпретації художніх текстів; 
• професійної взаємодії, рефлексії та обміну педагогічними практиками. 

Виявлятимуть готовність до:

• упровадження сучасних методик розвитку читацької та комунікативної компетентностей; 
• педагогічного партнерства та організації безпечного освітнього середовища; 
• розвитку читацької автономії, критичного мислення та культури аргументованого діалогу учнів; 
• постійного професійного саморозвитку й удосконалення власної педагогічної практики.

Реалізація освітньої програми передбачає залучення науково-педагогічних і педагогічних працівників, які мають відповідну фахову та методичну підготовку з питань реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, сучасних підходів до викладання української та зарубіжної літератури, розвитку читацької й комунікативної компетентностей учнів, формувального оцінювання та використання цифрових технологій в освітньому процесі. Практична складова програми ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному та текстоцентричному підходах і передбачає виконання професійно орієнтованих завдань, аналіз художніх текстів і педагогічних кейсів, моделювання сучасних уроків української та зарубіжної літератури, розроблення системи завдань для розвитку різних типів читання, проєктування комунікативних практик, створення цифрових навчальних матеріалів і методичного інструментарію для формування читацької та комунікативної компетентностей учнів.