Розвиток професійних компетентностей учителів щодо навчання процесуального письма за курсом за вибором «Пишемо есе. 5–6 клас»

Учасники й учасниці отримують доступ до професійної спільноти Національного проєкту «Пишемо есе», подальшого методичного супроводу та супервізії.

Програмою передбачено поєднання лекційних занять у синхронному онлайн-форматі та практико зорієнтованої навчальної діяльності: майстерень письма, моделювання фрагментів уроку, аналізу учнівських робіт, рефлексивного письма, роботи в парах і групах. Очний складник (для когорти) охоплює практичні майстерні письма, роботу за станціями, креативне письмо та групові проєкти.

Зміст програми складається з п’яти модулів і десяти взаємопов’язаних тем, що відтворюють логіку процесуального підходу модельної навчальної програми «Пишемо есе. 5–6 клас». Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, становить 30 год, з них: 10 год — лекційні заняття, 16 год — практичні заняття, 4 год — контрольні заходи (підсумковий контроль). Також можливе впровадження помодульно із 2-4 годинними заняттями, відповідно до конкретної теми в модулі. 

МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КУРСУ «ПИШЕМО ЕСЕ. 5–6 КЛАС» ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ПИСЬМА

Тема 1.1. Мовно-літературна освітня галузь в адаптаційному циклі та архітектура курсу «Пишемо есе. 5–6 клас».

Концептуальні засади мовно-літературної освітньої галузі в адаптаційному циклі: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований та нейропедагогічно обґрунтований підходи. Мета, завдання й ключові пріоритети курсу за вибором «Пишемо есе. 5–6 клас». Модульна й концентрична структура курсу (три модулі у 5 класі, чотири — у 6 класі); орієнтовна тривалість 35 годин на рік. Принципи побудови: текстоцентричність, особистісна орієнтованість, діяльнісність, нейропедагогічна обґрунтованість, інтердисциплінарність, україноцентричність, академічна доброчесність.

Практикум: аналіз модельної навчальної програми «Пишемо есе. 5–6 клас»: структура, очікувані результати, концентричний принцип; співвіднесення з освітньою програмою закладу освіти.
 

Тема 1.2. Письмо як процес: передписання — написання — переписування.

Письмова компетентність як здатність створювати тексти різних жанрів, редагувати власні й чужі тексти, надавати й отримувати зворотний зв’язок, рефлексувати над письмовим досвідом. Письмо як процес: повний цикл практик — передписання, написання, переписування — і мета кожного етапу. Роль учителя, який пише разом з учнівством, у культурі письма класу.

Практикум: картування повного циклу процесуального письма на матеріалі однієї теми курсу; рефлексія власного письмового досвіду учасників.

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИКА ПЕРЕДПИСАННЯ Й НАПИСАННЯ

Тема 2.1. Стратегії передписання: вільне письмо, Нотатник автора / авторки.

Стратегії передписання, що звільняють учня від «порожньої сторінки» й запускають асоціативне мислення: вільне письмо (5–10 хвилин без зупинок і самоцензури), асоціативна карта, сенсорна активація. Нотатник автора / авторки як основний «сировинний матеріал» курсу та інструмент метакогнітивної рефлексії.

Практикум: проведення й рефлексія вільного письма; проєктування системи завдань для Нотатника автора / авторки.

Тема 2.2. Сенсорне письмо та моделювання процесу письма вчителем.

Сенсорне письмо (тематика 5 класу): спостереження, художня деталь, робота з каналами сприйняття (зір, слух, дотик, смак, нюх), прийом «Покажи, не називаючи». Стратегії написання чернетки: писати, не редагуючи. Моделювання процесу письма вчителем уголос із демонстрацією власних сумнівів і способів ухвалення рішень. Подолання страху письма, формування авторського голосу й безпечного простору для письма.

Практикум: розроблення фрагмента уроку сенсорного письма з прийомом «Покажи, не називаючи»; моделювання процесу письма вголос (think-aloud) у парах.

МОДУЛЬ 3. ВІД КРЕАТИВНОГО ДО АРГУМЕНТАТИВНОГО ЕСЕ

Тема 3.1. Архітектура аргументативного есе.

Перехід від особистісного й описового письма до аргументативного есе (тематика 6 класу). Архітектура аргументативної думки: лід — теза — аргумент — доказ — коментар — висновок. Розрізнення факту, судження, емоції та маніпуляції; поняття доказу й коментаря. Робота з контраргументом; матриця «П-О-П-С».

Практикум: конструювання завдання на розрізнення факту, судження, емоції та маніпуляції; побудова аргументативного висловлення за матрицею «П-О-П-С».

Тема 3.2. Читання для письма. Медіаграмотність та академічна доброчесність.

Читання для письма: активне читання, робота з ключовими словами, маркування тексту, аналіз структури тексту як опора для власного висловлення. Медіаграмотність та інформаційна гігієна: алгоритм верифікації SIFT, ознаки надійного джерела, протидія маніпуляціям. Академічна доброчесність та етичне використання штучного інтелекту в роботі з текстом.

Практикум: розроблення завдання «читання для письма» з маркуванням тексту; аналіз кейсів застосування алгоритму SIFT та етичного використання штучного інтелекту.

МОДУЛЬ 4. НЕЙРОПЕДАГОГІКА ПИСЬМА ТА ЕМОЦІЙНО БЕЗПЕЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Тема 4.1. Нейропедагогічні засади навчання письма дітей 10–12 років.

Нейропедагогічні засади навчання письма дітей 10–12 років: дозрівання префронтальної кори, роль гіпокампа, мозочка й лімбічної системи. Нейробіологічно обґрунтовані умови ефективного навчання письма: тілесна / сенсорна активація перед письмом, двоканальне кодування (малюнок і слово, рух і текст), соціальне підкріплення (читання вголос, взаємний зворотний зв’язок), метакогнітивна рефлексія (Нотатник автора / авторки).

Практикум: проєктування нейропедагогічно обґрунтованої розминки та завдання з двоканальним кодуванням до уроку письма.

Тема 4.2. Емоційно безпечне середовище, інклюзія та компенсація освітніх втрат.

Креативне й рефлексивне письмо. Адаптаційний характер навчання: відсутність формального бального оцінювання, «Простір, де немає неправильних текстів». Інклюзія й диференціація: механізми підтримки учнів з різним рівнем письмових навичок, зокрема з особливими освітніми потребами, досвідом переміщення, травми та освітніх переривань. Компенсація освітніх втрат через концентричний підхід і фокус на «Я-орієнтирах».

Практикум: проєктування диференційованої підтримки для учнів з ООП та досвідом освітніх втрат; адаптація завдання курсу для учнів з різним рівнем письмових навичок.

МОДУЛЬ 5. ПЕРЕПИСУВАННЯ Й ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Тема 5.1. Переписування: ревізія тексту, взаєморедагування, «теплий» зворотний зв’язок.

Етап переписування: ревізія тексту, взаєморедагування, культура «теплого» зворотного зв’язку («два плюси — одна порада», авторський коментар). Оприлюднення й представлення учнівських текстів (цифрова антологія, шкільне медіа). Академічна доброчесність у роботі з учнівськими текстами.

Практикум: аналіз учнівських робіт і моделювання сесії взаєморедагування з «теплим» зворотним зв’язком.

Тема 5.2. Формувальне оцінювання, рубрики, портфоліо есе.

Формувальне оцінювання писемного поступу без балів на адаптаційному етапі; розроблення рубрик і критеріїв; само- й взаємооцінювання. Нотатник автора / авторки й портфоліо есе як інструменти відстеження поступу та підсумковий результат курсу. Рефлексія над власним читацьким і письмовим поступом.

Практикум: розроблення рубрики формувального оцінювання есе та сценарію само- й взаємооцінювання; проєктування структури портфоліо есе.

3.1. Орієнтовний перелік практичних робіт.

1. Аналіз модельної навчальної програми «Пишемо есе. 5–6 клас»: структура, очікувані результати, концентричний принцип.
2. Проведення й рефлексія вільного письма; проєктування системи завдань для Нотатника автора / авторки.
3. Розроблення фрагмента уроку сенсорного письма з прийомом «Покажи, не називаючи».
4. Моделювання процесу письма вчителем уголос (think-aloud).
5. Конструювання завдання на розрізнення факту, судження, емоції та маніпуляції; робота з матрицею «П-О-П-С».
6. Розроблення завдання «Читання для письма» з маркуванням тексту.
7. Проєктування диференційованої підтримки для учнів з ООП та досвідом освітніх втрат.
8. Розроблення рубрики формувального оцінювання та сценарію взаєморедагування з «теплим» зворотним зв’язком.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання.

1. У чому сутність процесуального підходу до письма та чим він відрізняється від традиційної практики «написання творів»?
2. Як Нотатник автора / авторки підтримує метакогнітивну рефлексію та письмовий поступ учня?
3. Які нейропедагогічні особливості дітей 10–12 років визначають методику навчання письма?
4. Як інтегрувати читацьку й письмову діяльність у межах одного заняття?
5. Які стратегії передписання допомагають подолати страх «порожньої сторінки»?
6. Як організувати формувальне оцінювання писемного поступу без балів на адаптаційному етапі?
7. Як забезпечити академічну доброчесність та етичне використання штучного інтелекту в роботі з учнівськими текстами?

Після завершення програми слухач/-ка:

• аналізує концептуальні засади мовно-літературної освітньої галузі та архітектуру курсу «Пишемо есе. 5–6 клас»;
• проєктує та проводить заняття з письма за повним циклом процесуального підходу (передписання — написання — переписування);
• застосовує стратегії передписання (вільне письмо, асоціативна карта, сенсорна активація) та Нотатник автора / авторки як наскрізний інструмент курсу;
• навчає креативного есе (тематика 5 класу) та аргументативного есе (тематика 6 класу), моделює процес письма;
• інтегрує читацьку й письмову діяльність, застосовує стратегії активного читання як опору для власного висловлення учня;
• формує в учнівства медіаграмотність, уміння розрізняти факт, судження, емоцію й маніпуляцію, навички верифікації джерел;
• створює емоційно безпечне середовище для письмової творчості («простір, де немає неправильних текстів») з урахуванням воєнного контексту;
• диференціює завдання і підтримку для учнів з різним рівнем письмових навичок, зокрема з ООП та досвідом освітніх втрат і переміщення;
• застосовує формувальне оцінювання без балів на адаптаційному етапі, розробляє рубрики, організовує само- і взаємооцінювання та портфоліо есе;
• дотримується академічної доброчесності та навчає етичного використання штучного інтелекту в роботі з текстом;
• рефлексує над власною методичною практикою та розвивається у професійній спільноті проєкту.

Оцінювання результатів підвищення кваліфікації

Оцінювання результатів здійснюється відповідно до мети, завдань та очікуваних результатів програми і ґрунтується на засадах компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Система оцінювання є комбінованою та передбачає використання бальної шкали (для визначення кількісного результату), рівневої інтерпретації (для якісної характеристики результатів) і формувального оцінювання (для відстеження індивідуального поступу слухачів та розвитку їхньої рефлексії). Підсумкове рішення ухвалюється за принципом «зараховано / не зараховано».

Загальна структура оцінювання (100 балів)

Критерії поточного оцінювання (40 балів)

Критерії оцінювання методичної розробки (35 балів)

Критерії оцінювання рефлексивного есе (15 балів)

Рівнева інтерпретація результатів

Особливості реалізації програми

Програма має практико зорієнтований характер і реалізується в очно-дистанційній формі. Дистанційний (онлайн) складник охоплює лекції та практичні заняття в синхронному форматі, а також роботу з навчально-методичними матеріалами курсу; очний складник — практичні майстерні письма, креативне письмо та групові проєкти.

Провідні методи навчання: майстерні письма, моделювання фрагментів уроку, аналіз учнівських робіт, рефлексивне письмо, робота в парах і групах, обговорення в спільноті учасників. До окремих занять залучаються партнери проєкту (National Writing Project).

Не менш як 10 відсотків загального обсягу програми спрямовано на вдосконалення вмінь роботи з учнями з особливими освітніми потребами (інтегровано в модулі 4 та 5).

Мова навчання — українська.

Завдання підвищення кваліфікації:

• узагальнити концептуальні засади мовно-літературної освітньої галузі та архітектуру курсу «Пишемо есе. 5–6 клас»;
• сформувати вміння реалізовувати повний цикл процесуального письма (передписання — написання — переписування);
• опанувати методику навчання креативного й аргументативного есе та інтеграції читання й письма;
• розвинути здатність застосовувати формувальне оцінювання, само- та взаємооцінювання, вести портфоліо есе;
• сформувати готовність створювати емоційно безпечне, інклюзивне середовище з урахуванням освітніх втрат і воєнного контексту.

Умови успішного завершення програми

Слухач вважається таким, що успішно завершив програму («зараховано»), якщо: набрав не менше 60 балів зі 100; виконав обидві частини підсумкового контролю (методичну розробку та рефлексивне есе); виконав не менш як 80 відсотків практичних завдань курсу.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи.

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII (статті 50, 59). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 29.07.2026).
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX (статті 48, 51). URL: Перейти за покликанням (дата звернення:29.07.2026).
3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 29.07.2026).
4. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (Державний стандарт базової середньої освіти). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 29.07.2026).
5. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. (дата звернення: 29.07.2026).
6. Концептуальні засади освітніх галузей : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. (дата звернення: 29.07.2026).
7. Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093; лист Міністерства освіти і науки України від 14.03.2025 № 1/4895-25.

Основна література.

1. Модельна навчальна програма курсу за вибором «Пишемо есе. 5–6 клас» для закладів загальної середньої освіти / Король Л. Г., Молодик К. Ю., Сушко Т. М., Уманська Л. Л. 2026. 
2. Аткінсон Дж., Колкінс Л., Грейвз Д. Процесуальний підхід до письма (Writing Workshop): теорія і практика. 
3. Бакнер Е. Notebook Know-How: стратегії ведення Нотатника автора / авторки. 
4. Матеріали National Writing Project (NWP) щодо навчання письма. 

Додаткова література.

1. Сторр В. Наука сторітелінгу: як історії формують мислення. 
2. Пеннебейкер Дж. Експресивне (терапевтичне) письмо: дослідження й практики. 
3. Кемерон Дж. Шлях митця: творчі практики й «ранкові сторінки». 
4. Дослідження читацької компетентності й креативності УЦОЯО (ЗЗМЯПО). 

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації, що узгоджується із замовником освітніх послуг. Очна сесія когорти проводиться в терміни, визначені суб’єктом підвищення кваліфікації; дистанційний складник реалізується впродовж навчального року.