ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ЗАСАДАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення ТА Організація освітнього процесу ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ в МЕЖАХ реформи НУШ.

 

Тема 1.1. Читацька компетентність здобувачів початкової освіти як мета і результат освітньої діяльності.

Читацька компетентність – фундаментальний складник Державного стандарту початкової освіти, що визначає здатність учня не лише читати, а й критично осмислювати та використовувати інформацію.

Читацька компетентність як мета: формування особистості, яка володіє технікою читання, розуміє зміст прочитаного та відчуває потребу в читанні для саморозвитку. Основні аспекти мети: когнітивний розвиток (здатність сприймати, аналізувати та інтерпретувати тексти різних жанрів); естетичне виховання (формування культури читання та емоційного інтелекту через сприйняття художніх творів); інформаційна грамотність (уміння працювати з паперовими та цифровими джерелами для пошуку потрібних даних).

Читацька компетентність як результат. Результатом освітнього процесу є сформована система знань, умінь і ставлень, яку демонструє учень: сформованість навички читання; робота з текстом; критичне мислення; творча діяльність.

Розвиток цієї компетентності є основою для подальшого успішного навчання в середній школі та здатності до навчання впродовж життя.

 

Тема 1.2. Трансформація представлення навчального матеріалу з мовно-літературної галузі для дітей з ООП. 

Формування читацької грамотності в дітей з особливими освітніми потребами, зокрема дітей із ментальними порушеннями, як важливого складника їхнього пізнавального розвитку, успішної соціалізації та інтеграції в освітній простір. Специфіка формування навичок читання у дітей з різними освітніми труднощами, зумовленими особливостями інтелектуального та емоційно-вольового розвитку. Психолого-педагогічні умови ефективного розвитку читацької грамотності в інклюзивному та спеціальному освітньому середовищі. Застосування диференційованих і адаптованих методів навчання, використанню доступних текстів, візуальної підтримки, поетапного формування навичок читання та розуміння змісту прочитаного. Значення міждисциплінарної взаємодії педагогів, психологів, асистентів учителя та батьків у забезпеченні позитивної динаміки розвитку читацьких умінь у дітей з ментальними порушеннями.

 

 

Тема 1.3. Сучасна система підвищення кваліфікації та атестації вчителя: подолання викликів сьогодення.

Професійний розвиток: сутність, поняття. 

Нормативно-правові основи здійснення професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» як дорожня карта професійного розвитку вчителя. 

Поетапність професійного розвитку. Нові професійні ролі і завдання вчителя у контексті Нової української школи. Самооцінювання вчителем власних професійних компетентностей як основа для формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку. 

Ключові аспекти атестації вчителя. Роль атестації у підвищенні кваліфікації педагога.

 

Модуль 2. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи.

 

Тема 2.1. Методи розвитку системного мислення та уяви. 

Формування читацької компетентності молодшого школяра в початковій школі: державні вимоги відповідно до нормативно-правового забезпечення освіти. Визначення поняття «читацька компетентність» (у рамках ЗЗМЯПО). Складові читацької компетентності. Читацька компетентність як важливий чинник розвитку ключових та академічних компетентностей. Ключові компетентності ХХІ століття: висновки всесвітнього економічного форуму. 

Читання з розумінням як наскрізне уміння: опис рівня володіння здобувачами початкової школи. Компетентнісний потенціал освітніх галузей початкової освіти щодо формування читацької компетентності. 

Текстоцентричний підхід  у формуванні читання з розумінням. Сутність поняття «текст» як спосіб подання інформації.

Використання сучасних технологій формування та розвитку читання з розумінням. Стратегії роботи з текстом. Прийоми ТРВЗ-технології щодо розвитку системного мислення та уяви. Методика створення порівнянь, метафор, загадок.

Практична робота: «Метод фокальних об’єктів», «Системні оператори». Обговорення, висновки. Рефлексія. 

 

Тема 2.2. Особливості формування  й розвитку читацької грамотності молодших школярів на засадах НУШ: стратегія і тактика, хитринки.

Стратегія: від техніки читання до розуміння: перехід від простого відтворення тексту до критичного осмислення.

Текстоцентричний підхід:використання різножанрових текстів (медіатексти, інструкції, комікси, художні твори) для формування здатності застосовувати прочитане в житті.

Інтеграція читання в дослідження, проєкти та групову роботу.

Суб'єктність учня через  вибір книги, внутрішню мотивацію та формування позитивного  ставлення до читання.

Тактика: ефективні методи та прийоми (система «Daily 5» (Щоденні 5) та стратегії активного читання («Читання для себе» та «Читання для когось»: розвиток самостійності та навичок співпраці через обговорення сюжету з партнером).

Стратегії передбачення: робота з назвою, ілюстраціями та «передбачення з допомогою ключових слів» до початку читання. Кероване читання.

Педагогічні «хитринки» для залучення учнів: трекер корисної звички; ігровий формат завдань (наприклад, квест «прочитай книгу під ковдрою» або «прочитай книгу про тварин»), «Сторітелінг за кубиками» для створення власних альтернативних фіналів прочитаної історії; «Крісло автора»: учень презентує власні тексти або відгуки про прочитане, відчуваючи себе експертом; нетрадиційний щоденник читача; візуалізація (скетчноутинг): створення малюнків-нотаток, опорних схем, ментальних .

 

Тема 2.3. Створення позитивного досвіду формування наскрізного уміння "читання з розумінням". 

Досвід читання та досвід навчання читанню: рефлексія педагогів, актуалізація власного досвіду. 

Міжнародне дослідження читацької грамотності PIRLS (початкова школа). Узагальнені результати та висновки щодо факторів, що впливають на формування читацької грамотності (оцінювання за 2021 рік).

Позитивний досвід формування компетентних читачів у початковій школі. Складові створення позитивного досвіду: читацький імідж педагога, мотивація та атмосфера зацікавленості, ефективні педагогічні стратегії, функціональне середовище, використання всеукраїнських, обласних, місцевих та шкільних акцій, програм, культурних заходів, подій для популяризації читання, співпраця з бібліотеками, сім’єю, цифрові застосунки та медіакомунікація як інструмент розвитку читання.

Методика навчання читанню «Лицем до дитини»: прийоми та рекомендації.

Стратегії розвитку читання: читання вголос дітям, спільне читання, кероване читання та самостійне читання. Прийоми та техніки кожної стратегії. Проєкт «Живі письменники». Вправа «Досліджуємо медіа». Симулятивні практики. Техніки «Солодке читання», «Щоденні 5», «Щоденник вражень». Рефлексія.

Критерії оцінювання поступу в розвитку читання з розумінням.

Читання як тренд. Вправа «10 топфактів про користь читання». Корисні ресурси та джерела: огляд.

 

Тема 2.4. Види роботи з художнім текстом як засіб розвитку читацької компетентності  школярів.

Читацька компетентність, за визначенням Т. Яценко, – це якість, що виявляється в готовності та здатності особистості самостійно здобувати й застосовувати, пов’язані з читанням знання і вміння для здійснення читацької діяльності, читацького й особистісного саморозвитку. Читання - найважливіший спосіб засвоєння базової інформації, специфічна форма комунікативно-пізнавальної діяльності особистості, один із основних чинників її саморозвитку, тому ефективність читання визначається рівнем сформованості читацької компетентності як пріоритетного компонента загальноосвітньої підготовки школярів. 

У процесі практичного заняття вчителі актуалізують знання про зміст поняття «читацька компетентність» та його складники: загальнокультурний, літературознавчий, інтерпретаційний, аксіологічний, творчо-мовленнєвий (за Т. Яценко) – та ознайомляться з видами роботи з художнім текстом, які впливатимуть на формування в школярів того чи іншого з названих складників. Акцент зроблено на використанні дидактичних ігор, роботі з ілюстраціями до текстів, епіграфами до творів, створенні схем, фанфіків, створенні колажів, кросоверів, закладок за змістом художніх творів, постерів, запрошень або квитків, елементів костюмів і декорацій для інсценізації художніх творів, використанні мультимедійних засобів для роботи школярів з художніми текстами.

 

Тема 2.5. Розвиток у молодших школярів мотивації до читання художньої літератури.

Читання – це ключ до життя людини ХХІ століття в розмаїтому інформаційному просторі. За дослідженнями вчених, людина, яка читає, здатна мислити в рамках проблем, що виникають, бачити ціле і виявляти суперечності та зв'язок явищ, адекватніше оцінювати ситуацію, швидше знаходити оптимальні рішення. Ті, які мають більший обсяг пам’яті та активну творчу уяву, краще володіють мовленням. Вони точніше формулюють думку, вільніше пишуть, легше вступають в контакти й приємні у спілкуванні, більш критичні, самостійні у судженнях і поведінці. Читання формує якості духовно зрілої, освіченої, культурної і соціально повноцінної людини. Дитині, що читає, завдяки загальному рівню ерудованості й навчання в школі дається легше, і соціалізація проходить без проблем.

Наявність маси різноманітних розваг, а також велике навантаження у навчальних закладах призводять до того, що у дітей часто для читання художньої літератури не залишається ні часу, ні бажання. Однак якщо дорослі розуміють всі незаперечні переваги цього виду діяльності, то у дітей спочатку потрібно сформувати відповідну звичку. Крім того, формуючи в сучасних дітей звичку читати, учитель повинен орієнтуватися на нову модель читача: більшість сучасних дітей ставляться до книжки не як до «підручника життя», а як до одного із засобів інформації і масової комунікації.

Практичне заняття підпорядковане меті надати вчителям початкових класів методичні поради, як ненав’язливо прищепити сучасним молодшим школярам любов до книг, до читання художньої літератури через використання ігрових методів, онлайн-ресурсів, міжмистецьку взаємодію, прийоми осучаснення письменника-класика, створення коміксів тощо. Оскільки розвиток любові до читання розпочинається в родині, то зосереджено увагу на роботі вчителя з батьками щодо того, як перетворити дозвілля на цікаве сімейне читання дитячої літератури. 

 

         Тема 2.6. Сучасний методичний інструментарій вчителя початкової школи – запорука успішного формування навички читання з розумінням.

Сучасний методичний інструментарій вчителя початкової школи ґрунтується на поєднанні когнітивістики, цифрових технологій та стратегій активного навчання. Формування навички читання з розумінням перейшло від простого відтворення тексту до глибокого аналізу та критичного оцінювання інформації.

Стратегії активного читання. Для глибокого розуміння тексту використовують такі методи: «Чтитання з передбаченням»: зупинки в тексті, під час яких учні прогнозують розвиток подій, спираючись на власний досвід і логіку; метод SQ3R: (Survey, Question, Read, Recite, Review — огляд, запитання, читання, переказ, перегляд) допомагає структурувати сприйняття великих текстів. «Тонкі» та «грубі» запитання навчають дітей розрізняти запитання, що потребують однозначної відповіді (хто? де?), від тих, що вимагають роздумів (чому? як ви вважаєте?).

Візуалізація та графічні організатори – ефективні інструменти, які допомагають структурувати думки та бачити зв'язки: карти знань (Mind Maps): складання схем навколо головної ідеї тексту; діаграма Венна: порівняння героїв, сюжетів або ідей двох різних творів; фішбоун (скелет риби) – інструмент для встановлення причинно-наслідкових зв’язків у тексті.

Цифрові інструменти. Інтерактивні платформи для підвищення залученості: інтерактивні книги (тексти із вбудованим аудіосупроводом, словниками та миттєвими тестами на розуміння); платформи для гейміфікації (квіз, кахут, вордвол тощо) для швидкої перевірки розуміння прочитаного в ігровій формі; сервіси для створення сторителінгу дозволяють дітям створювати власні цифрові кінцівки до прочитаних історій.

Робота з різними типами текстів, зокрема інфографікою та медіатекстами: навчання читанню схем, інструкцій і коротких повідомлень. Робота з гіпертекстами, посиланнями. Уміння орієнтуватися в електронному середовищі.

Розвиток самостійності через вибір видів діяльності (читання для себе, читання для когось, робота зі словами, письмо, слухання) – технологія «Щоденні 5».

Використання сучасного методичного інструментарію дозволяє перетворити читання з механічного процесу на інструмент пізнання світу, що є основою Державного стандарту початкової освіти України.

 

Тема. 2.7. Інноваційні технології формування читацької компетентності учнів з ООП.

Інноваційні технології навчання читання дітей з особливими освітніми потребами як ефективний засіб підвищення якості освітнього процесу в умовах інклюзивного та спеціального навчання. Сучасні підходи до формування навичок читання з урахуванням індивідуальних психофізичних можливостей дітей, зокрема з порушеннями інтелектуального розвитку, мовлення, розладами аутистичного спектра та іншими ментальними порушеннями. Можливості використання методики глобального читання, Тан - історій, мнемотехніки, елементів ігрових та проєктних технологій у навчанні читання.  Роль командної взаємодії педагогів, психологів і батьків у впровадженні інноваційних технологій та забезпеченні стійкої позитивної динаміки розвитку читацької компетентності дітей з особливими освітніми потребами.

 

Тема 2.8. Конференція з актуальних питань. Тема: «Використання сучасного методичного інструментарію вчителя початкової школи  -  запорука успішного формування  вправних мовців і читачів».

Конференція присвячена актуальним питанням реалізації концепції «Нова українська школа» в контексті впровадження компетентнісного та діяльнісного підходів у навчанні учнів усвідомленому читанню. У межах заходу планується обговорення теоретичних засад і практичних аспектів формування й розвитку читацької компетентності здобувачів освіти в початковій школі, а також оновлення змісту навчальних програм відповідно до сучасних освітніх стандартів, а також упровадження інноваційних методик і технологій навчання. Особлива увага приділяється розвитку критичного мислення, комунікативної культури, читацької грамотності, медіаграмотності та творчих здібностей здобувачів освіти.

Учасники конференції матимуть можливість обмінятися педагогічним досвідом, представити власні напрацювання, обговорити ефективні практики інтеграції предметів гуманітарного циклу, використання цифрових ресурсів і формувального оцінювання в умовах сучасного освітнього середовища.

Матеріали конференції сприятимуть професійному розвитку педагогів, удосконаленню освітнього процесу та підвищенню якості мовно-літературної освіти в Україні.

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української початкової і середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства загалом;
• педагогічної діяльності на концептуальних засадах Нової української школи в умовах компетентнісної парадигми навчання; 
• продуктивно використовувати сучасні джерела інформації та комунікаційні технології навчання;
• новітніх тенденцій формування та розвитку читацької грамотності; 
• принципів академічної свободивчителя;
• психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

• організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
• конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
• розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей; формуватиготовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях;
• застосовувати міжпредметні зв’язки та інтеграцію навчальних предметів / інтегрованих курсів;
• створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності;
• формувати в закладі та поза його стінами сучасне освітнє середовище, яке сприяє творчій самореалізації дітей і освітян;
•  проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
• рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.