Vector

ВИКЛАДАЧ УНІВЕРСИТЕТУ МАЙБУТНЬОГО: ІННОВАЦІЇ, ЦИФРОВІ РІШЕННЯ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК

формування у викладачів сучасного закладу вищої освіти цілісного розуміння тенденцій розвитку цифрової освіти, удосконалення їхніх педагогічних, цифрових та комунікативних компетентностей, розвиток готовності до впровадження інноваційних технологій, академічного лідерства та етичної діяльності у цифровому освітньому середовищі.

Інформація про розробника (розробників):

ДЗВО "Університет менеджменту освіти" Антощук С.В. кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директор Центру післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти»

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Інше: Університети майбутнього: цифрові рішення та зелена модернізація

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Інше: педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники закладів вищої освіти та наукових установ

Перелік професійних стандартів:

  • «Викладач закладу вищої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • вища освіта
  • освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта

МОДУЛЬ 1. Сучасний викладач у цифровій екосистемі освіти 

Тема 1.1. Цифрова педагогіка і нова роль викладача у XXI столітті. 

Ключові питання теми: Цифрова педагогіка як нова парадигма сучасної освіти: сутність, принципи, напрями розвитку. Роль викладача у цифровому суспільстві: від транслятора знань до фасилітатора, наставника і медіатора цифрових практик. Педагогічний дизайн і персоналізація навчання у цифровому середовищі. Компетентнісний підхід до формування цифрової грамотності викладача (рамка DigCompEdu). Психолого-педагогічні аспекти взаємодії у цифровому освітньому середовищі. Виклики та ризики цифровізації освіти: професійне вигорання, інформаційне перевантаження, етичні аспекти. 

Тема 1.2. Цифрові технології в освіті: основи, можливості та виклики сучасного навчання. 

Ключові питання теми: Сутність і класифікація цифрових технологій в освіті: інформаційні, комунікаційні, інтерактивні, аналітичні, генеративні. Цифрове освітнє середовище: структура, принципи побудови, інструменти взаємодії. Технології змішаного, дистанційного та мобільного навчання. Використання хмарних сервісів, інтерактивних платформ і середовищ (Google Workspace, Moodle, Microsoft Teams, Canvas, LMS Adult Learning). Цифрові компетентності викладача і студента у XXI столітті: рамки DigCompEdu, DigComp 2.2. Цифрова етика, безпека та академічна доброчесність у роботі з освітніми технологіями. Виклики сучасного цифрового навчання: інфляція контенту, інформаційне перевантаження, цифровий розрив, кібербезпека, якість онлайн-комунікації. Практичні кейси використання сучасних EdTech-технологій у вищій освіті (AR/VR, штучний інтелект, аналітика навчання, адаптивні системи). 

Тема 1.3. Інструменти супроводу та організації дистанційного навчання. 

Ключові питання теми: Організація дистанційного та змішаного навчання: моделі та принципи. Інструменти комунікації та взаємодії зі студентами: Zoom, BigBlueButton, Meet, Padlet, Mentimeter, Miro. Організація навчального процесу з використанням цифрових платформ (Microsoft Teams, Google Classroom тощо). Створення систем зворотного зв’язку: форуми, опитування, тести. Оцінювання результатів навчання за допомогою цифрових інструментів: автоматизовані тести, онлайн-оцінювання. Супровід і підтримка навчального процесу в LMS: моніторинг, зворотний зв’язок, оцінювання. 

Тема 1.4. Інформаційна культура викладача та використання ресурсів глобальної мережі. 

Ключові питання теми: Інформаційні джерела для наукової та освітньої роботи у відкритому доступі. Пошукові системи й агрегатори наукової інформації (Google Scholar, BASE, OpenAIRE, Scopus, ResearchGate, Zenodo). Інформаційна культура та цифрова гігієна викладача: оцінка достовірності, коректність цитування, академічна доброчесність. Використання інструментів для аналітики публікаційної активності та наукометричних показників. 

 

МОДУЛЬ 2.  Створення і використання цифрового освітнього контенту у професійній діяльності 

Тема 2.1. Цифрова скарбничка сучасного педагога 

Ключові питання теми: Огляд і класифікація цифрових ресурсів для освітньої діяльності: інтерактивні підручники, навчальні відео, фліпбуки, ресурси віртуальної та доповненої реальності. Цифрові бібліотеки, відкриті освітні ресурси (OER), освітні платформи та сервіси для підвищення кваліфікації. Ознайомлення з відкритими бібліотеками освітніх матеріалів. Ознайомлення з можливостями відкритих освітніх платформ (Coursera, Prometheus, EdEra, Naurok, Eduget) для організації змішаного й індивідуалізованого навчання. Використання національних і міжнародних освітніх платформ (Prometheus, Coursera, FutureLearn).  Побудова особистої цифрової екосистеми викладача: добір інструментів і стратегія ефективного використання. Практичне використання сервісів для створення власної «цифрової скарбнички». 

Тема 2.2. Педагогічний дизайн та створення інтерактивного навчального контенту. 

Ключові питання теми: Основи педагогічного дизайну цифрового контенту. Вибір інструментів для створення інтерактивних матеріалів. Принципи мультимедійного дизайну: інтерактивність, візуальна логіка, адаптивність. Опанування цифрових платформ для створення інтерактивного контенту: LearningApps, Wordwall, Canva, Quizizz, Quizlet, Rebus1. Практика створення вправ різних типів. Інтеграція створених матеріалів у власну педагогічну діяльність. Застосування цифрових інструментів для організації навчального процесу: віртуальні дошки Padlet, Miro; сервіси опитувань Kahoot, Mentimeter; QR-кодування. Створення візуалізацій навчального матеріалу за допомогою ментальних мап (Coggle, Mind42, Перейти за покликанням ). Аналіз переваг використання карт знань у процесі навчання. Створення інтерактивних завдань і тестів (LearningApps, Kahoot, Quizizz, ClassMarker). 

Тема 2.3. Інтеграція технологій штучного інтелекту у викладацьку діяльність. 

Ключові питання теми: Можливості штучного інтелекту (ШІ) у сфері освіти: основні напрями використання. Інтелектуальні сервіси підтримки викладача: автоматизоване оцінювання, створення навчальних матеріалів, персоналізація навчання. Етичні та правові аспекти використання ШІ в освіті: доброчесність, авторство, безпека даних. Використання генеративного ШІ (ChatGPT, Copilot, Claude, Gemini тощо) у плануванні занять, моделюванні кейсів, аналізі навчальних даних. Формування навичок критичного мислення та цифрової етики у студентів у роботі з ШІ. Перспективи інтеграції технологій ШІ в освітні та наукові дослідження. 

 

МОДУЛЬ 3. Професійно-педагогічна комунікація та академічне лідерство 

Тема 3.1. Особливості педагогічної взаємодії з різними категоріями здобувачів освіти.  

Ключові питання теми: Визначення педагогічної взаємодії та її ключові компоненти. Особливості комунікативної компетентності педагога. Характеристика основних категорій здобувачів освіти. Аналіз історичних аспектів соціокультурного розвитку цивілізації. Підхід визначення ціннісних орієнтирів, моральних пріоритетів, типів організації життєдіяльності особистості за Спіральною динамікою Грейвза та ключових положень Теорії поколінь. Вікові особливості, методи ефективної взаємодії, підтримка позитивного емоційного клімату, труднощі у комунікації, потреба в автономії, розвиток відповідальності, формування життєвих орієнтирів, стратегія педагогічного наставництва, особливості андрагогічного підходу, особливості та методи мотивації. Підсумкові рекомендації щодо ефективної взаємодії з різними категоріями здобувачів освіти. 

Тема 3.2. Комунікація в системі безперервної освіти: андрагогічний підхід і фасилітація. 

Ключові питання теми: Педагогічні стратегії та методи, спрямовані на підтримку та ефективний вплив на освітній процес для різних категорій здобувачів освіти. Загальний аналіз допомагає з’ясувати важливість врахування соціально-педагогічних аспектів для створення ефективного і всебічного освітнього середовища для всіх категорій здобувачів освіти. Поняття та особливості професійно-педагогічної комунікації. Визначення та ключові аспекти професійної комунікації педагога. Роль комунікації у формуванні ефективного освітнього середовища. Взаємодія в умовах безперервної освіти. Комунікативні стратегії для роботи з різними віковими групами. Специфіка роботи з дорослими здобувачами освіти (андрогогічний підхід). Бар’єри комунікації та шляхи їх подолання. 

Тема 3.3. Технології ефективної взаємодії, наставництва та лідерства в освітній спільноті. 

Ключові питання теми: Ознайомлення з сучасними методами та технологіями ефективної взаємодії в освітньому середовищі; формування практичних навичок використання комунікативних технологій у роботі з учасниками освітнього процесу; аналіз ефективності різних підходів до взаємодії між педагогами, здобувачами освіти та їхніми батьками. 

у результаті опанування програми слухачі: 

Знають і розуміють: сучасні тенденції цифрової трансформації вищої освіти і науки в Україні та світі; засади цифрової педагогіки, відкритої освіти й відкритої науки, принципи академічної доброчесності та цифрової етики; нормативно-правові основи цифровізації освіти, захисту персональних даних і безпечного цифрового середовища; можливості використання цифрових технологій, аналітики навчальних даних і штучного інтелекту в освітній та науковій діяльності. 

Вміють: планувати, організовувати та проводити навчальні заняття із застосуванням сучасних цифрових інструментів і сервісів; створювати, структурувати та адаптувати освітній контент для дистанційного, змішаного та відкритого навчання; використовувати платформи комунікації та управління навчанням (Google Workspace, Moodle, LMS, Zoom, MS Teams тощо); застосовувати інструменти штучного інтелекту для підтримки навчання, оцінювання, зворотного зв’язку й аналітики навчальних даних; забезпечувати академічну доброчесність, безпечне та інклюзивне цифрове середовище освітньої діяльності. 

Володіють навичками: створення інтерактивних освітніх ресурсів (презентацій, тестів, симуляцій, візуалізацій) із використанням сучасних цифрових сервісів (Canva, Genially, H5P, LearningApps, Kahoot тощо); роботи з цифровими дослідницькими інструментами та відкритими платформами (ORCID, Zenodo, OpenAIRE, ResearchGate, Publons); підготовки та розміщення наукових публікацій і матеріалів відповідно до принципів відкритої науки (FAIR) і міжнародних стандартів цитування; використання цифрових аналітичних засобів для оцінювання результатів навчання та підвищення ефективності освітнього процесу; рефлексії власної професійної діяльності, самооцінки компетентностей і планування подальшого розвитку. 

Демонструють готовність: до ефективної педагогічної та наукової діяльності у цифровому освітньому середовищі; до впровадження інноваційних технологій, інтеграції інструментів штучного інтелекту й аналітики даних у навчальний процес; до етичної, відповідальної та безпечної роботи у відкритому цифровому просторі; до розвитку академічного лідерства, фасилітації командної роботи та наставництва в освітніх і наукових спільнотах; 6 до безперервного професійного вдосконалення та участі в цифровій трансформації закладу вищої освіти. 

Виконання державного замовлення на підвищення кваліфікації у 2026 році, галузь знань: А Освіта.
Наказ МОНУ “Про затвердження розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців” від 18.06.2026 № 958

29.09.2026 - 09.10.2026: онлайн-сесія
10.10.2026 - 19.10.2026: самостійна робота в Google Classroom

20.10.2026 - 26.10.2026: онлайн-сесія