РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТІ: УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА, ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА, МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

Організаційне заняття

Огляд курсу, розкладу навчальних занять, правил та вимог участі в навчанні. Представлення учасників. Погодження правил роботи групи. 

 

МОДУЛЬ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ: ВІД ГЛОБАЛЬНОГО ДОСВІДУ ДО УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

 

Тема 1.1. Нова українська школа та наскрізні вміння учнів крізь призму світового досвіду соціально-емоційного навчання: предметно-методична компетентність вчителя мовно-літературної галузі

 

       Предметно-методична компетентність як здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, здійснювати інтегроване навчання, добирати й використовувати сучасні й ефективні методики та технології навчання тощо.     

         Критичне мислення, цифрова грамотність, психологічна підтримка вчителів та учнів. Соціально-емоційне навчання (СЕН): сутність та значення. Розвиток емоційного інтелекту. Важливість СЕН для успіху в житті та навчанні. Наскрізні вміння НУШ як віддзеркалення соціально-емоційних навичок. Упровадження СЕН у міжнародному освітньому просторі. Ключові уроки впровадження СЕН: системність, підготовка вчительства, залучення батьківської спільноти. 

         Освітні втрати (прогалини) у викладанні предметів мовно-літературної освітньої галузі, їхній стан (діагностика, вимірювання), причини (війна, пандемія, дистанційне навчання), наслідки (академічний регрес, неготовність до наступного рівня) та шляхи подолання (формувальне оцінювання, індивідуальні траєкторії, тьюторство, ігрові методи).   

 

Тема 1.2. Суть соціально-емоційного навчання. Створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища. Організація в закладах освіти безпечного освітнього вільного від насильства середовища 

Організація в закладах освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства, як ключова умова збереження фізичного й психічного здоров’я учасників освітнього процесу та забезпечення якості освіти. Нормативно-правові засади запобігання і протидії насильству та булінгу, принципи нульової толерантності, поваги до прав дитини, недискримінації й партнерської взаємодії «заклад освіти — сім’я — громада». Акцентовано увагу на ролях і відповідальності керівництва, педагогічних працівників, психологічної служби та учнівського самоврядування у формуванні культури безпеки, довіри й взаємоповаги. Висвітлюються практичні механізми: оцінювання ризиків, розроблення внутрішніх політик і процедур реагування, алгоритм фіксації та розгляду випадків насильства, конфіденційність і захист постраждалих, медіація та відновні практики, системна профілактика, підвищення компетентностей персоналу й інформаційно-просвітницька робота з учнями та батьками. Очікуваним результатом є створення стійкої системи превенції та реагування, що мінімізує прояви насильства, підвищує психологічну безпеку й сприяє формуванню позитивного освітнього клімату.

Запитання для самоконтролю: Який із наведених заходів є «найбільш коректним» та відповідає вимогам організації безпечного освітнього середовища, вільного від насильства, у закладі освіти?

а) усне попередження учасників освітнього процесу про неприпустимість насильства без подальших дій. 

б) розроблення та впровадження чітких процедур запобігання і реагування на випадки насильства (включно з алгоритмом повідомлення, фіксацією та взаємодією з відповідними службами); 

в) приховування конфліктних ситуацій, щоб уникнути негативного розголосу для закладу; 

г) застосування суворих дисциплінарних покарань без з’ясування обставин і без участі психологічної служби.

 

Тема 1.3. Результативність і корисність СЕН за даними міжнародних досліджень ДоСЕН і TALIS: реалізація соціально-емоційного навчання у викладанні предметів мовно-літературної освітньої галузі 

 

         Орієнтація навчального процесу на цінності: морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). Успішна самореалізація людини, її процвітання і взаємодія у суспільстві. соціально-емоційного навчання. 

       Можливості та інструменти запровадження соціально-емоційного навчання у рамках реформи «Нова українська школа» в мовно-літературній освітній галузі. Розуміння соціально-емоційного навчання та його значення у розвитку сучасної освіти. Результати аналітичного дослідження за темою «Можливості для реалізації соціально-емоційного навчання в  рамках реформи «Нова українська школа» (Аналітичний огляд «Можливості для реалізації соціально-емоційного навчання в  рамках реформи «Нова українська школа» (Feasibility Study on Opportunities for SEL within New Ukrainian School Reform) / Гриневич Л., Дрожжина Т., Глоба О. та інші; за заг. ред. Л. Гриневич, С. Калашнікової. — Київ, «Видавнича група «Шкільний світ», 2021. — 312 с. Перейти за покликанням )

         Переваги СЕН для учнівства: академічний прогрес, зниження агресії, покращення психічного здоров'я, розвиток емпатії. Методи (анкетування, тести, спостереження, самооцінювання, рефлексія тощо) вимірювання соціально-емоційних навичок для їх розвитку. Урахування результатів міжнародного дослідження ДОСЕН (дослідження соціально-емоційних навичок) під час організації соціально-емоційного навчання. Досвід участі України в ДОСЕН у 2023-2024 рр. Інтеграція в НУШ і використання СЕН на уроках словесності. Учительство як провідник розвитку соціально-емоційних навичок учнівства. Потреби вчительства в розвитку соціально-емоційних навичок крізь призму міжнародного дослідження TALIS (Teaching and Leaming International Survey).

 

Тема 1.4. Інтеграція в освітній процес мовно-літературної галузі ключових компетентностей ЄС та міжнародних програм СЕН

 

Трансформаційні зміни вітчизняної освіти: оновлення змісту освіти на всіх рівнях,  перехід від знаннєвої до компетентнісної парадигми осмислення теорії та освітніх практик зарубіжжя, потреба володіння громадянами України ключовими та наскрізними компетентностями і навичками, які відповідають тенденціям освітньої політики Європейського Союзу. Завдання: допомогти вчителям інтегрувати в уроки 4 рамки компетентностей: DigComp, EntreComp, LifeComp та GreenComp, визначені Європейською довідковою рамкою ключових компетентностей (2018) для навчання впродовж життя та 8 ключових компетентностей, визначені   Рекомендацією Ради ЄС щодо ключових компетентностей для навчання упродовж життя (2018). Матеріал теми передбачає розгляд шляхів імплементації Європейської довідкової рамки ключових компетентностей для навчання впродовж життя в шкільні навчальні програми: використання інноваційного педагогічного досвіду, застосування міжпредметного, особистісно зорієнтованого підходів, технологій групової навчальної діяльності, проєктних технологій тощо.

     Міжнародні програми СЕН в Україні (Програма соціально-емоційного та етичного навчання, «Зерна», «Майндфулнес» тощо). Розвиток наскрізних умінь здобувачів НУШ у процесі впровадження міжнародних програм СЕН. Адаптація міжнародного досвіду СЕН до культурного контексту України. Міжнародна організація з поширення соціально-емоційного навчання CASEL (Collaborative 6 for Academic, Social, and Emotional Learning) та її інформаційні ресурси для вчительства.

АІ-інструменти для вчителів словесності, практичне застосування їх на уроках словесності. Основні види генеративного ШІ на службі в учителя. Конструювання комплексних підсумкових робіт за групами результатів навчання засобами генеративного штучного інтелекту. Переваги та обмеження в роботі з ШІ: ефективність, виклики, етичні питання. Ознайомлення універсальними інструменти для роботи вчителя з текстом для пошуку ідей, планування, розробки дидактичних матеріалів, аналітики даних, оцінювання: Perplexity – дослідницька пошукова система, Piktory – відеогенератор для створення та редагування відео, Gamma – генерування презентацій, Claude – чат-бот для аналізу зображення в реальному часі, Magic Media – генератор зображень - створення фотографій, графіки та відео, SpeechSynthesis – перетворення друкарського тексту на мовний, відтворення людського мовлення, Midjourney – нейромережа для створення зображень, Invideo – додаток для створення відеороликів Перейти за покликанням – накладання аватару на відео.

 

 

 

МОДУЛЬ 2. НАСКРІЗНІ ВМІННЯ В РАМЦІ НУШ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

 

Тема 2.1. Критичне і системне мислення: безбар’єрність і недискримінаційність змісту шкільної освіти: соціолінгвістичний аспект 

 

Сучасні тенденції розвитку мовної ситуації у сфері шкільної освіти, які зумовлені деколонізацією суспільної свідомости. Поняття «деколонізація», «недискримінаційний підхід» щодо системи освіти. Оновлення змісту освіти в умовах повномасштабної війни. Вплив позамовних чинників, зокрема українознавчого складника шкільної освіти, на коливання якісних та оцінних параметрів мовної взаємодії в функціюванні державної української мови. Цінності та практики недискримінації й соціально-емоційного навчання. Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Ключові слова: соціолінгвістика, деколонізація суспільної свідомости, мовна свідомість, мовна поведінка, мовна ситуація у шкільній освіті, мовна політика.

 

Тема 2.2. Конструктивне керування емоціями: щляхи та методи відновлення ментального здоров'я під час воєнного стану 

 

Збереження внутрішньої стійкості. Відновлення ментального здоров'я під час війни шляхом поєднання професійної допомоги (КПТ, групова терапія), соціальної підтримки (спілкування з близькими, групи підтримки), самодопомоги (режим дня, фізична активність, сон, харчування, інформаційна гігієна, хобі). Емоційні потреби, емпатія, пошук сенсу, допомога іншим. Запитання для самоперевірки: Як визначається поняття ментальне здоров'я? А) (heart) мента́льне здоров'я - це стан психологічного благополуччя, що дозволяє людині реалізовувати свій потенціал, справлятися зі стресами, продуктивно працювати та робити внесок у суспільство, охоплюючи емоційну, психологічну та соціальну сфери. Б) ментальне здоров'я - відсутність розладів, а й здатність радіти життю, будувати стосунки та ефективно вирішувати проблеми, що тісно пов'язано з фізичним станом. В) менталне здоров’я- розуміння та керування своїми емоціями. Г) здатність успішної адаптації до змін та розв'язання проблем.

 

Тема 2.3. Розв’язання проблем. Психологічний капітал ментального добробуту учасників освітнього процесу 

 

Концепція психологічного капіталу (PsyCap) в контексті психологічної та соціально-емоційної підтримки учасників освітнього процесу в умовах війни. Психологічний капітал учнів. Психологічний капітал педагога. Стратегії розвитку психологічного капіталу в освітній практиці. Психологічні інструменти та технології розвитку психологічного капіталу особистості. Ментальний добробут як результат інвестицій у PsyCap. Оцінка та моніторинг психологічного капіталу. Щоденник психологічніх вправ для розвитку психологічного капіталу.

 

 

Тема 2.4. Співпраця в колі учнівства, вчительства, батьківської спільноти: перезавантаження без перевантаження 

 

          Нові завдання та професійні ролі сучасного вчителя в контексті Концепції «Нова українська школа». Учитель НУШ як агент змін сучасного освітнього простору, умотивований фахівець, який має свободу творчості й розвивається професійно. Учитель – не єдиний наставник та джерело знань, коуча, фасилітатора, тьютора, модератора, ментора та новатора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Самоідентифікація, саморегуляція та самоменеджмент сучасного вчителя, який розвиває індивідуальність й орієнтується на потреби учня, забезпечує свободу вибору учнів, дотримується основ дитиноцентризму, педагогіки партнерства. Наскрізний процес виховання, який формує цінності та національну ідентичність за 8 ключовими компонентами формули НУШ. 

        Організація здорового харчування та турбота про здоров'я – здоровязбережувальна компетентність сучасного педагога, Енергійність та ефективність професійної діяльності вчителя. Формування оптимального здоров’я освітян як критично важливе завдання держави. Робота в режимі високого ментального та емоційного навантаження. Організація збалансованого харчування та фізичне здоров’я, профілактика професійного вигорання та підтримка працездатності.

 

Тема 2.5 Реалізація соціально-емоційної стратегії навчання (СЕЕН) у викладанні предметів мовно-літературної освітньої галузі (чат-семінар)

 

  Мета інтерактивного чат-семінару - ознайомити педагогів із практичними інструментами інтеграції методики соціального, емоційного та етичного навчання (СЕЕН) у простір уроків мовно-літературної галузі, відпрацювати прийоми розвитку емоційного інтелекту й етичної свідомості учнів через роботу з текстом. Аадаптація міжнародних практик СЕЕН до уроків української та зарубіжної літератур, мов національних меншин. Робота з художнім текстом: аналіз мотивів і вчинків персонажів як інструмент розвитку емпатії, критичного мислення, саморегуляції та системного бачення. Використання рефлексивних вправ, "хвилинок усвідомленості", етичних діалогів та ситуативних вправ на різних етапах уроку мови чи літератури, обмін кращими практиками, обговорення типових викликів та шляхів їх подолання при впровадженні СЕЕН у НУШ. Обговорення кейсів у режимі реального часу, моделювання методичних рішень для уроків.

 

Конференція (вебконференція) з актуальних питань

 

Тема конференції: «Реалізація соціально-емоційної сратегії навчання в мовно-літературній галузі: від теорії до практики»

 

Актуальні питання конференції 

1. Розвиток наскрізних умінь учнів, які є фундаментом для успішного життя та навчання в сучасному світі, а не лише академічних знань.

2. Програма СЕН як системний підхід, що готує учнів до життя, а не лише до іспитів. 

3. Критичне мислення та проблемне навчання на уроках словесності в НУШ.

4. Вибір стратегії, тактик, пріоритетів, системи взаємодії соціально-емоційного навчання учнів.

5. Компетентнісно зорієнтований потенціал уроку: реалізація сучасних інноваційних практик в освітньому процесі.

6. Оптимізація освітнього процесу в умовах сучасних викликів.

7. Техніки заохочення учнів до активної творчої роботи на уроках. 

8. Реалізація діяльнісного підходу на уроках різних типів.

9. Інтеграція інформаційно-цифрових технологій та соціально-емоційного навчання у мовно-літературній галузі. 

Обговорення основних процесів:

• самоусвідомлення (розуміння власних емоцій, сильних та слабких сторін); саморегуляція (уміння керувати емоціями, стресом, поводитись відповідально); соціальна емпатія (здатність розуміти почуття інших, співпереживати); навички взаємодії (ефективна комунікація, робота в команді, вирішення конфліктів); відповідальне ухвалення рішень (оцінка наслідків дій та вибір етичних шляхів);
• методів упровадження: емоційне налаштування на уроках словесності, рольові ігри, кейс-завдання, інтерактивні інструменти (відео, подкасти), залучення батьків як партнерів;
• очікуваних результатів: покращення психічного здоров’я, зниження рівня конфліктності, підвищення самомотивації та саморозвитку, розвиток життєстійкості та здатності долати труднощі. 

Підсумковий  тест за змістом програми 

Контрольний захід – 1 год

За результатами навчання за Типовою програмою слухачі курсу набудуть необхідних знань, сформують та удосконалять здатності щодо:

• розуміння та пояснення суті соціально-емоційного навчання, його ролі у формуванні наскрізних умінь учнівства, визначених державними освітніми стандартами; 
• інтеграції СЕН в освітній процес для розвитку в учнівства таких наскрізних умінь, як критичне та системне мислення, керування емоціями, розв'язання проблем, співпраця з іншими на уроках мови та літератури; 
• добору та застосування інструментів СЕН для розвитку наскрізних умівь у різних навчальних і виховних ситуаціях на уроках словесності; 
• створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища, сприятливого для емоційного розвитку й набуття наскрізних умінь усіма учасниками освітнього процесу.