НЕЙРОПЕДАГОГІКА (BRAIN-BASED LEARNING) ТА ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ`Я

Модуль 1. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ, ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ ТА ПСИХОЛОГІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Трансформації в освіті як метастратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища

Здоров’я орієнтовано аналізується освітня політика. Актуалізуються питання європеїзації освіти і розвиток міжнародної співпраці та інтеграції в освітній простір Європейського Союзу. Аналізуються питання нормативної бази та ефективності управління і автономії навчальних закладів, а також розбудови безпечного і здорового освітнього середовища. Особливого значення набуває оновлення змісту освіти, її сенсів та питання академічної доброчесності. Актуалізується культурно-освітня і професійна значимість компетентнісної моделі освіти та питання розвиту м’яких навичок. Висвітлюється значимість дитиноцентризму, педагогіки партнерства, а також питання цифровізації, психологізації, гуманізації, науковізації, інтелектуалізації, аксіологізації, екологізації і антропологізації освіти. Практично орієнтовано розглядаються основні ідеї, напрями і стратегії визначені в Указі Президента України від від 25 травня 2020 року № 195/2020 «Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі»

 

Модуль 2. МОРФОФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯСОМИ І ВЕГЕТАТИВНИХ ФУНКЦІЙ

Тема 2.1. Педагогічно-ціннісні рефлексії структурно-функціональної організації нервової системи

Морфофізіологія (основи будови і функціонування) нервової системи представляється узагальнено і концептуально як система нейрональних структур (центральної і периферичної нервової системи) і функцій із визначенням шляхів застосування нейромофофізіологічних знань в  педагогічній теорії і практиці. Розкриваються вікові особливості нейрональних структур в контексті організації природовідповідного навчання та збереження нервового і психологічного  здоров’я. Аналізується структурно-функціональна організація мозку на основі знань про три функціональних блоки, а  також шляхом актуалізації вчення про рефлекси, аналізатори, мозкові системи.

 

Тема 2.2. Нейропедагогічні рефлексії феноменології серця, вегетатиної нервової системи, темпераменту та характеру

Аналізується структурно-функціональна організація вегетативної нервової системи в контексті застосування вказаних знань в нейропедагогіці та в педагогіці здоров’я. Розкривається особливість нервової регуляції серця та педагогічно орієнтовано аналізуються ідеї «розуму серця» і традицій кордоцентризму. Актуалізується питання розвитку толерантності, доброти, милосердя, людяності як соціально орієнтованих системних і атрибутивних людських характерологічно-поведінкових якостей зв’язаних з нейрональними особливостями серця. Педагогічно орієнтовано розглядаються нервова і психологічна специфіка темпераменту, а також вікові та нейропсихологічні особливості формування характеру.

 

Модуль 3. ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕВРОЛОГІЧНОГО І ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 3.1. Нейропсихологічні аспекти ненасильницького спілкування

Представляються практики ненасильницького спілкування та аналізуються його нейропсихологічні, психофізіологічні та психологічні механізми з метою ефективного застосування в освітньому процесі в умовах військового часу. В процесі тренінгу в слухачів формуються навички ненасильницького спілкування і відновлюваної комунікації та актуалізується психологічна гнучкість, яка розглядається як ключовий ресурс адаптації в освітньому середовищі. 

 

Тема 3.2. Нейропсихологічні інструменти адаптивної взаємодії за моделлю DISC

Педагогічно орієнтовано предсталяються шляхи застосування моделі DISC та аналізуються нейрональні і психологічні механізми адаптивної взаємодії. Вказана модель DISC адаптується для роботи в закладах середньої освіти в  умовах військового часу.  В процесі тренінгу в слухачів формуються навички роботи в системі DISC  в умовах освітнього процесу. Розглядаються механізми збереження та підтримки ментального добробуту учасників освітнього процесу в умовах змін, професійного і навчального навантаження та емоційного напруження. Особлива увага приділяється практикам саморегуляції, усвідомленості та відновлення внутрішніх ресурсів.

 

Тема 3.3. Інтегративне збереження неврологічного і психологічного здоров’я в умовах освітнього процесу

Репрезентуються умови і чинники формування та збереження неврологічного здоров’я в умовах освітнього процесу. Визначаються освітні шляхи профілактики типових неврологічних порушень. Актуалізуються педагогічні  і психологічні стратегії співвідносного збереження та корекції неврологічного і психологічного здоров’я в умовах стресу та військового стану.

 

МОДУЛЬ 4. НЕЙРОПЕДАГОГІЧНИЙ ВИМІР РОЗВИТКУ                 ІНТЕЛЕКТУ, ЕМОЦІЙ, МОВЛЕННЯ, ОСОБИСТОСТІ ТА СЕНСОРНИХ І МОТОРНИХ СИСТЕМ

Тема 4.1. Нейроантропологія, нейрональні підходи в освіті та методологія нейропедагогіки (brain-based learning)

 

Керуючись ідеями природовідповідності навчання, інноваційного розвитку, та антропологізації і фундаменталізації освіти актуалізується нейроантрпологічний і нейропедагогічний підходи до осмислення феномену Homo Educandus (Людина що навчається) та удосконалення освітнього процесу.

На основі використання пайдеї розглядається феномени діаноетичних арете(доброчиностей), включаючи фронезис, нус. Концепції нервізму, телосу,функціональних системи розглядаються з позицій нейропедагогічного підходу. Репрезентуються методологічні основи нейропедагогіки. Розкривається методологічний і практико-технологічний потенціал нейрофізіології, педагогічної психофізіології, педагогічної нейропсихології, спеціальної педагогіки, неврології, когнітивістики як наук фундуючий нейропедагогічний підхід.

 

Тема 4.2. Нейропедагогічні аспекти інтегратного використання теорії побудови рухів та тілесного розуму Д. Лакоффа в педагогічних практиках

На основі актуалізації знань про рухові і сенсорні системи визначаються шляхи інтегратного використання теорії побудови рухів та тілесного розуму Д. Лакоффа в педагогічній практиці в роботі з дітьми з нормотиповим розвитком та з особливими освітніми потребами включаючи навчальну, виховну, корекційно-розвивальну і здоров’язбережувальну діяльність. Актуалізується стратегії застосування теорії побудови рухів для розвитку рухової, емоційної і когнітивної сфер.

 

Тема 4.3. Нейропедагогічні осмислення теорії поетапного формування мисленевих дій, концепції когнітивного розвитку Ж. Піаже та морального розвитку Л. Кольберга

Педагогічно орієнтовано аналізуються вікові особливості формування нейрональних структур, які є необхідними для реалізації інтелектуальної діяльності. Розглядаються мозкові системи, що визначають рівень активності та впливають на поведінку. Актуалізуються стратегії використання нейропсихологічних і психофізіологічних знань для ефективного застосування в освітньому процесі теорій поетапного формування мисленевих дій, морального розвитку Л. Кольберга, вікових криз Е. Еріксона, когнітивного розвитку Ж. Піаже, культурно-історичної концепції розвитку особистості і психіки, концепцій зони актуального і зони ближнього розвитку.   

 

Тема 4.4. Розвиток інтелекту, мовлення та розкриття творчого і особистісного потенціалів особистості на основі застосування нейрональних підходів

Педагогічно орієнтовано аналізується нейрональні основи мовлення та визначаються стратегії застосування нейролінгвістичних, нейропсихологічних і психофізіологічних знань для розвитку читання, розмовного, письмового мовлення та інтелекту і актуалізації творчості в дітей з нормотиповим розвитком і особливими освітніми потребами. Розглядаються нейрональні основи та психофізіологія мислення, пам’яті, сприйняття, емоцій, волі, уваги, мотиваційної сфери з метою застосування вказаних знань в педагогічних практиках розвитку інтелекту та для формування гармонійного характеру, а також для актуалізації творчого і особистісного потенціалів особистості

 

Тема 4.5. Використання вчення про функціональні системи в нейропедагогіці

Розкриваються шляхи використання вчення про функціональні системи в педагогічних практиках. Педагогічно орієнтовано аналізуються нейрональні основи формування та функціонування функціональних систем. В віковому аспекті аналізуються особливості розвитку нормативних та патологічних функціональних систем. Мислення, пам’ять, сприйняття, емоції, увага, мотивації розглядаються як функціональні системи та визначаються нейропедагогічні стратегії їх вдосконалення.

 

Тема 4.6. Знання, компетентності, поведінкові патерни як функціональні системи та нейропедагогічні стратегії їх розвитку і корекції

Знання, навички, компетентності, риси характеру, стереотипи поведінки розглядаються як функціональні системи, та відповідно представляються нейропедагогічні стратегії їх розвитку і корекції. Педагогічно орієнтовано розглядаються питання гетерохронної, етапної та конкурентної специфіки розвитку функціональних систем. Аналізуються принципи, умови, чинники та особливості розвитку функціональних систем та визначаються шляхи застосування вказаних знань для навчальної, виховної, корекційно-розвивальної, здоров’язбережувальної роботи з дітьми з нормативним розвитком та з особливими освітніми потребами.

 

МОДУЛЬ 5. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ                      В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОНАУК В ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ

Тема 5.1. Інтегративне використання технологій штучного інтелекту та нейропедагогіки в освітньому процесі

Аналізуються шляхи використання технологій штучного інтелекту та нейропедагогіки в освітньому процесі. Актуалізуються питання цифровізації освіти включаючи удосконалення інформаційно-цифрової компетентності педагога. Представляються шляхи удосконалення і застосування інформаційно-цифрової компетентності педагога в навчальній та методичній роботі,  а також для формування безпечного і здорового освітнього середовища та збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Представляються підходи, ідеї, рефлексії практик застосування штучного інтелекту в освітньому процесі для реалізації професійних цілей включаючи розвиток інтелекту, збереження здоров’я,  формування навчально-методичних матеріалів. Розглядаються питання: міфів про штучний інтелект; можливостей генеративного штучного інтелекту для освіти; досвідів і практик застосування окремих інструментів штучного інтелекту; а також аналізу роботи з сервісами на базі штучного інтелекту. Вивчаються питання інформаційної гігієни та протидії інформаційній і психологічній війні шляхом застосування штучного інтелекту, а також співвідносної актуалізації системного і критичного мислення та національної ідентичності.

 

МОДУЛЬ 6. НЕЙРОПЕДАГОГІКА В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ ТА В ПРОФІЛАКТИЦІ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ

Тема 6.1. Використання в педагогічних практиках знань нейрональних особливостей дітей з особливими освітніми потребами та уявлень про нейропсихологічні основи залежної поведінки

Інтегративно розглядаються нейрональні, психологічні, поведінкові та когнітивні особливості дітей з особливими освітніми потребами з метою застосування вказаних знань в педагогічних практиках. Етично і інклюзивно орієнтовано аналізується концепції нейрорізноманіття (англ. neurodiversity) і нейронального плюралізму. Розкриваються нейрональні механізми розвитку хімічних залежностей. Визначаються педагогічні стратегії профілактики і корекції хімічних залежності на основі врахування психологічних і нейрональних механізмів їх розвитку. 

 

Модуль 7. РЕФЛЕКИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ

Тема 7.1. Інтегративне використання нейронального та психологічного підходів для інтелектуального, емоційного і особистісного розвитку дітей та розбудови безпечного і здорового освітнього середовища

Аналізуються шляхи інтегративного застосування нейронального, нейропедагогічного, антропологічного та психологічного підходів для інтелектуального, емоційного і особистісного розвитку дітей з нормативним розвитком та особливими освітніми потребами. Як актуальна складова розвитку безпечного і здорового освітнього середовища розглядаються стратегії профілактики типових порушень нервової системи.  Висвітлюється значимі для педагогіки вікові особливості нервової системи, представляється феномен нейропластичності, аналізуються нейрональні особливості дітей з особливими освітніми потребами та здоров’я орієнтовано розкривається феноменологія нервової системи серця. Аналізуються особливості розвитку компетентностей представлених в форматі функціональних систем. На основі актуалізації знань нейропсихології, нейроетики та нейросоціології визначаються шляхи розвитку ефективної освітньої комунікації та формування безпечного, здорового, розвивального і інклюзивного освітнього середовища.

 

ПІДСУМКОВІ ЗАХОДИ:

1. Фаховий тест (1 год.)
2. Підсумкова конференція (2 год.). 

Напрям роботи конференції

1. Нейропедагогічний підхід в освіті як природовідповідний і дитиноцентричний тренд.

2. Розвиток компетентностей та інтелектуальної сфери на основі застосування вчення про функціональні системи та знань психофізіології і нейропсихології.

3. Профілактика порушень нервової системи як актуальна складова розвитку безпечного і здорового освітнього середовища

4. Нейропластичність в світлі нейроекологічного підходу: освітній вимір.

5. Врахування вікових особливостей нервової системи в педагогічній теорії і практиці в контексті впровадження Нової української школи.

6. Феноменологія нервової системи серця в контексті розвитку дитини та збереження її життя і здоров’я. 

7. Нейрофізіологічні і нейропсихологічні особливості дітей з особливими освітніми потребами: освітній вимір

 Знання і розуміння:

 – знати і розуміти сутність трансформаційних процесів в освіті, які забезпечують розбудову Нової української школи включаючи формування безпечного і здорового освітнього середовища та здоров’язбережувальної компетентності, а також є  спрямованими на розкриття інтелектуального і особистісного потенціалу учнів та розвиток гармонійної особистості;

– знати і розуміти підходи і шляхи для удосконалення предметно-методичної,   інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, інклюзивної, здоров’язбережувальної компетентностей педагогічного працівника та його здатності до навчання впродовж життя на основі використання практично орієнтованих знань нейропедагогіки, педагогічної нейропсихології, педагогічної психофізіології, спеціальної педагогіки, ненасильницького спілкування, моделі DISC та інформаційних технологій;

– знати і розуміти концептуальні основи структурно-функціональної організації нервової системи з метою застосування вказаних знань в педагогічних практиках; 

– знати і розуміти стратегії розвитку ефективної професійної комунікації і збереження психологічного  здоров’я учасників освітнього процесу та формування безпечного і здорового освітнього середовища включаючи створення  позитивного психологічного клімату на основі застосування навичок ненасильницького спілкування та моделі DISC; 

– знати і розуміти основні практичні стратегії збереження неврологічного здоров’я та профілактики типових порушень нервової системи;

– знати і розуміти підходи і шляхи для застосування в педагогічних практиках теорій побудови рухів, тілесного розуму Д. Лакоффа, поетапного формування мисленевих дій, когнітивного розвитку Ж. Піаже, морального розвитку Л. Кольберга, вікових криз Е.Еріксона, культурно-історичної концепції розвитку особистості і психіки, концепцій зони актуального і зони ближнього розвитку;

– знати і розуміти підходи і шляхи для розвитку інтелекту, мовлення, емоційної сфери та розкриття творчого і особистісного потенціалів особистості на основі застосування нейрональних підходів включаючи використання вчення про функціональні системи;

– знати і розуміти підходи і шляхи для використання технологій штучного інтелекту в методичній і навчальній роботі та для розбудови безпечного і здорового середовища співвідносно з професійним та інтелектуальним розвитком;

– знати і розуміти підходи і шляхи для використання в педагогічних практиках знань нейрональних особливостей дітей з особливими освітніми потребами та уявлень про нейропсихологічні основи залежної поведінки;

– знати і розуміти значимість, цінність та шляхи професіоналізації, самовдосконалення, навчання впродовж життя і подальшого формування професійної суб’єктності.

Розвинені вміння:

– вміти формувати безпечне і здорове освітнє середовище та розвивати фахову, методичну, психологічну, здоров’язбережувальну компетентності на основі використання знань про трансформаційні процеси в освіті, які забезпечують розбудову Нової української школи; 

– використовувати в здоров’язбережувальній діяльності ідеї, стратегії та напрями виділені в Указі ПрезидентаУкраїни від від 25 травня 2020 року № 195/2020 «Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі»;

– вміти на основі використання практично орієнтованих знань нейропедагогіки, педагогічної нейропсихології, педагогічної психофізіології, спеціальної педагогіки, ненасильницького спілкування, моделі DISC та інформаційних технологій актуалізувати удосконалення предметно-методичної,   інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, інклюзивної, здоров’язбережувальної компетентностей педагогічного працівника та його здатності до навчання впродовж життя 

– вмісти застосовувати знання структурно-функціональної організації нервової системи в педагогічних практиках; 

– вміти на основі застосування навичок ненасильницького спілкування та моделі DISC розвивати ефективну професійну комунікацію, зберігати психологічне  здоров’я учасників освітнього процесу та формувати безпечне і здорове освітнє середовище включаючи створення  позитивного психологічного клімату; 

– вміти зберігати неврологічне здоров’я та проводити профілактику типових порушень нервової системи;

– вміти застосовувати в педагогічних практиках теорії побудови рухів, тілесного розуму Д. Лакоффа, поетапного формування мисленевих дій, когнітивного розвитку Ж. Піаже, морального розвитку Л. Кольберга, вікових криз Е. Еріксона, культурно-історичну концепцію розвитку особистості і психіки, концепції зони актуального і зони ближнього розвитку;

– вміти на основі застосування нейрональних підходів включаючи використання вчення про функціональні системи розвивати  інтелект, мовлення, емоційну сферу та розкривати творчий і особистісний потенціали особистості; 

– вміти використовувати технології штучного інтелекту для в методичній і навчальній роботі, а також для розбудови безпечного і здорового середовища співвідносно з професійним та інтелектуальним розвитком;

– вміти використовувати в педагогічних практиках знання нейрональних особливостей дітей з особливими освітніми потребами та уявлення про нейропсихологічні основи залежної поведінки;

– вміти актуалізувати професіоналізацію, самовдосконалення, навчання впродовж життя і подальше формування професійної суб’єктності

Диспозиції (цінності, ставлення):

– цінності: життя, здоров’я (психологічне, духовне, екзистенційне, фізичне), інтелект, емоційне благополуччя, здоровий спосіб життя, рухова активність, особистість, свобода, дитина, гармонійне існування, евтюмія (душена рівновага, спокій, врівноваженість), евдемонія (щастя), буття, активність, діяльність, екзистенційне спілкування, душевність, людяність, темпоральність людини та демократичні цінності;

– ставлення: дитиноцентричне, людяне, шанобливе, діяльнісне, здоров'язбережувально орієнтоване, милосердне, добре, емпатійне, гуманне, особистостісно зорієнтоване, турботливе, (турбота про учнів, турбота по себе) відповідальне, критичне, готовність до змін, толерантне, орієнтоване на розвиток учнів, рефлексивне, спрямоване на саморозвиток, спрямоване на самопізнання, спрямоване на гармонізацію з світом і собою.