ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ-ОРГАНІЗАТОРІВ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

Тема 1.1. Законодавство України про рашизм

Українське законодавство про рашизм. Ідейні основи рашизму: православний месіанізм, російський імперіалізм, совєцкий комунізм. 

Найбільш яскраві прояви рашизму: сподівання на вищу силу і диво, а не на власний розум; неприйняття протилежної думки; побутове насильство; імперська пиха; культ сили і право війни; глобальний експансіонізм.

Тема 1.2. Учитель у період освітніх змін: адаптивність і лідерство

Роль сучасного вчителя в умовах постійних освітніх, соціальних та технологічних змін. Розвиток адаптивності як ключової професійної компетентності педагога та формування лідерських якостей, необхідних для ефективної роботи в освітньому середовищі Нової української школи. Ознайомлення з поняттями педагогічної адаптивності та вчительського лідерства, аналіз чинників опору змінам, практичні інструменти саморефлексії, командної взаємодії та ініціювання змін у шкільному середовищі. Лекція спрямована на підвищення професійної стійкості, відповідальності та готовності вчителя бути агентом позитивних змін. 

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

Тема 2.1. Психологічні засади ефективного спілкування в умовах освітніх втрат

Розглянути освітні втрати не як лінійну відсутність знань, а як наслідок когнітивного та емоційного виснаження. 

Допомогти педагогам розпізнавати ознаки стресового гальмування у спілкуванні. Ознайомити педагогів  з інструментами побудови конструктивного діалогу з учнями, які мають прогалини в навчанні, спричинені кризовими обставинами (війною, вимушеним переміщенням, дистанційним навчанням); методами створення емоційно підтримувального середовища, що є критично важливим для відновлення когнітивних функцій мозку; техніками емпатичного слухання, мотивувального консультування.

 Обговорити практичні аспекти зміщення фокусу з «дефіциту знань» на «зону найближчого розвитку» дитини, що допомагає знизити рівень тривожності та відновити віру у власні сили. 

Педагоги отримають розуміння того, як адаптувати свій стиль спілкування, щоб мінімізувати опір учнів до навчання, посилити їхню внутрішню мотивацію та ефективно супроводжувати процес надолуження знань без додаткового психологічного тиску.

Тема 2.2. Психологічний капітал ментального добробуту учасників освітнього процесу

Концепція психологічного капіталу (PsyCap) та його компонент. Психологічний капітал у дітей та учнів. Психологічний капітал педагога. Стратегії розвитку психологічного капіталу в освітній практиці. Психологічні інструменти та технології розвитку психологічного капіталу особистості. Ментальний добробут як результат інвестицій у PsyCap. Оцінка та моніторинг психологічного капіталу. Щоденник психологічніх вправ для розвитку психологічного капіталу.

Тема 2.3. Взаємодія педагогів із батьками дітей з ООП: секрети успішної інклюзивної освіти

Взаємодія педагогів із батьками дітей з ООП розглядається як успішне партнерство педагогів і батьків, засноване на довірі, відкритій комунікації та взаємоповазі; залучення батьків до розробки індивідуальних планів, регулярний обмін інформацією (успіхи та виклики), спільне формування цілей та підтримку їхньої активної ролі як членів навчальної команди, а не просто спостерігачів. Важливо створити атмосферу розуміння, коли фахівці намагаються «стати на місце батьків», а батьки – ділитися досвідом та брати участь у навчанні, щоб дитина почувалася щасливою та розвивалася. 

Фундаментом успішної взаємодії є: партнерство: батьки – активні учасники команди, а не пасивні отримувачі послуг; довіра: встановлення довірливих стосунків є першим кроком, що забезпечує задоволення потреб дитини; розуміння: педагоги повинні розуміти емоційний стан батьків та їхні розчарування, а батьки – бачити зусилля школи. 

Розглянуто практичні аспекти взаємодії: інформаційний обмін; спільне планування; підтримка вдома; залучення фахівців. 

Тема 2.4. Цифрові інструменти в діяльності педагога: шлях до творчості та професійного зростання

Тема спрямована на розкриття можливостей використання цифрових інструментів у професійній діяльності педагога як чинника розвитку креативності, інноваційності та безперервного самовдосконалення. Розглядатимуться сучасні цифрові платформи, онлайн-сервіси та інтерактивні ресурси, що сприяють підвищенню якості освітнього процесу, формуванню мотивації учнівства та реалізації компетентнісного підходу. Особливу роль у темі приділено питанню цифрової грамотності педагога, використанню інтерактивних технологій у плануванні, організації, а також можливостям для творчого самовираження та професійного зростання.

 

МОДУЛЬ 3. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи

Тема 3.1. Краса і здоров’я у формуванні цілісної особистості підлітка

         Процес активної самоідентифікації у підлітковому віці. Розуміння фізіологічних змін, культура харчування та гігієни. Спорт як інструмент боротьби зі стресом та спосіб корекції фігури, що підвищує самооцінку. Формування власного стилю як способу самовираження. Краса вчинку та доброзичливе ставлення до оточуючих. Критичну сприйняття ідеалізованих образів у соцмережах. Дисморфофобія. Вміння проживати вікові кризи без шкоди для психічного здоров’я.

Тема 3.2. Самоменеджмент як складова професійного розвитку педагога

У межах заняття розглядаються питання ефективного управління власним часом, енергією та емоційними ресурсами в умовах високого навантаження й постійних змін. Особлива увага приділяється усвідомленню професійних пріоритетів, профілактиці емоційного вигорання та формуванню навичок самопідтримки. Учасники ознайомляться з практичними інструментами планування, саморефлексії та відновлення ресурсів, які можна застосовувати у щоденній педагогічній діяльності для підвищення ефективності та збереження професійного благополуччя.

Тема 3.3. Фасилітація – основи організації групової роботи в освіті

Тема висвітлює фасилітацію як метод сприяння навчанню, що стимулює обмін думками й ідеями, розкриває потенціал учнів через створення довіри, підтримку саморозвитку та вміле управління груповою динамікою, перетворюючи клас на активну спільноту, здатну до критичного мислення та самостійного пошуку знань. Роль фасилітатора (вчителя) як провідника, що допомагає групі досягати цілей, не нав'язуючи, а спрямовуючи процес, робить навчання глибшим, практично орієнтованим та особистісно значущим для кожного учня.

Тема 3.4. Основні зміни в новій редакції «Українського правопису»

Мова — запорука ідентичності нації, основа її етнокультурної цілісності. Однією з найсуттєвіших ознак такої цілісності є функціонування в різних суспільних сферах літературної мови, яка має кодифікований правопис. Правописна кодифікація мови завжди вписана в соціолінгвістичний контекст. Коли разом з тоталітарним періодом нашої історії відійшов у минуле адміністративний контроль над дотриманням правописних стандартів, ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх закладів і т. ін. стали користуватися орфографічними правилами, відмінними від офіційних. Це дезорієнтує широке коло користувачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній компетенції, перешкоджає розширенню суспільних функцій української мови і розхитує мовну норму. Тема практичного заняття присвячена основним змінам в Українському правописі 2019 року, який регулює правила написання слів в українській мові, аби наблизити його до сучасної мовної практики та повернути деякі традиції, уніфікувати норми написання фемінітивів, іншомовних слів, власних назв тощо. Зміни стосуються орфографії, лексики та граматики. Спрощуючи деякі правила, ми розширюємо можливості мови. Тема буде корисною для всіх, хто прагне писати, дотримуючись норм сучасної літературної мови.

Тема 3.5. Формування домедичних компетентностей у педагогів-організаторів внаслідок надання допомоги при невідкладних станах

Формування домедичних компетентностей у педагогів - організаторів - це не лише вимога законодавства (особливо в умовах воєнного стану), а й критична необхідність для створення безпечного освітнього середовища. Набуття цих навичок відбувається найефективніше через поєднання теоретичної бази та інтенсивної практики. В основі домедичної допомоги є компетентність, що починається з автоматизму. Педагог-організатор має засвоїти базовий протокол MARCH або ABC, який адаптується під цивільні умови.

Для педагогічного працівника важливо володіти навичками допомоги при станах, що найчастіше трапляються в закладах освіти. Оцінка ситуації передбачає перевірку власної безпеки, безпеки постраждалого та оточуючих. Виклик допомоги через чітку передачу інформації диспетчеру «103». Первинний огляд - перевірка свідомості та дихання.

Тема 3.6. Якісне учнівське самоврядування: простір для самореалізації учнів

Учнівське самоврядування в просторі НУШ - реалізація принципу дитиноцентризму та формування громадянської компетентності.

Учень як суб’єкт управління: розвиток м’яких навичок через залучення до планування шкільного життя. 

Учнівське самоврядування – можливість навчатися відповідальності, лідерству та демократії, місце для реалізації власних талантів та ідей учнів.

Співпраця з адміністрацією: як налагодити конструктивний діалог між учнями та дорослими.

Роль педагога в учнівському самоврядуванні: ментор, що підтримує дитячі ініціативи.

Тема 3.7. Практики психолого-педагогічного супроводу профорієнтації школярів

Вибір професії в умовах динамічного ринку праці як тривалий процес самопізнання. Практики супроводу, які допомагають учню свідомо проєктувати власну освітню траєкторію. Інтеграція профорієнтації в освітній процес. 

Розвиток навички кар'єрного менеджменту впродовж життя. Розвиток ключової компетентності — «підприємливість та фінансова грамотність».

Профорієнтаційний нетворкінг: зустрічі з експертами та партнерство з бізнесом.

Роль педагога-ментора: техніки кар’єрного консультування в роботі педагога. Роль  батьків у професійному виборі учнів: подолання стереотипів та підтримка дитини.

Тема 3.8. Протидія вербуванню та залученню підлітків до протиправної діяльності під час війни

Підлітки як одна з найбільш вразливих груп, на яку спрямовані зусилля ворожих спецслужб та кримінальних структур в умовах повномасштабної війни. 

Механізми маніпуляції, які використовуються в цифровому просторі для втягнення неповнолітніх у диверсійну діяльність. Психологія вербування. Маркери небезпеки: на які зміни в поведінці та фінансовому стані учня має звернути увагу вчитель.

Алгоритми розпізнавання небезпечної поведінки учнів та методики формування «цифрового імунітету» у підлітковому середовищі. Інтеграція навичок медіаграмотності у виховний процес як засіб національної безпеки. Дії педагога у випадку виникнення підозри про залучення дитини до протиправних дій.

МОДУЛЬ 3. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ

Підсумкова конференція з актуальних питань практики, фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
• концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
• психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

• організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
• конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
• формувати в закладі та поза його стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
• рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.