ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

 

Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу з предметів/інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі 

Законодавство в галузі освіти. Мета базової загальної середньої освіти. Державні стандарти загальної середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання. Ключові компетентності. Наскрізні вміння. Загальні та конкретні результати навчання учнів. 

Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. 

Концептуальні засади громадянської та історичної освітньої галузі. Дорожня карта реалізації концептуальних засад освітньої галузі на 2025–2030 роки.

Типова освітня програма як інструмент формування сучасного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти. Типовий навчальний план. Автономія закладу освіти в організації освітнього процесу.

Освітня програма закладу освіти: порядок укладання, погодження та затвердження. Структура освітньої програми закладу освіти.

Розроблення навчальної програми на основі модельної навчальної програми. Календарно-тематичне планування. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти.

 

Тема 1.2. Формування безпечного освітнього середовища в умовах війни

Створення безпечного освітнього середовища як одне із першочергових завдань закладу освіти, що має реалізувати право на безпечні та нешкідливі умови навчання під час війни. Законодавче та нормативно правове забезпечення організації безпечного середовища в закладах освіти. Концепція НУШ та положення Конвенції про права дитини стосовно створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища та наявність чітких процедур реагування/поведінки працівників закладу освіти та відпрацювання правил з учнями.

Безпечний фізичний простір та заходи з адаптації будівлі і приміщень закладу освіти для забезпечення можливості користуватись ними усім учасникам освітнього процесу. Заклад освіти як навчальний ресурс і простір розвитку й співпраці. Принципи функціонування безпечного освітнього середовища в умовах війни, обладнання укриття та чіткі інструкції його використання: безпечне місце + безпечний дорослий = дитина у безпеці. 

Інструменти та засоби навчання поведінки дітей  і створення умов для  психологічної їх захищеності: навчання емпатії та сприйняття інакшості, обговорення суперечливих питань, надання першої психологічної допомоги, ігрові техніки, відео матеріали. Безперервний процес реагування на нові виклики життя та підвищення кваліфікації педагога з питань особливостей роботи з дітьми ВПО.

 

Тема 1.3. Сучасні стандарти атестації педагогічних працівників як визначального складника професійного розвитку

Сучасні виклики та вимόги до професійного розвитку педагогічних працівників (професійні стандарти, базові компетентності). Підвищення кваліфікації у системі професійної підготовки педагогічних кадрів. Упровадження та реалізація державної політики «Гроші ходять за вчителем» – нової моделі фінансування професійного розвитку педагогів. 

Підготовка та проведення атестації педагогічних працівників: нормативний та науково-методичний аспекти. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань. Реалізація рішень атестаційних комісій. 

Значення атестації для професійного розвитку педагогічних працівників.

 

Тема 1.4. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи 

Сутнісна характеристика компетентнісного підходу в контексті концепції освіти впродовж життя. Нормативно-правове підґрунтя та вимоги Професійних стандартів педагогічних працівників: структура та зміст фахових компетентностей. Трансформація системи підвищення кваліфікації: перехід від академічного накопичення знань до формування практичних навичок, здатності діяти в нестандартних освітніх ситуаціях і відповідати на сучасні виклики. Варіативні шляхи та новітні формати професійного зростання: академічна свобода педагога у виборі суб’єктів надання освітніх послуг, побудова індивідуальної освітньої траєкторії, взаємовизнання результатів формальної, неформальної та інформальної освіти. Діджиталізація та нові інструменти професійного розвитку: сертифікація, супервізія, менторство (наставництво) та мережева взаємодія педагогічних спільнот. Рефлексивна культура та самооцінювання як чинники постійного саморозвитку й забезпечення високої якості освітньої діяльності.

 

Тема 1.5.  Можливості для саморозвитку педагогічних працівників

Сутність і значення професійного та особистісного саморозвитку  педагога в сучасних умовах.  Практичні можливості для постійного вдосконалення вчителя історії: післядипломна освіта, самоосвіта, участь у професійних спільнотах, нетворкінг та обмін досвідом з колегами, опанування цифрових інструментів, інтерактивних методик та штучного інтелекту. 

Профілактика емоційного вигорання через регулярні паузи та фізичне відновлення. Пріоритетизація власного ресурсу як застави ефективного викладання. Арттерапія та творчість як спосіб відновлення і пізнання себе. Подорожі та зміна оточення як джерело нових вражень та ідей. Відвідування історичних місць, музеїв та експедицій для пошуку натхнення. Інтеграція особистого досвіду мандрівок у яскравий візуальний матеріал для уроків.

 

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу та методика навчання предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі

 

Тема 2.1. Реалізація громадянської та історичної освітньої галузі в контексті Державного стандарту базової середньої освіти 

Громадянська та історична освітня галузь в Державному стандарті базової середньої освіти: мета та змістові лінії.

Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі. Вимоги до обов’язкових результатів навчання. Загальні та конкретні результати навчання. Орієнтири для оцінювання.

Аналіз модельних навчальних програм з предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі. Особливості укладання навчальної програми на основі модельної навчальної програми. Академічна свобода вчителя. Академічна доброчесність.

Реалізація інтегративного підходу в навчанні учнів. Інтегровані курси громадянської та історичної освітньої галузі.

Характеристика навчально-методичного забезпечення предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі.

 

Тема 2.2. Сучасний урок в умовах реалізації компетентнісної парадигми освіти

Компетентнісно орієнтована типологія уроків. Структура компетентнісного уроку. Алгоритм побудови компетентнісного уроку. Характеристика основних структурних елементів уроків різних типів. 

Цільові орієнтири навчального заняття: способи формування мети та цілепокладання. Дидактичні особливості представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. 

Мотивація та рефлексія як умови успішної діяльності учнів. Організація успішної взаємодії та командної роботи на уроці засобами інтеракції.

Основні критерії аналізу уроку в умовах компетентнісного навчання. Технологічна карта уроку.

 

Тема 2.3. Мотивація учнів у сучасному освітньому середовищі: виклики та можливості 

Мотивація як фактор впливу на ефективність навчання, успішність освітнього процесу. Фактори формування позитивної стійкої мотивації учнів до вивчення літератури. Мотивація як педагогічна категорія. Структура мотивації. Поняття «мотив» та «мотивація». Типи мотивації: внутрішня та зовнішня. Поняття «стимулу» та «потреби». Мотивація 2.0: злет і падіння. Особистісний та ситуаційний чинник. 

Види мотивів навчання та стимулів навчання. Демотивація та її причини. Модель поведінки вчителя на уроці при досягненні позитивної мотивації в учнів. Мотиваційна поведінка. Мотивований учень. Причини пасивності учнів.

Використання інноваційних технологій як фактору підвищення функції мотивації навчання. Рекомендації щодо створення мотиваційних моментів уроку. Мотиваційні вправи. 

 

Тема 2.4. Формування критичного мислення як наскрізного вміння здобувачів освіти в НУШ

Поняття «критичне мислення». Критичне мислення як окремий тип мислення. Визначення окремих педагогічних категорій (прийом, метод, стратегія, технологія навчання). 

Інструменти вчителя  з розвитку критичного мислення учнів. Запитання за таксономією Б. Блума.

Класифікація методів розвитку критичного мислення. Структура компетентнісно орієнтованого уроку, що розвиває критичне мислення. Розподіл методів за структурою уроку. Мета застосування методу та його потенціал. Методи вступної частини уроку (кластер, бортовий журнал, дерево передбачень, асоціативний кущ, мозковий штурм). Методи основної частини уроку: методи опрацювання текстів; графічні організатори. Методи та функції підсумкової частини уроку.

 

Тема 2.5. Проєктна діяльність на уроках історії

Види та сучасна класифікація навчальних проєктів та їх місце у методиці навчання історії. Шляхи реалізації компетентнісно-діяльнісного підходу під час виконання учнівських навчальних проєктів. Види навчальних проєктів, їхнє значення та форма продукту учнівської діяльності: дослідницькі проєкти, практико-орієнтовані, інформаційні, творчі тощо.

Методика реалізації спрямування проєктної діяльності на самостійну пізнавальну й практичну діяльність здобувачів освіти. Основні вимоги до організації навчальної проєктної діяльності. Діяльнісні домінанти методу проєктів.

Загальні підходи до структурування спільної діяльності педагога-керівника проєкту й здобувачів освіти – його учасників.

 

Тема 2.6. Культура пам’яті про жертв російської агресії: основні виклики

Поняття пам’яті, комеморації та колективної пам’яті у сучасному українському суспільстві. Способи вшанування пам’яті жертв війни та цивільних, які загинули внаслідок російської агресії. Концепт «героя» і сучасні підходи до героїзації та комеморації військових і цивільних жертв. Основні виклики культури пам’яті: (не)рівність у вшануванні загиблих, питання деколонізації та переосмислення радянських і пострадянських пам’ятних наративів, партисипативні форми участі громади у створенні місць пам’яті.

 Мистецька якість і символічний зміст публічних практик меморіалізації, роль художників, архітекторів та кураторів у формуванні простору пам’яті. Проблема мілітаризації та можливості гуманізації пам’яті про загиблих –  перехід від колективного героїчного наративу до «живої» пам’яті про людину, її історію, досвід і втрату. Аналіз сучасних прикладів комемораційних практик в Україні та визначення їхнього суспільного й етичного виміру.

 

Тема 2.7. Інтеграція локальної історії, мікроісторії та сімейних історії до практики навчання історії

Значення вивчення історії «знизу» для формування історичної свідомості, розвитку критичного мислення, емпатії та почуття особистої причетності до минулого. Можливості інтеграції локальних і сімейних наративів у навчальний процес: створення учнівських проєктів, інтерв’ювання старших поколінь, робота з місцевими архівами, музеями, місцями пам’яті.

 Використання мікроісторичного підходу для глибшого розуміння великих історичних процесів через долі окремих людей, родин або громад. Формування у здобувачів освіти навичок дослідницької діяльності, аналізу джерел і критичного осмислення минулого. Приклади інтегрованих практик і завдання для самостійного опрацювання: підготовка мінідослідження або навчального кейсу, побудованого на матеріалах локальної чи сімейної історії.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

1. Практичне завдання (після опрацювання всіх модулів).

Тема. Проєктування освітнього процесу відповідно до ДСБСО та Концепції НУШ у базовій середній освіті (5–6, 7–9 класи).

Мета: сформувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, визначати результати навчання та ефективні методи й форми організації навчальної діяльності учнів.

Завдання:

1. Проаналізуйте громадянську та історичну освітню галузь у межах 

ДСБСО та її компетентнісний потенціал.

1. Запропонуйте   фрагмент   уроку,   у   якому   відображеноінтеграцію ключових компетентностей і наскрізних умінь.
2. Обґрунтуйте вибір методів і форм навчанняз позицій сучасних

підходів.

1. Здійсніть    коротку   рефлексію:    які   елементи    ДСБСО(модельної навчальної програми) є для вас найбільш складними в реалізації та чому?
   1. Компетентнісний підхідяк основа реалізації ДСБСО.

Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг2–4 сторінки).

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

1. Діяльнісний   підхід   у   навчанні:   роль   учня   як             активногосуб’єкта освітнього процесу.
2. Особистісно орієнтований підхід та принципи дитиноцентризму в НУШ.
3. Інтегративний та міжпредметний підходив контексті формування цілісного світогляду здобувачів освіти.
4. Взаємодоповнюваність сучаснихпедагогічних підходів у реалізації ДСБСО.
5. Зміна освітніх пріоритетів: від засвоєння знань до розвитку життєвих і метапредметних умінь.
6. Проблемне навчанняяк інструмент розвитку критичного мислення.
7. Проєктне навчання:педагогічний потенціал та етапи реалізації в базовій середній школі.
8. Кооперативне    навчання:    умови    ефективної                організації групової діяльності здобувачів освіти.
9. Цифрові інструментияк засібреалізації компетентнісного  та діяльнісного підходів.

Конец формы

Конец формы

 

 

 

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти (2020). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 18.06.2026).

2. Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальноїсередньої освіти: наказ МОН Українивід 17.08.2026 № 1430. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.06.2026).

3. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898: станом на 02.09.2022. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.06.2026).

4. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025 – 2030 роки: наказ МОН України від 20 серпня 2025 р. № 1163 / Міністерство освіти і науки України URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 19.06.2026).

5. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньоїосвіти»: наказ МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 24.05.2026).

6.  Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти: наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2020 № 1111/35394. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 18.06.2026).

7. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 26.06.2026).

8. Про повнузагальну середню освіту :Закон України від 16.02.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 24.06.2026). 

9. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: розпорядження Кабінету Міністрів Українивід 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 24.05.2026). 

10. Указ Президента України «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» від 16.03.2022   №143/2022 / Відомості Верховної Ради України.  URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 18.06.2026).

 

Основна література

1. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи. Київ : К.І.С., 2020. 112 с. 

2. Люшин М. О., Люшина В. М. Електронне портфоліо як форма презентації професійної майстерності працівника закладу освіти. Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Педагогічні науки. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2021. № 1 (37). Ч. І. С. 198–203. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.06.2026).

3. Горошкіна О. М.,  Доротюк В. І. Компетентнісно орієнтоване навчання, сутність, форми і методи: навчальний посібник. Київ: Педагогічна думка, 2022. 221 с. 

4. Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти в 2026/2027 навчальному році: лист МОН України від 17.08.2026 № 1/17756-26. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.06.2026). 

5. Пишко О. Л. Формування громадянської компетентності здобувачів освіти у процесі вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі в закладі загальної середньої освіти. Компетентнісно орієнтоване навчання: виклики та перспективи: збірник тез ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Компетентнісно орієнтоване навчання: виклики та перспективи», Київ, 21 березня 2024 р. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2024. С. 74–77. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.06.2026).

6. Пишко О. Готовність учителя історії до викликів Нової української школи. «Готовність до професійного саморозвитку педагога нової української школи»: збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції / упоряд. Л. В. Антонюк за ред. А. Л. Черній. Рівне: РОІППО, 2025. С. 49–51.

7. Ремех Т. О., Пишко О. Л. Концептуальні засади та новели Державного стандарту базової середньої освіти. Наукові дослідження: парадигма інноваційного розвитку: збірник тез наукових праць X Міжнародної наукової конференції (Прага, 29 червня 2022 року). Прага: Видавничий  дім «Інтернаука», 2022. С. 58–62. 

 

                                           Додаткова література

1. Андрієвська В. М. Компетентнісно орієнтоване навчання: сучасні підходи   та технології. Київ: Педагогічна думка, 2020. 168 с.

2. Карташова Л. А. Інноваційні педагогічні технології у професійній діяльності вчителя. Херсон: Олді-плюс, 2021. 176 с.

3. Литвиненко С. В. Педагогічні технології компетентнісного навчання. Київ: Академвидав, 2020. 184 с.

4. Навчання через дослідження: збірник методичних матеріалів для вчителів   5 – 11 класів. Прага 2024. 173 с.

5. Права дитини в умовах війни: розробки уроків для учнів/учениць ЗЗСО щодо дотримання та захисту прав дитини / О. Войтенко, О. Козорог; за заг. ред.: Ю. Молчанової, В. Полторак. Київ, 2025. 120 с.

6. Ремех Т. О., Пишко О. Л. Культура академічної чесності: що про це думають учні. Академічна доброчесність: практичний досвід : зб. наук. пр. / гол. ред. Л. Г. Білий. Хмельницький : Вид-во МАУП, 2021. Вип. 1. С. 120–126. 

7. Стягунова О. Атестація педагогічних працівників: інформаційний порадник. Київ : УІРО, 2023. 57 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.06.2026).

8. Як протидіяти впливу російських наративів на школярів. Збірник інформаційно-методичних матеріалів / К. Рашевська, В. Потапова, О. Мокрогуз, К. Корнієнко; за заг. ред. О. Волошенюк, В. Потапової. К.: Громадська організація «Центр громадянської просвіти “Альменда”», 2024. 78 с.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навички щодо:

нормативно-правових та концептуальних засад реалізації компетентнісного навчання відповідно до вимог ДСБСО;

організації освітнього процесу на засадахсучасних підходів відповідно до вимог державного стандартута принципів НУШ в умовахочного, дистанційного й змішаного навчання; 

сучасних підходів (компетентнісного, особистісно орієнтованого, інтегрованого, діяльнісного) до навчанняв Новій українській школі та інструменти їх реалізації в освітньому процесі;

особливостей застосування сучасних технологій і методик (глибинного, проблемного, проєктного, кооперативного) навчання;

принципів, структури та моделі проєктування сучасного уроку;

підходів до розроблення та оцінювання компетентнісно орієнтованих завдань;

усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості для здійснення ефективної міжпредметної інтеграції знань, наскрізних умінь і ставлень здобувачів освіти відповідно до вимог ДСБСО та формування ключових компетентностей;

здійснення професійної рефлексії, аналізу ефективності власної педагогічної діяльності та планування подальшого професійного розвитку.