ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів базової середньої освіти (вчителі інформатики)

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ

Структура та зміст курсу підвищення кваліфікації, його мета, завдання, очікувані результати та особливості організації освітнього процесу. Види навчальної діяльності, форми поточного та підсумкового контролю. Правила комунікації, терміни виконання завдань. Налаштування облікових записів слухачів, під’єднання до Google Classroom.

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Сучасне підвищення кваліфікації педагогів: ключові елементи комплексного запровадження

Заняття спрямоване на ознайомлення педагогічних працівників із сучасними підходами до організації системи підвищення кваліфікації в умовах трансформації освітнього середовища та впровадження Нової української школи. Розглядаються концептуальні засади безперервного професійного розвитку педагога, нормативно-правові вимоги та ключові елементи комплексної моделі підвищення кваліфікації. Особлива увага приділяється ключовим елементам комплексного запровадження системи підвищення кваліфікації, зокрема: діагностиці професійних потреб педагогів, модульній побудові навчальних програм, інтеграції цифрових ресурсів, використанню дистанційних платформ, впровадженню практико-орієнтованого навчання та системі оцінювання результатів професійного розвитку.

 

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 2.1. Війна й здобувачі освіти в закладах загальної середньої освіти: як педагоги працюють з наслідками війни 

Лекція присвячена комплексному осмисленню впливу війни на здобувачів освіти в закладах загальної середньої освіти та трансформації професійної діяльності педагогів у контексті воєнного суспільства. Війна розглядається не лише як збройний конфлікт, а як багатовимірний соціальний, політичний і психологічний феномен, що змінює умови навчання, систему цінностей і характер взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.

У лекції аналізуються основні психоемоційні та поведінкові реакції дітей і підлітків на воєнні події: підвищена тривожність, страх, агресія, замкненість, регресивна поведінка, труднощі концентрації уваги та зниження навчальної мотивації. Окрему увагу приділено особливостям переживання війни різними категоріями здобувачів освіти, зокрема внутрішньо переміщеними дітьми, учнями з досвідом втрати, а також дітьми з особливими освітніми потребами.

Важливим змістовим блоком є розгляд ролі педагога й асистента учителя як фігур підтримки та стабільності в освітньому середовищі. Акцент зроблено на педагогічній етиці, емпатійній комунікації, створенні безпечного освітнього простору, а також на необхідності міждисциплінарної взаємодії з практичними психологами, соціальними педагогами та батьками.

Лекція також висвітлює функцію освіти як ресурсу відновлення суспільства, формування громадянської стійкості та довіри, а також збереження психологічного благополуччя дітей у довгостроковій перспективі. Матеріал орієнтований на практичні потреби педагогів, сприяє кращому розумінню психологічної реальності сучасних учнів і формуванню відповідальної професійної позиції в умовах тривалої соціальної напруги.

 

Тема  2.2. Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього середовища

Програма вебінару з психолого-педагогічного супроводу педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього процесу спрямована на формування практичних навичок взаємодії та підтримки всіх суб'єктів інклюзії в закладах загальної середньої освіти. У межах цієї теми розглядаються особливості організації освітнього простору для дітей з особливими освітніми потребами, принципи командної взаємодії вчителя з асистентами, практичними психологами та батьками, а також алгоритми адаптації та модифікації навчального матеріалу з інформатики відповідно до індивідуальних траєкторій розвитку учнів. Велика увага приділяється методам психологічного розвантаження, запобіганню професійному вигоранню вчителя, налагодженню екологічної комунікації в учнівському колективі та створенню атмосфери взаємоповаги й безбар'єрності на уроках природничого циклу.

 

Тема 2.3 Методика розв'язування олімпіадних задач з програмування у шкільному курсі інформатики 

У межах заняття розглядаються сучасні підходи до організації підготовки учнів до олімпіад з програмування в закладах загальної середньої освіти. Особлива увага приділяється методиці формування алгоритмічного мислення, розвитку навичок аналізу задач, вибору оптимальних алгоритмів та ефективного використання мов програмування під час розв'язування задач підвищеної складності.

Вчителі ознайомляться з класифікацією олімпіадних задач, основними алгоритмічними конструкціями та методами їх застосування, особливостями використання структур даних, алгоритмів сортування, пошуку, рекурсії, динамічного програмування, жадібних алгоритмів і графових моделей відповідно до рівня підготовки учнів. На занятті представлено практичні рекомендації щодо поетапної підготовки школярів до інтелектуальних змагань, організації тренувань, аналізу типових помилок та розвитку навичок самостійного пошуку ефективних способів розв'язання.

Матеріали заняття можуть бути використані вчителями інформатики під час проведення факультативних занять, гуртків, курсів за вибором, а також у процесі підготовки учнів до олімпіад, конкурсів і турнірів з програмування різних рівнів.

 

 

Тема 2.4. Екологічні наслідки воєнних дій рф на території України

Лекція присвячена висвітленню екологічних наслідків збройної агресії російської федерації проти України та їхнього впливу на довкілля, здоров’я населення й сталий розвиток держави. Розглядаються основні види екологічної шкоди, спричиненої воєнними діями, зокрема забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і водних ресурсів, руйнування природних екосистем, пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду, виникнення техногенних аварій, пожеж та накопичення небезпечних відходів.

Матеріали заняття сприятимуть підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників щодо висвітлення екологічних наслідків війни, формування в учнів екологічної культури, критичного мислення та усвідомлення важливості збереження навколишнього природного середовища в умовах сучасних викликів.

 

Тема 2.5. Композитинг – наступний крок у майстерності відеомантажу

Вебінар присвячений теоретичним і практичним аспектам використання технологій композитингу як сучасного етапу розвитку навичок відеомонтажу. Розглядаються основні принципи поєднання кількох візуальних елементів у єдину композицію, створення спецефектів, анімації, титрів, роботи з масками, хромакеєм, шарами та засобами корекції кольору. Особлива увага приділяється можливостям використання композитингу для створення якісного навчального відеоконтенту.

Вчителі ознайомляться з сучасними програмними засобами для композитингу та відеомонтажу, етапами створення відеопроєктів, принципами візуальної композиції, організації робочого процесу та експорту готових матеріалів. Буде розглянуто методичні підходи до використання мультимедійних технологій у навчанні, створення інтерактивних відеоуроків, навчальних презентацій, відеоінструкцій та цифрових освітніх ресурсів.

Матеріали заняття сприятимуть підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників у сфері цифрової творчості, розвитку навичок створення сучасного мультимедійного контенту та ефективного використання технологій відеомонтажу й композитингу для організації якісного та візуально привабливого освітнього процесу.

 

 

Тема 2.6. Сучасні вимоги до кабінету інформатики

Заняття присвячене актуальним вимогам до організації та функціонування кабінету інформатики в закладі загальної середньої освіти відповідно до чинного законодавства, державних стандартів та сучасних тенденцій цифровізації освіти. Розглядаються питання матеріально-технічного забезпечення, ергономічного облаштування робочих місць, дотримання вимог безпеки, санітарно-гігієнічних норм, кібербезпеки та забезпечення доступності освітнього середовища.

На занятті розглянуто рекомендації щодо ефективного управління ресурсами кабінету, організації практичних занять, ведення необхідної документації, створення безпечного й комфортного освітнього середовища та впровадження інноваційних технологій навчання.

Матеріали заняття сприятимуть підвищенню професійної компетентності вчителів інформатики щодо організації сучасного кабінету інформатики, ефективного використання його технічних і програмних ресурсів, забезпечення якісного освітнього процесу та створення умов для формування цифрової компетентності здобувачів освіти відповідно до вимог Нової української школи.

 

 

Тема 2.7. Методика розв’язування олімпіадних задач з інформаційних технологій 

Заняття присвячене сучасним підходам до підготовки учнів закладів загальної середньої освіти до олімпіад з інформаційних технологій. Розглядаються особливості структури олімпіадних завдань, критерії їх оцінювання, методичні аспекти формування практичних умінь і навичок роботи з прикладним програмним забезпеченням, а також розвиток інформаційно-цифрової компетентності здобувачів освіти.

Учасники ознайомляться з ефективними методами розв’язування задач, що передбачають використання офісних програм, електронних таблиць, систем керування базами даних, засобів опрацювання текстової, графічної та мультимедійної інформації, а також технологій автоматизації обробки даних. Особливу увагу буде приділено аналізу типових олімпіадних завдань, використанню раціональних способів їх виконання, розвитку логічного мислення, навичок аналізу, оптимізації роботи та підготовки учнів до інтелектуальних змагань різних рівнів.

Матеріали заняття сприятимуть підвищенню професійної компетентності вчителів інформатики щодо організації підготовки учнів до олімпіад з інформаційних технологій, удосконаленню методики викладання практичної складової шкільного курсу інформатики та впровадженню сучасних педагогічних підходів до розвитку творчого потенціалу й цифрової грамотності учнів.

 

МОДУЛЬ 3. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 3.1. Розвиток професійних компетентностей оцінювання (атестації) власної трудової діяльності відповідно професійного Стандарту

Тема присвячена розвитку професійних компетентностей, необхідних для об’єктивного оцінювання (атестації) власної трудової діяльності відповідно до вимог Професійного стандарту. Розглядаються підходи до самооцінювання результатів роботи на основі визначених трудових функцій, компетентностей, критеріїв якості та показників ефективності. Увага акцентується на формуванні навичок аналізу професійних досягнень, виявленні прогалин у компетентностях, плануванні професійного розвитку та коригуванні індивідуальних  цілей.  Окремо висвітлюються  питання  документування результатів діяльності, підготовки доказової бази для атестації, дотримання принципів етики, прозорості та відповідальності в оцінювальних процедурах. Опрацювання теми сприяє підвищенню якості виконання посадових обов’язків, готовності до атестації та забезпечує узгодженість професійного зростання з вимогами Професійного стандарту й потребами організації.

 

Тема 3.2. Теоретичні основи використання робототехніки в НУШ

 Заняття присвячене розгляду теоретичних засад використання освітньої робототехніки в Новій українській школі як ефективного засобу формування ключових і предметних компетентностей здобувачів освіти. Розкриваються сучасні підходи до впровадження робототехніки в освітній процес, її роль у розвитку алгоритмічного, логічного та інженерного мислення, творчості, дослідницьких умінь і навичок командної роботи.

Учителі ознайомляться з основними поняттями освітньої робототехніки, видами робототехнічних платформ, принципами їх функціонування та можливостями інтеграції у шкільний курс інформатики відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Буде розглянуто методичні підходи до організації навчальних занять, проєктної діяльності та STEM-освіти із застосуванням робототехнічних засобів, а також особливості формування в учнів навичок програмування, моделювання, конструювання та розв'язування практичних задач.

Матеріали заняття сприятимуть підвищенню професійної компетентності вчителів інформатики щодо ефективного використання робототехніки в освітньому процесі, упровадження інноваційних педагогічних технологій та створення умов для розвитку цифрової, математичної, технологічної й інженерної компетентностей учнів відповідно до концепції Нової української школи.

 

 

Тема 3.3. Тімбілдинг як чинник успішного впровадження Концепції «Нова українська школа»

Заняття спрямоване на формування у педагогічних працівників розуміння ролі командної взаємодії (тимбілдінгу) як важливого чинника ефективного впровадження Концепції Нова українська школа. Розглядаються сучасні підходи до побудови командної роботи в закладі освіти, розвиток корпоративної культури педагогічного колективу та створення сприятливого психологічного клімату для професійної взаємодії. Під час заняття учасники ознайомляться з поняттям тимбілдінгу в освітньому середовищі, його основними принципами, видами та інструментами формування ефективної команди. Аналізуються умови успішної командної роботи педагогів, роль лідерства в освітньому колективі, механізми розподілу відповідальності та координації спільної діяльності.

Практична частина заняття передбачає виконання інтерактивних вправ на командоутворення, моделювання педагогічних ситуацій, розв’язання кейсів у групах, а також опрацювання технік ефективної комунікації, активного слухання та спільного прийняття рішень. Окремий блок присвячено інструментам сучасного тимбілдінгу, зокрема використанню цифрових платформ для командної роботи, фасилітаційних методик, рефлексивних практик та стратегій розвитку професійних педагогічних спільнот.

 

Тема 3.4. Canva: знайомство з ресурсом, огляд функціоналу. Реєстрація та підключення Canva Education

 Заняття присвячене ознайомленню педагогічних працівників із можливостями графічної онлайн-платформи Canva як сучасного інструменту для створення якісного цифрового освітнього контенту. Учасники отримають цілісне уявлення про функціональні можливості сервісу, його роль у професійній діяльності вчителя та переваги використання в умовах реалізації Концепції Нової української школи. Під час заняття слухачі ознайомляться з інтерфейсом платформи Canva, основними елементами робочого середовища, принципами організації особистого кабінету, можливостями роботи з шаблонами, бібліотекою графічних елементів, фотографій, відео, аудіоматеріалів, іконок, шрифтів та інтерактивних компонентів. Буде розглянуто функціонал створення презентацій, інфографіки, навчальних плакатів, робочих аркушів, сертифікатів, календарів, дидактичних матеріалів, відео, анімацій та інших цифрових освітніх ресурсів.

Особлива увага приділяється процедурі реєстрації на платформі, налаштуванню облікового запису, підтвердженню статусу педагогічного працівника та підключенню безкоштовного освітнього тарифного плану Canva Education. Учасники ознайомляться з додатковими можливостями освітньої версії сервісу, зокрема розширеною бібліотекою професійних шаблонів, інструментами для спільної роботи, функціями організації навчальних класів, командної взаємодії та використання інтегрованих засобів штучного інтелекту.

Практична частина заняття передбачає створення та налаштування особистого акаунта, підключення Canva Education, опрацювання інтерфейсу платформи, пошук і використання шаблонів, налаштування робочого простору, а також створення перших авторських навчальних матеріалів із використанням основних інструментів сервісу.

 

Тема 3.5. Flippity - сучасний онлайн-інструментів для вчителя

Заняття присвячене ознайомленню педагогічних працівників із можливостями онлайн-сервісу Flippity як універсального цифрового інструменту для створення інтерактивних навчальних матеріалів. Flippity базується на використанні Google Sheets і дозволяє швидко конструювати дидактичні ігри, вправи, вікторини, флешкартки, кросворди, випадкові генератори, таймлайни та інші освітні ресурси без потреби програмування. Під час заняття учасники ознайомляться з принципами роботи сервісу, структурою шаблонів Flippity та алгоритмом створення інтерактивних вправ на основі електронних таблиць. Розглядаються можливості інтеграції сервісу в освітній процес, зокрема для організації повторення навчального матеріалу, формувального оцінювання, активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їхніх цифрових компетентностей.

Окрема увага приділяється огляду основних типів інтерактивних ресурсів, які можна створювати за допомогою Flippity: флешкартки для запам’ятовування термінів і понять, вікторини для перевірки знань, ігрові форми навчання (Bingo, Matching Game), кросворди, генератори випадкових відповідей, таймлайни для хронологічних подій, а також інструменти для групової роботи та рефлексії.

Практична частина заняття передбачає створення власного інтерактивного навчального ресурсу за обраним шаблоном Flippity, налаштування Google Sheets, введення навчального контенту, генерацію інтерактивного посилання та тестування готового продукту в умовах навчального процесу. Окремий блок заняття присвячено питанням педагогічної доцільності використання ігрових технологій, формувального оцінювання, цифрової мотивації учнів, а також дотримання принципів академічної доброчесності та безпечного використання онлайн-сервісів у роботі вчителя. За результатами навчання слухачі зможуть самостійно створювати інтерактивні навчальні матеріали у Flippity, адаптувати їх до потреб різних вікових груп учнів, використовувати сервіс для урізноманітнення освітнього процесу та підвищення його інтерактивності відповідно до вимог Нової української школи.

 

Тема 3.5. Штучний інтелект у роботі педагога

Заняття присвячене ознайомленню педагогічних працівників із сучасними можливостями використання технологій штучного інтелекту (ШІ) в професійній діяльності. Учасники розглянуть основні принципи функціонування генеративного штучного інтелекту, його потенціал, переваги та обмеження, а також етичні аспекти застосування цифрових інтелектуальних сервісів в освіті. Під час навчання педагоги опанують практичні підходи до використання інструментів штучного інтелекту для підготовки до уроків, створення навчально-методичних матеріалів, розроблення дидактичних завдань різних рівнів складності, тестових завдань, презентацій, інтерактивного контенту, візуалізацій, навчальних проєктів та цифрових освітніх ресурсів. Особливу увагу буде приділено використанню сервісів генеративного ШІ для автоматизації професійної діяльності педагога: планування освітнього процесу, підготовки календарно-тематичних планів, формувального оцінювання, аналізу навчальних результатів, створення індивідуальних освітніх траєкторій, диференціації навчання та підготовки матеріалів для роботи з учнями різних освітніх потреб.

 

МОДУЛЬ 4. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ

Вебконференція з актуальних питань. Тема: «Особливості розбудови  безпечного і здорового освітнього середовища НУШ»

Вебконференція присвячена питанням:

1. Організація ефективного і безпечного освітнього середовища в закладах освіти. 

2. Вимоги до кабінетів інформатики відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти.

3. Освіта. Дія. Цифрова освіта.

4. Кібергшахрайство. Кібергбуліг.

5. Вимоги до забезпечення освітнього процесу викладання інформатики у ЗЗСО відповідно до Державного стандарту базової середньої  освіти.

 

Контрольний захід– 1 год

(тестування за змістом Програми курсу)

За результатами навчання слухачі курсу підвищення кваліфікації оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння й навички:

очікувані результати навчання за Програмою деталізуються через набуття слухачами цифрової компетентності, що охоплює: 

знання: ключові поняття цифровізації освіти, засади цифрової компетентності педагогічного працівника, нормативно-правові та етичні аспекти використання цифрових технологій, можливості й обмеження цифрових інструментів і штучного інтелекту, принципи організації цифрового освітнього середовища;

 уміння: добір і застосування цифрових інструментів та ресурсів у професійній діяльності, проєктування освітнього процесу із використанням цифрових технологій, створення та модифікація електронних освітніх ресурсів, використання інструментів штучного інтелекту, організація формувального оцінювання засобами цифрових інструментів, формування цифрових компетентностей здобувачів освіти, розширення їхніх можливостей навчання; 

цінності та ставлення: дотримання принципів академічної доброчесності, відповідального й етичного використання цифрових технологій, готовність до безперервного професійного розвитку, усвідомлення необхідності постійного розвитку цифрової компетентності.