ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
підвищення методичного та практичного рівнів професійної компетентності вчителів історії та правознавства необхідних для організації партнерської освітньої взаємодії з учасниками освітнього процесу, участі у створенні безпечного та інклюзивного освітнього середовища, забезпечення особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти (галузь "Громадянська та історична освіта")
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"Інформація про розробника (розробників):
Мацієнко Ірина Миколаївна, завідувач відділу суспільно-гуманітарної освіти Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія езперервної освіти»Напрями підвищення кваліфікації:
- Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В2. Здоров’язбережувальна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 1.1 Регулювання трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану
Розгляд цієї теми є відповіддю на численні звернення від керівників та працівників закладів освіти щодо особливостей застосування норм трудового законодавства під час дії правового режиму воєнного стану.
Це вимагає суттєвого перегляду системи організації трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану. Водночас необхідно мінімізувати всі трудові спори та захистити право педагогічних працівників на працю та відпочинок, враховуючи передбачені Конституцією обмеження прав людини та громадянина на період воєнного стану.
Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі – Указ), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 .02.2022 р. № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.
Статтею 3 Указу визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до частини першої ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Працівники закладів освіти та наукових установ, які тимчасово виїхали за кордон або з об’єктивних причин не можуть виконувати посадові (службові) обов’язки (у тому числі у традиційному режимі або дистанційно), мають право подати заяву про відпустку (із збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати) або про звільнення.
Під час воєнного стану оптимальним рішенням, яке визначено законодавством, є оголошення простою (стаття 34 Кодексу Законів про працю України).
Простій педагогів під час воєнного стану оголошується у разі зупинення роботи освітнього закладу через бойові дії, окупацію або руйнування. Працівникам, які перебувають на простої, гарантується оплата праці в розмірі не менше 2/3 встановленої ставки або окладу, якщо це не з вини самого працівника. Роботодавець самостійно приймає рішення про оголошення простою та визначає порядок оплати, дотримуючись мінімальних гарантій, встановлених законодавством.
Тема1.2 Реалізація Державного стандарт базової середньої освіти Нової української школи на уроках суспільних дисциплін. Ключові компетентності.
На практичному занятті розлядатимуться актуальні питання реалізаціїї Державного стандарту базової середньої освіти Нової української школи на уроках суспільних дисциплін громадянської та історичної освітньої галузі.
Складовою частиною концепції НУШ є реалізація вимог Державного стандарту щодо формквання ключовиї компетентносткй, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.
Розглядатимуться ресурси суспільчознавчих предметів громадянської та історичної освітньої галузі відповідно додатку 17 Державного стандарту базової середньої освіти та рекомендацій щодо реалізації завдань ДСБСО з формування ключових компетентностей.
Очікуваним результатом є розуміння вчителями громадянської та історичної освіти способів і методів досягнення формування ключових компетентностей на уроках предметів і курсів галузі.
МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема. 2.1 Організація в закладах освіти вільного від насильства безпечного освітнього середовища
Тема присвячена організації в закладах освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства, як ключової умови збереження фізичного й психічного здоров’я учасників освітнього процесу та забезпечення якості освіти. Розглядаються нормативно-правові засади запобігання і протидії насильству та булінгу, принципи нульової толерантності, поваги до прав дитини, недискримінації й партнерської взаємодії «заклад освіти — сім’я — громада». Акцентовано увагу на ролях і відповідальності керівництва, педагогічних працівників, психологічної служби та учнівського самоврядування у формуванні культури безпеки, довіри й взаємоповаги. Висвітлюються практичні механізми: оцінювання ризиків, розроблення внутрішніх політик і процедур реагування, алгоритм фіксації та розгляду випадків насильства, конфіденційність і захист постраждалих, медіація та відновні практики, системна профілактика, підвищення компетентностей персоналу й інформаційно-просвітницька робота з учнями та батьками.
Очікуваним результатом є створення стійкої системи превенції та реагування, що мінімізує прояви насильства, підвищує психологічну безпеку й сприяє формуванню позитивного освітнього клімату.
Тема 2.2 Гуманна педагогіка у процесі особистісного розвитку дитини
Тема розглядає ключові принципи педагогіки співпраці, любові та поваги до особистості дитини, віри в дитину, її індивідуальність, здатність до самореалізації, через олюднене спілкування, творче терпіння та підтримку природного прагнення до знань, аби зробити навчання радісним та надихаючим процесом. Педагогіка, де сповідується свобода вибору, внутрішня мотивація, позитивне ставлення, створення комфортного, надихаючого середовища, де панує взаєморозуміння і бажання пізнавати світ.
МОДУЛЬ 3. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Тема 3.1 Мовленнєва саморегуляція як складник комунікативної компетентності педагога
Мовленнєва саморегуляція як складник комунікативної компетентності педагога набуває особливої актуальності в сучасних українських реаліях воєнних викликів, перебування значної частини учасників освітнього процесу в умовах тривалого стресу та підвищеного психофізичного навантаження, зростання соціальної й емоційної напруженості, урізноманітнення комунікативних каналів. У лекції розглядається поняття «мовленнєва саморегуляція» та її місце в структурі професійної компетентності педагога. Аналізуються психолінгвістичні засади формування здатності до усвідомленого контролю власного мовлення. Окрему увагу приділено взаємозв’язку мовленнєвої саморегуляції з емоційним інтелектом і педагогічною рефлексією. Висвітлюються функції та механізми мовленнєвої саморегуляції в педагогічній взаємодії. Розкривається роль мовленнєвої саморегуляції у створенні безпечного та діалогічного освітнього середовища. Розглядаються типові мовленнєві ризики в професійній діяльності педагога та шляхи їх попередження. Окреслюються форми, методи й прийоми розвитку мовленнєвої саморегуляції педагога у процесі підвищення кваліфікації та самоосвітньої діяльності.
Тема 3.2 Учитель у період освітніх змін: адаптивність і лідерство
Роль сучасного вчителя в умовах постійних освітніх, соціальних та технологічних змін. Розвиток адаптивності як ключової професійної компетентності педагога та формування лідерських якостей, необхідних для ефективної роботи в освітньому середовищі Нової української школи. Ознайомлення з поняттями педагогічної адаптивності та вчительського лідерства, аналіз чинників опору змінам, практичні інструменти саморефлексії, командної взаємодії та ініціювання змін у шкільному середовищі. Лекція спрямована на підвищення професійної стійкості, відповідальності та готовності вчителя бути агентом позитивних змін.
Тема 3.3 Тайм-менеджмент в закладах загальної середньої освіти
Викладання навчальної дисципліни Тайм-менеджмент передбачає висвітлення ряду питань пов’язаних з правильним й раціональним використанням часу та ефективним використанням робочого часу. Організацією дозвілля та особистого розвитку.
В процесі викладання розглядаються наступні питання:
Теоретико прикладні аспекти тайм-менеджменту. Психологію організації часу. Можливості оптимізації персональної діяльності. Технології та інструменти тайм-менеджменту. Наукова організації праці та організації особистого часу. Сучасні тенденції тайм-менеджменту. Основні етапи становлення тайм-менеджменту. Як комплексна система організації часу дозволяє структурувати роботу в 4 вимірах: ефективність, технології, стратегія, філософія.
МОДУЛЬ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ / ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ (ЗА ФАХОВИМ СПРЯМУВАННЯМ)
Тема 4.1 Історія України – невід’ємна складова європейського історичного процесу
Ключові питання теми.
Спільні риси завдяки спільному індоєвропейському походженню. Спільні риси завдяки тисячолітнім заняттям хліборобством. Взаємодія з Європою часів Русі. Козацтво і лицарство. Геополітична роль України у захисті Європи від східних завойовників. Оцінки українства європейцями. Моменти перевершення українцями європейців. Сучасні європейські вчені й політики про Україну.
Тема 4.2 Рашизм – лютий ворог українського народу
Питання, що розкриваються у темі:
Українське законодавство про рашизм. Ідейні основи рашизму: православний месіанізм, російський імперіалізм, совєцкий комунізм. Найбільш яскраві прояви рашизму: Сподівання на вищу силу і диво, а не на власний розум; неприйняття протилежної думки; побутове насильство; імперська пиха; культ сили і право війни; глобальний експансіонізм.
Тема 4.3 Краєзнавчий матеріал з історії Вінниці та Вінниччини, як складова українознавства
Питання, що розкриваються у темі:
Вінниччина за найдавніших часів – історія археологічної доби. Промисли на теренах Вінниччини часів освоєння території. Історичні процеси часів заснування Вінниці. Вінниця часів магдебурзького права. УГА у Вінниці та Вінниччині. Вінниця часів національної революції. Видатні історичні постаті у Вінниці. Символи Вінниці.
Тема 4.4 Війна як лабораторія STEM: як конфлікти прискорювали науку й техніку
Лекція присвячена аналізу війни як потужного каталізатора науково-технічного розвитку в історичній перспективі. У фокусі уваги — взаємодія між військовими потребами, науковими дослідженнями та інженерними рішеннями, що в різні епохи радикально змінювали не лише способи ведення війни, а й цивільне життя, економіку та культуру.
Розглядаються ключові історичні кейси, у межах яких війна ставала «лабораторією» STEM-інновацій: розвиток металургії та балістики в ранньомодерний період, становлення військової інженерії та фортифікації, прориви у фізиці, хімії та математиці під час світових воєн, а також виникнення радарних систем, криптографії, ракетобудування, комп’ютерних технологій і сучасної медицини.
Окрему увагу приділено трансформації ролі науковця в умовах війни, етичним дилемам військових досліджень, інституційному оформленню науки у ХХ столітті та довгостроковим наслідкам військових інновацій для мирного розвитку. Лекція також пропонує історичні паралелі між минулими конфліктами та сучасними технологічними зрушеннями, пов’язаними з цифровізацією, штучним інтелектом і безпековими технологіями.
Матеріал спрямований на поглиблення міждисциплінарного мислення істориків, розширення методологічного інструментарію та осмислення війни не лише як руйнівного явища, а і як чинника прискореної еволюції науки й техніки в глобальному історичному процесі.
Тема 4.5 Тоталітарні режими ХХ століття: між ідеологією, технологіями та масовим суспільством
Лекція присвячена комплексному аналізу тоталітарних режимів ХХ століття як специфічного продукту епохи модерності. У центрі уваги — взаємозв’язок між радикальними ідеологіями, технологічними можливостями держави та формуванням масового суспільства, що створили умови для встановлення й функціонування тоталітарної влади.
Розглядаються ключові моделі тоталітаризму — нацизм у Німеччині, сталінський режим у СРСР, маоїзм у Китаї — з акцентом на спільні структурні риси та принципові відмінності. Аналізується роль пропаганди, репресивного апарату, політичного терору, масових організацій і системи контролю над інформацією як інструментів мобілізації та підпорядкування суспільства.
Особливу увагу приділено використанню технологій і наукових досягнень у процесі управління масами: розвитку засобів масової комунікації, бюрократичних механізмів обліку та контролю, індустріальних методів виробництва й ведення війни. Лекція також порушує питання повсякденного життя в умовах тоталітарних режимів і механізмів адаптації людини до постійного ідеологічного тиску.
Тема 4.6 Екологічна історія Вінниччини: структура і джерела дослідження
Ключові питання теми.
Предмет екологічної історії. Особливості природного комплексу Вінниччини. Історичні стани природокористування краю. Історичні джерела дослідження взаємовідносин суспільства і природи. Вплив екологічної політики на природокористування. Свідомісні та морально-етичні аспекти природокористування.
Тема 4.7 Особливості оцінювання на уроках ісорії та правознавства в Новій українській школі
Практичне заняття присвячено питанням оцінювання на уроках предметів і курсів історичної та громадянської освіти в умовах реалізації компетентнісного підходу в освіті. Розкривається суть оцінювання на уроках історії та правознавства в Новій українській школі як переході від механічного запам'ятовування дат і законів до вимірювання предметних та громадянських компетентностей. Розглядаються основні засади та види оцінювання: формувальне оцінювання як неперервний процес спостереження за навчанням, що забезпечує зворотний зв’язок та допомагає учню зрозуміти свої зони росту. Яке не карає за помилки, а показує шлях до вдосконалення. Поточне оцінювання, що здійснюється під час виконання завдань на уроці. Підсумкове оцінювання, що може містити тематичне, семестрове та річне оцінювання, яке базується на зіставленні реальних досягнень учнів з очікуваними результатами значення критичного мислення у формуванні галузеих компетентностей громадянської та історичної освіти.
Тема 4.8 Особливості викладання міжнародного гуманітарного права в школі
Ключові питання практичного заняття.
Міжнародне гуманітарне право як шкільний спецкурс і складова громадянознавчої освіти. Значення поширення знань про МГП і права людини. Гомадські організації та МГП. Навчальне і методичне забезпечення викладання міжнародого гуманітарного права в закладах загальної середньої освіти. Форми і методи інтеграції МГП в предмети і курси громадянської та історичної освітньої галузі. Виклики і можливості викладання міжнародого гуманітарного права в школі. Реалізація завдань навчальних програм, що інтегрують міжнародне гуманітарне право, через методичні вправи та прийоми.
МОДУЛЬ 5. РЕФЛЕКСИВНО - ДІАГНОСТУВАЛЬНИЙ
5.1 Вебконференція з актуальних питань. Тема: «Особливості викладання предметів та курсів громадянської та історичної освітньої галузі Нової української школи»
Мета конференції – обговорення ключових проблем, обмін досвідом щодо особливосткй викладання предметів та курсів громадянської та історичної освітньої галузі.
Напрями роботи конференції:
1. НУШ - виклики і перспективи для учителя предметів і курсів громадянської та історичної освітньої галузі.
2. Міжнародне право як історична необхідність.
3. Ідентичність та інформаційна війна. Історія як інструмент пропаганди.
4. Участь у волонтерському русі як вияв громадянської позиції.
5.2 Підсумковий тест (за змістом програми навчання)
Заняття передбачає виконання та перевірки підсумкового тесту за змістом програми навчання на відповідність вимогам та очікуванням, аналіз результатів та рефлексію для стимулювання навчання та проєктування самостійної роботи щодо професійного саморозвитку.
Критерії оцінювання: активність слухачів на практичних та семінарських заняттях, залученість до участі у Конференції з актуальних питань та відповідь на підсумковий тест (не меньше 80%).
Знання і розуміння:
- сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
- концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
- психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.
Розвинені вміння:
- організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
- конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
- формувати в закладі та поза його стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
- готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
- рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.