ВЧИТЕЛІ (ВИКЛАДАЧІ) МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

2.  НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назва навчальної теми	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ХХІ СТОЛІТТЯ
Тема 1.1. Роль освіти у формуванні та розвитку людського капіталу.	2		2	–	4
Тема 1.2 Нова українська школа: перехід на новий рівень базової середньої освіти. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі		2	2	–	4
Разом за модулем 1	2	2	4	–	8
МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НУШ: ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ ТА РОЗВИТКУ
Інваріантна складова модуля
Тема 2.1.1. Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах НУШ		2	2	–	4
Тема 2.1.2. Критерії та індикатори оцінювання якості педагогічної діяльності	–	4	2	–	6
Тема 2.1.3. Створення безпечної освітньої екосистеми закладу освіти	–	2	2	–	4
Тема 2.1.4. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу	–	6	2	–	8
Варіативна складова модуля (спецкурс за вибором – 8 год)
Тема 2.2.1. Інклюзивна освіта: теорія і практика	2	4	2	–	8
Тема 2.2.2. Педагог в системі компетентнісно орієнтованої освіти	2	4	2	–	8
Тема 2.2.3. Побудова індивідуальної програми професійного розвитку вчителя	2	4	2	–	8
Тема 2.2.4. Реалізація інтегративного підходу в освіті: інтегровані курси й уроки	2	4	2	–	8
Тема 2.2.5. Психосоціальна підтримка ментального здоров’я та благополуччя дітей і педагогів: дієві інструменти та практики	2	4	2	–	8
Тема 2.2.6. Профільна освіта: реалізація в Новій український школі	2	4	2	–	8
Разом за модулем 2	2	18	10	–	30
МОДУЛЬ 3. ФАХОВИЙ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З МАТЕМАТИКИ
Інваріантна складова модуля
Тема  3.1.1. Модернізація освітнього процесу в контексті реалізації концептуальних ідей Нової української школи	2	2			4
Тема  3.1.2. Нормативно-правове забезпечення та сучасні підходи до реалізації Державного стандарту базової середньої освіти з математики	2	2	2		6
Тема  3.1.3. Особливості реалізації модельних навчальних програм з математики		4	2		6
Тема  3.1.4. Сучасні підходи до викладання математики		4	2		6
Тема  3.1.5. Інноваційні методики викладання математики		4	2		6
Тема  3.1.6. Практики та інструменти оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з математики		4	2		6
Тема  3.1.7. Реалізація ключових компетентностей та наскрізних умінь у процесі викладання математики		4	2		6
Варіативна складова модуля (спецкурс за вибором – 12 год)
Тема 3.2.1. Особливості викладання математики в умовах Нової української школи		6	2		8
Тема 3.2.2. Особливості цифрової трансформації в умовах НУШ та ефективні методики та інноваційні технології викладання окремих тем математики 5-9 класу		6	4		10
Тема 3.2.3. Особливості організації уроку математики з використанням інноваційних технологій навчання		6	2		8
Тема 3.2.4. Інтеграція в природничо-математичній освіті		6	2		8
Тема 3.2.5. Фінансова грамотність та ділова (підприємницька) активність		6	2		8
Тема 3.2.6. Ефективне використання цифрових інструментів для освіти		6	4		10
Разом за модулем 3	4	38	20		62
МОДУЛЬ 4. Діагностико-аналітичний
Настановне заняття. Вхідне діагностування			2	2	4
Конференція з обміну досвідом	–		4	2	6
Захист випускних робіт	–		6	2	8
Вихідне діагностування			2	2	4
Разом за модулем 4			14	8	22
УСЬОГО	8	56	48	8	120

 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ХХІ СТОЛІТТЯ

Тема 1.1. Роль освіти у формуванні та розвитку людського капіталу

Роль освіти у формуванні та розвитку людського капіталу: огляд класичних та сучасних підходів. Аналіз програм та національних стратегій розвитку людського капіталу європейських країн та України. Переваги та обмеження у розумінні ролі освіти в процесі формування людського капіталу. Розгляд перспектив розвитку освіти та її впливу на людський капітал у майбутньому. Реалізація інноваційного освітнього проєкту на всеукраїнському рівні за темою «Модель  національного освітнього технопарку з підвищення якості освіти у викликах воєнного/повоєнного часу».

Тема 1.2. Нова українська школа: перехід на новий рівень базової середньої. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі 

Нормативно-правові засади реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Концептуальні засади Нової української школи та особливості організації освітнього процесу на рівні базової середньої освіти. Мета, ціннісні орієнтири та компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі.

Ключові компетентності та наскрізні вміння, їх формування засобами математичної освіти. Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти та орієнтири для їх оцінювання. Наступність між циклами базової середньої освіти. Особливості організації навчання математики у Новій українській школі та підготовки здобувачів освіти до подальшого профільного навчання.

Очікувані результати за соціально-гуманітарним модулем 1 охоплюють:

Знання й розуміння:

• сутності людського капіталу та його впливу на соціально-економічний розвиток;
• ролі освіти у формуванні кваліфікаційного потенціалу суспільства та індивідуального розвитку кожної особистості;
• впливу освіти на здоров'я, економічний розвиток, соціальну стабільність та культурні процеси;
• нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти;
• ключових компетентностей та наскрізних вмінь;
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів;
• особливостей організації освітнього процесу з математики

Уміння:

• аналізувати взаємозв'язок між рівнем освіти нації та її економічними показниками;
• синтезувати інформацію щодо ефективних підходів до розвитку освіти для забезпечення сталого розвитку суспільства;
• створювати стратегії та програми розвитку освіти з урахуванням потреб сучасного ринку праці та соціокультурних вимог;
• використовувати нові досягнення в психології чи фізіології для поліпшення результативності своєї роботи;
• ефективно використовувати можливості цифрових технологій;
• використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• підтримка принципу доступності освіти для всіх шарів суспільства, незалежно від соціального статусу чи матеріального стану;
• готовність до впровадження нових методів та технологій у освітній процес для підвищення ефективності освіти;
• усвідомлення важливості знань як основного ресурсу для розвитку суспільства та самореалізації особистості;
• усвідомлення власної ролі у формуванні та розвитку людського капіталу як ключового чинника сталого розвитку суспільства;
• усвідомлення об'єктивної необхідності впровадження інновацій в освітньому процесі при виникненні нових наукових знань у психології, фізіології, антропології;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;
• усвідомлення ролі вчителя як фасилітатора освітнього процесу.

 

МОДУЛЬ 2.  ПРОФЕСІЙНИЙ. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НУШ: ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ ТА РОЗВИТКУ

 

2.1. Інваріантна складова модуля

Тема 2.1.1. Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах НУШ

Основні ідеї та принципи НУШ. Аналіз впливу освітньої реформи НУШ на зміни в педагогічній практиці. Ключові аспекти професійного розвитку в умовах НУШ. Роль педагога у процесі реформування освіти. Визначення інструментів та методів професійного розвитку педагогів. Перспективи професійного розвитку вчителів в контексті НУШ.

Тема 2.1.2. Критерії та індикатори оцінювання якості педагогічної діяльності

Поняття «критерії оцінювання» та «індикатори якості педагогічної діяльності», їх взаємозв'язок та значення у педагогічній практиці. Розгляд основних видів критеріїв якості педагогічної діяльності відповідно до вимог «Абетки для директора». Пояснення та приклади індикаторів, що відображають кожен з цих критеріїв. Практика оцінювання та самооцінювання педагогічної діяльності. Застосування критеріїв та індикаторів педагогічної діяльності до підготовки до проходження сертифікації та атестації.

Тема 2.1.3. Створення безпечної освітньої екосистеми закладу освіти

Поняття фізична безпека, безпечне освітнє середовище. Дитина у безпеці. Рівні відповідальності реалізації фізичної безпеки в освітньому середовищі. Поняття інформаційної безпеки. Поняття цифрової безпеки. Інформаційна культура та інформаційна гігієна.  Джерела інформації. Поняття психологічна безпека. Техніки психологічної допомоги. Basik PH: ресурсні канали.

Тема 2.1.4. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу

1. Психологічні аспекти створення сприятливого безпечного середовища в закладі освіти

Поняття безпечного і здорового освітнього середовища. Причини недостатнього рівня розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в сучасних навчальних закладах. Указ Президента України Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі. Цілі, завдання, очікувані результати реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища. Умови розбудови безпечного і здорового освітнього середовища. Особливості спілкування дорослих, що актуалізують агресивну поведінку учнів. Організаційні аспекти протидії булінгу в закладі освіти.

2. Техніки та методи самозцілення та саморегуляції особистості

Підходи до реагування на наслідки надзвичайних ситуаціях. Основні принципи надання психосоціальної допомоги. Ресурсність, модель подолання стресу М. Лаада (BASIC PH). Емоційні порушення у дітей різних вікових категорій, вплив стресу на успішність навчання учнів. Шляхи відновлення ресурсного стану в умовах  війни. Збереження психологічного здоров’я під час самоізоляції, дієві техніки самодопомоги. Особливості зниження рівня тривожності в учнів.

3. Життєстійкість особистості в кризових ситуаціях

Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка: зміст понять. Надзвичайні ситуації. Благополуччя людини. Взаємозв’язок проблем психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в надзвичайних ситуаціях. Визначення понять «стрес», «життєстійкість». Забезпечення необхідних умов для подолання гострої реакції психіки людини на стрес. Опановування прийомами, які сприяють управлінню стресом та відновленню емоційної рівноваги в надзвичайних ситуаціях. Стратегії подолання стресу.

Очікувані результати за інваріантною складовою професійного модуля 2.1. охоплюють:

Знання й розуміння:

• вимог та особливостей професійного розвитку педагогічних працівників в контексті НУШ;
• взаємозв'язку між основними принципами Нової української школи та потребами сучасного суспільства;
• ролі педагога як каталізатора особистісного розвитку учня в умовах нової парадигми освіти;
• сутності критеріїв та індикаторів оцінювання якості педагогічної діяльності;
• сучасних тенденцій розвитку освіти;
• поняття фізичної безпеки, безпечного освітнього середовища;
• психологічних основ емоційно-вольової саморегуляції;
• принципів цілісності душі та тіла людини, фізичного та психічного;
• стресових емоційних станів та екологічних (конструктивних) способів вираження емоцій;
• алгоритму роботи з тривожними думками;
• важливості самоусвідомлення та напрацювання навичок емоційно-вольової саморегуляції в професійній діяльності педагогів;
• наслідків впливу стресових емоцій на стосунки з оточуючими та здоров’я педагога;
• психологічних особливостей різних видів спілкування;
• правил і технік конструктивної комунікації;
• можливостей діагностування та попередження конфліктів у педагогічній взаємодії;
• проблемних зон щодо налагодження безконфліктної професійної та особистої взаємодії;
• розвитку психологічної стійкості та резильєнтності.

Уміння:

• аналізувати власний досвід, навички та потреби для визначення пріоритетів у професійному розвитку;
• розробляти стратегії та дії для досягнення поставлених цілей;
• планувати свій професійний розвиток, враховуючи вимоги НУШ та потреби власної педагогічної практики;
• упроваджувати засоби самовдосконалення та підвищення кваліфікації для постійного професійного зростання;
• аналізувати педагогічну діяльність з використанням різних критеріїв та індикаторів якості освіти;
• організовувати освітній процес відповідно до компетентнісного підходу;
• відновлювати психічну рівновагу та перебувати у ресурсі;
• застосовувати психологічні методи та техніки саморегуляції: керувати диханням, тонусом м'язів, техніки заземлення, постукування; трансформувати тривожні думки та самостійно знижувати стан внутрішньої тривоги;
• створювати психологічно безпечний освітній простір;
• уживати превентивні заходи щодо конфліктів і булінгу;
• моделювати ситуації, що потребують критичного мислення й нестандартного розв’язання проблем;
• вибудовувати діалогове навчання з усіма учасниками освітнього процесу як рівноправними партнерами;
• здатність працювати в команді з усіма учасниками освітнього процесу;
• надавати психосоціальну підтримку в кризових умовах/ситуаціях.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• позитивне ставлення до постійного вдосконалення своєї професійної компетентності;
• усвідомлення відповідальності за власний професійний розвиток;
• готовність до впровадження нових педагогічних ідей та технологій для покращення власної професійної діяльності;
• здатність об'єктивно оцінювати власну педагогічну діяльність та готовність до безперервного професійного розвитку;
• важливість власного професійного розвитку для реалізації освітніх стандартів;
• готовність до впровадження нових підходів та технологій у свою роботу на основі результатів оцінювання;
• самоповага й повага до інших людей, справедливість, гідність, чесність, турбота;
• готовність до змін;
• взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу, гнучкість й адаптивність;
• педагогіка партнерства;
• готовність до створення безпечної освітньої екосистеми закладу освіти.

 

2.2. Варіативна складова модуля

Тема 2.2.1. Інклюзивна освіта: теорія і практика

1. Організація інклюзивного освітнього середовища: алгоритм дій закладу освіти

Принципи та практичні аспекти створення інклюзивного освітнього середовища в закладах освіти. Ідентифікація потреб учнів з особливими освітніми потребами, розробка індивідуальної програми розвитку, індивідуальних навчальних планів. Підтримка педагогів у розвитку адаптивних методик навчання, а також створення безбар’єрного фізичного та соціального середовища. Розвиток рівності, толерантності та розуміння різноманітності серед учнів, сприяння їхньому повноцінному включенню в суспільство. Організація професійного розвитку педагогічного колективу з питань інклюзивної освіти, сприяння співпраці з батьками учнів з особливими освітніми потребами, впровадження системи моніторингу та оцінювання ефективності інклюзивного середовища.

2. Психолого-педагогічний супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами

Роль та функції психологів та педагогів у створенні сприятливого середовища для навчання та розвитку кожного учня, незалежно від його особливостей. Методи та стратегії психолого-педагогічного супроводу, спрямовані на індивідуалізацію навчального процесу, підтримку соціально-емоційного розвитку учнів, а також виявлення та вирішення можливих труднощів. Взаємодія з батьками учнів та іншими учасниками освітнього процесу з метою підтримки та співпраці у створенні ефективного інклюзивного середовища. 

3.   Урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами в освітньому процесі

Вплив вікових особливостей на навчання та розвиток дітей з різними видами особливих освітніх потреб, включаючи інтелектуальні, фізичні, емоційно-психологічні та соціальні аспекти. Індивідуальні особливості кожного учня. Співпраця між педагогами, психологами, батьками та іншими учасниками освітнього процесу у створенні індивідуалізованих підходів до навчання та підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Практичні приклади та рекомендації щодо урахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі планування та виконання навчальних програм для дітей з різними видами особливих освітніх потреб.  

Тема 2.2.2. Педагог в системі компетентнісно орієнтованої освіти

Виклики сучасного суспільства системі освіти. Основні принципи освіти ХХІ століття. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок – ключових компетентностей. Вчитель – агент змін: коуч, фасилітатор, тьютор, модератор  в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Вимоги до педагога Нової української школи.

Тема 2.2.3. Побудова індивідуальної програми професійного розвитку вчителя

Нормативно-правове забезпечення безперервного професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Керівник закладу освіти». Визначення індивідуальних професійних запитів. Формувального індивідуального плану професійного розвитку.

Тема 2.2.4. Реалізація інтегративного підходу в освіті: інтегровані курси й уроки

Сутність і система основних понять інтегративного підходу в освіті. Інтегральна технологія: основні інструменти реалізації. Ознайомлення педагогів із основними інструментами інтегральної технології, підвищення рівня компетентностей, необхідних для її впровадження, набуття практичного досвіду щодо можливостей її реалізації в освітньому процесі. Інтегрований курс: досвід і перспективи. Ключові ознаки інтегрованого курсу, розроблення та впровадження яких націлює на виявлення в кількох навчальних предметах чи галузях знань однотипних елементів (проблем, подій, закономірностей тощо) і поєднання їх у якісно нову цілісність. Інтегрований урок: розроблення й особливості проведення в сучасній школі. Акцент на формування професійних компетентностей педагогів із питань основного інструментарію, необхідного для розроблення інтегрованого уроку, та умов і особливостей його проведення в сучасній школі. Застосування цифрових засобів для реалізації інтегративного підходу в освіті. Опрацювання цифрових засобів, що сприяють реалізації інтегративного підходу в освіті та інтегральної технології, укладанню інтегрованого курсу, розробленню інтегрованого уроку та проведенню оцінювання й моніторингу результатів навчання учнів у сучасній школі.

 

Тема 2.2.5. Психосоціальна підтримка ментального здоров’я та благополуччя дітей і педагогів: дієві інструменти та практики 

1. Безпечне освітнє середовище. Практики підтримки благополуччя дітей і педагогів 

Поняття «Безпечне освітнє середовище», структурні компоненти. Основні принципи надання психосоціальної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій та криз. Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка: зміст понять. Надзвичайні ситуації. Благополуччя людини. Взаємозв’язок проблем психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в надзвичайних ситуаціях. Підходи до реагування на наслідки надзвичайних ситуаціях. Основні принципи надання психосоціальної допомоги. Ресурсність, модель подолання стресу М. Лаада (BASIC PH).

2. Команда екстреної допомоги та картографування кіл вразливості: системне управління кризою. Перша психологічна допомога 

Практичні інструменти для системного втручання після надзвичайних подій. Визначення поняття «Команда екстреної допомоги» закладу освіти, її склад та основні функції. Роль кожного учасника команди в забезпеченні здорового освітнього процесу в умовах війни. Прийоми «картографування кіл вразливості» та «кіл підтримки» в ході психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу, які постраждали в надзвичайній ситуації.

3. Управління стресом: прикладні інструменти для сприяння подолання щоденного стресу та емоційного виснаження

Визначення понять «стрес», «травма». Забезпечення необхідних умов для подолання гострої реакції психіки людини на стрес. Опановування прийомами, які сприяють управлінню стресом та відновленню емоційної рівноваги в надзвичайних ситуаціях. Стратегії подолання стресу. Прикладні інструменти формування життєстійкості в учасників освітнього процесу.

Тема 2.2.6. Профільна освіта: реалізація в Новій український школі

1. Профільна освіта як засіб індивідуалізації і диференціації навчання

Профільна старша школа як необхідна умова  індивідуалізації на­вчання та професійного само­ви­зна­чення особистості Організація профільного навчання – невід’ємна складова регіональної Стратегії розвитку освіти громади. Концептуальні засади профільної середньої освіти. Моделі організації профільної освіти в Новій український школі. Академічні і професійні ліцеї. Реалізації  профільного навчання в закладах середньої освіти академічного спрямування.

2. Особливості організації освітнього процесу із математики в профільній школі

Математична компонента – обов'язкова складова системи загальної середньої освіти. Диференціація навчальних програм в старший школі. Особливості навчання математики на профільному рівні. Програмно-методичне, навчально-методичне і дидактичне забезпечення профільного навчання математики. Форми й методи навчання  математики в профіль­них класах. Особливості навчання математики в непрофільних класах. 

3. Організація допрофільної підготовки учнів в базовій школі

Мета, завдання і зміст допрофільної підготовки. Основні принципи допрофільної підготовки.  Структура допрофільної підготовки і форми її реалізації. Етапи проведення допрофільної підготовки. Напрями роботи з допрофільної підготовки: інформаційний, психологічний, діяльнісний. Організаційні моделі здійснення допрофільної підготовки. 

Очікувані результати за варіативною складовою професійного модуля 2.2. охоплюють:

Знання і розуміння:

• теоретичних засад інклюзивної освіти, її цілей, принципів та основних концепцій;
• розуміння того, що інклюзивна освіта ґрунтується на ідеї включення всіх учнів у освітній процес, незалежно від їхніх особливих освітніх потреб;
• історії розвитку інклюзивної освіти та міжнародних стандартів;
• методів та підходів до реалізації інклюзивної освіти в закладах освіти, включаючи розробку індивідуальних програм розвитку та індивідуальних навчальних планів та програм, використання різноманітних методів навчання та оцінювання, а також підтримку соціально-емоційного розвитку учнів;
• складових професійної компетентності педагога;
• основних принципів та підходів до побудови індивідуальної програми професійного розвитку вчителя;
• важливості безперервного професійного розвитку педагогічних працівників;
• принципів демократії в школі;
• сутності поняття «команда», ролі та лідерство в команді, «фасилітація», сфери її застосування;
• мінімізації ризиків у роботі команди;
• філософсько-етичних, педагогічних основ ділового спілкування та ділових відносин, їх норм і правил, шляхів застосування в професійній діяльності;
• системи способів, засобів, стратегій ділового спілкування та побудови ділових відносин, враховуючи психологічні та соціокультурні особливості співрозмовників;
• видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів;
• компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання учнів;
• визначальних характеристик освітнього середовища;
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів предметів/інтегрованих курсів освітньої галузі, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні;
• вітчизняних освітніх традицій та здобутків кращих міжнародних освітніх систем;
• сутності понять «стрес», «травма», «вторинна травматизація», «психологічне благополуччя», «безперервність», «резилієнтність», «життєстійкість»;
• техніки та технології: «картографування кола вразливості», «кола підтримки», «активної поведінки в умовах невизначеності», «ненасильницького спілкування», «емоційний інтелект»;
• важливості розвитку психосоціальної компетентності під час кризової та надзвичайної ситуації; 
• основ салютогенного підходу в процесі подолання кризових та травмівних подій;
• мети навчального предмета; технологій, методів, форм, прийомів навчання, виховання й розвитку учнів засобами природничої освітньої галузі для класів різних профілів;
• суті індивідуалізованого та диференційованого навчання здобувачів освіти;
• психологічних особливостей розвитку особистості, методів упливу на інтереси, мотивацію здобувачів освіти;
• організації допрофільної підготовки учнів в умовах базової середньої освіти;
• особливостей педагогічної взаємодії з учасниками освітнього процесу із застосування ігрових прийомів.

Уміння: 

• виявляти та адаптувати навчальні матеріали та методики з урахуванням різних особливих освітніх потреб учнів;
• застосовувати засоби та методи інклюзивної педагогіки для створення сприятливого освітнього середовища для всіх учнів, враховуючи їхні індивідуальні особливості та потреби;
• добирати та практично застосовувати методи фасилітації в діяльності команд;
• визначати способи мотивації до участі у команді;
• моделювати можливості для лідерства кожного/-ї завдяки командній роботі;
• розробляти стратегії та дії для досягнення поставлених цілей;
• планувати свій професійний розвиток, враховуючи вимоги НУШ та потреби власної педагогічної практики;
• будувати ділові відносини, проводити індивідуальні бесіди, колективні обговорення проблем, переговори, ділові прийоми, виступати перед аудиторією з дотриманням норм і правил гуманістичної етики;
• використовувати ефективні риторичні прийоми та способи побудови публічної мови;
• застосовувати міжпредметні зв’язки та інтеграцію навчальних предметів/інтегрованих курсів;
• добирати традиційні та інноваційні методики навчання;
• аналізувати і критично оцінювати навчально-методичне забезпечення навчального предмета/інтегрованого курсу, що використовуються в освітньому процесі (відповідно до фаху педагогічного працівника);
• розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним та методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі;
• використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв’язку;
• упроваджувати в практику роботи здобутки кращих міжнародних освітніх систем;
• формувати почуття підтримки та зони відповідальності в команді екстреної допомоги;
• надавати психосоціальну підтримку всім учасникам освітнього процесу;
• розвивати навички життєстійкості та опору стресу; 
• зберігати власну емоційну стабільність та стресостійкість;
• добирати відповідні цілепокладанню технології, методи, форми, інструменти й засоби навчання відповідно до індивідуальних особливостей учнів та їх інтересів;
• застосовувати міжпредметні зв'язки та інтеграцію змісту різних освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів) під час підготовки та проведення навчальних занять;
• здійснювати допрофільну підготовку учнів та проводити профорієнтаційну роботу;
• розв’язувати нагальні конфліктні ситуації з позицій миробудування та миротворення; 
• використовувати способи власної психологічної підтримки;
• розвивати психологічну грамотність та психосоціальну компетентність учасників освітнього процесу. 

Диспозиції (цінності, ставлення):

• готовність до змін у професійному житті;
• взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу, гнучкість й адаптивність;
• розуміння труднощів, з якими можуть зіткнутися діти з особливими освітніми потребами, відчуття емпатії;
• відкритість до нових знань та методів, використання можливостей вивчення нових підходів та методик в освіті;
• відкритість до використання інноваційних засобів та стратегій для досягнення кращих результатів у навчанні та розвитку учнів;
• усвідомлення справедливості, рівності  права всіх дітей на якісну освіту та доступ до освітніх можливостей, незалежно від їхніх особливих освітніх потреб;
• оцінка переваги культури демократії у школі;
• демонстрування ціннісного ставлення до членів/кинь команди;
• мотивує членів команди;
• усвідомлює відповідальність за власний професійний розвиток;
• готовність до впровадження нових педагогічних ідей та технологій для покращення власної професійної діяльності;
• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам;
• партнерської взаємодії та співпраці з суб’єктами освітнього процесу;
• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам;
• партнерської взаємодії та співпраці з суб’єктами освітнього процесу;
• створення кейсів з навчальних предметів з метою підвищення якості викладання та навчання;
• планування освітньої діяльності, самостійної розробки дидактичних матеріалів; формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання;
• самоповага й повага до інших людей, справедливість, гідність, чесність, турбота;
• готовність до змін;
• взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу, гнучкість й адаптивність;
• педагогіка партнерства;
• психоемоційна лабільність;
• усвідомлення необхідності постійного відновлення та підтримки ментального здоров’я;
• усвідомлення цінності підтримки педагогічним працівником учасників освітнього процесу;
• планування й провадження педагогічної діяльності на засадах дитиноцентризму й педагогіки партнерства;
• розбудови безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства й булінгу (цькування) та дискримінації; забезпечення психологічної та соціально-педагогічної підтримки.

 

МОДУЛЬ 3. ФАХОВИЙ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З МАТЕМАТИКИ

 

3.1. Інваріантна складова модуля

Тема 3.1.1. Модернізація освітнього процесу в контексті реалізації концептуальних ідей Нової української школи

Концепція Нової української школи. Необхідність модернізації освітнього процесу в сучасних умовах. Напрями та методи упровадження концептуальних ідей Нової української школи в практику освітнього процесу. Основні принципи та цілі Нової української школи. Ключові аспекти НУШ: гуманізація освіти, компетентнісний підхід, інклюзивність тощо. Особливості упровадження ідей Нової української школи. Методи і приклади, які допомагають упроваджувати ідеї Нової української школи в практику. Перешкоди і можливі стратегії подолання цих перешкод.

Тема 3.1.2. Нормативно-правове забезпечення та сучасні підходи до реалізації Державних стандартів початкової та базової середньої освіти з математики

Закони  України «Про  освіту»,  «Про повну  загальну  середню освіту», «Про  забезпечення  функціонування  української мови як державної»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р  «Про  схвалення Концепції  реалізації  державної політики  у  сфері реформування  загальної середньої  освіти  «Нова українська  школа»  на період до 2029 року»; Державні стандарти повної загальної середньої освіти: Державний стандарт початкової освіти (затверджений Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87); Державний  стандарт базової  середньої освіти  (затверджений  постановою Кабінету  Міністрів України  від 30 вересня 2020 року № 898); Державний  стандарт базової  та повної  загальної  середньої освіти  (затверджений  Постановою КМУ від 23  листопада 2011 року №1392).

Мета повної загальної середньої освіти. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

Тема 3.1.3. Особливості реалізації модельних навчальних програм з математики

Огляд та аналіз модельних навчальних програм математичної освітньої галузі, визначення особливостей кожної з них. Визначення послідовності досягнення результатів навчання учнів з математики. Опис змісту математики та видів навчальної діяльності учнів. Особливості реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі, узгодження її вимог, змісту тощо з математичною освітньою галуззю Державного стандарту.

Розроблення навчальних програм на основі модельних навчальних програм. Академічна свобода вчителя. Академічна доброчесність.

Планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти.

Тема 3.1.4. Сучасні підходи до викладання математики

Реалізація діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого підходів у навчанні учнів/учениць на уроках. Реалізація інтегративного підходу у навчанні учнів/учениць. Інтегрований курс. Інтегрований урок. Використання здоров’язбережувальних технологій під час освітнього процесу. Формування здорового способу життя; мотиваційні стратегії формування потреби у руховій активності учнів протягом життя.

Тема 3.1.5. Інноваційні методики викладання математики

Використання методик і технологій навчання, виховання та розвитку учнів /учениць для досягнення очікуваних результатів навчання освітньої галузі та формування ціннісних ставлень. Технології, які застосовуються в НУШ (діяльнісний підхід, проблемне навчання, кооперативне навчання, проєктне навчання, технології розвитку критичного мислення, технології розвитку креативного мислення тощо).

Тема 3.1.6. Практики та інструменти оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з  математики

Матеріально-технічне забезпечення, необхідне для ефективного досягнення здобувачами освіти  обов’язкових результатів, визначених Державним стандартом базової середньої освіти (в межах освітньої галузі). Освітнє середовище для навчання. Огляд та аналіз навчально-методичного забезпечення з навчальних предметів / інтегрованих курсів математичної освітньої галузі. Огляд та аналіз кращих практик вітчизняного та міжнародного досвіду в контексті організації освітнього процесу.

Тема 3.1.7. Реалізація ключових компетентностей та наскрізних умінь у процесі викладання математики

Компетентнісний підхід – пріоритетний аспект розвитку Нової української школи. Ключові компетентності у змісті Державного стандарту базової середньої освіти. Завдання Нової української школи, спрямовані на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні.

Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі. Ключові компетентності. Наскрізні вміння, уміння та ставлення в математичній освітній галузі.

Очікувані результати за інваріантною складовою фахового модуля 3.1. охоплюють:

Знання й розуміння:

• математичної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти: мети та компетентнісного потенціалу; основних груп обов’язкових результатів навчання учнів в освітній галузі; загальної характеристики базових знань з освітньої галузі;
• сутності наскрізних для всіх компетентностей умінь;
• сучасних тенденцій розвитку науки, цивілізаційних змін;
• сучасних знань з фундаментальних математичних наук та основ збереження здоров’я щодо забезпечення освітньої діяльності;
• принципів академічної свободи вчителя;
• принципів академічної доброчесності;
• структури обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти (в контексті математичної освітньої галузі);
• особливостей модельних навчальних програм з навчальних предметів математичної освітньої галузі;
• видів та етапів планування освітнього процесу;
• особливостей викладання математики на засадах концепції Нової української школи;
• методику розвитку професійно-прикладних якостей;
• змісту предмета й методик його викладання;
• форм, методів, технологій навчання, виховання й розвитку учнів засобами освітньої галузі, навчального предмета;
• особливостей реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі;
• видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів;
• компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання учнів;
• визначальних характеристик освітнього середовища;
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів предметів математичної освітньої галузі, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні;
• вітчизняних освітніх традицій та здобутків кращих міжнародних освітніх систем. 

Уміння:

• орієнтуватися в структурі загальних результатів навчання здобувачів освіти та орієнтирах для їх оцінювання в освітній галузі;
• створювати критерії для аналізу модельних програм щодо можливості їх використання в освітньому процесі;
• визначати сильні сторони модельних програм та прогнозувати можливі утруднення їх реалізації;
• бачити можливості поступового, з наростанням обсягу й складності, навчального матеріалу, наближення школярів до здобуття загальних і конкретних навчальних результатів, передбачених Стандартом базової освіти та прописаних у ньому орієнтирів для оцінювання;
• розробляти навчальну програму на основі модельної навчальної програми;
• реалізовувати принципи академічної свободи;
• визначати послідовність досягнення результатів навчання учнів із навчального предмета (інтегрованого курсу);
• описувати зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та видів навчальної діяльності учнів;
• інтегрувати сучасні тенденції розвитку культури (науки, мистецтва, спорту тощо) у зміст навчальних предметів;
• проєктувати навчальні заняття на основі модельних навчальних програм та навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти, календарного планування;
• впроваджувати фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня з метою підвищення рухової активності;
• організовувати безпечне і здорове освітнє середовище;
• генерувати нові ідеї і пропонувати шляхи їх упровадження;
• виявляти міждисциплінарні зв’язки у визначеній проблемі та використовувати відповідні знання, методи і технології для їх розв’язання на засадах міждисциплінарного підходу;
• здійснювати діагностику готовності учнів до навчання, інтерпретації результатів виконання практичних завдань; пошуку та добору технологій, методів, інструментів та засобів навчання; розробки системи освітньої взаємодії на уроці в НУШ;
• розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей; формувати готовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях;
• застосовувати міжпредметні зв'язки та інтеграцію навчальних предметів/інтегрованих курсів;
• добирати традиційні та інноваційні методики навчання;
• аналізувати і критично оцінювати навчально-методичне забезпечення математики;
• розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним та методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі;
• дотримуватися принципу академічної доброчесності;
• використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв'язку;
• використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання;
• упроваджувати в практику роботи здобутки кращих міжнародних освітніх систем; визначати проблемні питання у своїй професійній діяльності та віднаходити шляхи їх вирішення, запобігання і вирішення конфліктів, досягнення компромісів, дотримання соціальної відповідальності за свою професійну діяльність.

 Диспозиції (цінності, ставлення):

• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам;
• партнерської взаємодії та співпраці з суб'єктами освітнього процесу;
• створення кейсів з навчальних предметів з метою підвищення якості викладання та навчання;
• особистісної орієнтації на підвищення рівня власної дидактичної компетентності;
• формування здорового способу життя на ціннісній основі;
• постійного вдосконалення мотиваційних стратегій залучення учнів до здорового способу життя;
• планування освітньої діяльності, самостійної розробки дидактичних матеріалів; формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання.

 

3.2. Варіативна складова модуля

Тема 3.2.1. Особливості викладання математики в умовах Нової української школи

1. Ціннісні орієнтири як підґрунтя реалізації мети математичної освітньої галузі у Державному стандарті базової середньої освіти

Ціннісні орієнтири базової середньої освіти НУШ. Предмет математика у 5-6 класах як один із засобів реалізації мети та завдань математичної освітньої галузі в Державному стандарті базової середньої освіти. Формування компетентнісного потенціалу математичної освітньої галузі за допомогою курсу математики.

Базові знання, які учні повинні отримати під час вивчення математики, та вимоги до обов’язкових результатів навчання з математичної освітньої галузі.

2. Основні принципи Державного стандарту. Компетентнісний підхід. Формування ключових компетентностей та наскрізних умінь, закладених в Державному стандарті

Удосконалення організації освітнього процесу з позицій компетентнісного підходу через забезпечення особистісної спрямованості процесу навчання та реалізацію різноманітних форм проведення уроків. Реалізація учителем компетентнісного підходу, формування в учнів готовності використовувати отримані знання на практиці, вироблення умінь та навичок в реальному житті для розв’язання поставлених завдань та життєво важливих ситуацій. Проблемне та проєктне навчання, розвиток критичного мислення та модульна технологія, які підтримують компетентнісно-орієнтовану підготовку учнів. Принципи оцінювання. Завдання оцінювання. Важливі етапи розробки процедури оцінювання. Моделі оцінювання.

3. Сучасні освітні платформи та інтернет-ресурси для навчання математики 5-6 класів в умовах НУШ

Сучасні вимоги до навчальних видань НУШ. Критерії, за якими здійснюється експертиза навчальних видань. Технічні вимоги до підручників. Підручники, методичні і дидактичні посібники. Ресурси мережі Інтернету як невід’ємна складова сучасного життя та освіти. Використання веб-ресурсів за допомогою елементарних технічних засобів. Можливості використання сучасних освітніх платформ та інтернет-ресурсів для навчання математики в умовах НУШ: Matific, Gios, Phet-симуляції, ВШО (Всеукраїнська школа онлайн), Classtime, LearningApps, Kahoot, Mentimeter, електронна освітня платформа «Мій клас» та ін.

Тема 3.2.2. Особливості цифрової трансформації в умовах НУШ та ефективні методики та інноваційні технології викладання окремих тем математики 5-9 класу

1. Інформаційно-комунікаційні технології в НУШ

Діджиталізація. Технологія проведення вебінарів. Особливості інтерактивних уроків. Медіаграмотність. Ресурси мережі Інтернету як невід’ємна складова сучасного життя та освіти. Використання веб-ресурсів за допомогою різних технічних засобів. Формувальне оцінювання та ІКТ-інструментарій. Сервіси формувального оцінювання. Анонімне оцінювання. Типи тестування. Отримання відповідей від учнів. Інтерактивне тестування.

2. Кібербезпека

Побудова безпечного освітнього середовища. Вправи з основ інформаційної гігієни. Налаштування ПК та браузера. Антивірус: за та проти. Ліцензування та автентифікація програмного забезпечення. Програмні засоби для успішного дистанційного навчання. Інструменти віддаленого доступу до ПК учня. Налаштування програмного забезпечення. Програмні засоби на мобільний телефон.

3. Хмарні технології

Теорія хмарних технологій. Особливості роботи та порівняння середовищ. Сайти, опитування, інтерактивні дошки, презентації, документи. Спільна робота. Проєктна діяльність за допомогою ІКТ-інструментарію. Поєднання хмарних технологій, формувального оцінювання, кібербезпеки та ін. Особливості та відмінності різноманітних платформ. Гейміфікація навчання та створення власних вправ, тестів, інтерактиву. Створення матеріалу до очного та дистанційного уроку. Домашні завдання – це весело. Аналіз різноманітних ігрових платформ. Впровадження формувального оцінювання в елементи гейміфікації навчання.

Тема 3.2.3. Особливості організації уроку математики з використанням інноваційних технологій навчання

1. Технологія перевернутого навчання у викладанні математики

Перевернуте навчання як одна з ключових технологій сучасності. Суть поняття «перевернутий клас». Перевернутий клас як методична модель, в якій типова подача нового матеріалу та організація домашнього завдання міняються місцями. Формування навичок самостійної роботи, пошукової діяльності засобами технології перевернутого навчання. Вебквести як мотиваційний чинник до пізнавальної та пошукової діяльності учнів/учениць. Класифікація освітніх квестів. Ресурсний потенціал вебквестів та веб-блогів, структура та етапи їх проведення. Технологія розроблення вебквестів та веб-блогів. 

2. Прийоми інтерактивного навчання на навчальних заняттях з математики

Класифікація інтерактивних методів навчання. Технології інтерактивного навчання на уроках математики. Використання проєктної технології в роботі вчителя математики. Правила організації інтерактивного навчання. Застосування інтерактивних методів навчання. Використання інтернет-сервісів в освітньому процесі в поєднанні з сучасними ІКТ - одне з пріоритетних завдань вчителя математики. Позитивний вплив інтернет-сервісів на формування особистості учня/учениці. Віртуальні інтерактивні дошки: Padlet, Linoit, Jamboard як зручні та легкі в роботі сервіси, призначені для збереження, організації і спільної роботи з різним контентом у визначеному віртуальному просторі. Використання додатків Google (Google Клас, Google Документи, Google Презентації, Google Форми) для організації освітнього процесу навчання математики.

3. Розуміння математики та математичної грамотності в межах PISA

Рамковий документ з математики як провідної галузі Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Розуміння математики та математичної грамотності в межах PISA (з огляду на цілі дослідження та низку інших чинників); зміст категорії «математична грамотність», на оцінювання складників якого орієнтований тест PISA з математики; характеристики тестових матеріалів, що здатні забезпечити вимірювання рівнів сформованості математичної грамотності 15-річних підлітків. Зразки тестових завдань, характерні для комп'ютерного формату проведення PISA. 

Тема 3.2.4. Інтеграція в природничо-математичній освіті

1. Інтеграція в освіті: теоретичний, методичний та технологічний виміри

Інтеграція: закордонний та вітчизняний аспект розвитку. Основні принципи інтегрованого підходу в освіті. Інтеграція як пріоритетний напрям розвитку системи освіти. Створення сучасного інтегрованого середовища. Інтегрований урок: переваги та недоліки. Структурні елементи інтегрованого уроку. Продуктивна командна робота як пріоритетна форма інтегрованого уроку. Елементи інженерного проєктування: можливості для інтегрованого уроку. Практичне та відкрите дослідження на інтегрованому уроці. Новітні технології для організації сучасного уроку.

2. Розвиток штучного інтелекту: можливості для інтеграції в освіти

Цифрові технології: основні поняття та сфери застосування. Мета та завдання курсу «Цифрові технології в соціальній сфері». Концепція розвитку цифрових компетентностей. Сутність поняття, завдання та зміст сучасних цифрових технологій. Цифрова грамотність як невід’ємний аспект розвитку цифрових технологій. Використання СМАРТ-технологій, як новітніх цифрових технологій для забезпечення якісного освітнього процесу. Огляд основних сучасних середовищ комп’ютерного 3D-моделювання. Основні технології 3D-друку. Основні елементи інтерфейсу Onshape. Будова 3D-принтера та основні налаштування друку. Види матеріалів для 3D-друку та їх технічні характеристики. Твердотільне моделювання. Поверхневе моделювання. Експорт моделей та підготовка моделей до друку.

3. Інтерактивні платформи як інструмент  інтеграції в освітньому процесі 

Додатки та інтерактивні платформи для організації інтегрованої освіти. Загальна характеристика сервісів та інструментів: особливості роботи в контексті професійного використання. Інтерактивні онлайн-дошки: призначення та технологія використання. Вебресурси в організації  інтегрованої освіти. Цифровий ресурс GoogleDocs, Mozaik, mozaik3D, mozaWeb: технологія використання. Google-календар та онлайн-розсилки. Особливості використання освітнього ігрового ресурсу Wordwoll. Соціальні мережі. Модель використання соціальних мереж.

Тема 3.2.5. Фінансова грамотність та ділова (підприємницька) активність

1. Фінансова грамотність як складова освітнього процесу

Фінансова грамотність – ключова компетентність. Фінансова система України. Фінансово-кредитна система України її склад. Органи управління та пруденційного нагляду фінансово-кредитної системи. Банки та банківські послуги. Страхування та страхові послуги. Небанківські фінансово-кредитні установи. Пенсійна система України її побудова. Особливості солідарної та накопичувальної систем страхування. Пенсійне забезпечення в Україні виклики сьогодення. Форми зайнятості населення у сучасному світі. Домогосподарство як найменша економічна одиниця. Поняття підприємництво, соціальне підприємництво. Особливості формування винагороди найманого працівника і підприємця за працю, податкова культура. 

2. Складання та ведення бюджету. Заощадження та інвестиції населення 

Поняття бюджету та його види. Облік надходжень і видатків їх планування. Особливості складання сімейного (особистого) бюджету, платіжна дисципліна. Цифрові інструменти та рішення ведення бюджету. Обґрунтування необхідності формування заощаджень. Заощадження й інвестиції та їх форми. Формування фінансової подушки безпеки її призначення та необхідність в умовах соціально-економічних дисбалансів. Депозити і гарантування вкладів населення.  Інфляція та вартість грошей у часі. 

3. Фінансова безпека та шахрайство. Фінансові піраміди

Способи здійснення платежів з використанням готівки, безготівкових коштів та електронних грошей. Особливості роботи платіжних систем. Платіжні системи у фінтех-архітектурі України. Платіжні системи у викликах воєнного часу. Особливості формування власної фінансової безпеки. Шахрайство з грошима та іншими активами, шахрайські схеми. Персональні дані та Інтернет-гігієна. Фінансові піраміди і їх небезпека.

Тема 3.2.6. Ефективне використання цифрових інструментів Google для освіти

1. Обліковий запис Google. Документи на  Google Диску

Налаштування облікового запису  Google. Google Диск: налаштування доступу до різних об’єктів. Google Keep як онлайн-зошит.  Google Клас в режимі учня. Персональний вхід до вебпереглядача Google Chrome без конфліктів.

2. Планування діяльності та ефективне спілкування

Google Meet для відеозустрічей. Режим учня під час дистанційного навчання. Використання інтерактивної дошки Jamboard. Створення Google Сайту. Можливості використання Google Сайту. Робота з конструктором Google Сайту: додавання вмісту, додавання сторінок, налаштування дизайну. 

3. Google Клас в режимі викладача

Готуємо файл для Google Класу. Оцінювання в Google Класі. Ефективний показ екрана з мобільного пристрою. Ефективний Google Клас. Створення власного загальнодоступного Google Календаря. Розширення Google Chrome для освітньої діяльності. Доповнення до об'єктів Google Диска: Google Документів, Google Таблиць, Google Форм.  Можливості Google Класу в режимі викладача.

Очікувані результати за варіативною складовою фахового модуля 3.2. охоплюють:

Знання й розуміння:

• математичної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти: мети та компетентнісного потенціалу; 
• видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів;
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів математики, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні;
• вітчизняного та міжнародного нормативно-правового забезпечення цифровізації суспільства та освіти;
• особливостей та відмінностей організації освітнього процесу в умовах відкритої освіти за допомогою дистанційних платформ;
• особливостей реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі;
• видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів;
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів математики, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні;
• теоретичних і прикладних основ застосування STEM технологій в освітньому процесі;
• способів і методів застосування STEM технологій в організації міждисциплінарного підходу у навчанні та проєктній діяльності;
• теоретичних та прикладних моментів питань особистих фінансів, формування доходів та ощадного їх використання;
• особливостей цифрових рішень для ведення бюджету та формування платіжної дисципліни;
• основ зайнятості та підприємництва для суспільства та особистості; 
• пенсійної системи України і відмінності солідарної та накопичувальної систем страхування;
• сутність фінансової безпеки та чинники, які її формують;
• інструментів Google для створення ефективного освітнього середовища;
• основних і додаткових функцій Google Meet;
• налаштувань загальнодоступного Google Календаря;
• налаштування доступу до різних об’єктів Google Диска;
• необхідності формування способу мислення, спрямованого на зростання;
• сутності і структури технології «Дизайн-мислення»;
• послідовності роботи за етапами технології «Дизайн-мислення».

Уміння:

• використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації освітнього процесу, організації групової взаємодії, зворотного зв’язку;
• використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання математики у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання;
• використовувати цифрове освітнє середовище для навчання, моніторингу та контролю його якості, залучати до розбудови цифрового освітнього середовища зацікавлених осіб та організації;
• бачити можливості поступового, з наростанням обсягу й складності, навчального матеріалу, наближення школярів до здобуття загальних і конкретних навчальних результатів, передбачених Державним стандартом базової середньої освіти та прописаних у ньому орієнтирів для оцінювання;
• розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним та методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі;
• використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації освітнього процесу, організації групової взаємодії, зворотного зв’язку;
• використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання;
• ефективно використовувати технології STEM-освіти для розв'язання задач дослідницького та/або інноваційного характеру;
• застосовувати методики та освітні інструменти STEM-освіти під час проєктної діяльності та в мультидисциплінарному підході;
• організовувати STEM-орієнтований підхід в освітньому процесі під час організації дослідницької діяльності;
• визначати та формувати траєкторію власної ділової (підприємницької) активності;
• визначати розміри доходів та податків від власної зайнятості; 
• формувати заощадження та фінансову подушку безпеки;
• використовувати знання для забезпечення та проєктування надалі власної фінансової безпеки;
• ефективно використовувати послуги фінансово-кредитних установ для забезпечення власного фінансового добробуту;
• здійснювати платежі з використанням різних форм грошей та за допомогою платіжних систем;
• використовувати цифрові послуги фінустанов і дбати про безпеку персональних даних та Інтернет-гігієну;
• використовувати цифрове освітнє середовище Google для організації навчання;
• добирати та використовувати цифрові інструменти для професійного спілкування та спілкування з учасниками освітнього процесу;
• використовувати електронні (цифрові) освітні ресурси та сервіси для забезпечення ефективного управління освітнім процесом, взаємодії між учасниками освітнього процесу, підтримки активного та інтерактивного навчання, корекції та адаптації освітнього процесу відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;
• ефективно використовувати в освітньому процесі інструментарій технологій «Дизайн-мислення»;
• використовувати дизайн-мислення в проєктній та дослідницькій діяльності;
• розв'язувати професійні проблеми засобами технології «Дизайн-мислення».

Диспозиції (цінності, ставлення):

• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам;
• партнерської взаємодії та співпраці з суб’єктами освітнього процесу;
• особистісної орієнтації на підвищення рівня власної дидактичної компетентності; планування освітньої діяльності, самостійної розробки дидактичних матеріалів; формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання;
• здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;
• здатність критично оцінювати достовірність, надійність інформаційних джерел, розуміння правових та етичних аспектів, пов’язаних з використанням цифрових технологій;
• мотивація до навчання впродовж життя в професійній сфері за допомогою цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам;
• особистісної орієнтації на підвищення рівня власної дидактичної компетентності; планування освітньої діяльності, самостійної розробки дидактичних матеріалів; формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання;
• готовність застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів з математики у сучасній школі, мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання (паперових, цифрових) власної педагогічної діяльності;
• здатність ефективно формувати комунікаційні стратегії у процесі розробки та впровадження в освітній процес навчального контенту із використанням STEM-технологій;
• мотивація учасників освітнього процесу до пошуку нових знань у сфері фінансів та підприємництва і поглиблювати знання через власну фінансову поведінку;
• мотивація до проєктування і використання траєкторії власної ділової (підприємницької) активності з використанням наявних у суспільстві фінансових та цифрових інструментів;
• реалізація на практиці знань з фінансової грамотності для особистої безпечної життєдіяльності та забезпечення добробуту;
• мотивація до навчання впродовж життя в професійній сфері за допомогою цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
• мотивація до проєктування, створення, поширення нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів для власної педагогічної діяльності;
• актуальність навчання впродовж життя;
• зміна підходів до організації освітнього процесу в закладах освіти;
• здатність до самостійного планування розв'язання проблем за технологією «Дизайн-мислення».

 

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Створити компетентнісно орієнтоване завдання з математики на основі життєвої ситуації, пов’язаної з вибором професії або профілю навчання. 
2. Скласти технологічну карту (або розгорнутий план) практико-орієнтованого математичного дослідження з використанням STEM-підходів та засобів ІКТ. 
3. Розробити паспорт короткотривалого навчального проєкту (на 2–4 навчальних заняття) «Математика в моїй майбутній професії», спрямованого на професійне самовизначення дев'ятикласників.
4. Сконструювати систему пізнавальних завдань для одного навчального заняття з  математики, яка веде учня від простого відтворення знань до глибинного аналізу та створення власних суджень. 
5. Розробити інструментарій формувального та підсумкового оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти до будь-якої однієї теми курсу математики.

 

3.2. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Опрацюйте Державний стандарт базової середньої освіти (математична галузь). Проаналізуйте теоретичний зміст понять «ядро знань» та «обов’язкові результати навчання» для третього циклу базової освіти (9 клас). Складіть порівняльну таблицю або ментальну карту, яка демонструє наступність теоретичного змісту між базовою (9 клас) та профільною (10 клас) школою .
2. Проаналізуйте сучасні європейські підходи до оцінювання (зокрема, рамки оцінювання досліджень PISA та рекомендацій МОН України). Обґрунтуйте різницю між оцінюванням результатів навчання (підсумковим) та оцінюванням для навчання (формувальним). Які психологічні бар'єри учнів мінімізує правильне впровадження теорії формувального оцінювання?   
3. Доберіть приклади використання STEM-підходу для практико-орієнтованого навчання математики.
4. Порівняйте можливості цифрових інструментів для моделювання, дослідження та візуалізації математичних об’єктів.
5. Визначте ознаки глибинного навчання математики та способи його реалізації через компетентнісно орієнтовані завдання.
6. Проаналізуйте приклади математичних завдань та визначте, які з них найбільше сприяють розвитку критичного мислення, аргументації й самостійності учнів.
7. Порівняйте формувальне та підсумкове оцінювання та визначте їх роль у підтримці навчальної мотивації учнів.

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

Нормативно-правові документи

1. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням . 
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  
3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  . 
4. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням . 
5. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням . 
6. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням . 
7. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 

Основна навчально-методична та наукова література

1. Бахтіна Г.П. Інформатизація суспільства та проблема «кліпового мислення». URL: Перейти за покликанням
2. Бурда М. І., Васильєва Д. В. Методика навчання геометрії в основній школі : навч.-метод. посіб. Київ : Педагогічна думка, 2021. 144 с. 
3. Васильєва Д. В. Збірник компетентнісних задач з математики. 5–9 класи. Харків : Ранок, 2020. 176 с.
4. Гусак В.М. Нові ролі педагога у контексті реформ сучасної української школи. Педагогіка партнерства як основа розвитку суб'єктів освітньої діяльності в умовах НУШ: матеріали науково-практичної конференції.  URL:Перейти за покликанням
5. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : метод. рек. / кол. авт. ; за заг. ред. О. М. Топузова ; уклад. М. В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. DOI: 10.32405/978-966-644-736-7-2023-190. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Козира В.М. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі: навч.-метод. посіб. для вчителів. Тернопіль: ТОКІППО, 2017. 60 с.
7. Козлова О.М., Перебийніс С.М. Геометрія, 9 клас. Контрольні роботи для класів з поглибленим вивченням математики. Черкаси : ЧОІПОПП, 2020. 100 с.
8. Коротун О. Методологічні засади змішаного навчання в умовах вищої освіти. Інформаційні технології в освіті. 2016. № 3 (28), С. 117-129.
9.  Книш І.В. Кліпове мислення як норма та прояв геніальності. Нові виміри духовності на початку ХХІ століття : матеріали VI Міжнародної on-line конференції (24-25 травня 2018 року, Сумський державний університет) / за ред. проф. І.П. Мозгового. 2018. С. 48-49.
10.  Лісова Т. та ін. Креативне мислення: національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2024. 260 с.
11. Математика у школі та житті: надбання й перспективи. Частина І. 5-6 класи / автор-укладач О.М. Козлова. Черкаси: ЧОІПОПП, 2020. 92 с.
12. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року) / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням . 
13. Навчальні програми на основі модельних / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням . 
14. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019. 
15. Опис цифрової компетентності педагогічних працівників / Н. Морзе та ін. Ел.фахове видання Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 1-53. Київ, 27-28.09.2019. URL:Перейти за покликанням
16. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. Посібник для вчителя. Київ, 2014. 280 с.
17. Пометун О.І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи : навч.-метод. посіб. Київ : Вид. дім «Освіта», 2020. 192 с.
18. Пометун О.І., Сущенко І.М. Основи критичного мислення: метод. посіб. для вчителів. Дніпро: ЛІРА, 2016. 156 с.
19. PISA-2022: рамковий документ з математики / пер. з англ. К. Шумової ; наук. ред.: Т. Вакуленко, В. Горох, С. Раков, В. Терещенко ; передм. Т. Вакуленко, В. Терещенко. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2021. 97 с. URL: Перейти за покликанням . 

Додаткові відкриті електронні ресурси

1. Безпека під час навчання: рекомендації щодо організації укриття. URL: Перейти за покликанням
2. Використання Kahoot у навчально-виховному процесі: веб-сайт. URL: Перейти за покликанням
3. PISA 2022 Assessment and Analytical Framework. Paris : OECD Publishing, 2023. URL: Перейти за покликанням . 
4. Наздоженемо: інструменти вимірювання та стратегії подолання освітніх втрат / ГС «Освіторія». URL: Перейти за покликанням . 
5. Психологічна служба / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням . 
6. GeoGebra : інтерактивне математичне середовище для навчання геометрії, алгебри, моделювання та візуалізації. URL: Перейти за покликанням . 
7. Desmos : цифрові інструменти для навчання математики та візуалізації математичних залежностей. URL: Перейти за покликанням . 
8. PhET Interactive Simulations / University of Colorado Boulder. URL: Перейти за покликанням .

• знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та сучасних підходів до навчання математики;
• уміння планувати й організовувати освітній процес з математики на основі модельних навчальних програм, компетентнісного та практико-орієнтованого підходів;
• з датність застосовувати формувальне оцінювання та здійснювати оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за групами результатів;
• здатність використовувати цифрові інструменти та STEM-підходи для проєктування, організації, оцінювання й рефлексії освітнього процесу;
• спроможність створювати безпечне, інклюзивне та мотивувальне освітнє середовище, що сприяє професійному самовизначенню та усвідомленому вибору дев’ятикласниками профілю навчання з урахуванням вікових і психологічних особливостей здобувачів освіти;
• готовність до професійної рефлексії, дотримання принципів академічної доброчесності, саморозвитку та навчання впродовж життя.

Загальні очікувані результати охоплюють

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти загалом;
• нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері базової середньої освіти;
• сутності основних ідей, принципів побудови Державного стандарту повної загальної середньої освіти;
• структури та змісту типової освітньої програми та освітньої програми закладу освіти, типового навчального плану та робочого навчального плану, модельної навчальної програми та навчальної програми;
• планування освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти;
• академічної свободи вчителя в організації освітнього процесу.

Уміння:

• організовувати освітній процес відповідно до вимог законодавства;
• визначати предметний зміст і послідовність його опрацювання з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти, типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (освітніх програм, укладених науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності, що затверджені у відповідному порядку), модельних навчальних програм, попередніх результатів навчання здобувачів освіти, їх освітніх потреб;
• формувати у здобувачів освіти ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей;
• використовувати модельну навчальну програму для розроблення навчальної програми;
• ефективно взаємодіяти й працювати в команді.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• гуманістична спрямованість освітнього процесу;
• дитиноцентризм, цінність особистості;
• готовність до реалізації сучасних цілей освіти;
• професійна мобільність та гнучкість;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;
• відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів;
• просування національно-патріотичних та демократичних цінностей (патріотизм, українська національна ідентичність, готовність стати на захист України, відповідальність за долю держави, повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність).