ТЕХНОЛОГІЇ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ЗЗСО

МОДУЛЬ І. ПСИХОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ТА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Тема 1.1. Психічне здоров’я дітей і підлітків: вікові особливості, чинники ризику та захисні ресурси

Поняття психічного та психологічного здоров’я дітей і підлітків. Основні складові психічного благополуччя особистості. Вікові особливості емоційного, когнітивного, соціального та поведінкового розвитку дітей і підлітків. Вікові кризи та їх прояви в освітньому середовищі. Основні біологічні, психологічні, сімейні, соціальні та освітні чинники ризику порушень психічного здоров’я. Вплив війни, вимушеного переміщення, втрат, тривалого стресу та травматичних подій на психічне здоров’я здобувачів освіти. Захисні фактори та ресурси особистості. Роль сім’ї, педагогів, однолітків та освітнього середовища у підтримці психічного здоров’я дітей і підлітків.

Тема 1.2. Психологічні ризики в освітньому середовищі: ознаки, причини та особливості прояву у дітей і підлітків

Поняття психологічного ризику та психологічного неблагополуччя. Класифікація психологічних ризиків в освітньому середовищі. Індивідуальні, сімейні, соціальні та освітні фактори ризику. Стрес, тривожність, соціальна ізоляція, булінг, кібербулінг, конфлікти, навчальне перевантаження та труднощі адаптації. Основні емоційні, поведінкові, когнітивні, соціальні та психосоматичні маркери психологічного неблагополуччя. Особливості прояву психологічних ризиків у різні вікові періоди. Роль педагогічного працівника у своєчасному виявленні змін у стані та поведінці здобувача освіти.

МОДУЛЬ ІІ. ТЕХНОЛОГІЇ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ І ПОВЕДІНКОВИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Тема 2.1. Технології раннього виявлення ознак психоемоційного неблагополуччя у дітей та підлітків

Сутність і завдання раннього виявлення психологічних ризиків. Основні маркери психоемоційного неблагополуччя. Зміни настрою, поведінки, навчальної активності, комунікації та соціальної взаємодії як сигнали психологічного ризику. Технології первинного скринінгу та педагогічного спостереження. Алгоритм дій педагога при виявленні ознак психологічного неблагополуччя. Межі професійної компетентності педагогічного працівника. Умови та критерії спрямування дитини до практичного психолога чи іншого відповідного фахівця.

Тема 2.2. Методи спостереження та первинної оцінки емоційного стану і поведінки здобувачів освіти

Педагогічне та психологічно орієнтоване спостереження як інструмент раннього виявлення ризиків. Методи структурованого спостереження за емоційними та поведінковими проявами. Бесіда, аналіз змін у навчальній діяльності, комунікації та соціальній взаємодії. Чек-листи та карти спостереження. Визначення ризиків психологічного неблагополуччя. Етичні принципи збору та використання інформації про психологічний стан дитини. Конфіденційність та недопущення стигматизації.

Тема 2.3. Раннє розпізнавання тривожних, депресивних, стресових і кризових проявів у дітей та підлітків

Психологічні та поведінкові прояви тривоги, страху, гострого і хронічного стресу. Ознаки зниженого настрою та депресивних проявів. Особливості реакцій дітей і підлітків на травматичні події, втрату та кризові ситуації. Психосоматичні прояви психологічного неблагополуччя. Ознаки, що потребують особливої уваги та невідкладного реагування дорослих. Алгоритм дій педагога при виявленні кризового стану. Взаємодія з практичним психологом, батьками та іншими фахівцями.

Тема 2.4. Виявлення поведінкових ризиків у дітей та підлітків: агресивна, аутоагресивна, конфліктна та ризикована поведінка

Причини та фактори виникнення проблемної поведінки у дитячому й підлітковому віці. Агресія та її основні форми. Конфліктна, імпульсивна, демонстративна та ризикована поведінка. Соціальна ізоляція та різкі зміни поведінки. Ознаки аутоагресивної поведінки та кризових станів. «Червоні прапорці» підвищеного ризику. Принципи безпечного реагування педагога. Алгоритми взаємодії з психологічною службою, адміністрацією закладу освіти, батьками та відповідними фахівцями.

МОДУЛЬ ІІІ. ПРОФІЛАКТИКА ПСИХОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ, ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ТА СТВОРЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗАСАДАХ ТРАВМОІНФОРМОВАНОГО ПІДХОДУ

Тема 3.1. Сучасні підходи до профілактики психологічних розладів у дітей та підлітків в умовах ЗЗСО

Поняття та рівні профілактики психологічних і психоемоційних порушень. Первинна профілактика в освітньому середовищі. Формування психологічної грамотності та культури піклування про психічне здоров’я. Профілактичні програми та технології в роботі закладу освіти. Розвиток соціально-емоційних навичок, адаптивних стратегій подолання труднощів і навичок саморегуляції. Роль педагогічного колективу у формуванні системи збереження психічного здоров’я здобувачів освіти.

Тема 3.2. Психосоціальна підтримка дітей і підлітків у кризових та стресових ситуаціях

Поняття психосоціальної підтримки. Психологічні потреби дітей, які переживають стресові, кризові та травматичні події. Базові принципи первинної психологічної підтримки. Техніки стабілізації емоційного стану, заземлення, відновлення відчуття безпеки та контролю. Підтримувальна комунікація з дитиною. Особливості взаємодії з дітьми, які пережили втрату, вимушене переміщення або інші травматичні події. Маршрутизація до спеціалізованої допомоги.

Тема 3.3. Травмоінформований підхід у роботі педагога: принципи та практичні технології

Сутність травмоінформованого підходу. Вплив психологічної травми на навчання, пам’ять, увагу, поведінку та міжособистісну взаємодію. Основні принципи травмоінформованої педагогічної взаємодії: безпека, довіра, передбачуваність, підтримка, партнерство та недопущення ретравматизації. Практичні технології організації навчальної діяльності дітей із досвідом травматичних подій. Створення передбачуваного та підтримувального середовища в класі.

Тема 3.4. Технології розвитку стресостійкості та резильєнтності дітей і підлітків

Поняття стресостійкості, життєстійкості та резильєнтності. Особистісні та соціальні ресурси подолання стресу. Формування навичок емоційної саморегуляції. Техніки стабілізації, релаксації, відновлення психологічного ресурсу та керування емоційним напруженням. Розвиток позитивного мислення, самоефективності, соціальної підтримки та адаптивних копінг-стратегій. Практики розвитку резильєнтності, доступні для використання в освітньому процесі.

Тема 3.5. Профілактика тривожних, депресивних, поведінкових та кризових проявів у здобувачів освіти

Фактори виникнення та ранні прояви тривожних, депресивних і поведінкових труднощів. Профілактика надмірної тривожності та емоційного виснаження. Підтримка дітей зі зниженим настроєм, труднощами адаптації та поведінковими проблемами. Профілактика кризових станів і ризикованої поведінки. Формування навичок звернення по допомогу. Дії педагогічного працівника при виявленні ознак підвищеного психологічного ризику. Міждисциплінарна взаємодія та своєчасне залучення фахівців.

Тема 3.6. Створення психологічно безпечного та підтримувального освітнього середовища в ЗЗСО

Поняття психологічної безпеки освітнього середовища. Критерії та ознаки психологічно безпечного закладу освіти. Формування атмосфери довіри, взаємоповаги, прийняття та підтримки. Запобігання булінгу, дискримінації, насильству та стигматизації. Розвиток культури ненасильницької та підтримувальної комунікації. Організація простору психологічної безпеки в класі. Роль педагогічного колективу та адміністрації у підтримці психічного благополуччя учасників освітнього процесу.

Тема 3.7. Взаємодія педагогів, практичних психологів, батьків та інших фахівців у системі профілактики психологічних ризиків і збереження психічного здоров’я здобувачів освіти

Міждисциплінарний підхід до збереження психічного здоров’я дітей і підлітків. Функції та межі відповідальності педагогічного працівника, практичного психолога, соціального педагога та інших фахівців. Партнерська взаємодія з батьками. Особливості повідомлення батькам про виявлені ознаки психологічного неблагополуччя дитини. Дотримання принципів конфіденційності, етики та інтересів дитини. Формування командного підходу до профілактики психологічних ризиків.

Алгоритми взаємодії та маршрутизації у випадках підвищеного ризику:

1. Виявлення ознак ризику.
2. Первинна оцінка ситуації.
3. Забезпечення безпеки дитини.
4. Передача інформації відповідальному фахівцю.
5. Взаємодія з батьками/законними представниками.
6. Спрямування до профільного фахівця.
7. Подальший супровід і моніторинг.

МОДУЛЬ IV. ПРОФЕСІЙНА РЕФЛЕКСІЯ ТА САМОРОЗВИТОК ПЕДАГОГА У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Тема 4.1. Конференція з актуальних питань «Сучасні технології раннього виявлення психологічних ризиків та профілактики розладів у дітей і підлітків: психосоціальна підтримка, травмоінформований підхід та створення психологічно безпечного освітнього середовища в умовах ЗЗСО»

Обговорення актуальних проблем психічного здоров’я дітей і підлітків у сучасних умовах. Презентація та обмін досвідом використання технологій раннього виявлення психологічних ризиків. Аналіз практичних кейсів психоемоційного та поведінкового неблагополуччя здобувачів освіти. Обговорення ефективних технологій профілактики, психосоціальної підтримки та травмоінформованої взаємодії. Рефлексія власної професійної діяльності. Визначення ресурсів професійного розвитку педагога у сфері збереження психічного здоров’я учасників освітнього процесу.

Тема 4.2. Підсумковий тест (за змістом програми навчання)

Перевірка рівня засвоєння слухачами теоретичних знань і практичних підходів щодо раннього виявлення психологічних ризиків, розпізнавання психоемоційних і поведінкових порушень, профілактики психологічних розладів, психосоціальної підтримки дітей і підлітків, застосування травмоінформованого підходу та створення психологічно безпечного освітнього середовища. Оцінювання готовності слухачів застосовувати набуті знання і вміння у професійній педагогічній діяльності.

Знання і розуміння:

• основних психологічних ризиків, чинників та ознак психоемоційного неблагополуччя у дітей і підлітків;
• вікових особливостей прояву стресу, тривожності, травматичних переживань, кризових станів та поведінкових порушень;
• сучасних технологій раннього виявлення психологічних ризиків і профілактики розладів у здобувачів освіти;
• принципів травмоінформованого підходу, психосоціальної підтримки та створення психологічно безпечного освітнього середовища;
• меж професійної компетентності педагога та алгоритму взаємодії з практичними психологами, батьками й іншими фахівцями.

Розвинені вміння:

• розпізнавати ранні ознаки психологічного неблагополуччя та зміни в емоційному стані й поведінці дітей і підлітків;
• визначати основні фактори психологічного ризику та своєчасно реагувати на них;
• застосовувати доступні педагогічним працівникам технології первинної профілактики психологічних розладів;
• надавати первинну психосоціальну підтримку та спрямовувати дитину до відповідного фахівця за потреби;
• застосовувати травмоінформований підхід та сприяти розвитку резильєнтності здобувачів освіти;
• організовувати взаємодію з батьками та фахівцями щодо збереження психічного здоров’я дітей і підлітків.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, повага до особистості, гідності та індивідуальних потреб дитини;
• відповідальне й етичне ставлення до питань психічного здоров’я здобувачів освіти;
• толерантність, емпатійність, конфіденційність та недопущення стигматизації дітей із психологічними труднощами;
• готовність до професійної взаємодії, рефлексії, саморозвитку та навчання впродовж життя.