ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ Й АСТРОНОМІЇ ЗА ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
розвиток і вдосконалення професійних компетентностей вчителів фізики й астрономії щодо організації сучасного освітнього процесу відповідно до засад Нової української школи шляхом формування цілісного розуміння та практичного застосування компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та STEM-орієнтованого підходів; опанування технологій та методик проблемного, проєктного, кооперативного, глибинного, соціально-емоційного навчання; розвитку вмінь проєктувати компетентнісно орієнтовані завдання, моделювати уроки фізики й астрономії на основі проблемно орієнтованого підходу, впроваджувати здоров’язбережувальні, превентивні й соціально орієнтовані освітні практики, спрямовані на формування ключових компетентностей, життєвих навичок, емоційного інтелекту, культури безпеки та благополуччя здобувачів освіти в умовах реалізації ДСБСО.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Марченко О.М., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання і змісту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти).Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: розвиток професійних компетентностей щодо викладання курсів/інтегрованих курсів природничої освітньої галузі.
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Інше: педагогічні працівники закладів освіти, які забезпечують навчання фізики й астрономії.
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти
Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти та документування в менеджменті закладу освіти.
Нормативно-правові основи реалізації реформи загальної середньої освіти. Мета повної загальної середньої освіти. Державні стандарти повної загальної середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої, профільної середньої освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання. Ключові компетентності. Наскрізні вміння. Загальні та конкретні результати навчання учнів. «Освіта для життя» – комплексна політика системного оновлення змісту шкільної освіти, перезавантаження реформи Нової української школи. Дорожня карта реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки: практичні орієнтири для вчительства.
Типова освітня програма як інструмент формування сучасного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти. Типовий навчальний план. Автономія закладу освіти в організації освітнього процесу. Освітня програма закладу освіти: порядок укладання, погодження та затвердження. Структура освітньої програми закладу освіти. Розроблення навчальної програми на основі модельної навчальної програми. Календарно-тематичне планування. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти.
Порядок документування в менеджменті закладу загальної середньої освіти. Сучасні стандарти ведення ділової документації. Інформаційний сервіс педагогічного працівника. Внутрішні нормативні документи закладу освіти щодо організації освітнього процесу. Посадова інструкція педагогічного працівника. Інформаційно-методичні матеріали (листи, рекомендації тощо) та їх використання.
Роль педагогічного працівника в реалізації реформи загальної середньої освіти та налагодженні оптимального документаційного супроводу освітньої діяльності.
Тема 1.2. Формування безпечного освітнього середовища в умовах війни.
Створення безпечного освітнього середовища як першочергове завдання закладу освіти, що має реалізувати право на безпечні та нешкідливі умови навчання під час війни.
Законодавче та нормативно правове забезпечення організації безпечного середовища в закладах освіти. Концепція НУШ та положення Конвенції про права дитини стосовно створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища та наявність чітких процедур реагування/поведінки працівників закладу освіти та відпрацювання правил з учнями.
Безпечний фізичний простір та заходи з адаптації будівлі і приміщень закладу освіти для забезпечення можливості користуватись ними усім учасникам освітнього процесу. Заклад освіти як навчальний ресурс і простір розвитку й співпраці. Принципи функціонування безпечного освітнього середовища в умовах війни, обладнання укриття та чіткі інструкції його використання: безпечне місце + безпечний дорослий = дитина у безпеці.
Інструменти та засоби навчання поведінки дітей і створення умов для психологічної їх захищеності: навчання емпатії та сприйняття інакшості, обговорення суперечливих питань, надання першої психологічної допомоги, ігрові техніки, відео матеріали.Безперервний процес реагування на нові виклики життя та підвищення кваліфікації педагога з питань особливостей роботи з дітьми ВПО.
Тема 1.3. Сучасні стандарти атестації педагогічних працівників як визначального складника професійного розвитку.
Сучасні виклики та вимоги до професійного розвитку педагогічних працівників (професійні стандарти, базові компетентності). Підвищення кваліфікації у системі професійної підготовки педагогічних кадрів. Упровадження та реалізація державної політики «Гроші ходять за вчителем» – нової моделі фінансування професійного розвитку педагогів.
Підготовка та проведення атестації педагогічних працівників: нормативний та науково-методичний аспекти. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань. Реалізація рішень атестаційних комісій.
Значення атестації для професійного розвитку педагогічних працівників.
Тема 1.4. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи
Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.
Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання. Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.
Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу та методика навчання
фізики й астрономії
Тема 2.1. STEM-освіта як компетентнісна модель навчання фізики й астрономії.
STEM-освіта як важливий чинник розвитку компетентнісного потенціалу природничої освіти. Роль і мета STEM-освіти як педагогічної технології формування й розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей здобувачів освіти та формування їх майбутньої конкурентної спроможності на сучасному ринку праці.
STEM-освіта як комплексний міждисциплінарний підхід. Базовий алгоритм організації наукового STEM-дослідження. Методика інтеграції природничої, математичної, технологічної та інформатичної освітніх галузей у контексті STEM-діяльності на уроках фізики й астрономії.
Інноваційні практики STEM-освіти для дослідження феноменів природи, науки та техніки у навчанні фізики й астрономії. Формування критичного й інженерного мислення здобувачів освіти під час реалізації навчальних дослідницьких STEM-проєктів як передумова мотивації до впровадження у майбутньому науково-дослідницької та проєктної діяльності, винахідництва.
Приклади застосування STEM-освіти для дослідження феноменів природи, науки та техніки у навчанні фізики й астрономії.
Тема 2.2. Міжнародне дослідження PISA у визначені рівня науково-природничої компетентності учнів.
Загальні положення міжнародного дослідження PISA-2025 щодо визначення рівня науково-природничої компетентності учнів. Дидактичні особливості компетентнісних завдань дослідження PISA-2025, їх зміст та напрями. Методика визначення рівня природничо-наукової компетентності молоді, що передбачає її здатність застосовувати здобуті знання для розв’язування практико-орієнтованих проблемних завдань, а також прогнозувати різноманітні способи їх вирішення, інтерпретувати досягнення природничих наук в різноманітних контекстах.
Організація природничо-наукового домену: контексти тестових завдань, природничо-наукові компетентності, наукове знання, знання змісту, процедурне знання, епістемне знання. Приклади завдань (методичні матеріали для вчителя).
Тема 2.3. Методика реалізації діяльнісного підходу до навчання фізики й астрономії
Діяльнісний підхід у контексті стратегічних завдань освітніх змін. Принципи та основні характеристики діяльнісного підходу й ігрових методів навчання. Дія як одиниця аналізу навчання. Компетентнісний потенціал діяльнісних методів навчання. Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу. Формування позитивної навчальної мотивації здобувачів освіти засобами діяльнісного підходу.
Шляхи та інструменти втілення діяльнісного підходу. Застосування форм та методів діяльнісного підходу в процесі навчання фізики й астрономії. Організація проєктної діяльності. Розробка практичних кейсів для успішної реалізації діяльнісного підходу в практиці здобуття природничої освіти.
Тема 2.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики й астрономії
Особливості оцінювання у природничій освітній галузі загалом і у процесі навчання фізики в НУШ. Основі акценти процесу оцінювання учнів за групами результатів, конкретизація учбової діяльності здобувачів освіти за групами результатів, яка підлягає оцінюванню. Цілі, завдання й способи оцінювання. Базові нормативні документи щодо оцінювання в НУШ.
Види оцінювання у природничій освітній галузі. Різновиди робіт для формувального й підсумкового оцінювання за групами результатів. Особливості оцінювання компетентнісних завдань з фізики й астрономії. Аналіз прикладів оцінювання комплексних підсумкових робіт з фізики за матеріалами посібника МОН України «Як оцінювати в Новій українській школі».
Тема 2.5. Особливості навчання фізики й астрономії у НУШ
Спрямування навчання фізики й астрономії в НУШ як пізнавального процесу, орієнтованого не стільки на запам’ятовування фактів і законів, скільки на розвиток наукового мислення, дослідницьких умінь, критичного аналізу інформації та здатності застосовувати фізичні й астрономічні знання для розв’язання реальних проблем оточуючого світу.
Поєднання компетентнісного, діяльнісного, дослідницького та STEAM-підходів, використання цифрових технологій і формувального оцінювання як дидактичні особливості, що забезпечують підготовку учнів до реального життя, подальшого навчання та професійної діяльності в умовах швидкого розвитку науки й технологій.
Основні особливості навчання фізики й астрономії в НУШ: компетентнісна спрямованість навчання – під час вивчення фізики й астрономії учні навчаються: пояснювати природні явища; аналізувати інформацію; ухвалювати обґрунтовані рішення; використовувати науковий метод пізнання; застосовувати фізичні знання в побуті, техніці та повсякденному житті; діяльнісний підхід, який означає, що учні є активними учасниками навчального процесу, а не пасивними слухачами. Основними видами діяльності стають: проведення експериментів; спостереження; моделювання; виконання дослідницьких завдань; розв'язування практичних і компетентнісно орієнтованих задач; виконання навчальних проєктів; дослідницьке навчання, яке передбачає формування уявлень про науковий метод пізнання оточуючої дійсності, а саме, учні: формулюють проблему; висувають гіпотези; планують дослідження; проводять експерименти; аналізують результати; роблять висновки.
Тема 2.6. Профорієнтація як складова Нової української школи
Концепція професійної орієнтації в НУШ, її складові та особливості. Методичні й нормативні засади профорієнтаційної роботи. Цілі, завдання, етапи, форми профорієнтаційної роботи в закладі освіти. Роль взаємодії сім’ї та закладу освіти у професійному самовизначенні старшокласників. Критерії, показники та оцінка ефективності профорієнтаційної роботи в закладі освіти.
Професійне консультування старшокласників. Роль навчальних предметів та освітніх галузей у виборі професії. Алгоритм вибору професій. Методики діагностування та самодіагностики щодо професійного орієнтування школярів, роль вчителя-предметника, класного керівника, шкільного психолога та кар’єрного радника у виборі подальшої професії учасниками освітнього процесу. Класифікація професій, професії майбутнього. Досвід використання штучного інтелекту для запровадження особистісно орієнтованого підходу до профорієнтації у старшій профільній школі.
Тема 2.7. Використання сучасних освітніх технологій у процесі формування наскрізних умінь здобувачів освіти
Використання сучасних педагогічних технологій у процесі навчання фізики й астрономії НУШ для забезпечення реалізації компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Критерії вибору технології навчання як такої, що визначається не лише її новизною, а тим, наскільки вона сприяє формуванню предметної компетентності, дослідницьких умінь, критичного мислення та здатності застосовувати знання в реальних ситуаціях.
Поняття компетентності та наскрізного вміння, їх взаємозв’язок. Сутність наскрізних умінь здобувачів освіти за Державним стандартом базової середньої освіти. Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі як засіб формування наскрізних умінь здобувачів освіти у процесі вивчення фізики. Комплексний підхід до формування системи наскрізних умінь у процесі вивчення фізики в НУШ. Використання технологій компетентнісного, проблемного, дослідницького і змішаного навчання, кейс-технологій, проєктних, ігрових та інформаційно-комунікаційних технологій навчання фізики у процесі формування наскрізних умінь здобувачів освіти.
Тема 2.8. Штучний інтелект в дидактиці, актуальні практики використання штучного інтелекту в процесі навчання фізики й астрономії.
Сервіси штучного інтелекту для організації ефективної роботи педагога. Пріоритетні напрями і способи використання чат-бота ChatGPT вчителями фізики й астрономії в НУШ. Класифікація напрямів використання сервісів штучного інтелекту вчителями фізики й астрономії для організації самостійної і самоосвітньої пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Практика використання ChatGPT для розробки інструментарію формувального оцінювання навчальних досягнень учнів в НУШ. Практика створенняперсоналізованих диференційованих завдань з фізики й астрономії для учнів з особливими освітніми потребами, а також з метою компенсації освітніх втрат і навчальних утруднень учнів. Розробка критеріїв оцінювання та самооцінювання пізнавальної діяльності учнів при виконанні проєктно-дослідницьких завдань з фізики й астрономії.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
1. Практичне завдання (після опрацювання всіх модулів).
Тема. Використання засобів штучного інтелекту для розробки компетентнісних задач з фізики й астрономії.
Мета: формувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги
ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, розробляти компетентнісні задачі за допомогою доцільних сервісів штучного інтелекту, визначати результати навчання та ефективні методи й форми організації пізнавальної діяльності учнів.
Завдання:
За допомогою обраного вами сервісу штучного інтелекту створіть три компетентнісно орієнтовані задачі з теми «Закони збереження енергії» (або іншої теми).
Проаналізуйте:
- чи відповідають задачі вимогам компетентнісного підходу;
- які компетентності вони формують;
- що необхідно вдосконалити.
Обґрунтуйте вибір доцільність вибору відповідного сервісу штучного інтелекту й розробіть унікальні критерії оцінювання створених за його допомогою компетентнісних задач з позицій ДСБСО.
Здійсніть коротку рефлексію: які елементи ДСБСО (модельної
навчальної програми) є для вас найбільш складними в реалізації та чому?
Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–3 сторінки).
2. Практичне завдання (після опрацювання всіх модулів)
Тема. Використання засобів штучного інтелекту для розробки STEAM
проєктів з фізики й астрономії.
Мета: формувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги
ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, розробляти STEAM-проєкти за допомогою доцільних сервісів штучного інтелекту, визначати результати роботи учнів упродовж реалізації проєкту та використовувати ефективні методи й форми організації пізнавальної діяльності учнів.
Завдання:
Запропонуйте ШІ розробити STEAM-проєкт на одну з тем:
- «Енергоефективний будинок»;
- «Дослідження сонячної активності»;
- «Космічне сміття».
Після цього:
- відредагуйте проєкт;
- визначте міжпредметні зв’язки;
- доповніть його власними ідеями.
Обґрунтуйте вибір доцільність вибору відповідного сервісу штучного інтелекту й розробіть унікальні критерії оцінювання створених за його допомогою навчальних дослідницьких проєктів з позицій ДСБСО.
Здійсніть коротку рефлексію: які модельної навчальної програми є для вас найбільш складними в реалізації STEAM-проєктів та чому?
Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–3 сторінки).
3. Практичне завдання (після опрацювання всіх модулів).
Тема. Використання засобів штучного інтелекту для розробки лабораторних робіт з фізики й астрономії.
Мета: формувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, розробляти лабораторні роботи за допомогою доцільних сервісів штучного інтелекту, визначати результати роботи учнів упродовж виконання лабораторної роботи та по її завершенню та використовувати ефективні методи й форми організації пізнавальної діяльності учнів.
Завдання:
Створіть за допомогою ШІ лабораторну роботу з визначення густини твердого тіла або дослідження закону Ома.
Оцініть:
- правильність інструкції;
- відповідність техніці безпеки;
- можливість проведення досліду в умовах школи.
Попросіть сервіс пояснити фізичне явище (наприклад, інерцію, дифузію або електромагнітну індукцію).
Після цього:
- перевірте правильність пояснення;
- знайдіть неточності;
- запропонуйте власне вдосконалене пояснення.
Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–3 сторінки).
3.2. Орієнтовний перелік запитань для самостійного опрацювання
1. У чому полягають особливості дидактичної ієрархії сучасних підходів до організації навчального процесу з фізики й астрономії в НУШ?
2. Які сутнісні ознаки компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, енвайронментологічного та STEM-орієнтованого підходу в навчанні фізики й астрономії є запорукою результативної реалізації ДСБСО в другому циклі базової середньої освіти?
3. Яким чином синергія педагогічних підходів у навчанні фізики й астрономії в НУШ дозволяє досягати запланованих ДСБСО результатів навчання?
4. Поясніть дидактичну сутність і перспективні цілі проблемного, проєктного та компетентнісного навчання фізики й астрономії в НУШ.
5. Якими є основні етапи організації активної науково-дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення шкільного курсу фізики й астрономії в НУШ?
6. У чому полягає сутність методичних особливостей розробки й реалізації компетентнісно орієнтованих завдань з фізики й астрономії?
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Нормативно-правові документи
1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням .
2. Про повну загальнусередню освіту : Закон України від 16.02.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 19.03.2026).
3. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898: станом на 02.09.2022. URL: Перейти за покликанням .
4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: розпорядження КабінетуМіністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням .
5. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»:наказ МОН Українивід 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням .
6. Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньоїосвіти: наказ МОН України від 09.08.2024. № 1120. URL: Перейти за покликанням .
7. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)» від 5 серпня 2020 р. №960-р. URL: Перейти за покликанням
Основна література
1. Бевз Т., Кириленко С., Кіян О. Нова українська школа в умовах повномасштабної війни: виклики реалізації та перспективи розвитку. Нова педагогічна думка. Нова педагогічна думка. Рівне: РОІППО, 2025. №2 (122). С. 8-16.
2. Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти : монографія / за наук. ред. д. пед. н., проф. Л. З. Ребухи. Тернопіль : ЗУНУ, 2022. 143 с.
3. Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі. URL: Перейти за покликанням .
4. Рамковий документ з природничо-наукової освіти міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. URL: Перейти за покликанням .
5. Учительський практикум: які методи викладання найефективніші у 2025? URL: Перейти за покликанням .
6. Савченко О. Дидактика загальної середньої освіти: глибинне засвоєння знань та компетентнісний розвиток учнів / О. Я. Савченко. Київ : Грамота, 2023. 512 с.
7. Степаненко, О. К., Іванишин, М. В. Перспективи впровадження інтерактивних методів для активізації навчальної діяльності в закладах середньої освіти. Вісник науки та освіти. № 2 (2). 2022. С. 84–95.
8. Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О. Модельна навчальна програма «Фізика.7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти, 2024. URL: Перейти за покликанням Перейти за покликанням
9. Калініна Л.М., Топузов О.М. Збірник завдань для розвитку природничо наукової компетентності учнів у форматі PISA: навчальний посібник Київ: Педагогічна думка, 2022. URL: Перейти за покликанням .
Додаткова література
1. Глушко О. Європейська рамка особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності (lifecomp): концептуальний вимір. URL: Перейти за покликанням .
2. Марченко О. Штучний інтелект як інструмент формування й розвитку м’яких навичок здобувачів освіти у процесі формувального оцінювання. Нова педагогічна думка. Рівне: РОІППО, 2025. №1 (121). С. 41-48.
3. Муляр В., Мирончук Г., Савош В., Яцюк С. Інтерактивні платформи у процесі навчання фізики в закладах загальної середньої освіти. Нова педагогічна думка. Рівне: РОІППО, 2025. №2 (122). С. 55-62.
За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями про:
сутнісні характеристики сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
цілі й принципи компетентнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі;
застосування сучасних технологій та методик навчання, методів формування системи ключових освітніх і життєвих компетентностей, а також наскрізних умінь;
сутність, принципи розробки й реалізації навчальних дослідницьких проєктів з фізики й астрономії;
методи впровадження здоров’язбережувальних, превентивних та соціально орієнтованих практик в освітній процес з фізики й астрономії, спрямованих на розвиток життєвих навичок, емоційного інтелекту, безпечної поведінки та гармонійного розвитку здобувачів освіти.
За результатами навчання слухачінабудуть (удосконалять) уміння, навички та cпocоби діяльності:
організовувати педагогічну взаємодію із здобувачами освіти з використанням сучасних підходів до навчання в НУШ, ефективно реалізовувати сучасний освітній процес (в очному, дистанційному й змішаному форматі);
реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі;
аналізувати, добирати, розробляти та застосовувати в практиці навчання фізики й астрономії компетентнісно орієнтовані завдання, а також критерії їх оцінювання;
моделювати уроки із застосуванням сучасних технологій та методик проблемного, проєктного, глибинного та кооперативного навчання;
усвідомлювати необхідність професійної мобільності й гнучкості для здійснення ефективної міжпредметної інтеграції знань, наскрізних умінь і ставлень здобувачів освіти відповідно до вимог ДСБСО, формувати в них систему пізнавальних і соціо-культурних цінностей у процесі вивчення фізики й астрономії.