Можливості підвищення кваліфікації ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

розвиток і вдосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників закладів освіти, які забезпечують викладання української мови та літератури, щодо ефективного впровадження сучасних педагогічних підходів (компетентнісного, особистісно орієнтованого, інтегрованого, діяльнісного, читацькоцентричного) та інноваційних методик навчання в освітній процес базової середньої освіти шляхом удосконалення вмінь моделювання сучасного уроку, організації читацької, мовленнєвої, проєктної та дослідницької діяльності, розроблення компетентнісно орієнтованих завдань і застосування сучасних інструментів оцінювання, цифрових технологій та ресурсів, розвитку читацької грамотності, комунікативних навичок і ціннісних орієнтирів здобувачів освіти в умовах Нової української школи та реалізації Державного стандарту базової середньої освіти.

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Інформація про розробника (розробників):

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Паніна Л.А., кандидат історичних наук, доцент кафедри викладання і змісту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Соловей М.Р., старший викладач кафедри методики викладання і змісту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти).

Напрями підвищення кваліфікації:

Інше: розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників щодо викладання української мови та літератури.

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Інше: педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, які забезпечують викладання української мови та літератури.

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

повна загальна середня освіта
базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

МОДУЛЬ 1. Науково-методичні засади викладання української мови та літератури в Новій українській школі

Тема 1.1. Структура і планування сучасного уроку української мови та літератури

Нормативно-правові основи сучасного уроку в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів. Сучасні педагогічні технології. Формування ключових компетентностей засобами міжпредметного і предметного змісту. Наскрізні уміння. Науково-методичні засади сучасного уроку. Особливості сучасного компетентнісного уроку. Типи сучасних уроків. Етапи (модулі) конструювання вчителем уроку з точки зору компетентнісного підходу. Мотивація та рефлексія як умови успішної діяльності учнів. Організація успішної взаємодії та командної роботи на уроці засобами інтерактивних вправ. Підбір педагогічно доцільних методичних прийомів освітньої діяльності відповідно до специфіки навчального предмета. Алгоритм аналізу та самоаналізу уроку.

Моделювання освітньої діяльності вчителя та учня. Конкретно сформульовані цілі як очікувані результати сформованості компетентностей. Проєктування освітньої діяльності здобувачів освіти, створення освітніх та громадянськ значущих проєктів в освітньому процесі. Створення технологічного паспорту проєкту.

Тема 1.2. Мотиваційні стратегії та методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Поняття «мотив» та «мотивація». Мотивація як педагогічна категорія. Компетентності (ключові та предметні). Наскрізні змістові лінії. Поняття «стимулу» та «потреби». Мотивація 2.0: злет і падіння. Особистісний та ситуаційний чинник. Мотиваційний компонент на уроках української мови та літератури. Мотив, стимул, потреба, мотивування. Види мотивів навчання та стимулів навчання. Мотиваційна поведінка. Причини пасивності учнів.

Модель поведінки вчителя на уроці при досягненні позитивної мотивації в учнів.

Рекомендації щодо створення мотиваційних моментів уроку. Фактори формування позитивної (внутрішньої) мотивації учнів. Інноваційні методи та прийоми розвитку позитивної мотивації учнів на уроках словесності.

Тема 1.3. Рефлексія як складова сучасного уроку: прийоми та методи рефлексії

Рефлексія та її місце в сучасній педагогіці. Рефлексія як складова успіху сучасного уроку в Новій українській школі. Методика проведення рефлексії, її використання на різних етапах уроку. Класифікація педагогічної рефлексії: за змістом, формою діяльності та функцією.

Види рефлексії за функціональним змістом. Рефлексія настрою та емоційного стану як вид рефлексії для створення позитивного настрою, емоційного контакту та перевірки емоційного стану учнів. Рефлексія діяльності як можливість осмислення способів та прийомів роботи з навчальним матеріалом. Рефлексія змісту навчального матеріалу як можливість виявлення рівня усвідомлення змісту вивченого.

Вправи, прийоми роботи та ресурсні матеріали для проведення різних видів рефлексії. Етапи формування рефлексивних навичок учнів. Рефлексія як спільна діяльність учителя та учнів для забезпечення якості та ефективності освітнього процесу.

Тема 1.4. Читацькоцентрична парадигма вивчення літератури в НУШ

Співвідношення текстоцентричної та читацькоцентричної парадигми.

Занурення у текст, пізнання іншого досвіду, розуміння іншої соціокультурної реальності, поведінка людей. Візуалізація тексту твору. Основні види читання.

Творча діяльність читача. Активізація сенсорних відчуттів учнів для сприйняття тексту. Право здобувача освіти на суб’єктивне сприйняття та інтерпретацію художнього твору. Залучення до процесу суб’єктивізації знань, пізнання навколишнього світу та самого себе у процесі здійснення літературної освіти. Читацька парадигма – форма легітимізації читацьких емоцій, відчуттів, переживань, викликаних літературним твором.

Тема 1.5. Аналіз художнього твору на уроках української літератури: методичний аспект

Аналіз художнього твору. Види аналізу художнього твору та можливі варіанти їх застосування на уроках літератури. Шляхи шкільного аналізу твору: текстуальний, контекстуальний, інтертекстуальний.

Методика аналізу поезії з урахуванням сучасних досліджень педагогічної науки.

Методи й прийоми роботи з текстом залежно від віку учнів; форми організації навчальної діяльності на уроці літератури; технологія аналізу творів різних напрямів.

Тема 1.6. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання. Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.

Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

Тема 1.7. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української літератури

Форми роботи для розвитку творчих здібностей на уроках української літератури. Види творчих вправ. Есе як вид роботи з розвитку критичного мислення та творчих здібностей учнів. Визначальні риси. Стиль. Вільна композиція, авторська позиція. Риси, які визначають специфіку жанру есе.

Актуальність жанру есе. Унікальність. Створення есе – формування сучасної компетентної особистості, підвищення якості освіченості та соціальну реалізацію учнів. Формування навичок творення якісного тексту. Продуктивний шлях вирішення проблеми. Використовування численних засобів художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь характерних для есе.

Тема 1.8. Комунікативна компетентність учасників освітнього процесу на уроках мови та літератури: практичний підхід

Комунікативна компетентність: сутність поняття й ключові ознаки. Ключові засади формування комунікативної компетентності учня. Етапи формування комунікативної компетентності. Ефективні технології і методи формування комунікативної компетентності учасників освітнього процесу.

Комунікативна компетентність як ефективний інструмент у професійній діяльності педагога.

Стилі й образні моделі спілкування: зважуємо «за» і «проти». Типи співрозмовників. Бар᾿єри ефективної комунікації. Вербальні і невербальні прояви комунікативної компетентності. Емпіричне завдання.

Принципи ефективного спілкування: комунікативний практикум.

Вправи для формування комунікативної компетентності учасників освітнього процесу. Корисні посилання та матеріали.

МОДУЛЬ 2. Нормативно-правовий та соціально-педагогічний контексти професійної діяльності педагога

Тема 2.1. Література рідного краю в школі: проблеми, значення і підходи

Нормативна база вивчення літератури рідного краю. Кількість годин і які модельні програми дають найповніші методичні рекомендації. Аналіз чинних навчальних програм та минулорічних.

Визначення мети уроків літератури рідного краю: сприяння розширенню світогляду; виховання патріотичних почуттів; обізнаність з історією і сьогоденням місця, де живеш; формування уявлення про самобутність, зокрема мовну (діалекти, говори, говірки), і культурні надбання краю; сприяння ширшому усвідомленню причетності до України; знайомство із «живими письменниками»; спонукання до розвитку творчих здібностей, сприяння пошуковій діяльності.

Обговорення переваг і недоліків уроків, під час яких вивчаємо творчість письменників рідного краю. Вирішення проблеми добору творів для опрацювання на уроках літератури рідного краю, пошук шляхів подолання труднощів в організації ефективного та цікавого уроку. Лайфхаки для успішного проведення уроків літератури рідного краю. Знайомство із письменниками Рівненщини (творчі зустрічі).

Тема 2.2. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу закладів загальної середньої освіти

Нормативно-правові основи реалізації реформи загальної середньої освіти. Мета повної загальної середньої освіти. Державні стандарти повної загальної середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої, профільної середньої освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання. Ключові компетентності. Наскрізні вміння. Загальні та конкретні результати навчання учнів. «Освіта для життя» – комплексна політика системного оновлення змісту шкільної освіти, перезавантаження реформи Нової української школи. Дорожня карта реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки: практичні орієнтири для вчительства.

Типова освітня програма як інструмент формування сучасного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти. Типовий навчальний план. Автономія закладу освіти в організації освітнього процесу. Освітня програма закладу освіти: порядок укладання, погодження та затвердження. Структура освітньої програми закладу освіти. Розроблення навчальної програми на основі модельної навчальної програми. Календарно-тематичне планування. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти.

Тема 2.3. Формування безпечного освітнього середовища в умовах війни

Створення безпечного освітнього середовища як одне із першочергових завдань закладу освіти, що має реалізувати право на безпечні та нешкідливі умови навчання під час війни. Законодавче та нормативно правове забезпечення організації безпечного середовища в закладах освіти. Концепція НУШ та положення Конвенції про права дитини стосовно створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища та наявність чітких процедур реагування/поведінки працівників закладу освіти та відпрацювання правил з учнями.

Безпечний фізичний простір та заходи з адаптації будівлі і приміщень закладу освіти для забезпечення можливості користуватись ними усім учасникам освітнього процесу. Заклад освіти як навчальний ресурс і простір розвитку й співпраці. Принципи функціонування безпечного освітнього середовища в умовах війни, обладнання укриття та чіткі інструкції його використання: безпечне місце + безпечний дорослий = дитина у безпеці.

Інструменти та засоби навчання поведінки дітей і створення умов для психологічної їх захищеності: навчання емпатії та сприйняття інакшості, обговорення суперечливих питань, надання першої психологічної допомоги, ігрові техніки, відео матеріали. Безперервний процес реагування на нові виклики життя та підвищення кваліфікації педагога з питань особливостей роботи з дітьми ВПО.

Тема 2.4. Можливості для саморозвитку педагогічних працівників

Сутність і значення професійного та особистісного саморозвитку вчителя української мови та літератури в сучасних умовах.

Практичні можливості для постійного професійного вдосконалення: післядипломна освіта, самоосвіта, участь у професійних спільнотах, творчих об’єднаннях, конкурсах та літературно-мистецьких проєктах, нетворкінг та обмін досвідом з колегами, опанування цифрових інструментів, інтерактивних методик та штучного інтелекту.

Баланс між професійним розвитком, відпочинком і турботою про себе. Профілактика емоційного вигорання через регулярні паузи, творчість та фізичне відновлення. Пріоритетизація власного ресурсу як передумови ефективного викладання.

Читання художньої літератури, відвідування театрів, музеїв, літературних заходів, творчі практики та подорожі як джерело натхнення, нових ідей і професійного розвитку. Інтеграція культурного й особистого досвіду педагога у створення яскравого, емоційного та змістовного освітнього контенту.

Тема 2.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та літератури

Види та форми оцінювання результатів навчання здобувачів освіти. Розроблення завдань для оцінювання результатів навчання учнів на компетентнісній основі. Оцінювання та оцінка. Принципи оцінювання. Вимоги законодавства до академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення. Функції та форми оцінювання. Об’єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання.

Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти. Свідоцтво досягнень.

Практика та інструменти оцінювання. Поточне й підсумкове оцінювання. Таксономія навчальних цілей.

Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами. Зв’язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку (ІПР). Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. Вимоги до роботи педагога з формування свідоцтв досягнення.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичне завдання (одне на вибір слухача після опрацювання всіх модулів).

Практичне завдання 1. Проєктування мотивувального початку уроку (ейд-індукція).

Мета: навчитися добирати та адаптувати методи активізації пізнавальної діяльності для формування внутрішньої мотивації учнів на етапі виклику.

Завдання: оберіть одну конкретну тему з курсу української мови або літератури (наприклад, «Правопис префіксів» або вивчення творчості Лесі Українки) та клас. Опишіть три різні прийоми створення мотиваційного моменту на початку уроку: емоційне налаштування, проблемне питання або ситуація, зв'язок із життям.