Vector

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА курсів підвищення кваліфікації вчителів математики та інформатики

Професійний розвиток учителів математики та інформатики відповідно до державної політики в галузі освіти та вимог часу задля підвищення якості освіти, ефективного впровадження нових методик та технологій, удосконалення раніше набутих та набуття нових компетентностей, необхідних для організації освітнього процесу відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА курсів підвищення кваліфікації вчителів математики та інформатики

Інформація про розробника (розробників):

Михайловський А. А., методист кафедри природничо-наукових дисциплін та методики їх викладання Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • інституційна (дистанційна)

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • А1.4. Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти
  • А2.1. Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти
  • А2.2. Здатність формувати І розвивати в здобувачІв освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти
  • А2.3. Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачІв освіти
  • А2.4. Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
  • А2.5. Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти
  • А3.1. Здатність орієнтуватися в Інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею в професійній діяльності
  • А3.2. Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси
  • АЗ.З. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі
  • Б1.1. Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан
  • Б1.2. Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я-ідентичності
  • Б1.3. Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність
  • Б2.1. Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами
  • Б2.2. Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу
  • Б3.1. Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі
  • Б3.2. Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства
  • В1.1. Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища
  • В1.2.3датнІсть до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами
  • В2.1. Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу
  • В2.4. Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності
  • Г1.1. Здатність прогнозувати результати освітнього процесу
  • Г1.2. Здатність планувати освітній процес
  • Г2.1. Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
  • Г2.2. Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти
  • Г3.1. Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
  • Г3.2. Здатність аналізувати результати навчання здобувачІв освіти
  • ГЗ.З. Здатність формувати спроможність у здобувачІв освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання
  • Д1.1. Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег
  • Б2.3. Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі
  • Д1.З. Здатність до інноваційної діяльності

Соціально-гуманітарний модуль висвітлює соціально-філософські аспекти сучасної освіти, акцентує на технологіях формування громадянської та соціальної компетентностей, ціннісно орієнтованому вихованні в закладах освіти; розвиває творче мислення педагога, підвищує рівень соціально-політичних, філософських, соціологічних і психолого-педагогічних знань, сприяє вдосконаленню володіння категоріально-понятійним апаратом сучасної педагогічної науки.

Професійний модуль акцентує на питаннях нормативно-правового регулювання освітньої галузі та використання сучасних підходів до освітнього процесу в Новій українській школі; сприяє опануванню слухачами форм і методів забезпечення ефективної психологічної підтримки учасників освітнього процесу під час надзвичайних ситуацій, розвитку навичок опанування стресу, першої психологічної допомоги та саморегуляції; розширює професійні уявлення щодо застосування сучасних цифрових технологій в освітньому процесі та навичок спільного використання цифрових ресурсів.

Фаховий модуль розглядає Державний стандарт базової середньої освіти як основу проєктування освітнього процесу для формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти; поглиблює знання педагогів щодо новітніх технологій та методів роботи й впровадження їх в освітній процес; характеризує інтегрований підхід до розвитку ключових компетентностей учнівства засобами STEAM-освіти; розглядає практику створення та використання в освітньому процесі компетентнісно зорієнтованих завдань; аналізує нормативно-правову базу, що регламентує створення безпечного й здорового освітнього середовища та вимоги безпеки під час надзвичайних ситуацій; надає застосування норм та правил українського правопису; характеризує сутність та ефективні інструменти розвитку стресостійкості педагога; розкриває педагогіку партнерства як основу успішного розвитку особистості; розглядає значення медіаграмотності та застосування електронних (цифрових) ресурсів в освітньому процесі; окреслює умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища. 

Організаційно-контрольний модуль містить контрольно-оцінювальні заходи щодо опанування слухачами змісту програми.

Модуль самостійної роботи спрямований на засвоєння навчального матеріалу педагогічним працівником у період, вільний від обов’язкових занять. Час, відведений для самостійної роботи слухачів, визначається навчальним планом і не включається в навчальне навантаження викладача.

Самостійна робота слухачів курсів підвищення кваліфікації забезпечується навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчально-методичними посібниками, інтерактивними технологіями, мультимедійною технікою, електронними розробками навчального призначення тощо.

Очікувані результати

Після завершення навчання педагогічні працівники:

  1. знатимуть основні положення законодавства України у сфері освіти, державних освітніх стандартів та інших нормативно-правових актів; умітимуть знаходити, аналізувати та використовувати нормативно-правову інформацію у професійній діяльності;
  2. розумітимуть особливості трансформації соціально-історичних стереотипів мислення в сучасному українському суспільстві та умітимуть застосовувати принципи медіакомпетентності для формування критичного мислення і світоглядних орієнтирів учасників освітнього процесу;
  3. розумітимуть сутність соціальної та громадянської компетентностей; умітимуть використовувати можливості освітнього середовища для розвитку демократичного громадянства, прав людини та демократичної взаємодії в дитячій/учнівській спільноті;
  4. знатимуть сучасні підходи до навчання в Новій українській школі та основні принципи педагогіки партнерства; будуть готові застосовувати їх у професійній діяльності та налагоджувати конструктивну партнерську взаємодію між учасниками освітнього процесу;
  5. розумітимуть роль Державного стандарту базової середньої освіти у проєктуванні освітнього процесу, формуванні ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти та умітимуть використовувати його положення під час планування й організації освітньої діяльності;
  6. знатимуть психолого-педагогічні чинники та умови розвитку креативного мислення особистості; умітимуть добирати й застосовувати педагогічні прийоми та методи, спрямовані на розвиток творчого потенціалу здобувачів освіти;
  7. знатимуть основні підходи до психологічної підтримки учасників освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій, базові принципи першої психологічної допомоги та практики ресурсної комунікації; умітимуть застосовувати їх у професійній діяльності;
  8. знатимуть сучасні цифрові інструменти для організації дистанційного навчання; умітимуть добирати та ефективно використовувати цифрові ресурси відповідно до освітніх цілей, змісту навчання та потреб здобувачів освіти;
  9. розумітимуть основні виклики цифрової безпеки та особливості психології цифрової поведінки; умітимуть застосовувати методичні підходи до формування безпечної та відповідальної цифрової поведінки учасників освітнього процесу;
  10. володітимуть нормами та правилами нового українського правопису й застосовуватимуть їх у професійній діяльності; умітимуть використовувати технології командної комунікації та визначати напрями власного професійного розвитку;
  11. розумітимуть сутність і принципи STEAM-освіти, її можливості для інтегрованого розвитку ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів; умітимуть застосовувати елементи STEAM-підходу в освітньому процесі з урахуванням сучасних наукових і технологічних досягнень;
  12. умітимуть здійснювати моніторинг та рефлексію власної педагогічної діяльності, визначати індивідуальні потреби у професійному розвитку та проєктувати власну траєкторію професійного вдосконалення;
  13. знатимуть основні положення державної політики у сфері освітньої інклюзії та сучасний інструментарій її реалізації; умітимуть застосовувати принципи інклюзивного підходу під час організації освітнього процесу та створення умов для навчання і розвитку всіх здобувачів освіти.

Реалізація завдань Програми для досягнення результатів навчання здійснюється шляхом розгляду навчального матеріалу на аудиторних заняттях (інтерактивних лекціях, лекціях-презентаціях, семінарських, практичних заняттях); виконання слухачами групових та індивідуальних завдань; участі педагогічних працівників у тематичних дискусіях, науково-практичних конференціях та обговоренні питань (методики формування ключових і предметних компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти засобами шкільної природничої освіти, формування критичного мислення учнів, ролі інтеграції у формуванні ключових компетентностей здобувачів освіти, організації дослідницької діяльності школярів під час дистанційного навчання, сучасних підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів, механізмів виявлення та стратегій подолання освітніх утрат у шкільній хіміко-біологічній освіті); самостійного опрацювання учасниками навчально-методичних матеріалів, рекомендованих викладачами тощо.

Навчання здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання, засобів конференц-зв’язку, а саме: Zoom, Microsoft Teams, Google Meet, різних вебсервісів та цифрових інструментів, серед них: OneDrive, Google Диск, Mentimeter, Google Forms, Padlet, AR Book, Liveworksheets тощо.

Оцінювання результатів підвищення кваліфікації.

Оцінювання результатів навчання здійснюється через використання викладачами різних засобів, серед них: опитування (анкетування / тестування), виконання завдань, залікові роботи, підсумкові творчі роботи тощо.

Обов’язковою є діагностична робота (вхідне та вихідне тестування) та заліки до соціально-гуманітарного, професійного та фахового модулів. Форма проведення заліку визначається викладачем.

Підсумкова творча робота (випускна робота, творчий проєкт) є результатом самостійної навчальної діяльності слухача, під час якої він аналізує джерела,оновлює, розширює та узагальнює здобуті теоретичні знання, створює навчальний матеріал, методичний продукт, що впливає на ефективність викладання та власний професійний розвиток. Вид підсумкової творчої роботи й тема визначається самостійно педагогічним працівником та виконується відповідно до вимог, які надаються під час настановчого заняття. Тема підсумкової творчої роботи може бути вибрана з наданого переліку або обрана педагогічним працівником самостійно. У процесі виконання роботи, викладачами надаються індивідуальні консультації щодо її розробки. Підсумкова робота оцінюється викладачем (надається рецензія з висновком: зараховано / не зараховано).

Критеріями оцінювання результатів підвищення кваліфікації є: участь слухачів у синхронних заняттях (80 % відвіданих занять); активна участь у навчальних заняттях, групових формах роботи, виконання індивідуальних завдань, проведення самооцінювання, виконання всіх залікових завдань на платформі (для очно-дистанційного навчання); виконання підсумкової творчої роботи з рецензією «зараховано»; виконання підсумкового тесту з пороговим рівнем балів не менше 80 %. Підсумковий тест демонструє правильність і глибину розуміння слухачами основних понять, методів, технологій тощо, уміння переносити теорію в реальні професійні ситуації, здатність встановлювати зв’язки між темами, готовність впроваджувати 

зміни у власній освітній практиці.

Оцінювання результативності навчання за Програмою та якості організації процесу підвищення кваліфікації в інституті здійснюється шляхом надання слухачами зворотного зв’язку (анкетування).

Навчальні заняття проводяться з 14.00 у такі дні: 16.09, 25.09, 02.10, 15.10, 28.10, 05.11, 17.11.