МЕДІАОСВІТА ТА ІНФОМЕДІЙНА ГРАМОТНІСТЬ

Модуль 1. 

Здоров’язбережувальна медіаосвіта

 

Тема 1.1.  Медіаосвіта як засіб розвитку критичного мислення

 

Теорія медіаосвіти як засіб формування критичного мислення. Розбіжності між заданими і загальновідомими фактами.

Критичне мислення як здатність аналізувати медіаінформацію з врахуванням стандартів логіки, психолого-етичного та естетичного підходів. Завдання медіаосвіти: формування форм і методів захисту учнів від маніпулятивного впливу медіа. Умови розвитку критичності мислення, створення середовища спілкування.

Критичне осмислення медіатексту. Критичний підхід до сприйняття медіа. Оцінка інформації, аналіз джерел на достовірність і надійність. Стратегії критичного мислення при роботі з інформацією.

 

Тема 1.2. Стандарти в медіа: достовірність, фейки, факти, точність, повнота інформації

 

Сутність стандартів подання інформації в медіа. Достовірність (як відповідність дійсності). Баланс думок (в тому числі і через право заключного коментаря, баланс синхронів, контекст висловлювань). Чітке відокремлення фактів від коментарів. Своєчасність подання інформації як поєднання оперативності з актуальністю. Повнота викладу Точність (ознаки перевірки інформації та діючих осіб), права субкультур, обов’язковість посилань на джерело.Толерантність, дотримання права людини на приватне життя.

Факт, судження, думка, фейк. Фактчекінг. Вправи на визначення стандартів подачі інформації.

 

Тема 1.3. Соціальні медіа як засіб взаємодії

 

Соціальні тенденції, що створюють соціальні медіа. Алгоритми збору інформації про користувачів. Інтерактивність користувачів, персоналізація інтерфейсу користувача, створення власного контенту з використанням різних форматів і платформ. Пониження рівня моральних і духовних потреб молоді, створення кумирів, негативних ідеалів, героїв та інше. Залежність від медіажанрів: кримінальна хроніка, спецпроекти, що пропагують культ насилля, незаконного збагачення, «красивого» життя тощо. PR-акції та реклама в соціальних медіа. Гіперболізовані ознаки медіаповідомлень. Алгоритми соціальних медіа. Булінг. Тролінг. Секстинг. 

 

Модуль 2. 

Культура медіграмотності та цифрова безпека

Тема 2.1. Різноманіття подачі інформації

 

Роль інформації в житті людини. Види та форми представлення інформації: непроявлена, виявлена та творча інформація. Текстові, графічні, звукові, візуальні способи подання інформації. Повнота інформації. Природня та штучна мови, знакова система, цифрова обробка інформації.

Навчальна інформація. Підручник та додаткові засоби пошуку інформації. Способи представлення знань, систематизація інформації. Схеми. таблиці, фрейми. Візуальна інформація в епоху кліпового мислення. Критичне опрацювання інформації та її перетворення в знання. 

Моделювання інтерактивної вправи з обраної тематики.

 

Тема 2.2. Командна робота, мислення в умовах невизначеності та процес прийняття рішень

 

Стратегії взаємного навчання здобувачів освіти: формування соціальних навичок, лідерство, командна робота. Правила організації ефективного взаємного навчання учнів. Способи створення малих і великих робочих груп. Самоорганізація індивідуальної роботи здобувачів освіти.

Обмін ідеями, консенсусне прийняття рішень. Ефективність стратегій прямого колективного мозкового штурму, ліквідації безвихідних ситуацій, таблиці пропозицій, евристичної задачі для колективного прийняття рішень. Правила і критерії прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. Аналіз навчальної проблеми з використанням «дерева рішень». Вироблення рішень стратегією «тайм-менеджер». Теорія перспективи Д. Канемана і А. Тверські. Нонкомформізм. Ментальні пастки критичного мислення.

Моделювання інтерактивної вправи з обраної тематики.

 

Тема 2.3. Медіаграмотність у структурі навчальних предметів 

 

Державна політика інтеграції медіаграмотності у навчальні предмети. Навчальні програми з медіаграмотності. 9 шляхів інтеграції.

Комунікація як засіб спілкування та обміну інформацією. Засоби комунікації. Джерела інформації. Медіаграмотність як здатність (спроможність) аналізувати медіаінформацію.

Особливості роботи з медіатекстами у початковій школі. Формування початкових умінь готувати та аналізувати візуальні і друковані медійні повідомлення. Приклади вправ з медійної грамотності для молодших школярів. Форми, методи і засоби навчання медіаграмотності учнів старшої школи.

Завдання для формування медійних навичок учнів при вивченні предметів шкільного курсу. Створення власної вправи з предмету.

 

Тема 2.4. Аргументація та критичне ставлення до інформації у дискусії та дебатах

 

Аргументація як процес критичного сприйняття та обґрунтування інформації. Характерні риси дедуктивної (логічної) та недедуктивної (правдоподібної) аргументації. Доведення та його види. Раціональні прийоми критики аргументації. Доказ і спростування, аналіз аргументів, Правила, помилки та хитрощі в аргументації та критиці. 

Учнівські дебати як спосіб розвитку критичного мислення здобувачів освіти. Моделі ефективної аргументації в ході критичної дискусії на уроці.

Моделювання інтерактивної вправи з обраної тематики.

 

Тема 2.5. Програмні засоби візуалізації інформації для розвитку професійної компетентності педагога

 

Способи сприйняття інформації. Види та техніки візуалізації. Принципи візуалізації. Інструменти візуалізації. Обман зору та маніпуляції з даними. Представлення якісних та кількісних даних. Ілюстрація. Інфографіка. Артскрайбінг. Сторітелінг. 3D моделі. Флеш анімація. Доповнена та віртуальна реальність. Редактори для створення візуалізацій. Особливості роботи з онлайн редактороми. Роботи з палітрою кольорів та об’єктами. Робота над власним проєктом. Засоби перевірки зображень. 

 

Тема 2.6. Особливості виховання дітей і молоді в цифровому просторі

 

Світоглядні підходи до вирішення проблеми виховання дітей та молоді в цифровому просторі. Необхідність впровадження засобів захисту дитини від кібербулінгу. Протидія засобам технологічно-маркетингового руйнування базових цінностей. Розвиток цифрової компетентності педагогічних працівників. Формування в дітей та молоді ціннісно-змістової вибірковості. Збереження фізичного, психічного, соціального, духовного здоров’я дітей та молоді; використання здоров’язбережувального потенціалу сімейної медіаосвіти. Виховання культури поведінки дітей та молоді в цифровому освітньому просторі. Партнерська взаємодія батьків і вихователів щодо попередження негативних впливів цифрового середовища на дітей та молодь. Науково-методичне забезпечення виховання дітей та молоді в цифровому просторі. 

Запобігання ризикам, пов’язаним з реалізацією Концепції виховання дітей та молоді в цифровому просторі.

 

 

Тема 2.7. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання.

Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.

Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

 

Тема 2.8.  Кіберпростір, онлайн-ігри та комп’ютерна залежність

 

Кіберпростір як новий вимір суспільства. Альтернативні тренди кіберпростору. Ключові засади позиціювання України щодо кібербезпекової проблематики. Інтерактивна вправа «Чому люди грають в ігри?» Аналіз статистичних даних з даної тематики. Комп’ютерні і відеоігри як окремий вид мистецтва, як нове медіасередовище. Класифікація і жанри комп’ютерних і відеоігор. Драматургія відеоігр. Online-ігри. Переваги та недоліки комп’ютерних ігор. Педагогічні можливості онлайн-гри. Маніпуляції свідомістю в ігровому середовищі. Особливості використання ігрових середовищ для освітнього процесу. Комп’ютерна залежність.

 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

 

1. Проаналізуйте сутність стандартів подання інформації в медіа та виділіть ознаки перевірки інформації та діючих осіб.

2.  Змоделюйте інтерактивну вправу «Властивості інформації».

3. Підберіть завдання для формування медійних навичок учнів при вивченні предметів шкільного курсу.

4. Укладіть алгоритм побудови інформаційного повідомлення.

5. Підберіть медіатекст та проведіть його критичне осмислення.

6. Виділіть вплив стереотипів основних сфер діяльності на людину.

7. Ознайомтесь із програмними засоби візуалізації інформації для розвитку особистої професійної компетентності педагога.

8. Організуйте та здійсніть позиціонування закладу освіти та презентацію власної діяльності  в медіа. 

9. Запропонуйте цифрові сервіси та інструменти, які  дозволяють зробити роботу більш продуктивною і динамічною.

 

  3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

 

1. Соціальні медіа як засіб взаємодії.

2. Соціальні тенденції, що створюють соціальні медіа. 

3. Алгоритми збору інформації про користувачів. 

4. Інтерактивність користувачів, персоналізація інтерфейсу користувача, створення власного контенту з використанням різних форматів і платформ.

5. Пониження рівня моральних і духовних потреб молоді, створення кумирів, негативних ідеалів, героїв та інше. 

6. Залежність від медіажанрів: кримінальна хроніка, спецпроекти, що пропагують культ насилля, незаконного збагачення, «красивого» життя тощо.

7. PR-акції та реклама в соціальних медіа. 

8. Гіперболізовані ознаки медіаповідомлень. 

9. Алгоритми соціальних медіа. 

10. Булінг. Тролінг. Секстинг. 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.  URL: Перейти за покликанням .
2. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від 30 вересня 2020 р. URL: Перейти за покликанням
3.   Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ Перейти за покликанням ,  Перейти за покликанням , Перейти за покликанням ). URL: Перейти за покликанням
4. Постанова КМУ № 1343 від 22.10.2025 року «Перейти за покликанням ». URL: Перейти за покликанням
5. Наказ МОН № 1349 від 13.10.2025 року «Перейти за покликанням ». URL: Перейти за покликанням
6. Закон України "Про національну програму інформатизації" № 2807-IX від 01.12.2022 р. URL: Перейти за покликанням  
7. Розпорядження КМУ від 3.03.2021 р. № 167-р. « Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації». URL: Перейти за покликанням  
8. Розпорядження КМУ від 31 грудня 2024 р. № 1351-р. Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках. URL: Перейти за покликанням  

 

 

Основна література

         1.«Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі»: навчально-методичний посібник / А.Б. Кочарян, Н.І. Гущина. - Київ, 2011. – 100 с.

         2.Дізнайся про свої права в цифровому середовищі Рекомендації Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищ. URL: Перейти за покликанням  

            3. Рамка цифрової компетентності для громадян України. URL: Перейти за покликанням  

4. Зінсу О. Роль критичного мислення у формуванні правомірної поведінки особистості. Молодий вчений. 2019. № 4 (68). С. 130-133. DOI: Перейти за покликанням .

 5. Цвєткова Г. Г., Кузьменко І. А. Критичне мислення: сутність, структура та зміст поняття. Освітньо-науковий простір. 2021. № 1. С. 99-110. DOI: Перейти за покликанням .

6. Надурак В. Китичне мислення: поняття і практика. Філософська методологія і освітні технології. 2022. № 28(2). С. 129-147. DOI: Перейти за покликанням

7. Зоря Ю. М. Медіаграмотність та STEM-освіта: виклики та можливості: навчально-практичний посібник. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 98 с. doi:10.71262/AUP-978-617-7370-73-3

8. Козаченко Н. Критичне мислення: філософія та педагогіка. Актуальні проблеми духовності. 2021. № 22. С. 51-271. DOI: 10.31812/apd.v0i22.4527. 

9. Починкова М. М. Психологічні основи формування критичного мислення здобувачів вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2023. № 61(2). С. 116-122. DOI: Перейти за покликанням 6085/2023/61.2.23. 

10. Цвєткова Г. Г. Критичне мислення як провідна компетентність фахівців спеціальності дошкільна освіта та початкова освіта. Освітньонауковий простір. 2023. № 5. С. 187-198. DOI: Перейти за покликанням

11. Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи. Навчальний посібник / за ред. Волошенюк О., Дегтярьової Г., Шаламова Р. Київ: ЦВП. 2024. — 181 с.

12. Навігатор медіапедагога: теорія, методика, практичні завдання : науково-методичний посібник / за загальною редакцією Г. Дегтярьової. Київ : Академія української преси, Центр вільної преси. 197 с.

13. Войтович Н.О., Імбіровська-Сиваківська Л.А. Медіаграмотність: технології і практичне застосуван- ня/ За заг. ред. В. Ф. Іванова. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 57 с.

14. Медіапедагогіка: навчальний посібник / Зюсс Д., Ламперт К., Трюльцш-Війнен К.; пер. з нім. В. Климченка, В. Олійника / за загал. ред. В. Іванова. К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. 300 с.

15. Альорска М. Аґнєшка Діпфейк та дезінформація : практ. посіб. / Аґнєшка М. Вальорска ; пер. з нім. В. Олійника – К. : Академія української преси ; Центр Вільної Преси, 2020. – 36 с.

 

 

Додаткова література

 

1. Толочко, С. В., Бордюг, Н. С., & Годунова, А. В. (2024). Розвиток критичного мислення молоді в епоху розвитку технологій зі штучним інтелектом. Scientific monograph, 462-490.

2. Джеджея, В. (2025). Дослідження розвитку критичного мислення в контексті життєвої компетентності особистості. Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, (27 (72)), 53-66.

3. окрогуз О. П., Желіба О. В., Запорожченко М. В. Основи медіаінформаційної грамотності, 10–11 класи. Посібник для вчителя / за загал. ред. В. І. Іванова. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 133 с.

4. Почапська О. І. (Не)безпека в цифровому світі. Навчальний посібник / Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 59 с.

5. Мокрогуз О. П., Желіба О. В., Запорожченко М. В. Основи медіаінформаційної грамотності, 10–11 класи. Посібник для вчителя / за загал. ред. В. І. Іванова. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 133 с.

6. Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу: навчальний посібник / за загал. ред. В. Іванова. Київ: Центр вільної преси, 2024. 178 с.

7. Степанова Н. М. STOP-стереотипи: методи їх подолання в українському суспільстві / Н. М. Степанова. — Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. — 61 с.

 

здатність конструктивно та безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу;

здатність до суб’єкт-суб’єктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодії з учнями в освітньому процесі;

здатність організовувати безпечну мережеву взаємодію, з учасниками освітнього процесу; 

здатність вільно орієнтується в типах медіа та стандартах подання інформації;

здатність ідентифікувати ознаки маніпулятивного контенту, мови ворожнечі та фейків;

здатність використовувати цифрові інструменти для перевірки фото, відео та текстової інформації;

здатність  створювати власні електронні освітні ресурси та використовувати наявні в педагогічній практиці;

здатність застосовувати широкий спектр методів розвитку критичного мислення та медіаграмотності;

здатність розробляти систему запитань, що спонукають учнів до глибокого аналізу та аргументації;

здатність інтегрувати елементи медіаграмотності у викладання фахових дисциплін;

здатність формувати в учнів мережеву культуру;

здатність впроваджувати інформаційно-комунікаційні та хмарні технології в освітній процес, розвиваючи інформаційно-цифрову компетентність здобувачів освіти.