ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. 
Теоретико-методичні засади розвитку критичного мислення здобувачів освіти

Тема 1.1. Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей

Поняття критичного мислення, його сутність, структура та основні характеристики. Взаємозв’язок критичного, творчого та системного мислення. Критичне мислення як складова пізнавальної діяльності та важлива умова розвитку творчих здібностей здобувачів освіти. Роль запитань, проблемних ситуацій, дослідницьких завдань і рефлексії у розвитку самостійного мислення.
Методи та прийоми стимулювання критичного і творчого мислення в освітньому процесі. Створення освітніх ситуацій, що спонукають здобувачів освіти до пошуку різних способів розв’язання проблем, висунення та перевірки припущень, формулювання власних суджень і обґрунтування висновків.

Тема 1.2. Критичне мислення особистості як основна компонента сучасної медіаосвіти

Критичне мислення в умовах інформаційного суспільства. Значення критичного сприймання інформації для навчальної та повсякденної діяльності здобувачів освіти. Медіаосвіта як засіб формування інформаційної та медіаграмотності. Особливості сприймання інформації з різних медіаджерел.
Достовірність, надійність і повнота інформації. Факти, судження, припущення, оцінки та маніпулятивні повідомлення. Прийоми перевірки інформації, виявлення маніпуляцій, упереджень та інформаційних впливів. Формування відповідального ставлення до споживання, використання та поширення інформації.

Тема 1.3. Компетентнісні завдання як чинник розвитку критичного мислення здобувачів освіти

Компетентнісний підхід в організації освітнього процесу. Поняття, структура та особливості компетентнісних завдань. Вимоги до завдань, спрямованих на розвиток критичного мислення: проблемність, практична спрямованість, відкритість, необхідність аналізу та оцінювання інформації, аргументації й прийняття рішення.
Типи компетентнісних завдань та особливості їх використання на різних етапах навчання. Аналіз ситуацій, робота з інформаційними джерелами, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння, класифікація, аргументація та формулювання висновків. Розроблення компетентнісних завдань відповідно до мети навчання та очікуваних результатів.
Тема 1.4. Технології розвитку критичного мислення у процесі навчальної проєктної діяльності

Проєктна діяльність як засіб розвитку самостійності, дослідницьких умінь та критичного мислення здобувачів освіти. Основні етапи навчального проєкту: визначення проблеми, постановка мети, формулювання запитань, пошук і аналіз інформації, визначення способів розв’язання проблеми, представлення та оцінювання результатів.
Технології та методи розвитку критичного мислення під час виконання проєктів. Організація індивідуальної та групової проєктної роботи. Роль педагога у створенні умов для самостійного пошуку, аналізу інформації, аргументованого вибору та рефлексії здобувачів освіти.

Тема 1.5. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.
Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання.
Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.
Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

Тема 1.6. Методика оцінювання та діагностики сформованості критичного мислення

Підходи до оцінювання сформованості критичного мислення здобувачів освіти. Критерії та показники розвитку вмінь аналізувати, порівнювати, оцінювати й інтерпретувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аргументувати позицію та формулювати обґрунтовані висновки.
Методи діагностики та інструменти оцінювання: спостереження, аналіз навчальних робіт, компетентнісні завдання, ситуаційні вправи, самооцінювання та взаємооцінювання. Формувальне оцінювання як засіб відстеження динаміки розвитку критичного мислення та коригування освітнього процесу.

Тема 1.7. Командна робота, мислення в умовах невизначеності та процес прийняття рішень

Командна взаємодія як умова розвитку критичного мислення. Розподіл ролей, спільне визначення проблеми, обмін аргументами та оцінювання альтернативних позицій. Принципи конструктивної дискусії, взаємоповаги та відповідальності під час групової роботи.
Особливості мислення та прийняття рішень в умовах невизначеності. Робота з неповною, суперечливою або неоднозначною інформацією. Алгоритми аналізу проблеми, визначення можливих варіантів дій, оцінювання ризиків і наслідків, вибору та обґрунтування рішення. Формування в здобувачів освіти готовності до відповідального прийняття рішень.

МОДУЛЬ 2.
Практичні технології та інструменти розвитку критичного мислення здобувачів освіти

Тема 2.1. Структура і методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення

Принципи організації уроку, орієнтованого на розвиток критичного мислення. Визначення мети, очікуваних результатів навчання та добір змісту відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти. Структура заняття та можливості використання технологій критичного мислення на різних його етапах.
Методи та прийоми розвитку критичного мислення: «мозковий штурм», постановка проблемних запитань, робота з текстом та інформаційними джерелами, порівняння, класифікація, «шість капелюхів мислення», дискусія, аргументація, рефлексія та інші методичні інструменти. Проєктування навчальних завдань і фрагментів уроку з використанням технологій критичного мислення.

Тема 2.2. Використання інформаційно-комунікаційних ресурсів для створення вправ із розвитку критичного мислення

Цифрові та інформаційно-комунікаційні ресурси в організації навчальної діяльності. Можливості онлайн-сервісів для створення інтерактивних вправ, тестів, завдань на встановлення відповідностей, аналіз інформації та роботу з візуальними матеріалами.
Добір цифрових ресурсів відповідно до мети навчання та вікових особливостей здобувачів освіти. Створення інтерактивних завдань, спрямованих на розвиток аналізу, порівняння, оцінювання інформації, аргументації та формулювання висновків. Дотримання принципів інформаційної безпеки, академічної доброчесності та авторського права під час використання цифрового контенту.

Тема 2.3. Штучний інтелект як інструмент розвитку критичного мислення й підвищення інформаційної грамотності здобувачів освіти

Можливості та обмеження використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі. Штучний інтелект як інструмент пошуку, аналізу, структурування та представлення інформації. Особливості використання генеративного штучного інтелекту для створення навчальних матеріалів і завдань.
Критичне оцінювання результатів, створених штучним інтелектом: перевірка фактів, виявлення помилок, упереджень і недостовірної інформації. Використання ШІ для формування в здобувачів освіти навичок постановки запитань, перевірки відповідей, порівняння джерел та аргументованого оцінювання інформації. Академічна доброчесність, авторське право та етичні аспекти використання штучного інтелекту в освіті.

Тема 2.4. Аргументація та критичне ставлення до інформації у дискусії та дебатах

Дискусія та дебати як засоби розвитку критичного мислення, комунікативних умінь і культури діалогу. Поняття аргументу, тези, доказу, прикладу, контраргументу та висновку. Структура аргументованого висловлювання. Розмежування фактів і суджень, оцінювання сили аргументів та виявлення логічних помилок.
Методика організації навчальних дискусій і дебатів. Формування вмінь слухати й аналізувати позицію співрозмовника, ставити уточнювальні запитання, наводити докази, спростовувати аргументи та коректно відстоювати власну позицію. Правила конструктивної дискусії та безпечної комунікації.

Тема 2.5. Розвиток системного мислення учнів засобами інтеграції знань

Системне мислення та його взаємозв’язок із критичним мисленням. Цілісне сприймання навчального матеріалу, встановлення взаємозв’язків між фактами, явищами та процесами. Причинно-наслідкові зв’язки, взаємозалежності, закономірності та прогнозування як складові системного мислення.
Міжпредметна інтеграція як засіб формування цілісної картини світу. Інтегровані завдання, проблемні ситуації та навчальні проєкти. Використання схем, діаграм, ментальних карт та інших засобів візуалізації для аналізу взаємозв’язків. Формування здатності застосовувати знання з різних освітніх галузей для аналізу проблем та пошуку способів їх розв’язання.

Тема 2.6. Особливості розвитку критичного мислення в початковій школі та під час вивчення предметів природничого, математичного, мовно-літературного, громадянського та історичного циклів

Вікові та психолого-педагогічні особливості розвитку критичного мислення здобувачів освіти. Добір методів, прийомів і навчальних завдань відповідно до рівня розвитку та освітніх потреб учнів початкової та базової школи.
Особливості розвитку критичного мислення на уроках природничого циклу через спостереження, дослідження, формулювання гіпотез, аналіз результатів і формулювання висновків. На уроках математичного циклу  через розв’язування проблемних задач, пошук різних способів розв’язання, обґрунтування математичних тверджень та аналіз помилок. На уроках мовно-літературного циклу через роботу з текстом, інтерпретацію, аналіз авторської позиції, аргументацію та оцінювання інформації. На уроках громадянського та історичного циклів через аналіз історичних джерел, різних поглядів і суспільних явищ, визначення фактів та суджень, оцінювання аргументів і формування власної обґрунтованої позиції.
Добір та адаптація технологій критичного мислення відповідно до специфіки навчального предмета. Створення міжпредметних і компетентнісних завдань, спрямованих на розвиток умінь аналізувати інформацію, встановлювати зв’язки, оцінювати різні позиції та приймати обґрунтовані рішення.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

1. Розроблення навчальних завдань і проблемних ситуацій, спрямованих на розвиток критичного та творчого мислення здобувачів освіти.
2. Проєктування фрагмента навчального проєкту з використанням технологій розвитку критичного мислення.
3. Розроблення критеріїв і показників оцінювання сформованості критичного мислення здобувачів освіти.
4. Моделювання проблемної ситуації в умовах невизначеності та обґрунтування варіантів її розв’язання.
5. Створення інтерактивної вправи з використанням інформаційно-комунікаційних ресурсів для розвитку критичного мислення.
6. Аналіз результатів, згенерованих штучним інтелектом, із метою перевірки їх достовірності, виявлення неточностей та упереджень.
7. Підготовка та проведення навчальної дискусії або дебатів із визначенням тези, аргументів, контраргументів і доказів.
8. Розроблення інтегрованого компетентнісного завдання, спрямованого на розвиток системного мислення засобами інтеграції знань різних освітніх галузей.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:
1. Вікові та психолого-педагогічні особливості розвитку критичного мислення здобувачів освіти початкової та базової школи.
2. Особливості добору методів і прийомів розвитку критичного мислення в початковій школі.
3. Особливості розвитку критичного мислення під час вивчення предметів природничого циклу.
4. Особливості розвитку критичного мислення під час вивчення предметів математичного циклу.
5. Особливості розвитку критичного мислення під час вивчення предметів мовно-літературного циклу.
6. Особливості розвитку критичного мислення під час вивчення предметів громадянського та історичного циклів.
7. Предметна специфіка використання компетентнісних завдань для розвитку критичного мислення здобувачів освіти.
8. Можливості міжпредметної інтеграції у розвитку критичного мислення здобувачів освіти.
9. Добір та адаптація завдань для розвитку вмінь аналізувати інформацію, встановлювати зв’язки, оцінювати різні позиції та формулювати обґрунтовані висновки.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи
1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.  URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 01.06.2026).
2. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від 30 вересня 2020 р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 03.06.2026).
3. Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1094 від 24.12.2019,  № 170 від 28.02.2023, № 31 від 14.01.2025). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).
4. Постанова КМУ № 1343 від 22.10.2025 року «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).
5. Наказ МОН № 1349 від 13.10.2025 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників».  URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.06.2026).
6. Закон України "Про національну програму інформатизації" № 2807-IX від 01.12.2022 р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
7. Розпорядження КМУ від 3.03.2021 р. № 167-р. « Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
8. Розпорядження КМУ від 31 грудня 2024 р. № 1351-р. Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
Основна література
1. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі Рекомендації Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.06.2026).
2. Рамка цифрової компетентності для громадян України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.06.2026).
3. Цвєткова Г. Г., Кузьменко І. А. Критичне мислення: сутність, структура та зміст поняття. Освітньо-науковий простір. 2021. № 1. С. 99-110. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 07.06.2026)..
4. Надурак В. Китичне мислення: поняття і практика. Філософська методологія і освітні технології. 2022. № 28(2). С. 129-147. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 08.06.2026).
5. Козаченко Н. Критичне мислення: філософія та педагогіка. Актуальні проблеми духовності. 2021. № 22. С. 51-271. DOI: 10.31812/apd.v0i22.4527 (дата звернення: 09.06.2026). 
6. Починкова М. М. Психологічні основи формування критичного мислення здобувачів вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2023. № 61(2). С. 116-122. DOI: Перейти за покликанням 6085/2023/61.2.23 (дата звернення: 11.06.2026).. 
7. Цвєткова Г. Г. Критичне мислення як провідна компетентність фахівців спеціальності дошкільна освіта та початкова освіта. Освітньо науковий простір. 2023. № 5. С. 187-198. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 12.06.2026).

Додаткова література

1. Джеджея, В. (2025). Дослідження розвитку критичного мислення в контексті життєвої компетентності особистості. Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, (27 (72)), 53-66 (дата звернення: 17.06.2026).
2. Кравченко, Л., & Ільченко, О. (2025). КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ: СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ПОНЯТТЯ. Ukrainian Professional Education = Українська професійна освіта, (18), 208–215. Перейти за покликанням (дата звернення: 18.06.2026).
3. Кравцов Ю. C., Ігнатенко, О. В., & Глушко, В. В. (2025). КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ: ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ПРАКТИКИ. Академічні візії, (42). вилучено із Перейти за покликанням (дата звернення: 19.06.2026).
4. Толочко, С. В., Бордюг, Н. С., & Годунова, А. В. (2024). Розвиток критичного мислення молоді в епоху розвитку технологій зі штучним інтелектом. Scientific monograph, 462-490 (дата звернення: 22.06.2026).

Після завершення навчання слухач (слухачка):

розуміє сутність, принципи та основні підходи до розвитку критичного мислення здобувачів освіти;

знає сучасні технології, методи та прийоми розвитку критичного мислення й особливості їх застосування в освітньому процесі;

уміє добирати та застосовувати методи і прийоми розвитку критичного мислення відповідно до віку, потреб та освітніх можливостей здобувачів освіти;

уміє організовувати проблемне, дослідницьке, інтерактивне та рефлексивне навчання, спрямоване на активну пізнавальну діяльність здобувачів освіти;

уміє формувати в здобувачів освіти навички аналізу, порівняння, оцінювання та інтерпретації інформації;

уміє організовувати роботу з медіатекстами та цифровими ресурсами, формуючи здатність здобувачів освіти критично оцінювати достовірність інформації;

уміє створювати навчальні ситуації для розвитку аргументації, самостійності суджень, уміння ставити запитання та приймати обґрунтовані рішення;

застосовує технології дискусії, аргументації, рефлексії та взаємооцінювання в освітньому процесі;

уміє добирати та розробляти навчальні завдання, спрямовані на розвиток критичного мислення здобувачів освіти;

здатний оцінювати результати розвитку критичного мислення здобувачів освіти та здійснювати рефлексію власної педагогічної діяльності;

здатний використовувати набуті знання та практичні вміння для вдосконалення освітнього процесу й професійної педагогічної діяльності.