Цифровий простір педагога закладу позашкільної освіти

Модуль 1. Проєктування професійної траєкторії розвитку педагога

Тема 1.1. Цифрова грамотність керівника гуртка: базові навички та сучасні виклики

Поняття цифрової грамотності в контексті ПЗО. Базовий інструментарій сучасного педагога. Цифрова дидактика та онлайн-інструменти для занять. Безпека та етика в цифровому просторі. Баланс між цифровими інструментами та "живою" творчістю в позашкіллі.

Тема 1.2. Саморозвиток педагога через систему навчальних практик

Системне розуміння ролі цифрової грамотності як фундаменту професійної майстерності сучасного педагога позашкілля.  Визначення  індивідуального вектора професійного розвитку через опанування базових цифрових навичок та ознайомити з механізмами безперервного самовдосконалення (lifelong learning) у динамічному інформаційному середовищі.

Модуль 2. Інтеграція онлайн-сервісів та цифрових інструментів в освітній процес

Тема 2.1.Онлайн-сервіси візуалізації інформації на заняттях

Роль візуалізації в сучасному освітньому процесі: принципи ефективного дизайну та класифікація візуальних матеріалів. Інструменти для створення графічного контенту. Інтерактивність як засіб залучення. Динамічна візуалізація та відеоконтент. QR-коди в ПЗО.

Тема 2.2. Активне навчання за допомогою цифрових інструментів

Методика інтеграції сучасних онлайн-сервісів у структуру заняття гуртка для створення візуально привабливого освітнього контенту.  Впровадження інструментів активного навчання, що сприяють підвищенню мотивації, взаємодії та результативності вихованців у цифровому просторі.

Модуль 3. Ed-Tech інструменти в діяльності керівника гуртка

Тема 3.1. Огляд та практичне застосування онлайн-сервісів та цифрових інструментів

Класифікація цифрових інструментів за освітніми завданнями. Створення інтерактивного контенту. Цифрова співпраця та комунікація.  Штучний інтелект (ШІ) як персональний асистент керівника гуртка.

Тема 3.2. Можливості ШІ: ефективність та інновації

Порівняльний аналіз спеціалізованих освітніх платформ та інструментів керування навчанням (LMS, сервіси для створення квестів, віртуальні лабораторії) та відпрацювання  навичок їхнього вибору відповідно до специфіки конкретного напряму позашкільної освіти. Принципи роботи генеративного штучного інтелекту (ChatGPT, Claude, Midjourney та освітні ШІ-помічники); формулювання ефективних промптів (запитів) для розробки сценаріїв занять, генерації ідей для проєктів та створення унікального медіаконтенту.

Модуль 4. STEM як інструмент в діяльності керівника гуртка

Тема 4.1. Впровадження STEM-освіти в роботі керівника гуртка

Концептуальні основи STEM-освіти. Від STEM до STEAM та STREAM. Методика організації STEM-навчання в гуртку. Технологічне наповнення STEM-гуртка.  Роль керівника гуртка в STEM-середовищі. Приклади успішних STEM-проєктів. 

Тема 4.2. Методичні прийоми застосування STEM-освіти у гуртках різного напряму

Теоретичні засади та практичний інструментарій STEM-освіти як засобу формування цілісної картини світу вихованців; навчити педагогів інтегрувати міждисциплінарні зв’язки в програму гуртка та розробляти навчальні проєкти, що базуються на дослідницькій діяльності та розв’язанні реальних життєвих проблем.

Модуль 5.  Цифрова безпека та медіаграмотність педагога

Тема 5.1. Медіа: властивості та особливості споживання

Поняття медіа та їх еволюція. Ключові властивості сучасних медіа. Психологія та особливості споживання медіаконтенту. Критичне оцінювання медіатекстів. Медіагігієна та безпека вихованців.

Тема 5.2. Освітні інструменти з розвитку навичок кібербезпеки

Формування  стійких навичок критичного аналізу медіаконтенту та опанувати комплекс інструментів кібербезпеки для захисту персональних даних, створення безпечного онлайн-середовища гуртка та протидії інформаційним маніпуляціям у професійній діяльності.

Модуль 6.  Копірайтинг в роботі керівника творчого колективу

Тема  6.1. Маркери якісних рекламних та презентаційних текстів

Психологія сприйняття тексту в цифрову епоху: правило 3-х секунд, сканування замість читання. Структурні маркери якісного тексту. Мовні та стилістичні маркери якості. Візуальні маркери оформлення тексту. Презентаційні тексти: від слайда до промови.

Тема  6.2. Копірайтинг в соціальних мережах

Основи копірайтингу та сторітелінгу як інструментів професійної комунікації; навчити педагогів створювати якісний текстовий контент для просування освітніх послуг, презентації досягнень творчого колективу та ефективної взаємодії з громадою у цифровому просторі.

Знання:

- дидактичних можливостей хмарних сервісів та платформ (Google Workspace, Canva, Padlet тощо) для специфіки позашкільної освіти;

- алгоритмів створення та структурування персонального цифрового простору (віртуального кабінету) педагога;

- принципів гейміфікації та особливостей розробки інтерактивного навчального контенту (квестів, вікторин, мультимедійних інструкцій);

- санітарно-гігієнічних вимог до роботи з цифровими пристроями та основних правил кібербезпеки в роботі з неповнолітніми;

- етичних норм мережевої взаємодії та правил захисту авторського права при створенні власних електронних освітніх ресурсів.

Уміння:

- проектувати та наповнювати цифрове середовище гуртка, інтегруючи навчальні матеріали, інструменти зворотного зв’язку та хмарні сховища;

- створювати якісний візуальний та мультимедійний контент для занять (інфографіку, навчальні відео, презентації-лонгріди);

- впроваджувати ігрові механіки в освітній процес за допомогою спеціалізованих онлайн-сервісів (LearningApps, Kahoot та ін.);

- організовувати ефективну дистанційну та змішану комунікацію з вихованцями та батьками через синхронні та асинхронні канали зв'язку;

- вести електронний моніторинг досягнень вихованців та формувати цифрові портфоліо творчих робіт;

- забезпечувати конфіденційність персональних даних учасників освітнього процесу в мережі.

Ставлення: 

- усвідомлення цифрового простору як необхідного інструменту для професійної самореалізації та підвищення конкурентоспроможності гуртка;

- відкритість до інновацій та готовність до постійного оновлення власного технологічного інструментарію (Lifelong Learning);

- відповідальне ставлення до формування цифрової культури та гігієни у вихованців;

- ціннісне ставлення до академічної доброчесності та дотримання авторських прав у цифровому середовищі;

- прагнення до створення інклюзивного та доступного освітнього простору для дітей з різними технічними можливостями.