Vector

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ

професійний розвиток педагогічних працівників закладів освіти через удосконалення раніше набутих та набуття нових компетентностей щодо забезпечення духовної безпеки здобувачів освіти, формування їхніх ціннісних орієнтирів, позитивної Я-ідентичності та духовної стійкості в умовах сучасних інформаційних і соціальних викликів відповідно до державних стандартів та стратегій підвищення якості освіти.

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ

Інформація про розробника (розробників):

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Бордюк Володимир Миколайович, кандидат педагогічних наук, заступник директора з науково-педагогічної роботи та комунікацій; Ковбасюк Тетяна Леонідівна, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри психології та інклюзивної освіти).

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Інше: Професійний розвиток педагогічних працівників щодо формування ціннісних орієнтирів та духовної безпеки особистості здобувачів освіти в умовах сучасних викликів.

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Інше: педагогічні працівники закладів освіти різних типів і форм власності.

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • повна загальна середня освіта
  • базова середня освіта
  • профільна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. Основи духовної безпеки та ціннісні орієнтири особистості

 

Тема 1.1. Феномен духовності людини та загрози духовній безпеці особистості

Сутність поняття «духовність». Духовність та розвиток свідомості. Етапи трансформації особистості як основа духовного розвитку. Стадії формування духовності особистості в умовах сучасного освітнього простору. Духовність як відображення моральних релевантних потреб, інтересів, поглядів та ставлення до навколишньої дійсності. Формування духовності особистості в умовах економічної кризи і досягнень технічного прогресу. Оновлення сучасної системи освіти та її спрямованість на духовний розвиток людини. Духовний розвиток та особистісне зростання. Технології та методи духовного розвитку особистості.

Цінності – основа духовного. Проблема духовності та бездуховності у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Про духовність та бездуховність в життєдіяльності людини. Світська та релігійна духовність.

Поняття «духовна безпека особистості». Характеристика загроз духовній безпеці та способи їх усунення та подолання.

 

Тема 1.2. Духовно-культурні цінності освіти і духовна безпека особистості

Роль освіти у цілому та духовно-культурних цінностей освіти, зокрема, в забезпеченні духовної безпеки особистості. Основні загрози духовної безпеки, негативний вплив яких яскраво виражений на різних рівнях освіти. Включення духовно-культурної виховної складової в освітній процес.

Програма «Нова українська школа у поступі до цінностей»: сучасні виклики виховання; принципи виховання духовно-моральних цінностей; базові моральні цінності сучасного виховання; пріоритети у вихованні компетентної особистості.

 

Тема 1.3. Національна, культурна та особистісна самоідентифікація як основа безпеки

Сутність ієрархії ідентичностей: від усвідомлення власного «Я» до приналежності до нації. Самоідентифікація як внутрішній психологічний «панцир» особистості. Національна свідомість та її роль у протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям (ІПСО). Аналіз зв’язку між знанням власної історії та стійкістю до маніпуляцій майбутнім.

Механізми формування культурного коду через мову, традиції та символи. Вплив глобалізації на розмивання особистісних кордонів підлітка. Поняття «громадянської стійкості» як результату успішної ідентифікації. Методики зміцнення відчуття приналежності до української культурної спільноти. Аналіз ризиків «кризи ідентичності» в умовах вимушеної міграції та війни.

Роль педагога як модератора процесу національного самовизначення здобувача освіти. Інструменти виховання поваги до державної символіки без формалізму. Важливість духовної єдності поколінь для національної безпеки. Техніки рефлексії для усвідомлення здобувачами освіти своїх ціннісних та культурних опор. Ідентичність як стратегічний ресурс виживання особистості.

 

Тема 1.4. Духовність і духовна культура у становленні творчо-обдарованої особистості

Проблема духовності, духовної культури та їх ролі у становленні творчо обдарованої особистості у дитячому та юнацькому віці. Формування творчої обдарованості особистості через оволодіння і дію вищих духовних цінностей Добра, Краси та Істини. Природа та характеристика людського духу та «духовного виробництва». Синтез наукового і релігійного поглядів на дух, духовність, духовний потенціал, духовну культуру у викладі богословів, філософів, психологів і педагогів минулого і сьогодення, що особливо характеризує обдаровану особистість.

Духовна культура особистості педагогічного працівникам та її реалізація завдяки особливій духовній діяльності. Етапи-компоненти роботи з духовними цінностями: потребово-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, цілеформувальний, операційно-результативний та емоційно-почуттєвий – у цілісному контексті психолого-педагогічної праці освітнього персоналу, як джерела духовності, з її функціями і продуктами.

 

Тема 1.5. Морально-етичне самовиховання як суспільно-національна вимога орієнтації на духовний ідеал

Поняття «духовного ідеалу». Самовиховання – основна суспільна вимога у справі формування підростаючої особистості.

Традиції, релігійна діяльність у допомогу орієнтації на самооцінку, самодисципліну, самоконтроль, саморозвиток.

Реалізація принципу християнського світобачення у між індивідуальному, міжгруповому, міжкультурному (МММ) спілкуванні та творчій діяльності.

Поняття християнської норми: духовний ступінь розвитку відповідальності перед Богом і ближнім; традиції уславлення Творця через вчинки; гідний буттєвий ступінь Любові до життя; дидактичний ступінь уславлення Божого в людині.

 

Тема 1.6. Культура діалогу та толерантності

Поняття «культури діалогу» як вищої форми міжособистісної взаємодії та основи духовної безпеки. Аналіз природи толерантності не як пасивної терпимості, а як активного визнання прав і свобод іншої людини. Етичні засади спілкування в освітньому середовищі Нової української школи (НУШ).

Діалог як інструмент профілактики булінгу, мобінгу та соціальної ізоляції здобувачів освіти. Психологічні бар’єри, що перешкоджають конструктивному спілкуванню (стереотипи, упередження, агресія). Техніки «ненасильницького спілкування» (ННС) як ключової навички сучасного педагога. Емпатійне слухання та його значення для розуміння духовного стану співрозмовника. Роль педагога як посередника (медіатора) у вирішенні світоглядних конфліктів серед молоді.

Культура діалогу в цифровому просторі: етика коментування, ведення дискусій та протидія хейту. Взаємозв’язок між внутрішньою культурою вчителя та здатністю вихованців до толерантної поведінки. Методичні рекомендації щодо організації дискусій на «складні теми» (релігія, інклюзія, політичні погляди). Аналіз феномену «межі толерантності»: як розрізнити повагу до іншого від потурання деструктивним діям. Практичні вправи на розвиток навичок аргументації та критичного сприйняття чужих думок без агресії. Роль діалогу в інтеграції дітей-переміщених осіб та ветеранів у громаду закладу освіти.

 

МОДУЛЬ 2. Психолого-педагогічні технології та стратегії забезпечення духовно-психологічної безпеки в освітньому середовищі

 

Тема 2.1. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Сутнісна характеристика компетентнісного підходу в контексті концепції освіти впродовж життя. Нормативно-правове підґрунтя та вимоги Професійних стандартів педагогічних працівників: структура та зміст фахових компетентностей. Трансформація системи підвищення кваліфікації: перехід від академічного накопичення знань до формування практичних навичок, здатності діяти в нестандартних освітніх ситуаціях і відповідати на сучасні виклики. Варіативні шляхи та новітні формати професійного зростання: академічна свобода педагога у виборі суб’єктів надання освітніх послуг, побудова індивідуальної освітньої траєкторії, взаємовизнання результатів формальної, неформальної та інформальної освіти. Діджиталізація та нові інструменти професійного розвитку: сертифікація, супервізія, менторство (наставництво) та мережева взаємодія педагогічних спільнот. Рефлексивна культура та самооцінювання як чинники постійного саморозвитку й забезпечення високої якості освітньої діяльності.

 

Тема 2.2. Формування духовності зростаючої особистості в умовах соціалізуючих викликів сучасності

Теорії особистості. Феномен духовності як свідчення єднання людини з Високим, духовним, Божественним та абсолютним. Напрями вивчення духовності особистості: філософсько-релігійний, культурологічний, психолого-педагогічний, соціально-психологічний, психологічний.

Духовність як мета досягнень людини та результат її цілеспрямованих зусиль. Духовність особистості як основа її самореалізації.

 

Тема 2.3. Психологічна безпека особистості в освітньому середовищі Нової української школи

Сутність поняття психологічної безпеки особистості. Внутрішні передумови безпечної поведінки особистості: переконання, установки, стереотипи, індивідуальні стратегії досягнення стану безпеки. Стратегії і методи психічної саморегуляції: соціальні норми і ціннісні орієнтації як регулятори безпечної поведінки, позитивне мислення, запобігання небезпеки, вольові зусилля, регуляція емоційного реагування, захист ідентичності, самореалізація, копінг-стратегії, гумор. Виклики та їх прийняття. 

Критерії психологічно безпечного освітнього середовища в порівнянні з психологічно безпечними сімейними умовами життя дитини. Способи формування психологічної безпеки в освітньому середовищі. Концепція НУШ в контексті психологічної безпеки. Рекомендації для підвищення психологічної безпеки освітнього середовища.

 

Тема 2.4. Роль педагога у подоланні психотравм спричинених війною

Психологія війни: принципи, закономірності, вплив на фізичний та духовний стан особистості. Психотравма: природа, види та характеристика. Рівні та типи психотравм. Стадії психотравми та надання допомоги потерпілому на різних стадіях травмування. Наслідки психологічної травми у дітей та підлітків. Робота педагога з дітьми та підлітками щодо усунення проблем спричинених психотравмами війни (проблеми існування: страх смерті, скорбота, самотність, відсутність свободи, нестабільність).

Методика «Чудо і Ви» як один з ефективним способів подолання травми війни. Комплексна психологічна допомога у комбінованій роботі з психологічної травмою.

 

Тема 2.5. Духовні практики стресостійкості як ресурс відновлення та зростання

Феноменологія внутрішньої опори. Стрес як виклик цілісності особистості. Аналіз концепції «антикрихкості». Духовні цінності (віра, надія, любов, відповідальність) як внутрішній стрижень особистості. Практики усвідомленості (Mindfulness) та споглядання, аналіз їх впливу на нейропластичність мозку та зниження стресу. Логотерапія: сагенне мислення через сенс. 

Духовне відновлення через мистецтво. Використання метафоричних карт, ведення щоденників вдячності та творчих практик як способів каналізації негативних емоцій у творчу енергію.

Ритуали стабілізації в освітньому процесі. Мікро-практики для вчителя та здобувачів освіти, які допомагають заземлитися: «хвилина тиші», «коло вдячності», рефлексія цінностей тощо.

 

Тема 2.6. Благо як вища якість добра. Методи та прийоми протидії соціальним спокусам та активізації психічного здоров’я

Поняття «благо» у філософсько-наукових, суспільно-історичних, морально-етичних та біблійних тлумаченнях. Духовне оновлення через самоосмислення у взаєминах з іншими людьми, у доброчинному ставленні до світу та бажанні пізнати сенс життя.

Благо в руках кожної людини, що наділена свободою вибору.

Соціальні спокуси сучасного світу. Толерантність та духовний імунітет.

Методи та прийоми активізації психічного здоров’я: театральні вистави та драматизація; тематичні ігри та вправи; концентрування вольових зусиль; біблійні вірші; креативна культура; командна культура та єдність зусиль тощо.

 

Тема 2.7. Педагогіка партнерства як умова розвитку духовної безпеки особистості

Основні ідеї, суть та завдання педагогіки партнерства у Новій українській школі. Принципи педагогіки партнерства: повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах, стосунках; діалог – взаємодія – взаємоповага; розподілене лідерство; принципи соціального партнерства; співробітництво тощо. 

Цінності педагогіки партнерства. Побудови взаємостосунків на рівні «педагог – учень», створення системи цінностей та соціального досвіду. 

Основні шляхи співпраці з батьками як рівноправними учасниками освітнього процесу. Залучення батьків до освітнього поступу та розвитку духовної безпеки особистості дитини на принципах педагогіки партнерства.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Практичне завдання (одне на вибір слухача після опрацювання модулів). 

1. Розробіть пам’ятку-алгоритм дій педагога щодо реагування на деструктивні інформаційно-соціальні впливи (зокрема кібербулінг, фейки, небезпечні мережеві челенджі), які загрожують духовно-психологічній безпеці здобувачів освіти.

Результат виконання: готовий покроковий чек-лист дій педагога з алгоритмом первинного виявлення загрози, правилами безпечної та підтримувальної комунікації зі здобувачем освіти, а також контактами відповідальних осіб чи фахівців для подальшого супроводу.

2. Укладіть індивідуальну «Ресурсну карту духовно-емоційної відновлюваності» педагога, інтегрувавши туди щонайменше три духовні практики стресостійкості (ціннісна медитація, рефлексія, практика вдячності) та дві техніки саморегуляції для відновлення внутрішньої опори в умовах воєнного стану. 

Результат виконання: укладена індивідуальна ресурсна карта з описом обраних технік, розкладом їхнього профілактичного інтегрування в щоденний розклад та індикаторами оцінки власного духовного й емоційного стану.

3. Проведіть аналіз педагогічного кейсу (опис поведінки здобувача освіти із проявами ціннісного дезорієнтування, апатії чи деструктивних соціальних спокус) та розробіть стратегію формування його позитивної Я-ідентичності та духовної стійкості. 

Результат виконання: аналітична картка кейсу з визначеними чинниками ризику, відсіченими «духовними тригерами» та переліком корекційно-виховних прийомів для формування стійкої ціннісної позиції здобувача освіти.

4. Розробіть план проведення тренінгового заняття (або виховного заходу) для здобувачів освіти, спрямованого на розвиток культури діалогу, толерантності та протидію соціальним спокусам в учнівському середовищі.

Результат виконання: розроблений сценарій/технологічна карта тренінгу з описом інтерактивних вправ, часовим регламентом, очікуваними змінами в ціннісному ставленні учнів та матеріалами для підсумкової рефлексії.

4. Складіть алгоритм взаємодії «Школа – Родина» на засадах педагогіки партнерства щодо спільного формування духовно-безпечного середовища та збереження ментального здоров’я дитини. 

Результат виконання: проєкт карти партнерства з переліком форм спільної роботи (тематичні зустрічі, тренінги, онлайн-консультації), розподілом зон відповідальності між педагогами та батьками й алгоритмом залучення родини до освітнього поступу.

5. Укладіть індивідуальну «Програму професійно-особистісного самовдосконалення» з розвитку духовної культури, збереження внутрішньої стійкості та ціннісного самовизначення в умовах сучасних викликів.

Результат виконання: проєкт дорожньої карти саморозвитку з визначеними цілями, джерелами самоосвіти, критеріями вимірювання досягнень та заходами із запобігання професійному вигоранню.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

 

Модуль 1. Основи духовної безпеки та ціннісні орієнтири особистості

1. Як саме порушення духовної безпеки особистості, під впливом деструктивних інформаційних і соціальних загроз, позначається на ціннісному самовизначенні та етичній поведінці здобувача освіти?

2. Якими є межі та етичні рамки використання духовно-релігійних і морально-етичних традицій в освітньому процесі закладу освіти відповідно до законодавства України?

3. Які ключові поведінкові маркери свідчать про розмивання національно-культурної та особистісної самоідентифікації здобувача освіти під впливом зовнішніх маніпулятивних впливів?

4. Які морально-етичні орієнтири та духовні практики самовиховання послуговують для педагога основою збереження внутрішньої стійкості й запобігання ціннісному дезорієнтуванню в умовах кризових викликів сучасності?

 

Модуль 2. Психолого-педагогічні технології та стратегії забезпечення духовно-психологічної безпеки в освітньому середовищі

5. Які методи та прийоми педагогічного впливу допомагають здобувачам освіти протистояти соціальним спокусам, мережевим маніпуляціям і деструктивним тавруванням?

6. Як педагог може адаптувати виховний процес та інструменти НУШ для підтримки дитини, яка пережила психотравму, спричинену війною, без ризику ретравматизації?

7. Які тренінгові технології та духовні практики стресостійкості (рефлексивні вправи, практики вдячності, ціннісне заземлення) доцільно інтегрувати у щоденні ритуали класу для збереження ментального здоров’я здобувачів освіти?

8. Які спільні формальні й неформальні практики взаємодії заклад освіти може запропонувати батькам у межах педагогіки партнерства для створення єдиного духовно-безпечного середовища навколо дитини?


 

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

  1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII : станом  на 31 жовтня 2025 р. URL: Перейти за покликанням
  2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX : станом  на 31 жовтня 2025 р. URL: Перейти за покликанням
  3. Про позашкільну освіту : Закон України від 22.06.2000 № 1841-III : станом  на 12 вересня 2025 р. URL: Перейти за покликанням
  4. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII : станом на 22 вересня 2025 р. URL: Перейти за покликанням
  5. Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності : Закон України від 13.12.2022 № 2834-IX : станом  на  01 січня 2025 р. URL: Перейти за покликанням
  6. Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі : Указ Президента України від 25.05.2020 № 195/2020. URL: Перейти за покликанням
  7. Про Стратегію національної безпеки України : Указ Президента України від 14.09.2020 р. № 392/2020. URL: Перейти за покликанням .
  8. Про схвалення Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 р. № 1322. URL: Перейти за покликанням
  9. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням
  10. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами) : Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. URL: Перейти за покликанням
  11. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України : наказ Міністерства освіти і науки України 06 червня 2022 року № 527. URL: Перейти за покликанням
  12. Положення про атестацію педагогічних працівників : наказ Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням
  13. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників : наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2025 №1349. 
  14.  Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням
  15. Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей», рекомендована Інститутом проблем виховання НАПН України (протокол від 02.07.2018 № 06). URL: Перейти за покликанням
  16. Програма національного виховання в закладах освіти Рівненщини на 2020-2025 роки, схвалена Вченою радою Рівненського ОІППО (протокол від 25.09.2021 № 05).

 

Основна література

  1. Бех І. Д., Журба К. О, Канішевська Л. В. та ін. Аналіз стану утвердження української національної ідентичності : препринт. Івано-Франківськ : НАЇР, 2024. 36 с.
  2. Готовність до професійного саморозвитку педагога Нової української школи : колективна монографія / за заг. ред. А. Л. Черній ; упор. В. М. Бордюк. Рівне : РОІППО, 2023. 244 с.
  3. Гриневич Л., Божинський В., Крижановська В. Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: впровадження нового змісту базової середньої освіти : Аналітична записка. Серія «Освіта України під час війни». Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024. 17 с. URL: Перейти за покликанням
  4. Журба К. О. Формування національної ідентичності зростаючої особистості в умовах воєнного стану: досвід експериментальної реалізації. Вісник НАПН України, 2023, № 5 (1). С.1 – 6.
  5. Журба К. О., Бех І. Д., Бойко С. М., Євтушок В. І. та ін. Утвердження української національної та громадянської ідентичності: монографія. Київ: Компрінт, 2024. 232 с.
  6. Журба К. О., Бех І. Д., Коломоєць Г. А. Національна солідарність учнівської і студентської молоді в умовах війни і повоєнного часу: монографія / за ред. К. О. Журби. Івано-Франківськ: НАІР, 2025. 188 с.
  7. Інноваційні практики Нової української школи : навчально-методичний посібник / за заг. ред. А. Л. Черній ; упор. В. М. Бордюк, Т. М. Гавлітіна. Рівне : РОІППО, 2023. 134 с.
  8. Національна ідентичність в умовах глобалізаційних викликів : монографія / за ред. О. В. Савченко. Київ : Фенікс, 2023. 284 с.
  9. Поліхун Н. І., Постова К. Г., Онопченко Г. В. та ін. SТEM/STEAM-освіта: від теорії до практики: методичний посібник. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2023. 121 с. URL: Перейти за покликанням
  10. Психологічна безпека особистості в умовах воєнного стану : колективна монографія / за наук. ред. М. О. Кузнєцова. Харків : Вид-во ХНПУ, 2024. 412 с.
  11. Шиян Р, Романенко Ю, Терещенко В. Перезавантаження НУШ: практичні орієнтири для вчительства початкової школи. Київ, 2025, 116 с.

 

Додаткова література

  1. Валевська Н. Прокачуємо СЕЕН: колекція практик для дорослих і дітей : навч.-метод. посібник /за заг. ред. О. Елькіна, О. Марущенка. Харків, 2023. 42 с.
  2. Венгловська О. А., Елькін О. Б., Марущенко О. А., Федоренко О. Ф. Упровадження компонентів розвитку емоційного інтелекту в учнівства: практичний порадник педагогам закладів загальної середньої освіти. УІРО, 2023. 18 с.
  3. Давидюк Н. Ю., Мінакова Н. Г. Перейти за покликанням . Нова педагогічна думка. 2025. № 1 (121). С. 94–99.
  4. Кабаченко Н. В. Медіаграмотність та духовна безпека особистості в епоху диджиталізації. Вісник психології і педагогіки. 2024. Вип. 12. С. 45–58.
  5. Мова війни: нові слова, нові значення, нове сприйняття : практичний посібник / упоряд.  М. Мазурок, Л. Заводна. Рівне: РОІППО, 2023.
  6. Почапська О. І. (Не)безпека в цифровому світі : навчальний посібник. Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 59 с.
  7. Сучасні підходи до виховання особистості дитини в закладах загальної середньої та позашкільної освіти : методичний порадник / за ред. А. Л. Черній / упоряд. Н. Ю. Давидюк, Н. Г. Мінакова. Рівне : РОІППО, 2022. 86 с.
  8. Фемінітиви: потреба часу чи данина моді? : практичний посібник / упоряд. М. Мазурок, Л. Заводна. Рівне: РОІППО, 2025. 56 с.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навички щодо:

розуміння феномену духовності людини, сутності духовної безпеки та потенційних загроз і викликів сучасного світу для особистісного розвитку;

усвідомлення меж, специфіки та педагогічних можливостей використання духовно-релігійних і морально-етичних традицій в освітньому процесі;

застосування педагогічних методів і прийомів для формування ціннісних орієнтирів та морально-духовного ставлення у здобувачів освіти;

упровадження стратегій роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, усвідомленої Я-ідентичності та психологічного благополуччя;

критичного аналізу та врахування впливу сучасного інформаційно-цифрового середовища для створення умов духовної безпеки особистості;

використання сучасних технологій і практик духовного розвитку та сприяння повній самореалізації здобувачів освіти;

налагодження ефективного партнерства та залучення батьків до освітнього поступу й формування духовної безпеки дитини;

застосування тренінгових технологій, методів і прийомів протидії соціальним спокусам, деструктивним впливам та підтримки психічного здоров’я;

розвитку/удосконалення здатності до власного професійно-особистісного зростання, збереження внутрішньої духовної стійкості та ціннісного самовизначення.