Медіаграмотність та кібербезпека: безпечний інформаційний простір сучасного закладу освіти

Після завершення навчання учасникам надається доступ до навчально-методичних матеріалів програми, практичних рекомендацій, пам’яток і чек-листів. Передбачено консультативну підтримку тренера з питань застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності, а також можливість отримання зворотного зв’язку щодо розроблених навчальних матеріалів.

 

МОДУЛЬ 1. МОДУЛЬ 1. ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПРОФЕСІЙНА ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГА

Тема 1.1. Цифрове суспільство та цифрова трансформація освіти.

Цифрове суспільство. Цифрова трансформація освіти в Україні. Цифрові тренди. Роль цифрових технологій та систем штучного інтелекту у трансформації освіти. Нормативно-правове забезпечення цифровізації суспільства та освіти в Україні та за кордоном, зокрема в ЄС. 

Тема 1.2. Цифрове освітнє середовище закладу освіти.

Поняття освітньої екосистеми. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища. Цифрова інфраструктура закладу освіти (мережа Інтернет, обладнання, цифрові платформи та сервіси, ШІ-інструменти як частина інфраструктури: адаптивні платформи, ШІ-асистенти, системи аналітики навчання). Оцінювання рівня цифрової готовності закладу освіти (зокрема з використанням інструменту Єврокомісії «SELFIE» для шкіл). Організація освітнього процесу, контроль і моніторинг його якості. Роль учасників освітнього процесу в розбудові цифрового освітнього середовища. Електронні освітні платформи. Використання комп’ютерної та мультимедійної техніки в освітньому середовищі закладу освіти. EdTech (Educational Technology) як сукупність цифрових технологій, платформ і сервісів, що забезпечують організацію, підтримку та трансформацію навчання і професійного розвитку педагогів (системи управління навчанням (LMS), хмарні сервіси для комунікації та співпраці, цифрові освітні ресурси, інструменти оцінювання та аналітики, цифрові інструменти управління (електронний документообіг, журнали тощо).

Тема 1.3. Безпека в цифровому суспільстві та в освітньому середовищі. Відповідальне та естетичне використання цифрових технологій та систем ШІ в освітньому процесі.

Персональні та корпоративні дані, ïx конфіденційність. Небезпека в цифровому просторі. Онлайн-злочини в цифровому суспільстві та запобігання їм. Кібербезпека. Кібергігієна. Типи онлайн-загроз та відповідні механізми для реагування. Відповідальна та безпечна поведінка в цифровому просторі. Безпечне використання соціальних мереж та месенджерів у освітньому процесі. Профілактика цифрової залежності. Захист цифрових пристроїв, персональних даних i електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист акаунтів від зламу: встановлення двофакторної ідентифікації, встановлення Face ID, менеджер паролів та перевірка цифрових доступів. Правила роботи з фото та відео учнів. Захист від небажаного контенту. Способи фільтрації доступу до мережі Інтернет та протидії шкідливому контенту в закладах освіти. Маніпуляційні технологій та пропаганда. Надійність джерел та достовірність даних. Етичні засади використання систем штучного інтелекту в освіті. Ризики застосування ШІ: алгоритмічна упередженість, приватність даних, безпека, автоматизоване прийняття рішень. Принцип людиноцентричного підходу до використання ШІ. Нормативно-правові документи ЄC та України щодо регулювання ШІ в освітньому середовищі. Академічна доброчесність в умовах використання генеративного ШІ. Відповідальне та прозоре застосування ШІ—інструментів у освітньому процесі. Вплив цифрових технологій на навколишнє середовище (утилізація, а також ïx використання, що може завдати шкоди, наприклад, об’єктам критичної інфраструктури тощо).

Тема 1.4. Основи штучного інтелекту та його застосування в освіті.

Поняття штучного інтелекту: машинне навчання, нейронні мережі, обробка природної мови, генеративний ШІ. Ключові ШІ-технологій та їхні можливості та oбмeжeння. Роль ШІ у цифровій трансформації освіти. Вплив ШІ на освітні процеси: автоматизація рутинних завдань, персоналізоване навчання, адаптивні системи. ШІ як інструмент для педагога: огляд освітніх ШІ-інструментів та платформ. Роль вчителя в умовах використання ШІ в освітньому процесі.

МОДУЛЬ 2. РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ (ЦИФРОВОЇ) КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Тема 2.1. Інформаційна та медіаграмотність здобувачів освіти.

Інформація та інформаційні процеси з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Формування в здобувачів освіти навичок ефективного пошуку, відбору, аналізу та критичного оцінювання інформації з різних цифрових джерел. Дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності та етичної взаємодії у віртуальному просторі. Мережевий етикет. Медіаграмотність в умовах поширення генеративного ШІ. Превентивні та допоміжні заходи щодо виявлення та реагування на цифрову поведінку здобувачів освіти, яка негативно впливає на ïx фізичне, психологічне та соціальне благополуччя.

Тема 2.2. Безпечне та відповідальне використання цифрових технологій і сервісів здобувачами освіти для співпраці, комунікації та створення контенту.

Додаткові можливості, обмеження та можливі ризики цифрових сервісів. Управління ризиками та використання цифрових технологій безпечно та відповідально. Підтримка добробуту здобувачів освіти: запобігання та реагування на ризики цифрового середовища (зокрема кібербулінг, лудоманія, поширення шкідливого контенту, порушення приватності, онлайн-вербування тощо), підтримання балансу між онлайн- та офлайн-активностями. Захист цифрової ідентичності здобувачів освіти. Цифрова поведінка здобувачів освіти. Управління цифровим слідом здобувачів освіти та усвідомлення впливу присутності в інтернеті на формування цифрової репутації. Ефективне та відповідальне використання цифрових технологій для спілкування, співпраці та прояву громадянської позиції здобувачів освіти. Розвиток критичного мислення учнів щодо ШІ-згенерованого контенту: розпізнання дипфейків, синтетичних зображень, автоматично згенерованих текстів. Навчання учнів відповідальному користуванню ШІ.

Тема 2.3. ШІ грамотність здобувачів освіти.

Поняття ШІ-грамотності як складової цифрової компетентності здобувача освіти. Базові принципи роботи ШІ: дані, алгоритми, навчання моделей. Критичне мислення щодо ШІ-згенерованого контенту: перевірка достовірності, розпізнавання дезінформації та дипфейків. Етичні виміри ШІ: упередженість алгоритмів, конфіденційність, вплив ШІ на суспільство та ринок праці. Безпечне та відповідальне використання ШІ-інструментів здобувачами освіти. Практична взаємодія з ШІ-системами: навички промптингу, критична оцінка результатів. Підготовка до навчання i праці в умовах поширення ШІ. Управління використанням ШІ: визначення доцільності застосування інструментів ШІ для виконання завдань, розподіл функцій: між людиною та інструментами ШІ, застосування методу навчання за принципом «рівний — рівному».

МОДУЛЬ 3. ПРАКТИЧНА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА КІБЕРБЕЗПЕКА ПЕДАГОГА

Тема 3.1. Фейки, маніпуляції, пропаганда та дезінформація.

Практичне розпізнавання інформаційних маніпуляцій; емоційні тригери; клікбейт; викривлення контексту; маніпулятивні заголовки; аналіз реальних прикладів інформаційного контенту.

Тема 3.2. Фактчекінг та перевірка цифрового контенту.

Алгоритм фактчекінгу; перевірка першоджерела, автора, дати та контексту; зворотний пошук зображень; перевірка фото та відео; використання цифрових інструментів перевірки інформації.

Тема 3.3. Фішинг, онлайн-шахрайство та соціальна інженерія.

Практичне розпізнавання фішингових повідомлень, шахрайських сайтів, підроблених акаунтів та повідомлень; аналіз типових сценаріїв соціальної інженерії в роботі педагога.

Тема 3.4. Практикум «Безпечний цифровий простір закладу освіти».

Аудит цифрової безпеки; аналіз ризиків; алгоритми реагування на цифрові загрози; створення рекомендацій для педагогів та здобувачів освіти; розроблення власного практичного продукту.

Очікувані результати підвищення кваліфікації:

Знання й розуміння:

• слухач пояснює основні принципи функціонування медіасередовища;
• розрізняє факт, судження, рекламу, пропаганду, маніпуляцію та дезінформацію; 
• характеризує основні кіберзагрози; 
• пояснює принципи захисту персональних даних; 
• розуміє механізми соціальної інженерії, фішингу та кібербулінгу;
• пояснює ризики генеративного ШІ та синтетичного контенту.

Уміння:

• слухач аналізує медіаповідомлення; 
• оцінює надійність джерел; 
• перевіряє інформацію, фото та цифровий контент; 
• ідентифікує ознаки фішингових повідомлень; 
• застосовує багатофакторну автентифікацію та правила кібергігієни;
• створює безпечні налаштування цифрового середовища; 
• розробляє навчальні вправи з медіаграмотності; 
• моделює алгоритм реагування на кіберінцидент; 
• оцінює ризики використання ШІ-контенту.

 

Ціннісне ставлення:

• слухач демонструє критичне ставлення до інформації; 
• дотримується принципів цифрової етики; 
• усвідомлює відповідальність за поширення інформації; 
• поважає авторське право та приватність; 
• дотримується принципу «перевір перед тим, як поширювати»; 
• підтримує культуру безпечної та ненасильницької цифрової комунікації.

Особливості реалізації програми. Програма реалізується на постійній основі в дистанційній асинхронній формі та призначена для вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують освітній процес на рівні базової середньої освіти. Учасники опрацьовують навчальні матеріали й виконують обов’язкові завдання у зручний для себе час. Після опанування програми передбачено підсумкове тестування та представлення практичного завдання. Доступ до навчальних матеріалів зберігається протягом одного року з моменту його надання учасникові.

Програма поєднує теоретичне навчання з практичною діяльністю та спрямована на формування вмінь аналізувати інформаційні повідомлення, перевіряти цифрові джерела за допомогою інструментів фактчекінгу, розпізнавати фейки, маніпуляції, фішинг, соціальну інженерію та кібербулінг. Особливу увагу приділено захисту персональних даних, пристроїв і облікових записів, аналізу цифрового сліду, безпечному й відповідальному використанню генеративного штучного інтелекту та перевірці створеного ним контенту.

Теоретична складова реалізується у формі лекцій із використанням презентацій, демонстраційних відеоматеріалів і практичних прикладів. Практична частина охоплює аналіз цифрових загроз, виконання ситуаційних і творчих завдань, створення ефективних запитів до систем штучного інтелекту, розроблення пам’яток, чеклістів, правил безпечної цифрової комунікації, алгоритмів реагування на кіберінциденти та навчальних матеріалів із медіаграмотності й кібербезпеки. Самостійна робота передбачає опрацювання навчальних матеріалів, виконання визначених програмою завдань, створення власних освітніх продуктів і підготовку до підсумкового оцінювання. Набуті знання й уміння учасники можуть безпосередньо застосовувати у професійній педагогічній діяльності.

Стандартна тривалість навчання за програмою становить два тижні. За обґрунтованої потреби строк навчання може бути пролонгований, але не більше ніж до чотирьох тижнів із моменту надання учасникові доступу до курсу.

 

Детальніше про курс: Перейти за покликанням

 

Подати заявку на сайті Академії інноваційного розвитку освіти: Перейти за покликанням

Програмою передбачено поєднання теоретичного та практичного навчання з використанням дистанційних освітніх технологій і сучасних технологій медіаграмотності.

Особливістю (вид діяльності) є практико-орієнтований підхід.

Самостійна робота передбачає опрацювання навчальних матеріалів, виконання практичних завдань, створення власних освітніх прикладів і підготовку до підсумкового тестування.

Підсумкові заходи включають проходження підсумкового тестування та виконання підсумкового практичного завдання з метою оцінювання рівня засвоєння слухачами змісту Програми, сформованості практичних умінь щодо використання цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі.

Зміст програми складається з 3 модулів та 11 взаємопов’язаних тем. 

 

 

Навчально-тематичний план

 

№	Модуль	Лекції	Практичні	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПРОФЕСІЙНА ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГА
1	Тема 1.1. Цифрове суспільство та цифрова трансформація освіти	0,5		0,5		1
2	Тема 1.2.Цифрове освітнє середовище закладу освіти	0,5		0,5		1
3	Тема 1.3.Безпека   в цифровому суспільстві та в освітньому середовищі. Відповідальне та естетичне використання цифрових технологій та систем ШІ в освітньому процесі.	1	2			3
4.	Тема1.4.Основи штучного інтелекту та його застосування в освіті	1	2			3
5	Вступний контроль				1	1
	Разом за модулем	3	4	1	1	9
						30%
МОДУЛЬ 2.РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ (ЦИФРОВОЇ) КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
6	Тема 2.1.Інформаційна та медіаграмотність здобувачів освіти	1	2	1		4
7	Тема 2.2.Безпечне та відповідальне використання цифрових технологій і сервісів здобувачами освіти для співпраці, комунікації та створення контенту	1	2	1		4
8	Тема 2.3.ШІ грамотність здобувачів освіти	1	2	1		4
	Разом за модулем	3	6	3		12
						40%
МОДУЛЬ 3. ПРАКТИЧНА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА КІБЕРБЕЗПЕКА ПЕДАГОГА
9	Тема 3.1. Фейки, маніпуляції, пропаганда та дезінформація	0,5	1	0,5		2
10	Тема 3.2. Фактчекінг та перевірка цифрового контенту	0,5	1	0,5		2
11	Тема 3.3. Фішинг, онлайн-шахрайство та соціальна інженерія	1				1
12	Тема 3.4. Практикум «Безпечний цифровий простір закладу освіти»		3			3
	Вихідний контроль				1	1
	Разом за модулем	2	5	1	1	9
						30%
	Усього	8	15	5	2	30
		27%	50%	17%	6%	100%

 

Це співвідношення свідомо робить програму практикоорієнтованою —  50 % годин відведено практичній роботі, що відповідає логіці Типової програми № 871, де рекомендоване співвідношення становить 30 % лекцій, 50 % практичної та 13 % самостійної роботи та 7% контрольних заходів.

Успішне виконання заходів за програмою дає можливість педагогічному працівнику пройти чергову (позачергову) атестацію, за умови визнання Сертифіката педагогічною радою закладу