ОСНОВИ РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Модуль 1.

Теоретико-методологічні засади основ роботи з інформацією та інформаційною безпекою

 

Тема 1.1. Використання пакетів прикладних програм та сервісів для обробки інформації

 

Склад інтегрованого пакету прикладних програм MS Office та напрями використання офісних додатків у навчальній діяльності.

Огляд та аналіз текстових процесорів. Особливості роботи з мережевими документами. Алгоритм створення мережевих дидактичних матеріалів зі спільним редагуванням та коментуванням. Робота з інструментами текстового процесора. Особливість роботи з електронними таблицями, використання онлайн-таблиць в професійній діяльності. Основні можливості програм. Об’єкти електронних таблиць та їх форматування. 

Графічні редактори та особливості роботи в середовищах растрової, векторної, інженерної графіки, обробка зображень. Програми для підготовки презентацій та настільні видавничі системи. Онлайн-сервіси для опитування та створення навчальних тестів. 

Інтегровані пакети. Програмні засоби навчання та цифрові освітні ресурси.

Інформаційні ресурси та можливості Google. Спільні документи. Використання хмарних сервісів у освітньому процесі.

 

Тема 1.2. Методологія створення освітнього відеопроєкту

 

Відео як засіб візуалізації навчальної інформації. Цінність відеоконтенту в освітній діяльності. 12 кроків для MoJo. Препродакшн. Пошук теми, ідеї та фокусу, популярні сюжети. Сценарій та структура матеріалу. Особливості роботи з мобільним телефоном. Motion & Emotion. Інтерв’ю героїв, текст, зйомка відео. Монтаж відео. Постпродакшн. Верстка, презентація проєкту.

Огляд програм для монтажу відео. Програми суфлери та алгоритми роботи зі звуком. Особливості роботи з редакторами для монтажу відео. Методика роботи з палітрою кольорів, кольорові схеми. Методика постановки кадру. Методика створення простих відеопроєктів. Методика роботи з малюнками, текстами, титрами, аудіо. Комбінування об’єктів, збереження проектів.

 

Тема 1.3. Створення персонального інформаційного ресурсу педагога

 

Персональний інформаційний ресурс сучасного педагога. Види інформаційних ресурсів та їх характеристики. Розроблення персонального освітнього ресурсу у вигляді електронного портфоліо вчителя. Структура та вимоги до портфоліо, методичні рекомендації МОН, е-портфоліо. Значення портфоліо в систематизації результатів роботи вчителя. Блог і сайт як інформаційні ресурси вчителя.

Алгоритм створення персонального сайту-портфоліо. Конструктори для створення сайтів. Особливості роботи з онлайн-конструктором Google Sites. Реєстрація, вибір шаблону, додавання і редагування сторінок, налаштування дизайну. Розміщення матеріалів з різних джерел на сторінках сайту. Макети, компонування об’єктів. Створення веб-адреси сайту, налаштування та опублікування в інформаційному просторі. Способи захисту власної інформації. Перегляд власного сайту-портфоліо та сайтів колег. 

 

Тема 1.4. Візуалізація та структурування інформації в освітньому процесі

 

Візуалізація як необхідний засіб унаочнення навчального матеріалу. Візуалізація навчальної інформації за допомогою ментальних карт. Переваги використання ментальних карт у порівнянні з традиційними способами подання і запису інформації.

Структурування і візуалізація інформації за допомогою лепбуків. Кроссенс як засіб візуалізації навчального матеріалу. Методика застосування віртуальної дошки Padlet в освітньому процесі. Використання інтерактивних плакатів на уроках. Можливості використання QR-кодів в освітній діяльності. Приклади та аналіз Інтернет-ресурсів для створення QR-кодів. 

 

Модуль 2. 

Інструменти для роботи з інформацією та створення безпечного інформаційного середовища

 

Тема 2.1. Використання пакетів прикладних програм та сервісів для обробки інформації

 

Склад інтегрованого пакету прикладних програм MS Office та напрями використання офісних додатків у навчальній діяльності.

Огляд та аналіз текстових процесорів. Особливості роботи з мережевими документами. Алгоритм створення мережевих дидактичних матеріалів зі спільним редагуванням та коментуванням. Робота з інструментами текстового процесора. Особливість роботи з електронними таблицями, використання онлайн-таблиць в професійній діяльності. Основні можливості програм. Об’єкти електронних таблиць та їх форматування. 

Графічні редактори та особливості роботи в середовищах растрової, векторної, інженерної графіки, обробка зображень. Програми для підготовки презентацій та настільні видавничі системи. Онлайн-сервіси для опитування та створення навчальних тестів. 

Інтегровані пакети. Програмні засоби навчання та цифрові освітні ресурси.

Інформаційні ресурси та можливості Google. Спільні документи. Використання хмарних сервісів у освітньому процесі.

 

Тема 2.2. Використання хмарних сервісів для комп’ютерної обробки інформації

 

Сутність, принципи та основні поняття хмарних технологій. Переваги та недоліки використання хмарних технологій в практиці роботи вчителя початкових класів. Нормативно-правові основи впровадження хмарних технологій.

Модель сучасного цифрового закладу освіти. Визначення проблем і потреб впровадження хмарних технологій у фаховій діяльності педагога. Участь початкової школи у розробці моделі використання хмароорієнтованого навчального середовища освітнього закладу. Особливості роботи здобувачів освіти початкових класів із хмарними сервісами.

Соціальні медіа та особливості взаємодії в освітньому процесі. Сервіси Google як засоби взаємодії на сучасному уроці.

Інструменти для спільної роботи в освітньому процесі. Особливості спільної роботи з Google-документами у початковій школі. 

Віртуальні дошки як технології для спільної діяльності. Класифікація онлайн-дошок та їх можливості. Порівняльні характеристики віртуальних дошок Linoit, Padlet, IDroo, Twiddla та ін. 

Особливості роботи з дошкою Linoit. Налаштування, нотатки, текст, фігури, зображенння. Можливість роботи кожного здобувача освіти на індивідуальному фреймі. Надання спільного доступу учасникам освітнього процесу. Використання онлайн-дошки у роботі з навчальними проєктами.

 

Тема 2.3. Створення персонального інформаційного ресурсу педагога

 

Персональний інформаційний ресурс сучасного педагога. Види інформаційних ресурсів та їх характеристики. Розроблення персонального освітнього ресурсу у вигляді електронного портфоліо вчителя. Структура та вимоги до портфоліо, методичні рекомендації МОН, е-портфоліо. Значення портфоліо в систематизації результатів роботи вчителя. Блог і сайт як інформаційні ресурси вчителя.

Алгоритм створення персонального сайту-портфоліо. Конструктори для створення сайтів. Особливості роботи з онлайн-конструктором Google Sites. Реєстрація, вибір шаблону, додавання і редагування сторінок, налаштування дизайну. Розміщення матеріалів з різних джерел на сторінках сайту. Макети, компонування об’єктів. Створення веб-адреси сайту, налаштування та опублікування в інформаційному просторі. Способи захисту власної інформації. Перегляд власного сайту-портфоліо та сайтів колег. 

 

Тема 2.4. Візуалізація та структурування інформації в освітньому процесі

 

Візуалізація як необхідний засіб унаочнення навчального матеріалу. Візуалізація навчальної інформації за допомогою ментальних карт. Переваги використання ментальних карт у порівнянні з традиційними способами подання і запису інформації.

Структурування і візуалізація інформації за допомогою лепбуків. Кроссенс як засіб візуалізації навчального матеріалу. Методика застосування віртуальної дошки Padlet в освітньому процесі. Використання інтерактивних плакатів на уроках. Можливості використання QR-кодів в освітній діяльності. Приклади та аналіз Інтернет-ресурсів для створення QR-кодів. 

 

Тема 2.5. Формування безпечного освітнього середовища в умовах війни

 

Створення безпечного освітнього середовища як одне із першочергових завдань закладу освіти, що має реалізувати право на безпечні та нешкідливі умови навчання під час війни. Законодавче та нормативно правове забезпечення організації безпечного середовища в закладах освіти. Концепція НУШ та положення Конвенції про права дитини стосовно створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища та наявність чітких процедур реагування/поведінки працівників закладу освіти та відпрацювання правил з учнями. 

Безпечний фізичний простір та заходи з адаптації будівлі і приміщень закладу освіти для забезпечення можливості користуватись ними усім учасникам освітнього процесу. Заклад освіти як навчальний ресурс і простір розвитку й співпраці. Принципи функціонування безпечного освітнього середовища в умовах війни, обладнання укриття та чіткі інструкції його використання: безпечне місце + безпечний дорослий = дитина у безпеці. 

Інструменти та засоби навчання поведінки дітей  і створення умов для психологічної їх захищеності: навчання емпатії та сприйняття інакшості, обговорення суперечливих питань, надання першої психологічної допомоги, ігрові техніки, відео матеріали. Безперервний процес реагування на нові виклики життя та підвищення кваліфікації педагога з питань освіти в умовах війни та особливостей роботи з дітьми ВПО.

 

Тема 2.6. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

 

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання.

Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.

Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

 

Тема 2.7. Інформаційно-цифрова компетентність педагога

 

Напрями інформаційно-цифрової компетентності педагога: вчитель у цифровому суспільстві; професійний розвиток; використання цифрових ресурсів; навчання та оцінювання учнів; формування цифрової  компетенції учнів.

Складові цифрової компетентності педагогічного працівника: медіаграмотність; критичне споживання інформації; оцінювання інформаційних даних, безпеки та співпраці в мережі Інтернет; використання відкритих ресурсів та технологій для професійного розвитку; формування в учнів умінь ефективно користуватися цифровими технологіями та сервісами у навчальних та життєвих ситуаціях; розуміння поняття кодування, елементів штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності та вирішення професійних проблем за допомогою використання цифрових технологій.

Структура ІКТ-компетентності вчителя: рекомендації ЮНЕСКО. Рекомендації-2008, версія 1.0: учитель як модель учня (інформатична компетентність); рекомендації-2011, версія 2.0: учитель як зразковий учень (відкриті масові курси); рекомендації-2018, версія 3.0: учитель як новатор (створення нових знань). Використання цифрових сервісів для професійного спілкування, спільної роботи та професійного розвитку. Використання можливостей неформальної та інформальної освіти (онлайн-навчання, відео-уроки, масові відкриті онлайн-курси, вебінари) для професійного розвитку.

Електронна школа. Використання цифрових сервісів та технологій для електронного навчання здобувачів освіти. 

 

Тема 2.8. Безпека і конфіденційність в Інтернеті. Особливості роботи в соціальних мережах та фахових спільнотах

 

Основні типи програм та загроз при роботі в Інтернеті.

Створення безпечного інформаційно-цифрового середовища. Особливості налаштування браузерів. Доступ учасників освітнього процесу до мережі. Засоби безпечної мережевої взаємодії. Антивірусна, безрекламна, антихакерська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів, батьків та учнів. Програми батьківського контролю їх особливості. Управління власними цифровими слідами. Нетикет. Алгоритми ефективного пошуку різнотипної інформації. Ризики громадського WiFi.

Створення та налаштування облікового запису в Google. Шляхи захисту особистих даних в мережі Інтернет. Складні паролі та двофакторна автентифікація. Особливості роботи в соціальних мережах та фахових спільнотах.

Соціальні мережі: поняття, історія виникнення, тенденції. Класифікація соціальних мереж. Статистика популярних соціальних мереж. Facebook та Instagram в Україні. Нетикет як традиції в мережі Інтернет. 

Соціальні мережі як сучасне середовище спілкування. Взаємодія з учасниками соціальних мереж та груп. Алгоритми збору інформації про користувачів. Інтерактивність користувачів, персоналізація інтерфейсу користувача. Деструктивний контент, робота з коментарями, негативні коментарі, небажані дописи. Ризики та безпека, PR-акції та реклама в соціальних мережах, грумінг, тролінг, секстинг. 

Альтернативні тренди кіберпростору. Online-ігри: переваги та недоліки комп’ютерних ігор, педагогічні можливості онлайн-гри. Маніпуляції свідомістю в ігровому середовищі. Особливості використання ігрових середовищ для освітнього процесу. Комп’ютерна залежність. 

Рекомендації МОН щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників.

 

Тема 2.9. Особливості пошуку та перевірки інформації для освітніх цілей

 

Засоби ІКТ для створення інформації. Одиниці та категорії для збереження інформації, операції з ними. Носії інформації. Інформаційні процеси у цифровому суспільстві. Структурування інформації на цифрових носіях. Пошук та обробка інформації в мережі. Хмарні сховища для збереження інформації.

Сутність, принципи та основні поняття хмарних сховищ. Переваги та недоліки використання хмарних сховищ в практиці роботи вчителя предметника. Визначення проблем і потреб впровадження хмарних сховищ в практиці вчителя предметника. Антивірусна, безрекламна, антихакреська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів, батьків та здобувачів освіти. 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

 

1. Розроблення ментальної карти, візуалізувавши обрану навчальну інформацію.
2. Створення за допомогою віртуальної дошки Padlet проєкту щодо формування безпечного освітнього середовища в умовах війни.
3. Розв'язання кейсів щодо партнерської взаємодії за допомогою Інтернет-ресурсів.
4. Моделювання рішень щодо забезпечення безпечного та здорового освітнього середовища.
5. Моделювання сучасного уроку із використанням хмарних сервісів для комп’ютерної обробки інформації.
6. Проєктування індивідуальної траєкторії професійного розвитку вчителя закладу загальної середньої освіти.
7. Підготовка мініпроєкту «Інформаційна безпека учасників освітнього процесу».
8. Проєктування оцінки власної педагогічної діяльності з питань інформаційної безпеки за допомогою ментальних карт.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

 

1. Візуалізація як засіб унаочнення навчального матеріалу.

2. Ментальні карти у процедурі візуалізація навчальної інформації.

3. Переваги використання ментальних карт у порівнянні з традиційними способами подання і запису інформації.

4. Структурування і візуалізація інформації за допомогою лепбуків. 

5. Кроссенс як засіб візуалізації навчального матеріалу.

6. Методика застосування віртуальної дошки Padlet в освітньому процесі.

7. Використання інтерактивних плакатів на уроках.

8. Можливості використання QR-кодів в освітній діяльності.

9. Приклади та аналіз Інтернет-ресурсів для створення QR-кодів. 

 

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

 

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.  URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
2. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від 30 вересня 2020 р. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
3.   Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ Перейти за покликанням ,  Перейти за покликанням , Перейти за покликанням ). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
4. Постанова КМУ № 1343 від 22.10.2025 року «Перейти за покликанням ». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
5. Наказ МОН № 1349 від 13.10.2025 року «Перейти за покликанням ».  URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
6. Закон України «Про національну програму інформатизації» № 2807-IX від 01.12.2022 р. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
7. Розпорядження КМУ від 3.03.2021 р. № 167-р. «Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації». URL:Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
8. Розпорядження КМУ від 31 грудня 2024 р. № 1351-р. Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках. URL:Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
9. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // База даних (БД) «Законодавства України» / Верховна Рада (ВР) України.
10. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 30.06.2026).
11. Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах : Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: Перейти за покликанням звернення: 30.06.2026).
12. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 30.06.2026).

 

Основна література

 

          1.«Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі»: навчально-методичний посібник / А.Б. Кочарян, Н.І. Гущина. - Київ, 2011. – 100 с.

          2. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі Рекомендації Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищ. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).

          3. Рамка цифрової компетентності для громадян України. URL: Перейти за покликанням

4. Зінсу О. Роль критичного мислення у формуванні правомірної поведінки особистості. Молодий вчений. 2019. № 4 (68). С. 130-133. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

 5. Цвєткова Г. Г., Кузьменко І. А. Критичне мислення: сутність, структура та зміст поняття. Освітньо-науковий простір. 2021. № 1. С. 99-110. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

6. Надурак В. Китичне мислення: поняття і практика. Філософська методологія і освітні технології. 2022. № 28(2). С. 129-147. DOI: Перейти за покликанням

7. Зоря Ю. М. Медіаграмотність та STEM-освіта: виклики та можливості: навчально-практичний посібник. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 98 с. doi:10.71262/AUP-978-617-7370-73-3

8. Козаченко Н. Критичне мислення: філософія та педагогіка. Актуальні проблеми духовності. 2021. № 22. С. 51-271. DOI: 10.31812/apd.v0i22.4527. 

9. Починкова М. М. Психологічні основи формування критичного мислення здобувачів вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2023. № 61(2). С. 116-122. DOI: Перейти за покликанням 6085/2023/61.2.23. 

10. Цвєткова Г. Г. Критичне мислення як провідна компетентність фахівців спеціальності дошкільна освіта та початкова освіта. Освітньонауковий простір. 2023. № 5. С. 187-198. DOI: Перейти за покликанням

11. Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи. Навчальний посібник / за ред. Волошенюк О., Дегтярьової Г., Шаламова Р. Київ: ЦВП. 2024. — 181 с.

12. Навігатор медіапедагога: теорія, методика, практичні завдання : науково-методичний посібник / за загальною редакцією Г. Дегтярьової. Київ : Академія української преси, Центр вільної преси. 197 с.

13. Войтович Н.О., Імбіровська-Сиваківська Л.А. Медіаграмотність: технології і практичне застосуван- ня/ За заг. ред. В. Ф. Іванова. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 57 с.

14. Медіапедагогіка: навчальний посібник / Зюсс Д., Ламперт К., Трюльцш-Війнен К.; пер. з нім. В. Климченка, В. Олійника / за загал. ред. В. Іванова. К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. 300 с.

15. Альорска М. Аґнєшка Діпфейк та дезінформація : практ. посіб. / Аґнєшка М. Вальорска ; пер. з нім. В. Олійника – К. : Академія української преси ; Центр Вільної Преси, 2020. – 36 с.

Додаткова література

 

1. Толочко, С. В., Бордюг, Н. С., & Годунова, А. В. (2024). Розвиток критичного мислення молоді в епоху розвитку технологій зі штучним інтелектом. Scientific monograph, 462-490.

2. Джеджея, В. (2025). Дослідження розвитку критичного мислення в контексті життєвої компетентності особистості. Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, (27 (72)), 53-66.

3. окрогуз О. П., Желіба О. В., Запорожченко М. В. Основи медіаінформаційної грамотності, 10–11 класи. Посібник для вчителя / за загал. ред. В. І. Іванова. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 133 с.

4. Почапська О. І. (Не)безпека в цифровому світі. Навчальний посібник / Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 59 с.

5. Мокрогуз О. П., Желіба О. В., Запорожченко М. В. Основи медіаінформаційної грамотності, 10–11 класи. Посібник для вчителя / за загал. ред. В. І. Іванова. Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. 133 с.

6. Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу: навчальний посібник / за загал. ред. В. Іванова. Київ: Центр вільної преси, 2024. 178 с.

7. Степанова Н. М. STOP-стереотипи: методи їх подолання в українському суспільстві / Н. М. Степанова. — Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2024. — 61 с.

8. Старостін, О. Ю. "Забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки України." Вісник кримінологічної асоціації України 31.1 (2024): 466-474.

9. Асанова А. А. Електронний уряд як дійовий механізм взаємодії і

форма співпраці держави та громадян в інформаційному суспільстві / А. А.

Асанова // Державне управління. – 2016. – № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://academy.gov.ua/ej/ej3/txts/TEXNOLOGIYA/03-ASANOVA.pdf(дата звернення: 30.06.2026).

10. Бєлай С.В., Корнієнко Д.М. Інформаційна безпека сьогодення – невід’ємна складова воєнної безпеки. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2018. 408 с.

11. Бондаренко Р. В., Михальчук В. М. Інформаційна безпека держави. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 5. С. 95–101

12. Доктрина інформаційної безпеки України : затверджено Указом

Президента України від 25 лютого 2017 р. № 47/2017. URL:

Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

13. Золотар О.О. Інформаційна безпека людини: теорія і практика : монографія. Київ : ТОВ «Видавничий дім «АртЕк», 2018. 446 с.

14. Інформаційні загрози та комунікативна інфраструктура в державному секторі: монографія. Домбровська С.М., Помаза-Пономаренко А.Л.,

15. Крюков О.І., Порока С.Г. Харків: НУЦЗУ, 2024. 244 с. URL:

Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

16. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2010 № 2250-р.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

17. Сащук Г.О. Інформаційна безпека в системі забезпечення національної безпеки. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

18. Фролова О.М. Роль ООН в системі міжнародної інформаційної безпеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/viewFile/3468/3140(дата звернення: 30.06.2026).

 

Після завершення навчання слухач (слухачка):

конструктивно та безпечно взаємодіє з учасниками освітнього процесу;

реалізує суб’єкт-суб’єктну (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодію з учнями в освітньому процесі;

вільно орієнтується в типах медіа та стандартах подання інформації;

ідентифікує ознаки маніпулятивного контенту, мови ворожнечі та фейків;

використовує цифрові інструменти для перевірки фото, відео та текстової інформації; формує в учнів мережеву культуру;

створює власні електронні освітні ресурси та використовувати наявні в педагогічній практиці;

розуміє основні принципи державної політики у сфері кібербезпеки та захисту інформації;

ідентифікує потенційні цифрові загрози (фішинг, шкідливе програмне забезпечення, соціальна інженерія) та застосовує алгоритми дій для їх нейтралізації;

володіє навичками надійної аутентифікації, створення складних паролів та використовує двофакторний захист облікових записів;

забезпечує захист персональних даних учнів та власної приватності під час використання освітніх платформ, соціальних мереж та месенджерів;

здійснює профілактику кібербулінгу;

критично оцінює надійність цифрових джерел інформації та застосовує інструменти перевірки контенту;

  розробляє систему запитань, що спонукає учнів до глибокого аналізу та аргументації;

впроваджує інформаційно-комунікаційні та хмарні технології в освітній процес, розвиваючи інформаційно-цифрову компетентність здобувачів освіти.