ПРОГРАМА з «Основ правознавства»

МОДУЛЬ 1. Розвиток загальних компетентностей  та психолого-педагогічна підготовка вчителя і викладача з навчального предмету 

«Основи правознавства»

Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу на заняттях з навчального предмету «Основи правознавства»

        Нормативно-правова база викладання предмету «Основи правознавства»: Конституція України та Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» як юридична основа освітнього процесу. Державні стандарти базової та профільної середньої освіти (громадянська та історична освітня галузь). Чинні навчальні програми з предмету «Основи правознавства» (9 клас, профільні рівні): структура, зміст, підходи до викладання.  Програми за вибором для профільної школи: «Права та обов’язки учнівської молоді», «Правознавство».  Регулювання освітнього середовища та захист прав учасників освітнього процесу: правовий статус вчителя та здобувача освіти (права, обов'язки, гарантії та відповідальність). Нормативне забезпечення створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища (протидія булінгу, запобігання насильству, охорона праці). Дотримання принципів академічної доброчесності в шкільному курсі правознавства. Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/ інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році: Правознавство. Міжнародне гуманітарне право.

Тема 1.2. Актуальні питання дидактики «Основи правознавства» у контексті концепції «Нової української школи»

        Сучасні методичні та дидактичні підходи до викладання «Основ правознавства» у світлі вимог НУШ: концептуальні засади, перехід від знаннєвої парадигми до компетентнісної та формування правової культури здобувачів освіти. Формування ключових компетентностей та наскрізних умінь на уроках права: розвиток критичного і системного мислення, навичок аргументації, правової оцінки ситуацій та ухвалення обґрунтованих рішень. Діяльнісний підхід та сучасні освітні технології: методика аналізу правових кейсів, симуляційні та рольові ігри, моделювання судових засідань, дебати, робота з нормативними джерелами та реалізація навчальних проєктів. Формування ціннісних орієнтирів: виховання поваги до прав людини, верховенства права, демократичних принципів та активної громадянської позиції. Практичні аспекти реалізації модельних навчальних програм: адаптація змісту до календарно-тематичного планування, конструювання сучасного уроку, розробка авторських дидактичних матеріалів та інтеграція цифрових освітніх ресурсів у процес навчання.

Тема 1.3. Використання новітніх форм електронного навчання на заняттях з навчального предмету «Основи правознавства»

       Цифровізація освітнього процесу та методичні засади електронного навчання (e-learning) у викладанні правових дисциплін. Сучасні навчальні платформи та електронні освітні ресурси: специфіка роботи з Google Classroom, Moodle, та спеціалізованими правовими порталами на уроках «Основ правознавства». Інтерактивні та мультимедійні технології: застосування онлайн-сервісів (Kahoot!, Quizizz, Padlet, Canva) для візуалізації правових понять, створення інфографіки, проведення експрес-опитувань і групової роботи. Змішане та дистанційне навчання: конструювання асинхронних уроків, використання технології «перевернутого класу» та організації самостійної дослідницької діяльності учнів. Цифрова грамотність, кібергігієна та безпека в мережі Інтернет: формування навичок критичного аналізу медіаконтенту, протидія дезінформації в правовій сфері та захист персональних даних під час використання електронних освітніх платформ.

Тема 1.4. Сучасні способи розвитку пізнавальної діяльності здобувачів освіти на заняттях

       Психолого-педагогічні засади активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі опанування правових знань: мотивація та пізнавальний інтерес. Застосування проблемного навчання та евристичних методів: постановка проблемних питань, розв'язання правових колізій та ситуативних завдань. Ігрові технології та інтерактивні форми взаємодії: проведення правових вікторин, квестів, інтелектуальних турнірів, рольових ігор та симуляцій («Судовий процес», «Законодавча ініціатива» тощо). Технологія розвитку критичного мислення: використання методів «Прес», «Шість капелюхів» та  асоціативних кущів тощо. Проєктна та дослідницька діяльність здобувачів освіти: організація індивідуальних і групових правових проєктів, соціально-правових досліджень та учнівських ініціатив. Індивідуалізація та диференціація пізнавальної діяльності.

Тема 1.5. Аналіз способів опрацювання  інформації здобувачами освіти

          Методичні засади сприйняття, аналізу й засвоєння правової інформації учнями в умовах сучасного інформаційного простору. Специфіка роботи з нормативно-правовими актами та юридичними текстами. Методи критичного аналізу та верифікації інформації: розвиток навичок фактчекінгу, розрізнення юридичних фактів та оціночних суджень, виявлення маніпуляцій, фейків і дезінформації в правовому та медіапросторі. Технології візуалізації та систематизації даних: використання опорних конспектів, ментальних карт, сценарних схем, інфографіки, порівняльних таблиць тощо. Формування інформаційно-цифрової та правової грамотності. Оцінювання рівнів засвоєння та аналітичної обробки інформації.

Тема 1.6. Прийоми активізування різних способів сприйняття, переробки та збереження інформації здобувачами освіти в ході уроку

         Методичні підходи щодо урахування індивідуальних каналів сприйняття учнями інформації під час уроку. Прийоми активізації візуального сприйняття та переробки даних: використання інфографіки, опорних схем-конспектів, ментальних карт та відеокейсів. Технології залучення аудіального та кінестетичного каналів: проведення судових дебатів, рольових ігор, моделювання правових ситуацій (використання прийому «навчаючи — вчуся»). Механізми кодування, структурування та довготривалого збереження правового матеріалу. Активізація мисленнєвої діяльності на етапі закріплення: застосування інтерактивних методик («ажурна пилка», «кубування», «концептуальний стіл»). 

Тема 1.7. Професійне самопізнання

         Теоретичні та практичні засади професійного самопізнання педагога: сутність, структура та значення самоаналізу для розвитку педагогічної майстерності вчителя правознавства. Методи та інструменти самодіагностики: визначення індивідуального стилю викладання, рівня професійного вигорання, емоційного інтелекту та комунікативних бар'єрів у взаємодії зі здобувачами освіти. Моніторинг професійної компетентності вчителя/викладача: вимоги Професійного стандарту вчителя, критерії НУШ тощо. Формування стратегії індивідуального професійного розвитку: проєктування траєкторії самоосвіти, підвищення кваліфікації, участь у професійних спільнотах, вебінарах, тренінгах та стажуваннях (очікування, мета, зміст навчання, результати). Методики самоаналізу проведених уроків, аналізу педагогічних ситуацій та зворотного зв'язку від учнів. Шляхи вдосконалення методики викладання. Оптимізація особистісного потенціалу та тайм-менеджмент: прийоми збереження ментального здоров'я та подолання стереотипів. 

Тема 2.1. Основи теорії права і держави

          Походження, сутність та ознаки держави: поняття державної влади, функції держави та її роль у житті суспільства, форми правління, державного устрою та політичного режиму. Поняття, ознаки та джерела права: співвідношення права, моралі та інших соціальних норм. Класифікація джерел права. Структура та види нормативно-правових актів. Правовідносини: поняття, структура (суб'єкти, об'єкт, зміст), правосуб'єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) фізичних та юридичних осіб.  Правопорушення та юридична відповідальність: поняття, ознаки та склад правопорушення. Види правопорушень (проступки та злочини), види та підстави відповідальності. Державно-правові інститути та правова система України: принципи правової держави, верховенство права, захист прав і свобод людини і громадянина.

Тема 2.2. Реалізація права

          Специфіка та ключові способи втілення правових норм. Сутність, поняття та види реалізації  права. Основні форми реалізації права: дотримання,  виконання, використання, застосування, їх характеристика. Акти застосування норм права: поняття, ознаки, структура та відмінність від нормативно-правових актів. Прогалини та колізії в праві: причини виникнення, види правових колізій та способи їх подолання.Тлумачення норм права. Правомірна поведінка: поняття, структура, види. Гарантії та механізми забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні.

Тема 2.3. Взаємозв’язок людини і держави

          Основи правового статусу особи в демократичній державі: поняття людини, індивіда, особистості та громадянина. Інститут громадянства в Україні: підстави набуття та припинення. Принципи єдиного громадянства. Система прав, свобод і обов'язків людини та громадянина за Конституцією України: класифікація (особисті/цивільні, політичні, економічні, соціальні, культурні). Гарантії реалізації прав і свобод та механізми їх захисту. Державне втручання та підстави обмеження прав і свобод людини в умовах особливих правових режимів. Інституційно-правові механізми захисту прав людини в Україні: діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмана), судовий захист, звернення громадян та національні інституції прав людини. Міжнародні стандарти та засоби захисту прав людини: загальні положення Європейської конвенції з прав людини, порядок звернення до Європейського суду з прав людини.

Тема 2.4. Неповнолітні як учасники цивільних правовідносин

          Особливості цивільної правосуб'єктності неповнолітніх осіб: цивільна правоздатність та цивільна дієздатність дітей залежно від їхнього віку (часткова дієздатність осіб до 14 років та неповна дієздатність осіб від 14 до 18 років). Правові підстави та порядок набуття повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття. Обсяг майнових та немайнових прав неповнолітніх: право самостійно розпоряджатися кишеньковими коштами, власним доходом, стипендією, об'єктами інтелектуальної власності, банківськими рахунками. Правові механізми правочинів неповнолітніми. Особливості цивільно-правової відповідальності (деліктоздатності) неповнолітніх. Захист цивільних прав та інтересів дітей.

Тема 2.5. Неповнолітні як учасники сімейних правовідносин

          Особливості сімейно-правового статусу дитини. Особисті немайнові права дитини: право на життя в сім'ї, виховання батьками, спілкування з іншими членами родини, належне батьківське піклування та врахування думки дитини тощо. Майнові права неповнолітніх у сімейних правовідносинах: право власності на майно, придбане для дитини або отримане в дарунок чи спадщину, право на належне матеріальне забезпечення та розпорядження аліментами. Правовий інститут аліментних зобов'язань: порядок визначення розміру аліментів, самостійне одержання та використання аліментів неповнолітньою дитиною, додаткові витрати на дитину. Форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення, опіка та піклування, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу. Механізми захисту прав неповнолітніх органами опіки та піклування й судом.

Тема 2.6. Неповнолітні як учасники трудових правовідносин

          Особливості правового регулювання праці неповнолітніх за трудовим законодавством України: вік та  специфіка працевлаштування. Права та пільги неповнолітніх у трудових правовідносинах: скорочена тривалість робочого часу, збереження заробітної плати при скороченому робочому дні, особливості надання щорічних відпусток та їхня тривалість. Законодавчі обмеження та заборони щодо праці осіб до 18 років. Особливості укладення та припинення трудового договору з неповнолітніми. Специфіка використання праці здобувачів освіти у вільний від навчання час та під час проходження виробничої практики. Захист трудових прав неповнолітніх: Державна служба України з питань праці, профспілки тощо.

Тема 2.7. Адміністративна відповідальність неповнолітніх

          Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх: вік адміністративної відповідальності та особливості правового статусу осіб віком від 16 до 18 років. Специфіка заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (заходи виховного характеру): зобов'язання публічно вибачитися, застереження, догана/сувора догана, передача під нагляд батькам або педагогічному колективу. Види адміністративних правопорушень, які найчастіше вчиняються неповнолітніми: дрібне хуліганство, розпивання алкогольних напоїв у заборонених місцях, поява в громадських місцях у п'яному вигляді, куріння в невстановлених місцях, порушення правил дорожнього руху, дрібне викрадення чужого майна. Відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки правопорушень. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення неповнолітніх.

Тема 2.8. Кримінальна відповідальність неповнолітніх

          Загальні та спеціальні засади кримінальної відповідальності неповнолітніх за Кримінальним кодексом України. Специфіка системи покарань, що застосовуються до неповнолітніх: види покарань (штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк).Примусові заходи виховного характеру: підстави, види (застереження, обмеження дозвілля, передача під нагляд, покладення обов'язку відшкодувати збитки, направлення до спеціальної навчально-виховної установи). Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та покарання: особливості застосування випробування, амністії та умовно-дострокового звільнення. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх. Програми правосуддя для неповнолітніх/медіація.

зарезультатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навичкищодо:

• знання змісту навчальної дисципліни та відповідної предметної галузі в необхідному обсязі, нових досягнень і тенденцій розвитку предмета навчальної дисципліни;
• знання термінології, номенклатури та законодавчої бази;
• уміння аналізувати навчальні програми, підручники, посібники, інші засоби навчання, доцільно застосовувати дидактичні інструменти в освітньому процесі, інтегрувати нові наукові дані у зміст навчальної дисципліни;
• уміння проєктувати зміст навчання, пізнавальну діяльність здобувачів освіти і способи їхнього включення і освітній процес, планувати педагогічну діяльність вчителя і викладача;
• навички організовувати індивідуальну та групову роботу з використанням методів і способів, які дозволять розвивати здібності здобувачів освіти та враховувати психологічні особливості під час освітнього процесу;
• уміння аналізувати й удосконалювати методи викладання та розробляти й запроваджувати педагогічні технології у практику;
• здійснювати відбір, аналіз, представлення і поширення предметної інформації, використовуючи різноманітні письмові, усні та візуальні засоби;
• будувати цілісний освітній процес з урахуванням основних закономірностей його перебігу. Оцінювати власну діяльність як суб’єкта педагогічної праці;
• уміння здійснювати організаційну підготовку та проведення наукового, освітнього заходу, аналізувати та підсумовувати результати його проведення, готувати до публікації матеріали наукового чи освітнього заходу;
• створення безпечного освітнього середовища.

Здобувач має право
обрати один модуль або пройти програму в повному обсязі. За умови успішного
проходження обраного модуля (модулів) здобувачу видається документ про
підвищення кваліфікації - свідоцтво із зазначенням назви, обсягу та результатів
пройденого модуля (модулів).