Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Інклюзивне та безпечне освітнє середовище у закладі загальної середньої освіти»

МОДУЛЬ 1. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ.

 

Тема 1.1. Основні завдання, ролі й функції асистента вчителя в інклюзивному класі. Робота у єдиній команді. Спільне викладання.

Основні завдання та роль асистента вчителя. Функції асистента вчителя: організаційні, навчально-розвивальні, діагностичні, прогностичні, консультативні. Педагогічна етика. Компетентності асистента вчителя: знання, уміння, особисті характеристики. Формування ефективних стосунків між учителем і асистентом учителя. Роль асистента вчителя у забезпеченні навчальних та інших потреб учнів. Порівняння обов'язків учителя та асистента вчителя на різних етапах освітнього процесу: планування, здійснення, оцінювання, робота з батьками. Спільне викладання: необхідність, можливість, співпраця. Особливості спільного викладання, педагогічна етика. Підтримка асистентів учителя іншими вчителями. Норми та правила ведення педагогічної документації.

 

Тема 1.2. Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей в умовах інклюзивної освіти. Роль асистента вчителя у проведенні спостережень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів у контексті концепції "Нова українська школа". Основні підходи до моніторингу успіхів дітей: традиційний та особистісно-зорієнтований. Формувальне та підсумкове оцінювання. Особливості оцінювання навчальних результатів учнів з особливими освітніми потребами. Спостереження як один із важливих способів автентичного оцінювання. Мета і способи проведення спостереження і запису інформації. Методика реагування на втручання. Моніторинг успіхів дитини з особливими освітніми потребами на основі ІПР та реагування на втручання. Використання графіків у процесі оцінювання. Використання результатів оцінювання успіхів учня з метою спілкування з батьками, а також з метою надання ефективного зворотного зв'язку. Необхідні зміни та можливі труднощі при використанні методики реагування на втручання. Участь батьків дітей з особливими освітніми потребами у процесі оцінювання. Рівні участі батьків у процесі оцінювання прогресу розвитку та навчальних досягнень своїх дітей.

 

МОДУЛЬ 2. КОМАНДНИЙ ПІДХІД ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ.

 

Тема 2.1. Команда психолого-педагогічного супроводу: основні завдання, склад, основні функції членів команди.

Закон України "Про освіту": визначення осіб з особливими освітніми потребами. Види додаткової підтримки та рівні її надання (екологічна теорія). Основні підходи до надання додаткової підтримки. Командний підхід як одна з умов запровадження інклюзивної освіти. Визначення команди. Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України № 609 від 08.06.2018 р. (із змінами). Склад учасників команди супроводу та принципи її діяльності. Завдання та основні функції учасників команди супроводу. Організація роботи команди супроводу: надання психолого-педагогічних і корекційно-розвивальних послуг. Професійне співробітництво як одна з умов успішного інклюзивного навчання: роль партнерства педагогів і асистентів педагогів з іншими фахівцями (практичний психолог, вчитель-дефектолог, соціальний працівник та ін.).

 

Тема 2.2. Партнерство з батьками як необхідна умова успішного інклюзивного навчання.

Принципи педагогічної діяльності, орієнтованої на інтереси сім'ї. Чинники, що впливають на участь батьків як членів команди. Складові успішної співпраці: спільне бачення майбутнього дитини, позитивна взаємозалежність, відданість спільній роботі над досягненням спільної мети, спільна відповідальність, рівні права у процесі прийняття рішень. Основні бар'єри на шляху спішної співпраці закладу освіти з батьками дітей з особливими освітніми потребами. Практика раннього втручання. Планування програми переходу від практики раннього втручання (Центри раннього втручання) до закладів дошкільної і загальної середньої освіти.   

 

Тема 2.3. Співпраця з місцевою громадою: роль Інклюзивно-ресурсних центрів у наданні додаткової підтримки.

Рівні надання додаткової підтримки та основні види команд: команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (на рівні класу), внутрішньошкільна команда, позашкільна команда.

Інклюзивно-ресурсний центр як джерело підтримки педагогів у впровадженні інклюзивної освіти і наданні додаткової підтримки дітям з особливими освітніми потребами. Постанова КМУ № 545 від 12.07.2017 р. "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр". Завдання ІРЦ. Організація психолого-педагогічного супроводу та надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами.

 

МОДУЛЬ 3. ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ У РОБОТІ З УЧНЯМИ ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМ

 

Тема 3.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів

Визначення травми. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні. Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Ознаки та симптоми стресу в дітей. Роль захисних механізмів у протидії травмуючим подіям. 

Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі з організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії та інше).

Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, самодеструктивної поведінки тощо. Зв’язок між травмою та дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу у класі.

 

Тема 3.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події.

Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія; побудова довірливих відносин; створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо.

Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів у період підготовки до ДПА/НМТ (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, що пережили травматичні події.

Алгоритми перенаправлення до психологічної служби. Протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у школі.

 

МОДУЛЬ 4. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

 

Тема 4.1. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи.

Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження здоров’я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Дизайн класу та його просторове рішення для підвищення комфорту та безпеки здобувачів освіти.

Роль учителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, створення відкритого діалогу тощо.

 

Тема 4.2. Внутрішній ресурс педагога, або як не згоріти, підтримуючи інших.

Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають учителю ефективно працювати, зберігати стійкість і підтримувати інших. Профілактика вигорання та розвиток резильєнтності. Моделі психологічного благополуччя. Фактори стресостійкості. Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, смодопомога.

Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти: розуміння власних емоцій, навички емоційної саморегуляції, здатність до співпереживання тощо.

Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагога.

• здатність створювати безпечне та розвивальне освітнє середовище, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, застосовувати принципи травма-інформованого підходу.
• здатність забезпечувати індивідуалізацію навчання, організовувати освітній процес з урахуванням особливих освітніх потреб учнів, співпрацювати з командою психолого-педагогічного супроводу.
• уміння забезпечувати фізичну та емоційну безпеку учасників освітнього процесу, формувати культуру безпечної поведінки.
• здатність до ефективної взаємодії з учнями, батьками, колегами, асистентом учителя на засадах поваги, довіри та співпраці.
• здатність планувати та реалізовувати освітній процес з урахуванням принципів інклюзивності та безпечності.
• здатність аналізувати власну професійну діяльність та проєктувати індивідуальну траєкторію професійного розвитку.