«Харківщинознавство: наш край від стародавніх часів до початку ХVIII ст.»
є поглиблення знань вчителів з давньої історії рідного краю як складової історії всієї України, подальший розвиток краєзнавчого руху на Харківщині, виховання поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини рідного краю, розвиток професійних компетентностей учителів середніх і старших класів з сучасним поглядом на давнє минуле Слобожанщини та можливості використання цих даних для поглиблення патріотизму, а також творчої та наукової роботи в шкільних і позашкільних навчальних закладах.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.СковородиІнформація про розробника (розробників):
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (Володимир КОЛОДА – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, завідувач Навчально-наукової археологічної лабораторії ХНПУ імені Г. С. Сковороди.)Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: професійний розвиток учителів історії класів відповідно до Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
МОДУЛЬ 1. Сучасний погляд на старожитності Слобожанщини.
Тема 1.1. Археологічні дослідження та їх роль у вивченні історії людства.
Археологія як наука та її місце в системі наук. Археологічні джерела: їх різновиди та пізнавальна можливість. Допоміжні археологічні дисципліни та їх роль у вивченні давніх періодів історії людства. Основні археологічні терміни та поняття. Роль археологічних досліджень в системі історичного краєзнавства. Етапи археологічних досліджень на сучасні тенденції науки. Юридичне забезпечення археологічних досліджень Пам’ятки національного значення на Харківщині, їх збереження та використання з метою розвитку освіти та культури.
Тема 1.2. Сучасний погляд на старожитності Слобожанщини.
Кам'яна доба – Початковий етап розвитку суспільства на Слобожанщині: природні умови та їх роль у заселенні краю; основні етапи розвитку та їх особливості; знаряддя праці; початок переходу до відтрювального господарства. До ранніх металів епоха бронзи та рання залізна доба: основні характеристики та людські досягнення; особливості розвитку нашого краю в означений час. Ранні слов'яни та їх сусіди. Давньоруські часи на Слобожанщині.
Тема 1.3. Заснування Харкова і рання історія Слобожанщини.
Роль різних джерел у вивченні початкового етапу заселення Слобожанщини. Природно-географічний фактор заселення Слобожанщини. Основні напрямки заселення: мета, спосіб, панівні соціальні групи та їх характеристика. Основні етапи і характерні риси українського на іноетнічного заселення. Мультикультурний розвиток населення Слобожанщини при домінування українського вектору. Заснування Харкова. Характерні риси економічного, військового, політичного і культурного розвитку Харкова у другій половині 17 – початку 18 ст. розвитку. Археологічні дані щодо початкового розвитку господарства на Харківщині.
.
МОДУЛЬ 2. Археологічний матеріал у шкільній та позашкільній освітній та науковій роботі.
Тема 2.1. Археологічний матеріал у шкільній та позашкільній роботі: шкільний музей (кабінет) та форми роботи з учнями.
Задачі шкільного кабінету/музею та його структура. Етапи роботи з археологічним матеріалом: реставрація, паспортизація, музеєфікація. Принципи створення експозиції: хронологічна, тематична. Форми шкільної (позашкільної) роботи з учнями: лекційна, пошукова, туристична, макетування, моделювання (експеримент). Моделювання: графічне, натурне. Різновиди реконструкцій: предметів, об’єктів, процесів. Вибір теми для початкового наукового дослідження для учня. Основні методи теоретичного археологічного дослідження: формально-типологічний, типолого-хронологічний, кореляційний, методи математичної статистики (індекс спорідненості, статистико-комбінаторний). Участь у конференціях і конкурсах.
За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть
(вдосконалять) уміння, навичкищодо:
визначення, адаптування та моделювання змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) і послідовність його опрацювання;
створення умов для формування і розвитку в здобувачів освіти ключових компетентностей, наскрізних умінь;
застосовування міжпредметних зв’язків й інтеграції змісту різних освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів);
формування в здобувачів освіти розуміння природних зв’язків різних процесів, уміння вирішувати практичні завдання, що вимагають синтезу знань з різних освітніх галузей; розвивати в здобувачів освіти системне мислення;
вміти добирати доцільні форми, методи й засоби навчання;
вміти застосувати інноваційні технології навчання освітньої галузі (навчальних предметів / інтегрованих курсів);
упроваджувати технології та методики особистісно зорієнтованого й інтегрованого навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
добирати доцільні форми, методи, прийоми й засоби для здійснення дослідницької діяльності здобувачами і способи представлення ними досягнутих результатів;
формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти у процесі їхнього навчання, виховання й розвитку;
планувати і здійснювати освітній процес з урахуванням вікових й індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
надавати підтримку учням, які мають ознаки стресу;
створювати умови формування позитивної самооцінки здобувачів освіти;
Використовувати практики, що заохочують здобувачів освіти до ефективної взаємодії;
застосовувати навички координації та стимулювання навчально- пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримувати їхнє прагнення до саморозвитку, розкривати їхні здібності;
співпрацювати з батьками як членами команди психолого- педагогічного супроводу здобувача освіти з особливими освітніми потребами;
організовувати співпрацю із залученими фахівцями на основі принципів командної взаємодії;
застосовувати різні види й форми організації навчально- пізнавальної діяльності здобувачів освіти;
розміщувати й використовувати дидактичні матеріали та обладнання в навчальному приміщенні.
Здобувач має право обрати різні варіанти з реалізацією кількрсті годин 30 годин / 1 кредит ЄКТС, 18 або 10 годин.
За умови успішного проходження обраного модуля (модулів) здобувачу видається документ про підвищення кваліфікації - свідоцтво із зазначенням назви, обсягу та результатів пройденого модуля (модулів).