ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ІМУННОЇ СИСТЕМИ ТА ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ, ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ, ІНФЕКЦІЙНИХ І ВЕНЕРИЧНИХ ХВОРОБ

МОДУЛЬ 1.  ПЕДАГОГІЧНО-ЦІННІСНА РЕФЛЕКСІЯ ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Трансформації в освіті як метастратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі 

Здоров’я орієнтовано аналізується освітня політика. Актуалізуються питання європеїзації освіти і розвиток міжнародної співпраці та інтеграції в освітній простір Європейського Союзу. Аналізуються питання нормативної бази та ефективності управління і автономії навчальних закладів, а також розбудови безпечного і здорового освітнього середовища. Особливого значення набуває оновлення змісту освіти, її сенсів та питання академічної доброчесності. Актуалізується культурно-освітня і професійна значимість компетентнісної моделі освіти та питання розвиту м’яких навичок. Висвітлюється значимість дитиноцентризму, педагогіки партнерства, а також питання цифровізації, психологізації, гуманізації, науковізації, інтелектуалізації, аксіологізації, екологізації і антропологізації освіти. Практично орієнтовано розглядаються основні ідеї, напрями і стратегії визначені в Указі ПрезидентаУкраїни від від 25 травня 2020 року № 195/2020 «Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі»

 

МОДУЛЬ 2. ЗБЕРЕЖЕННЯ ІМУНОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЯК АКТУАЛЬНА СТРАТЕГІЯ РОЗБУДОВИ БЕЗПЕЧНОГО І ЗДОРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Тема 2.1. Педагогічно орієнтований аналіз структурно-функціональної організації імунної системи та імунітету 

Керуючись ідеологією антропологізації як напряму, що спрямований на розвиток у вчителя широких, системних, багатомірних знань про людську природу розкривається феноменологія імунної системи, крові та імунітету. У вчителя формуються концептуальні і практично орієнтовані здоров’язбережувальні знання про структурно-функціональну організацію імунної системи і імунітету. Аналізуються феномен сенсибілізації в контексті розвитку знань спрямованих на профілактику алергізації дітей в умовах освітнього процесу. Формується уявлення про захисні бар’єри різних систем, що включає питання профілактики порушень шлунково-кишечного тракту, дихальної системи, шкіри та ін. Особлива увага приділяється питанню профілактики тютюнопаління, яке порушує захисні бар’єри дихальної системи.   

 

Тема 2.2. Стратегій та навички  збереження імунологічного здоров’я в умовах освітнього процессу

Розглядаються вікові особливості імунітету дитини в контексті збереження здоров’я імунної системи в умовах освітнього процесу. Профілактично орієнтовано аналізуються чинники ризику для імунологічного здоров’я та представляються стратегії його збереження. Розкривається вплив імунітету і імунологічного здоров’я на психіку, когнітивну сферу, поведінку. Відповідно до методології педагогіки здоров’я визначаються чинники і умови збереження імунологічного здоров’я. Аналізуються типові міфи про збереження імунологічного здоров’я. На основі аналізу факторів ризику імунологічного здоров’я представляється методика навчанню дітей його збереженню. В контексті збереження імунологічного здоров’я дітей розкривається проблематика подальшого впровадження здорового способу життя, розвитку профілактичних знань і навичок, та  навчання турботи про себе як однієї з центральних здоров’язбережувальних і розвивальних стратегій.. 

 

Модуль 3. ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 3.1. Ненасильницьке спілкування як технологія ефективної комунікації та збереження ментального  здоров’я в умовах освітнього процесу

Репрезентуються практики ненасильницького спілкування та аналізуються його психологічні механізми.  Ненасильницького спілкування актуалізується з метою розвитку ефективної  комунікації учасників освітнього процесу в умовах військового часу, а також як значима складова збереження ментального здоров’я. Розглядаються питання вдосконалення емоційного інтелекту та емоційної саморегуляції на основі застосування ненасильницького спілкування. В процесі тренінгу в слухачів формуються навички ненасильницького спілкування і відновлюваної комунікації, а також актуалізується психологічна гнучкість, яка розглядається як ключовий ресурс адаптації в освітньому середовищі. 

 

Тема 3.2. Інструменти адаптивної взаємодії за моделлю DISC:  освітній вимір

Педагогічно орієнтовано предсталяються шляхи застосування моделі DISC та аналізуються психологічні механізми адаптивної взаємодії. Вказана модель DISC адаптується для роботи в закладах середньої освіти в умовах військового часу.  В процесі тренінгу в слухачів формуються навички роботи в системі DISC  в умовах освітнього процесу. Розглядаються механізми збереження та підтримки ментального добробуту учасників освітнього процесу в умовах змін, професійного і навчального навантаження та емоційного напруження. Особлива увага приділяється практикам саморегуляції, усвідомленості та відновлення внутрішніх ресурсів.

 

МОДУЛЬ 4. МЕТОДОЛОГІЯ, МЕТОДИКИ І ОСВІТНІ ПРАКТИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ  ЗДОРОВ’Я НА ОСНОВІ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА ВЕНЕРИЧНИХ ХВОРОБ В УМОВАХ ВІЙНИ

Тема 4.1. Методологія збереження фізичного здоров’я на основі знань профілактики інфекційних хвороб

     На основі методології педагогіки здоров’я розкривається феноменологія фізичного здоров’я. Фізичне здоров’я аналізується в рамках медекалістичної підходу і як соціально орієнтованої моделі в форматі здоров’я-благополуччя розробленої Г. Сігірістом. На основі антропобіологічних знань визначаються основні принципи, підходи, напрями та стратегії збереження і формування фізичного здоров’я. Розглядається значимість інтегративних підходів до збереження фізичного, психологічного і соціального здоров’я як цілісної системи, яка забезпечує благополуччя людини. Питання збереження фізичного здоров’я аналізуються на основі врахування інклюзивного підходу.  Репрезентується значимість здорового способу життя для збереження фізичного здоров’я, та ідеї архетипу здоров’я і «здоров’я-цінності». Розкривається методологія збереження фізичного здоров’я на основі застосування патопедагогічного підходу та терапії і пропедевтики здоров’я. Актуалізуються питання освітніх здоров’язбережувальних практик і досвідів та проблема технологізації збереження здоров’я значимої також для профілактики інфекційних і неінфекційних хвороб. Інтегративно  із необхідністю підтримання освітньої традиції здорового способу життя та питанням формування психологічного здоров’я як значима розкривається стратегія збереження здоров’я шляхом профілактики хвороб включаючи перш за все інфекційні. В контексті розвитку здоров’язбережувального мислення педагога розглядаються загальні підходи до профілактики інфекційних хвороб шляхом розкриття їх феноменології, що включає уявлення про інфекційний процес, джерело інфекції і шляхи її поширення та ін.. 

 

 

Тема 4.2. Сучасний розвиток біотехнологій та аналіз ризиків біологічної війни: освітній вимір

З етичних і педагогічних позицій представляються актуальні напрями розвитку біотехнологій, а також відповідно ризики та нові можливості для людини і формування її здоров’я. Розглядаються ідеї трансгуманізму і активного втручання в біологічну природу людини та тренд NBIC-конвергенції, який представляє собою процес взаємопроникнення та синергетичного поєднання чотирьох провідних технологій XXI століття: нанотехнологій, біотехнологій, інформаційних технологій та когнітивних наук. Представляються питання застосування уявлень про біотехнології і NBIC-конвергенцію в STEM освіті. Освітньо орієнтовно і з етичних позицій аналізуються питання трансплантології, конструювання живих організмів, клонування, штучного запліднення, генної інженерії, втручання в розвиток ембріону і плода, стовбурних клітин, вирощування органів і структур та ін.  В зв’язку з російською агресією аналізуються ризики застосування росією та терористичними угрупуваннями біологічної зброї, що включає ознайомлення з особливо небезпечними інфекціями, які при цьому можуть бути застосовані. Розглядаються стратегії захисту від біологічної зброї, а також загальні підходи і принципи  профілактики поширення інфекційних хвороб (чума, холера, сибірська язва, віспа та ін.) та епідемій. Профілактично орієнтовано, з позицій збереження здоров’я учасників овітнього  процесу аналізуються проблематика пандемій, включаючи пандемію COVID-19. 

 

Тема 4.3. Профілактика грипу та респіраторних інфекцій в умовах освітнього процесу

На основі патопедагогічного підходу профілактично орієнтовано розкривається феноменологія грипу, вірусних респіраторних інфекцій та орнітозу, що включає уявлення про збудник інфекції, епідеміологію, джерело і шляхи поширення. З позицій пропедевтики і терапії здоров’я аналізуються прояви грипу в умовах освітнього процесу та ознаки епідемії. На основі  знань природи грипу включаючи його прояви представляються підходи та стратегії збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Особлива увага приділяється питанням раннього виявлення грипу в умовах освітнього процесу та надання першої долікарської допомоги. Аналізується особливості впливу грипу на стан дитини включаючи її поведінку, емоційну і когнітивну сфери Актуалізується питання освітньої профілактики ускладнень грипу перш за все на заняттях з фізичної культури. Це включає попередження раптової серцевої смерті, яка може бути викликана грипом чи не повним відновленням після нього в комбінації з фізичним навантаженням. Представляється методика профілактичної і просвітницької роботи з попередження грипу та його ускладнень серед учнів. Розглядається освітньо і профілактично орієнтовані питання пандемії COVID-19 та відстрочених наслідків.  Репрезентується соціальні та культурні аспекти грипу і пандемії COVID-19 та «іспанки». 

 

Тема 4.4. Профілактика ВІЛ-інфекції та венеричних хвороб в умовах освітнього процесу 

На основі патопедагогічного і пропедевтичного підходів профілактично   орієнтовано розкривається феноменологія ВІЛ-інфекції та венеричних хвороб, що включає уявлення про збудники інфекції, епідеміологію, джерело і шляхи поширення. З позицій пропедевтики і терапії здоров’я аналізуються прояви ВІЛ-інфекції та венеричних хвороб. Розкривається проблематика епідемії ВІЛ-інфекції. На основі знань природи ВІЛ-інфекції та венеричних хвороб включаючи їх прояви представляються підходи та стратегії збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Представляється методика профілактичної і просвітницької роботи з попередження ВІЛ-інфекції та венеричних хвороб серед учнів. Розглядається проблематика профілактики ризикованої поведінки, наркоманії, проміскуїтету як чинників ризику ВІЛ-інфекції та венеричних хвороб. Актуалізується проблема формування безпечної поведінки. Репрезентується соціальні та культурні аспекти ВІЛ-інфекції та венеричних хвороб. 

 

Тема 4.5. Профілактика туберкульозу в умовах освітнього процессу

На основі патопедагогічного підходу профілактично орієнтовано розкривається феноменологія туберкульозу, що включає уявлення про збудник інфекції, епідеміологію, джерело і шляхи поширення. З позицій пропедевтики і терапії здоров’я аналізуються прояви туберкульозу. На основі  знань природи туберкульозу включаючи його прояви представляються підходи та стратегії збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Особлива увага приділяється питанням раннього виявлення туберкульозу в умовах освітнього процесу. Аналізується особливості впливу туберкульозу на стан дитини включаючи її поведінку, емоційну і когнітивну сфери. Представляється методика профілактичної і просвітницької роботи з попередження туберкульозу серед учнів.   Репрезентується соціальні та культурні аспекти туберкульозу.

 

 

Тема 4.6. Профілактика харчових інфекцій в умовах освітнього процессу

На основі патопедагогічного підходу профілактично орієнтовано розкривається феноменологія інфекційних хвороб травної системи включаючи харчові інфекції (харчова токсикоінфекція, сальмонельоз, холера, дизентерія, хвороба Боткіна або вірусний гепатит А та ін.), що включає уявлення про збудник інфекції, епідеміологію, джерело і шляхи поширення. З позицій пропедевтики і терапії здоров’я аналізуються прояви інфекційних хвороб травної системи. На основі  знань природи інфекційних хвороб травної системи включаючи його прояви представляються підходи та стратегії збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Особлива увага приділяється питанням раннього виявлення інфекційних хвороб травної системи в умовах освітнього процесу. Аналізується особливості впливу інфекційних хвороб травної системи на стан дитини включаючи її поведінку, емоційну і когнітивну сфери. Представляється методика профілактичної і просвітницької роботи з попередження інфекцій травної системи серед учнів. Репрезентується соціальні та культурні аспекти інфекційних хвороб травної системи.

 

Тема 4.7. Організація освітнього процесу з дітьми хворими на інфекційні хвороби і які перебувають на стадії відновлення 

Актуалізуються проблематика необхідності врахування психологічних, поведінкових та фізичних особливостей дітей, які хворіють на туберкульоз, інфекційні і венеричні хвороби чи перебувають в стадії відновлення при організації освітнього процесу включаючи проведення навчальної, методичної, виховної, корекційно-розвивальної роботи. Відповідно аналізуються питання необхідності вираховування педагогом особливостей психіки загалом та специфіки поведінкової, когнітивної, емоційної, рухової сфер, уваги та ін. Актуальним в даному аспекті представляється профілактично і корекційно орієнтоване розуміння вчителем таких феноменів наявних в хворих дітей як швидке нервово-психічне виснаження, парадоксальні психологічні реакції, низький поріг стресостійкості, емоційна лабільність і емоційне ослаблення, асенізація (ослаблення), невротизація, сповільненість і ослаблення когнітивних процесів та ін. Важливе значення має розгляд проблеми включення (інклюзії) та формування толерантного ставлення дітей до хворих учнів, що розглядається як значима стратегія формування соціального і психологічного здоров’я. Висвітлюються питання педагогіки партнерства включаючи взаємодію з батьками хворих учнів та адаптації навчальних програм.

 

МОДУЛЬ 5. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПЕДАГОГІЦІ ЗДОРОВ'Я ТА НАВЧАЛЬНІЙ І МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ

Тема 5.1. Використання технологій штучного інтелекту в навчальній і методичній роботі та для збереження здоров’я учасників освітнього процесу

Аналізуються шляхи використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі. Актуалізуються питання цифровізації освіти включаючи удосконалення інформаційно-цифрової компетентності педагога. Представляються шляхи удосконалення і застосування інформаційно-цифрової компетентності педагога в навчальній та методичній роботі, а також для формування безпечного і здорового освітнього середовища та збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Представляються підходи, ідеї, рефлексії практик застосування штучного інтелекту в освітньому процесі для реалізації професійних цілей включаючи розвиток інтелекту, збереження здоров’я,  формування навчально-методичних матеріалів. Розглядаються питання: міфів про штучний інтелект; можливостей генеративного штучного інтелекту для освіти; досвідів і практик застосування окремих інструментів штучного інтелекту; а також аналізу роботи з сервісами на базі штучного інтелекту. Вивчаються питання інформаційної гігієни та протидії інформаційній і психологічній війні шляхом застосування штучного інтелекту, а також співвідносної актуалізації системного і критичного мислення та національної ідентичності.

 

МОДУЛЬ 6. ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИЙ ВИМІР ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Тема 6.1. Організація освітнього процесу з дітьми з особливими освітніми потребами на основі знань профілактики інфекційних і венеричних хвороб та технологій збереження психологічного здоров’я 

Інтегративно розглядаються фізіологічні, нейрональні, психологічні, поведінкові та когнітивні особливості дітей з особливими освітніми потребами з метою застосування вказаних знань в педагогічних і здоров’язбережувальних практиках. Актуалізуються питання ризиків інфікування дітей з особливими освітніми потребами туберкульозом, інфекційними та венеричними хворобами. На основі застосування нозологічного підходу аналізуються особливості впливу туберкульозу, інфекційних і венеричних хвороб  на організм дітей з особливими освітніми потребами включаючи їх психіку і поведінку. Відповідно розглядаються  ризики для здоров’я і життя. Особлива увага приділяється впливу грипу як інфекційної хвороби поширення, якої носить епідемічний характер на організм і психіку дітей з особливими освітніми потребами.  Представляються стратегії і особливості профілактики туберкульозу, інфекційних та венеричних хвороб в дітей з особливими потребами в умовах освітнього процесу. Репрезентуються психологічні методики, практики і досвіди збереження і формування психологічного здоров’я в дітей з особливими освітніми потребами.

 

Модуль 7. РЕФЛЕКИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ

Тема 7.1. Стратегії збереження імунологічного здоров’я та профілактика туберкульозу, інфекційних і венеричних хвороб.

На занятті аналізуються освітні стратегії збереження імунологічного здоров’я в умовах освітнього процесу та розглядаються практично орієнтовані питання  профілактики ВІЛ-інфекції, туберкульозу, інфекційних, венеричних, пріонних та онкологічних хвороб. Розкриваються  особливості профілактики грипу в умовах освітнього процесу. Розглядається вплив інфекційних та венеричних хвороб на культуру, соціум та історичні процеси. Репрезентуються ризики і особливості поширення туберкульозу та харчових інфекцій в умовах війни, а також представляються стратегії їх профілактики. Аналізуються ризики поширення інфекційних хвороб включаючи особливо небезпечні інфекції в умовах війни. Розглядаються стратегії протидії поширенню інфекцій в умовах біологічної війни. Представляються питання вдосконалення здоров’язбережувальної компетентності педагога на основі знань про ВІЛ-інфекцію, туберкульоз, інфекційні та венеричні хвороби. 

 

 Фаховий тест

 

Тема: Стратегії збереження імунологічного здоров’я та профілактика туберкульозу, інфекційних і венеричних хвороб»

 

Питання для обговорення:

1. Знання про ВІЛ-інфекцію та інфекційні хвороби як актуальна складова педагогіки здоров’я.
2. Аналіз стратегій збереження імунологічного здоров’я в умовах освітнього процесу.
3. Стратегії профілактики онкологічних та пріонних хвороб: освітній аспект.
4. Культурно-освітній вимір профілактики грипу.
5. Інфекційні та венеричні хвороби як культурний і історичний феномен.
6. Профілактика туберкульозу в умовах військового стану.
7. Війна як чинник ризику поширення харчових інфекцій.
8. Розвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителя на основі знань  ризиків поширення інфекційних хвороб в умовах війни.

Знання і розуміння:

 – знати і розуміти сутність трансформаційних процесів в освіті, які забезпечують розбудову Нової української школи включаючи формування безпечного і здорового освітнього середовища;

 – знати та розуміти підходи і шляхи інтегративного удосконалення здоров’язбережувальної,  педагогічної, інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, інклюзивної, компетентностей, що реалізується завдяки актуалізації професійно орієнтованих знань і практик  спрямованих на збереження здоров’я  імунної системи та профілактику туберкульозу, ВІЛ-інфекції, грипу, інфекційних і венеричних хвороб, а також із застосуванням спеціальної педагогіки, ненасильницького спілкування, моделі DISC та інформаційних технологій;

– знати і розуміти концептуальні основи структурно-функціональної організації імунної системи та імунітету;

–  знати і розуміти стратегії збереження імунологічного здоров’я;

– знати і розуміти стратегії розвитку ефективної професійної комунікації і збереження психологічного здоров’я учасників освітнього процесу та формування безпечного і здорового освітнього середовища включаючи створення  позитивного психологічного клімату на основі застосування навичок ненасильницького спілкування та моделі DISC; 

– знати і розуміти основні принципи та стратегії профілактики інфекційних хвороб в умовах освітнього процесу;

– знати і розуміти стратегії та методики збереження тілесного і психологічного здоров’я на основі профілактики туберкульозу в умовах освітнього процесу;

– знати і розуміти стратегії та методики збереження тілесного і психологічного здоров’я на основі профілактики ВІЛ-інфекції в умовах освітнього процесу;

– знати і розуміти стратегії та методики збереження тілесного і психологічного здоров’я на основі профілактики венеричних хвороб в умовах освітнього процесу;

– знати і розуміти стратегії та методики збереження тілесного і психологічного здоров’я на основі профілактики грипу та респіраторних інфекцій в умовах освітнього процесу;

– знати і розуміти стратегії та методики збереження тілесного і психологічного здоров’я на основі профілактики харчових інфекцій в умовах освітнього процесу;

– знати і розуміти особливості впливу туберкульозу, ВІЛ-інфекції, венеричних та інфекційних хвороб на культуру, соціум, освіту, розвиток людства та вміти застосовувати вказані знання в освітній діяльності;

–  знати і розуміти особливості впливу туберкульозу, ВІЛ-інфекції, венеричних та інфекційних хвороб на особистість, психіку, поведінку, творчість та вміти застосовувати вказані знання в освітній діяльності;

–  знати і розуміти особливості організації навчальної, виховної, корекційно-розвивальної роботи на основі інклюзивного підходу включаючи врахування психологічних, когнітивних, антропобіологічних особливостей учнів, які перенесли інфекційні хвороби, туберкульоз, ВІЛ-інфекцію, венеричні хвороби чи знаходяться в стадії відновлення;

– знати та розуміти шляхи використання технологій штучного інтелекту в методичній і навчальній роботі та для розбудови безпечного і здорового середовища включаючи профілактику інфекційних хвороб та ВІЛ-інфекцію;

– знати і розуміти шляхи протидії інфекційним хворобам у випадку  біологічної війни чи епідемії в контексті розвитку національного опору російській агресії;

– знати та розуміти шляхи і особливості організації освітнього процесу з дітьми з особливими освітніми потребами на основі знань профілактики інфекційних і венеричних хвороб та технологій збереження психологічного здоров’я;

– знати та розуміти шляхи розвитку здатностей до професіоналізації, самовдосконалення, навчання впродовж життя та подальшого формування професійної суб’єктності.

 Розвинені вміння:

– вміти формувати безпечне і здорове освітнє середовище на основі використання знань про трансформаційні процеси в освіті, які забезпечують розбудову Нової української школи;

– вміти використовувати в освітній здоров’язбережувальній діяльності ідеї, стратегії та напрями виділені в Указі Президента України від від 25 травня 2020 року № 195/2020 «Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі»;

– вміти на основі використання практично орієнтованих знань  спеціальної педагогіки, ненасильницького спілкування, моделі DISC, інформаційних технологій, включаючи знання спрямовані на збереження здоров’я  імунної системи та профілактику туберкульозу, ВІЛ-інфекції, грипу, інфекційних і венеричних хвороб, проводити удосконалення здоров’язбережувальної, педагогічної, інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, інклюзивної, компетентностей; 

– вміти застосовувати знання про структурно-функціональну організацію імунної системи та імунітету для збереження імунологічного здоров’я в умовах освітнього процесу;

–  вміти застосовувати стратегії збереження імунологічного здоров’я в освітніх здоров’язбережувальних практиках;

– вміти на основі застосування навичок ненасильницького спілкування та моделі DISC формувати стратегії розвитку ефективної професійної комунікації і збереження психологічного здоров’я учасників освітнього процесу та формувати безпечне і здорове освітнє середовище включаючи створення  позитивного психологічного клімату; 

– вміти  застосовувати принципи та стратегії профілактики інфекційних хвороб для збереження здоров’я учасників освітнього процесу;

– вміти застосовувати стратегії та методики профілактики туберкульозу для збереження тілесного і психологічного здоров’я учасників освітнього процесу;

– вміти застосовувати стратегії та методики профілактики ВІЛ-інфекції для збереження тілесного і психологічного здоров’я учасників освітнього процесу;

– вміти застосовувати стратегії та методики профілактики венеричних хвороб для збереження тілесного і психологічного здоров’я учасників освітнього процесу;

– вміти застосовувати стратегії та методики профілактики грипу та респіраторних інфекцій для збереження тілесного і психологічного здоров’я учасників освітнього процесу;

– вміти застосовувати стратегії та методики профілактики  харчових інфекцій для збереження тілесного і психологічного здоров’я учасників освітнього процесу;

– вміти застосовувати в освітній діяльності знання про вплив туберкульозу, ВІЛ-інфекції, венеричних та інфекційних хвороб на культуру, соціум, освіту, розвиток людства;

– вміти застосовувати в освітній діяльності знання про вплив туберкульозу, ВІЛ-інфекції, венеричних та інфекційних хвороб на особистість, психіку, поведінку, творчість;

–  вміти застосовувати в  навчальній, виховній, корекційно-розвивальній роботі   інклюзивний підхід та враховувати психологічні, когнітивні, антропобіологічні особливості учнів, які перенесли інфекційні хвороби, туберкульоз, ВІЛ-інфекцію, венеричні хвороби чи знаходяться в стадії відновлення;

– вміти використовувати технології штучного інтелекту в методичній і навчальній роботі, для розбудови безпечного і здорового середовища та в профілактиці інфекційних хвороб і ВІЛ-інфекції;

– вміти використовувати в освітньому процесі знання про шляхи протидії поширенню інфекційних хвороб у випадку біологічної війни чи епідемії в контексті розвитку національного опору російській агресії;

– вміти  використовувати знання профілактики інфекційних і венеричних хвороб та технології збереження психологічного здоров’я в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами;

– вміти використовувати знання про шляхи розвитку здатностей до професіоналізації, самовдосконалення, навчання впродовж життя та подальшого формування професійної суб’єктності.

 Диспозиції (цінності, ставлення):

– цінності: життя, здоров’я (психологічне, духовне, екзистенційне, фізичне), інтелект, емоційне благополуччя, здоровий спосіб життя, рухова активність, особистість, свобода, дитина, гармонійне існування, евтюмія (душена рівновага, спокій, врівноваженість), евдемонія (щастя), буття, активність, діяльність, екзистенційне спілкування, душевність, людяність, темпоральність людини та демократичні цінності;

– ставлення: дитиноцентричне, людяне, шанобливе, діяльнісне, здоров'язбережувально орієнтоване, милосердне, добре, емпатійне, гуманне, особистостісно зорієнтоване, турботливе, (турбота про учнів, турбота по себе) відповідальне, критичне, готовність до змін, толерантне, орієнтоване на розвиток учнів, рефлексивне, спрямоване на саморозвиток, спрямоване на самопізнання, спрямоване на гармонізацію з світом і собою.

Структура програми

Програма розрахована на 30 годині відповідно структурована на 7-м модулів:  Модуль 1 – «Педагогічно-ціннісна рефлексія європеїзації та антропологізації освіти», Модуль 2 – «Збереження імунологічного здоров’я як актуальна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовищав новій українській школі»,  Модуль 3 – «Збереження психологічного здоров’я в умовах освітнього процесу», Модуль 4 – «Методологія, методики і освітні практики збереження здоров’я на основі профілактики інфекційної патології, туберкульозу та венеричних хвороб в умовах війни», Модуль 5 – «Використання інформаційно-комунікативних технологій в педагогіці здоров'я та навчальній і методичній роботі», Модуль 6 – «Здоров’язбережувальний вимір інклюзивного навчання», Модуль 7 – «Рефлекивно-діагностичний»