Сучасні підходи до викладання технологічної освітньої галузі в 9 класах нуш: готуємо до вибору профілю навчання

Навчально-тематичний план 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лек ції	Практичні заняття	Самос тійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі
Тема 1.1. Підхід як стратегія сучасного навчання: методи, форми, прийоми	1	2			3
Тема 1.2. Особистісно орієнтований підхід як основа забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії школяра	1	2			3
Тема 1.3. Діяльнісне, інтегроване та STEM-навчання в технологічній освітній галузі	2	2			4
Тема 1.4. Рефлексивність навчання у процесі вибору учнями 9 класів майбутнього профілю навчання у старшій школі	2	2			4
Разом за модулем	6	8			14
МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні технологій в 9 класі НУШ
Тема 2.1. Технологічна освітня галузь у 9 класі НУШ: від вимог Державного стандарту і модельної навчальної програми до освітньої діяльності учнів	1	1			2
Тема 2.2. Компетентнісно орієнтовані завдання в проєктно-технологічній діяльності учнів 9 класу		1	1		2
Тема 2.3. Практико-орієнтований освітній проєкт: від проблеми до суспільно корисного результату		1	1		2
Тема 2.4. Універсальний дизайн у проєктно-технологічній діяльності		1	1		2
Тема 2.5. Потенційні можливості цифрових інструментів на уроках технологій		2	2		4
Тема 2.6. Оцінювання і рефлексія проєктно-технологічної діяльності: від навчального результату до вибору профілю		1	1		2
Разом за модулем	1	7	6		14
Підсумкові заходи				2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми				1	1
Усього	7	15	6	2	30

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ 

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі 

Тема 1.1. Підхід як стратегія сучасного навчання. 

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. 

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: сутність, принципи та особливості організації. Позитивна взаємозалежність, індивідуальна відповідальність, взаємодія та рефлексія групової роботи. Методи й стратегії кооперативного навчання. Організація групової проєктно-технологічної діяльності та оцінювання індивідуального внеску учнів.

Тема 1.2. Особистісно орієнтований підхід як основа забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії школяра. 

Особистісно орієнтований підхід: учень як суб’єкт навчання, унікальність потреб, інтересів, здібностей, темпу розвитку. Психолого-педагогічні особливості підліткового віку: пошук ідентичності, розвиток рефлексії, формування самостійності, чутливість до оцінювання. Мотивація, самопізнання, прийняття рішень як основа освітнього вибору. Індивідуальна освітня траєкторія. Забезпечення наступності між базовою та профільною старшою школою. Роль закладу освіти й педагогічних працівників у створенні умов для реалізації індивідуальних траєкторій. Академічна свобода та відповідальність педагога. Інструменти: діагностика, портфоліо, консультування, ознайомлення з профілями навчання. 

Тема 1.3. Діяльнісне, інтегроване та STEM-навчання в технологічній освітній галузі. 

Сутність інтеграції та міжпредметні зв’язки освітніх галузей НУШ. Діяльнісний підхід: навчання через активну діяльність учнів, принципи, структура, роль учителя та освітній результат. Глибинне навчання: осмислене засвоєння знань, встановлення зв’язків, застосування знань і вмінь у нових та практичних ситуаціях, розв’язання проблем і рефлексія навчального досвіду. Форми реалізації діяльнісного підходу: проблемне, проєктне, дослідницьке та кооперативне навчання, моделювання життєвих ситуацій. STEM як модель інтегрованого навчання. Потенціал проєктно-технологічної та STEM-діяльності для забезпечення глибинного навчання. Розвиток критичного та системного мислення. 

Тема 1.4. Рефлексивність навчання у процесі вибору учнями 9 класів майбутнього профілю навчання у старшій школі. 

Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості учнівства. Рефлексивність навчання через самоаналіз та усвідомлення того, «що я роблю, як я це роблю, навіщо та що це мені дає». Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Професійне самовизначення учнів. Переосмислення особистісного досвіду: зіставлення нових знань і навичок із попереднім досвідом, інтересами та майбутніми цілями. Сучасний світ праці, трансформація професій, типологія професій. Професійні установки підлітків, подолання стереотипів. Спрямованість особистості, здібності як показники професійної схильності. Профорієнтаційний потенціал технологічної освітньої галузі. Орієнтири усвідомленого вибору професійного спрямування та профілю навчання. Педагогічні умови підтримки професійного самовизначення в процесі викладання технологій. 

МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні технологій в 9 класі НУШ 

Тема 2.1. Технологічна освітня галузь у 9 класі НУШ: від вимог Державного стандарту і модельної навчальної програми до освітньої діяльності учнів.

Мета технологічної освітньої галузі, її компетентнісний потенціал, базові знання та обов’язкові результати навчання. Наступність результатів навчання в циклах 5–6 і 7–9 класів та їх зв’язок із профільною середньою освітою. Аналіз модельних навчальних програм для 7–9 класів. Академічна свобода вчителя у визначенні змісту, форм і способів організації навчання. Проєктування освітньої діяльності учнів 9 класу відповідно до вимог Державного стандарту та модельної/навчальної програми.

Тема 2.2. Компетентнісно орієнтовані завдання в проєктно-технологічній діяльності учнів 9 класу. 

Реалізація компетентнісного потенціалу технологічної освітньої галузі та розвиток наскрізних умінь учнів засобами компетентнісно орієнтованих завдань. Структура та методичні орієнтири конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Об'єкт проєктування як основа для створення практико-орієнтованих завдань, спрямованих на розв'язання реальних життєвих проблем та комплексне застосування учнями знань і вмінь.

Тема 2.3. Практико-орієнтований освітній проєкт: від проблеми до суспільно корисного результату.

Практико-орієнтований освітній проєкт як засіб розв'язання реальної життєвої, технологічної або соціально значущої проблеми. Етапи реалізації проєкту як соціального стартапу − аналіз потреб, розробка ідеї, проєктування, виготовлення, тестування прототипу, публічна презентація та реалізація продукту чи послуги.

Інтеграція технологічної освітньої галузі з іншими освітніми галузями − основа проєктного навчання, масштабування соціального впливу та розвитку компетентностей учнів. Трансформація технологічної освіти в контексті компетентнісного, діяльнісного та інтегрованого підходів: міжгалузеві зв'язки, інноваційність і спрямованість на розв'язання реальних життєвих та соціально значущих проблем.

Тема 2.4. Універсальний дизайн у проєктно-технологічній діяльності. 

Універсальний дизайн як складник предметно-методичного проєктування. Врахування принципів доступності, зручності, безпечності та варіативності під час проєктування продуктів/об’єктів. Організація доступної проєктно-технологічної діяльності учнів з урахуванням їхніх потреб і можливостей. Добір матеріалів, технологій та способів виконання проєкту.

Тема 2.5. Потенційні можливості цифрових інструментів на уроках технологій.

Використання цифрових інструментів на різних етапах проєктно-технологічної діяльності учнів: дослідження проблеми, пошук і аналіз інформації, генерування та візуалізація ідей, моделювання й проєктування, планування технологічної послідовності, представлення та оцінювання результатів проєкту. Інструменти штучного інтелекту для підтримки дослідницької, проєктувальної та творчої діяльності. Критичне оцінювання результатів використання ШІ. Академічна доброчесність, авторське право, безпечне й відповідальне використання цифрових технологій.

Тема 2.6. Оцінювання і рефлексія проєктно-технологічної діяльності: від навчального результату до вибору профілю. 

Оцінювання та рефлексія проєктно-технологічної діяльності як засоби відстеження навчального поступу учнів, усвідомлення ними власних сильних сторін, інтересів, здібностей і схильностей, значущих для подальшого освітнього вибору. Застосування діагностувального та формувального оцінювання для аналізу навчального поступу й результатів проєктно-технологічної діяльності учнів. Рефлексія проєктної діяльності в парадигмі «Я-орієнтирів» − інструмент осмислення практичного досвіду для усвідомленого освітнього та професійного самовизначення. Аналіз власного внеску в проєкт, оцінювання практичної та/або соціальної значущості створеного продукту/об'єкта та осмислення успішності виконаних завдань − основа для розвитку самоаналізу й автономії учня. Систематична рефлексія як зв'язок між виконаним проєктом і майбутньою освітньою траєкторією − напрям підготовки здобувачів освіти до успішної самореалізації та обґрунтованого вибору профільної школи.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань 

1. Розроблення компетентнісно орієнтованого завдання для проєктно-технологічної діяльності учнів 9 класу на основі вимог Державного стандарту та обраної модельної/навчальної програми.
2. Моделювання практико-орієнтованого освітнього проєкту, що передбачає створення доступного продукту/об’єкта з урахуванням принципів універсального дизайну та доцільним використанням цифрових інструментів/ШІ.
3. Розроблення критеріїв оцінювання, інструменту самооцінювання/рефлексії та елементів профорієнтаційної підтримки учнів у межах проєктно-технологічної діяльності.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ Нормативно-правові документи 

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
2. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки: наказ МОН України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
3. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
4. Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : Постанова КМУ від 21.08.2019 №800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 28.08.2026). 
5. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
6. Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти: Постанова КМУ від 25.07.2024 № 851. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
7. Про реалізацію експериментального проекту щодо закупівлі послуг з підвищення кваліфікації та супервізії педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 05.11.2025 № 1439. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026).

Основна література 

1. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ МОН України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
2. Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 

Додаткова література 

1. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р. (Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 1787-р від 29.12.2021). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 
2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти: проєкт Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації України від 22.05.2024 р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.08.2026). 

• знання вимог Державного стандарту до технологічної освітньої галузі та розуміння особливостей їх реалізації в модельних навчальних програмах для 7-9 класів;
• уміння проєктувати освітню діяльність учнів 9 класу відповідно до обов’язкових результатів навчання;
• уміння розробляти компетентнісні завдання, практико-орієнтовані проєкти та доступні продукти/об’єкти з урахуванням принципів універсального дизайну;
• здатність доцільно використовувати цифрові інструменти та технології ШІ на різних етапах проєктно-технологічної діяльності учнів;
• уміння застосовувати оцінювання, самооцінювання та рефлексію;
• здатність підтримувати самопізнання та професійне самовизначення учнів;
• готовність використовувати потенціал технологічної освітньої галузі для підтримки вибору профілю навчання.

Навчання розпочинається після формування навчальної групи.