Професійна діяльність учителів історії
Професійний розвиток учителів історії закладів загальної середньої освіти відповідно до державної політики в галузі освіти та забезпечення якості освіти, а саме удосконалення сформованих і розвитку нових загальних та професійних компетентностей шляхом опанування сучасних освітніх технологій, методик загальної педагогіки, основ психології.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. ОстроградськогоІнформація про розробника (розробників):
Міщенко І.О., керівник групи, методист відділу розвитку суспільних, гуманітарних та мистецьких дисциплін Буйдіна О.О., завідувачка кафедрою розвитку освітніх галузей, кандидат педагогічних наук Калініченко І.О., завідувачка кафедрою педагогічної майстерності та інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук Королюк С.В., завідувачка кафедрою освітньої політики, кандидат педагогічних наук Литвинюк Л.В., завідувачка кафедрою філософії та економіки освіти, кандидат педагогічних наукНапрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (очна/денна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Методист-координатор: Михалко Людмила Олександрівна, тел. 0508572814
| Модуль / освітній компонент (тема) | Кількість годин | |
| Модуль І. Розвиток загальних компетентностей педагогічних працівників | ||
| 1.1. | Культура самовираження та лідерство в освіті: життєтворчі перспективи особистості педагога та його інноваційна компетентність | 2 |
| 1.2. | Підприємницька компетентність в освіті: філософія та методики формування здатності до навчання впродовж життя | 2 |
| 1.3. | Громадянська та соціальна компетентності: формування культури демократії і рефлексивної компетентності | 2 |
| 1.4. | Розвиток правової компетентності педагогічних працівників закладів освіти | 2 |
| Всього | 8 | |
Модуль ІІ. Дидактичні засади організації освітнього процесу
| ||
| 2.1. | Зміст освіти в Новій українській школі: мета, ключові компоненти, шляхи реалізації. Планування освітнього процесу | 2 |
| 2.2. | Сучасні підходи до організації освітнього процесу. Практики їх реалізації | 2 |
| 2.3. | Дизайн сучасного уроку: офлайн і онлайн формати | 2 |
| 2.4. | Сучасна модель оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти | |
| 2.5. | Всього | 8 |
Модуль ІІІ. Теорія і практика вдосконалення педагогічної майстерності та інклюзивної компетентності працівників освіти | ||
| 3.1. | Розвиток інклюзивної компетентності педагогічних працівників | 2 |
| 3.2. | Інноваційні підходи до розвитку педагогічної майстерності у системі неперервної освіти України | 2 |
| 3.3. | Демократизація освіти: формування та розвиток громадянських компетентностей | 2 |
| 3.4. | Розвиток комунікативної та психологічної компетентностей педагогічних працівників | 2 |
| Всього | 8 | |
| Модуль ІV. Розвиток компетентностей партнерської взаємодії та управління освітнім процесом | ||
| 4.1. | Організація інтерактивних видів і форм роботи в очній, дистанційній і змішаній формах навчання | 2 |
| 4.2. | Розвиток партнерства як основи взаємодії в інноваційному просторі | 2 |
| 4.3. | Імплементація інфомедійної грамотності в освітній процес | 2 |
| Всього | 6 | |
| Модуль V. Удосконалення компетентностей фахового спрямування | ||
| 5.1. | Удосконалення компетентностей педагога з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності | 2 |
| 5.2. | Освіта в цифровому просторі | 2 |
| 5.3. | Сучасні підходи до викладання історії. Освітні втрати та розриви: шляхи їх подолання | 2 |
| 5.4. | Технологія тестових завдань на уроках історії | 2 |
| 5.5. | Ключові уміння ХХІ століття | 2 |
| 5.6. | Методика роботи з історичними джерелами | 2 |
| 5.7. | Міжпредметні зв’язки на уроках історії | 2 |
| 5.8. | Контроверзійні питання у викладанні шкільної історії | 2 |
| 5.9. | Усна історія: напрямок в сучасній історіографії чи дослідницька методика | 2 |
| 5.10. | Історія повсякденності | 2 |
| 5.11. | Ефективні методики та інноваційні технології викладання історії в НУШ | 2 |
| 5.12. | Моделювання змісту відповідно до обов’язкових результатів навчання. Проєктування компетентнісного уроку історії | 2 |
| 5.13. | Викладання чутливих тем в історії та методика використання джерельної бази | 2 |
| 5.14. | Формування культури пам’яті про Голодомор, Голокост та інші геноциди | 2 |
| 5.15. | Як викладати питання з міжнародного гуманітарного права на уроках історії | 2 |
| 5.16. | Педагогічна практика | 2 |
| Всього | 32 | |
| Модуль VІ. Діагностико-аналітичний | ||
| 6.1. | Інструктивно-методичне заняття | 2 |
| 6.2 | Вхідний контроль | 1 |
| 6.3. | Вихідний контроль | 1 |
| 6.4. | Конференція з обміну досвідом | 2 |
| 6.5. | Вихідне анкетування | 2 |
| 6.6. | Залікове заняття | 2 |
| Всього | 10 | |
| Загальна кількість годин / кредитів | 72 / 2,4 | |
Тематика занять може змінюватися в межах 30% залежно від змін нормативних документів, запровадження інноваційних методик, технологій, досвіду, досягнень педагогічної науки і практики та на задоволення запитів здобувачів освіти.
Учитель історії закладу загальної середньої освіти, здійснивши навчання за освітньою програмою,
повинен знати:
- стратегію і пріоритетні напрями державної політики в галузі освіти та забезпечення якості освіти;
- філософсько-методологічні засади сучасної освіти;
- особливості організації освітнього процесу з предметів / курсів освітньої галузі «Суспільствознавство» / «Громадянська та історична освіта»;
сутність компетеністного, діяльнісного підходів до сучасної освіти;
- психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку.
повинен уміти:
- адаптуватись до основ успішного середовища та до академічної та професійної мобільності;
ефективно планувати освітній процес з історії; проєктувати компетенісний урок історії, застосовувати різноманітні методи, форми, прийоми навчання;
- обирати ефективні форми, методи і прийоми роботи для організації освітнього процесу з історії;
використовувати потенціал предмета для формування ключових компетеностей та наскрізних умінь учнів/учениць;
- послуговуватися сучасними освітніми практиками під час організації занять;
- застосовувати сучасні дослідження в галузі освіти;
- володіти інструментами дистанційного та змішаного навчання; діяти в нестандартних ситуаціях;
вільно орієнтуватися в сучасному соціально-політичному та освітньому просторі, розв’язувати завдання морального, культурно-естетичного, гуманістичного виховання учнів /учениць, готувати їх до спілкування в міжкультурному просторі, життя у полікультурному співтоваристві;
- володіти інформаційно-комунікативними та цифровими технологіями в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку.
повинен усвідомлювати:
- необхідність удосконалення власної професійної майстерності;
- значення професійного зростання, удосконалення особистісних якостей;
- важливість створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
- необхідність постійного розвитку мовленнєвої, цифрової, комунікаційної, інклюзивної, емоційно-етичної компетентностей.
Безоплатний характер надання освітньої послуги для слухачів курсів підвищення кваліфікації за регіональним замовленням місцевих органів управління освітою, платна форма навчання згідно з кошторисом для всіх інших категорій