ОСВІТНЯ ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників «ЦИФРОВА ГРАМОТНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ»

Програма містить два модулі, зміст яких спрямований на формування та розвиток інформаційно-цифрових компетентностей педагогічних працівників, проектувальної компетентності щодо конструювання електронного (цифрового) освітнього середовища та  організації дистанційної форми навчання на основі ідей, цінностей Нової української школи, універсального дизайну. Програма ґрунтується на особистісно орієнтованому, компетентнісному, діяльнісному та інтегрованому підходах; передбачає опанування педагогами засад сучасної цифрової дидактики, розвиток цифрової культури та враховує вимоги Державних стандартів загальної середньої освіти і зміст Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти».

 

МОДУЛЬ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ З ВИКОРИСТАННЯМ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Тема 1.1. Цифрове суспільство та цифрова трансформація освіти. Формування цифрового освітнього середовища закладу освіти. Електронне урядування та цифрові публічні сервіси. 

Проаналізовані основні тенденції розвитку сучасного цифрового суспільства та основні концептуальні засади цифровізації освіти в Україні.  Розглянута нормативно-правова база цифрової трансформації освіти в Україні. Екосистема цифрових сервісів України: можливості платформ Дія, Дія.Освіта, АІКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту). Можливості використання електронних документообігів, кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та інструментів е-демократії в професійній діяльності керівника.

Тема 1.2. Безпека в цифровому суспільстві та в освітньому середовищі. Відповідальне та етичне використання цифрових технологій та систем ШІ в освітньому процесі. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності та використання об’єктів авторського права.

Безпека в цифровому суспільстві та освітньому середовищі. Персональні та корпоративні дані та їх конфіденційність. Захист цифрових пристроїв, персональних даних і електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Розкрито поняття кібербезпека та його сутність як частини інформаційної безпеки суспільства та держави. Розглянуто систему кібербезпеки України та сучасну стратегію кібербезпеки Європейського Союзу. Проаналізовані основні проблеми кібербезпеки та формування безпечного цифрового освітнього середовища. Відповідальність керівника за конфіденційність персональних та корпоративних даних. Особливості захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Основні проблеми відповідального та етичного використання цифрових технологій та систем ШІ в освітньому процесі.

Тема 1.3. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності та використання об’єктів авторського права. 

Розглянуті основні вимоги законодавства щодо академічної доброчесності та використання об’єктів авторського права. Дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності, етичної взаємодії в цифровому просторі. Перелічені вимоги законодавства щодо об’єктів авторського права. Правила дотримання авторського права. Програми по перевірці плагіату та особливості їх використання. Розкриті основні аспекти етичної взаємодії в цифровому просторі.

Тема 1.4. Штучний інтелект та його застосування в освітньому процесі. 

Розкрито поняття штучного інтелекту: машинне навчання, нейронні мережі, обробка природної мови, генеративний ШІ. Ключові ШІ технології та їхні можливості та обмеження. Роль Ші у цифровій трансформації освіти. Вплив ШІ на освітні процеси: автоматизацію рутинних завдань, персоналізоване навчання, адаптивні системи.

Тема 1.4. Практичне заняття.   Створити промпти для написання наказів, стратегій розвитку, аналізу великих текстових звітів та формування відповідей на звернення за допомогою ChatGPT/Gemini. Розробити проект «Дорожня карта впровадження ШІ в моєму закладі». Провести рефлексію.

 

МОДУЛЬ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СЕРВІСІВ В ПРОЦЕСІ РОЗБУДОВИ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ.

Тема 2.1. Організація та управління освітнім процесом з використанням цифрових технологій.

Розглянуто важливість використання цифрових технологій в освітньому процесі. Наведені приклади використання електронних цифрових ресурсів в управлінні навчальним закладом. Розглянуті можливості електронних цифрових ресурсів в управлінні навчальним закладом. Розкрито можливості сучасних цифрових ресурсів та штучного інтелекту для здійснення освітньої аналітики як інструменту для прийняття управлінських рішень.

Тема 2.2. Цифрові технології та електронні (цифрові) управлінські ресурси в процесі здійснення планування, контролю за забезпеченням освітнього процесу.

Розглянуті основні сучасні електронні  управлінські ресурси та їх можливості в процесі здійснення планування, контролю за забезпеченням освітнього процесу, ведення документації, контролю, аналіз. Створення власних цифрових освітніх ресурсів з використанням цифрових інструментів і систем штучного інтелекту.

Тема 2.3. Проектування управлінської та навчальної діяльності за допомогою штучного інтелекту.

Проведено системне розуміння можливостей штучного інтелекту (ШІ) як стратегічного інструменту адміністрування та трансформації освітнього процесу. Проаналізовані алгоритми оптимізації управлінських рішень та моделювання сучасного цифрового освітнього середовища. Розглянуті провідні ШІ-інструменти для менеджменту (аналіз даних, автоматизація документообігу, підготовка внутрішніх звітів та стратегічних планів розвитку).

Тема 2.4. Імерсивні технології як методи та засоби навчання. Візуалізація освітнього контенту з використанням технології штучного інтелекту.

Проаналізований потенціал імерсивних технологій як стратегічного інструменту трансформації освітнього простору. Розкриті перспективи та проблеми їх впровадження в навчальний процес. Проведено аналіз щодо класифікації сучасних імерсивних технологій та розкрито поняття VR (Віртуальна реальність): AR (Доповнена реальність): MR (Змішана реальність).

Педагогічний ефект. Розглянутий їх потенціал в педагогічній діяльності в контексті підвищення мотивації, гейміфікації навчального процесу та розвитку просторового мислення.

Тема 2.5. Методи та форми оцінювання навчальних здобутків учнів в умовах дистанційного та змішаного навчання.     

Розглянуті методи та форми оцінювання результатів навчання за допомогою дистанційних платформ.  Можливості отримання зворотного зв’язку між учнем та педагогом за допомогою платформ дистанційного навчання. Можливості хмарних сервісі для проведення анкетування та тестування.

Тема 2.1. Практичне заняття. Практичне заняття орієнтовано на керівників загальноосвітніх закладів, які прагнуть перейти до системного використання окремих цифрових інструментів,  що дозволяють побудувати цілісну, безпечну та ефективну цифрову екосистеми закладу освіти. Навчитися проектувати внутрішнє цифрове середовище школи, розробляти локальні нормативні документи (Положення) та управляти ризиками впровадження освітніх технологій. Здійснити класифікацію цифрових інструментів для організації навчання (LMS типу Google Classroom, Moodle, Teams) та інструменти управління (електронні системи менеджменту закладу). 

Тема 2.2. Практичне заняття. Заняття орієнтоване на формування в керівників закладів загальної середньої освіти чіткого розуміння сучасної системи електронного менеджменту. Розглянуті сучасні цифрові платформи та інструменти для стратегічного й поточного планування, а також автоматизації внутрішнього контролю (моніторингу) якості освіти. Розлянуті можливості державних освітніх ресурсів «Дія», «Мрія». Розроблення моделі інтерактивного річного плану роботи ЗЗСО на базі Google Таблиць або Kanban-дошок (наприклад, Trello / Google Keep). Створення шаблону, де кожен кервник бачить свої дедлайни, статус виконання завдань (В процесі / Виконано / Протерміновано) та може прикріплювати посилання на звітні матеріали (накази, довідки).

Тема 2.2. Самостійна робота. Створити робочі групи (4-5 осіб). Організувати систему внутрішнього контролю за веденням шкільної документації та відвідуваності через функціонал електронних журналів. Описати алгоритм дій директора у випадку виявлення відхилень. Спроектувати систему швидкого збору інформації (опитування батьків, учнів, педагогів) щодо задоволеності організацією навчання (наприклад, під час дистанційного формату) за допомогою Google Форм.  Розробити структуру анкети та алгоритм автоматичного аналізу діаграм для прийняття управлінських рішень (корекція розкладу, перерозподіл навантаження). Представити свої напрацювання за допомогою презентації. Представник кожної групи презентує свій кейс (до 5 хвилин), інші учасники ставлять запитання та доповнюють.

Тема 2.3. Практичне заняття. Метою заняття є формування у керівників ЗЗСО практичних навичок інтеграції інструментів ШІ в управлінські процеси та організацію навчання для підвищення ефективності менеджменту та якості освітнього процесу. Практичне заняття направлене на ознайомлення з можливостями чат-ботів на базі LLM (ChatGPT, Claude, Google Gemini), а також інструментів для створення контенту NotebookLM. Розглянути можливості інструментів штучного інтелекту Claude та Google Gemini для систематизації процесів управління навчальним закладом.

Тема 2.4. Практичне заняття. Розглянути можливості інтерактивних цифрових освітніх додатків з можливостями використання імерсивних технологій (CoSpaces, PhET Interactive Simulations, MozaBook,  AR_Book та інш).  Створити реальний кейс впровадження AR та VR технологій у закладі освіти за умов обмеженого бюджету.

Тема 2.5. Практичне заняття. Метою даного практичного заняття є ознайомлення із сучасними стратегіями, формами та методами оцінювання та формування практичних навичок конструювання різнорівневих завдань та використання цифрових сервісів для моніторингу освітнього процесу. Розглянуті функціональні можливості сучасних цифрових інструментів для поточного та підсумкового контролю: Google Forms, Quizizz, Kahoot, LearningApps, Classtime, Padlet. 

Тема 2.5. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Які практичні можливості та управлінські переваги надає керівнику закладу загальної середньої освіти інтеграція платформ «Дія», «Дія.Освіта» та системи АІКОМ в освітній процес?  2. 

2. Яких законодавчих вимог щодо дотримання авторського права та академічної доброчесності мають дотримуватися педагоги при створенні й модифікації власних електронних освітніх ресурсів? 

3. Які основні ризики, проблеми та етичні дилеми виникають під час інтеграції генеративного ШІ (наприклад, ChatGPT чи Gemini) в освітній процес та управлінську діяльність ЗЗСО? 

4. Які існують правила та підходи до побудови ефективних промптів (запитів) для чат-ботів з метою автоматизації рутинних завдань, зокрема для аналізу великих текстових звітів чи формування проектів наказів? 

5. Як керівник може використовувати системи електронних журналів та інструменти швидкого збору даних (наприклад, Google Форми) для контролю відвідуваності, ведення документації та прийняття оперативних управлінських рішень? 

6. Які переваги мають інтерактивні Kanban-дошки (Trello, Google Keep) та спільні онлайн-документи (Google Таблиці) у процесі побудови та контролю виконання річного плану роботи закладу освіти? 

7. Який педагогічний ефект мають технології віртуальної (VR), доповненої (AR) та змішаної (MR) реальності, і як керівник може організувати їх впровадження у закладі освіти в умовах обмеженого бюджету? 

8. Яким чином хмарні сервіси та дистанційні платформи (як-от Google Forms, Quizizz, Classtime тощо) допомагають забезпечити якісний зворотний зв'язок між учнем і педагогом в умовах дистанційного та змішаного навчання? 9. На основі яких принципів будується організаційна структура освітнього проєкту та у чому полягає специфіка застосування гнучких методологій (наприклад, SCRUM) під час реалізації інновацій у Новій українській школі? 

Формувальне оцінювання (поточне): проводиться протягом навчання для моніторингу прогресу, надання зворотного зв’язку та корекції освітньої траєкторії слухачів.

Контроль та оцінювання результатів навчання базуються на компетентнісному підході та реалізуються викладачем через консультування слухачів, надання коментарів та корегування роботи під час створення індивідуального навчального проєкту, самооцінювання/взаємооцінювання, рефлексію результатів навчання тощо.

На завершальному етапі навчання слухачі складають підсумковий тест.

Отримання педагогічним працівником документа про підвищення кваліфікації за умови не менше ніж 60% опанування змісту Програми.

Документ про підсумки підвищення кваліфікації: за підсумками виконання Програми слухачеві видається сертифікат (відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (з урахуванням змін).