Теорія брехні: фейки, маніпуляції та психологія довіри
розвиток у педагогів уміння розпізнавати маніпуляції та технології переконання, критично оцінювати інформацію, перевіряти її достовірність і формувати інформаційну стійкість здобувачів освіти.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКАДЕМІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСВІТИ»Інформація про розробника (розробників):
Людмила Бондаренко, заступник директора КУ ЦПР «Освітня траєкторія» ДМР, учитель географії, «учитель-методист», сертифікований тренер «Академії інноваційного розвитку освіти». Олена Громська, директор ТОВ «Академія інноваційного розвитку освіти»;Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Після завершення навчання учасникам надається доступ до навчально-методичних матеріалів програми, практичних рекомендацій, пам’яток і чек-листів. Передбачено консультативну підтримку тренера з питань застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності, а також можливість отримання зворотного зв’язку щодо розроблених навчальних матеріалів.
МОДУЛЬ 1. РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ (ЦИФРОВОЇ) КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Тема 1.1. Інформаційно-комунікаційна компетентність здобувачів освіти, її складові та інструменти моніторингу (відповідає темі 5.1 Типової програми).
Інформаційно-комунікаційна компетентність як ключова компетентність Нової української школи. Вимоги Державного стандарту базової середньої освіти щодо розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти. Міжнародне дослідження ICILS: рамка оцінювання комп’ютерної та інформаційної грамотності та обчислювального мислення. Опис рівнів сформованості компетентностей. Інструменти оцінювання ICILS: типи завдань і особливості цифрового оцінювання. Інтеграція підходів ICILS в освітній процес через розроблення компетентнісно орієнтованих завдань. Цифрова грамотність в міжнародних дослідженнях якості освіти: інноваційна галузь «Навчання в цифровому світі» у PISA-2025, «Медійна та ШІ-грамотність у PISA-2029.
Тема 1.2. Безпечне та відповідальне використання цифрових технологій і сервісів здобувачами освіти для співпраці, комунікації та створення контенту (відповідає темі 5.3 Типової програми).
Додаткові можливості, обмеження та можливі ризики цифрових сервісів. Управління ризиками та використання цифрових технологій безпечно та відповідально. Підтримка добробуту здобувачів освіти: запобігання та реагування на ризики цифрового середовища (зокрема кібербулінг, лудоманія, поширення шкідливого контенту, порушення приватності, онлайн-вербування тощо), підтримання балансу між онлайн- та офлайн-активностями. Захист цифрової ідентичності здобувачів освіти. Цифрова поведінка здобувачів освіти. Управління цифровим слідом здобувачів освіти та усвідомлення впливу присутності в інтернеті на формування цифрової репутації. Ефективне та відповідальне використання цифрових технологій для спілкування, співпраці та прояву громадянської позиції здобувачів освіти. Розвиток критичного мислення учнів щодо ШІ-згенерованого контенту: розпізнання дипфейків, синтетичних зображень, автоматично згенерованих текстів. Навчання учнів відповідальному користуванню ШІ.
Тема 1.3. Технічна самостійність здобувачів освіти та розв’язання проблем у цифровому освітньому середовищі (відповідає темі 5.4 Типової програми).
Технічні проблеми, які виникають у здобувачів освіти під час використання цифрових технологій і сервісів. Визначення та розв’язання технічних проблем, формування в здобувачів освіти вміння творчо переносити технологічні знання в нові ситуації. Використання ШІ-інструментів як засобу пошуку рішень технічних та навчальних проблем. Критична перевірка ШІ-рекомендацій.
Тема 1.4. ШІ-грамотність здобувачів освіти (відповідає темі 5.5 Типової програми).
Поняття ШІ-грамотності як складової цифрової компетентності здобувача освіти. Базові принципи роботи ШІ: дані, алгоритми, навчання моделей. Критичне мислення щодо ШІ-згенерованого контенту: перевірка достовірності, розпізнавання дезінформації та дипфейків. Етичні виміри ШІ: упередженість алгоритмів, конфіденційність, вплив ШІ на суспільство та ринок праці. Безпечне та відповідальне використання ШІ-інструментів здобувачами освіти. Практична взаємодія з ШІ-системами: навички промптингу, критична оцінка результатів. Підготовка до навчання i праці в умовах поширення ШІ. Управління використанням ШІ: визначення доцільності застосування інструментів ШІ для виконання завдань, розподіл функцій: між людиною та інструментами ШІ, застосування методу навчання за принципом «рівний — рівному».
МОДУЛЬ 2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ІМУНІТЕТ ПЕДАГОГА: ФАКТЧЕКІНГ НА КОЖЕН ДЕНЬ
Тема 2.1. Ви щойно повірили у фейк.
Як і чому неправдива інформація здається переконливою. Механізми, які змушують довіряти фейкам: емоції, авторитет джерела, ефект більшості, повторення, знайомий контекст, фото й відео як «доказ», цифри та псевдоекспертність. Моменти, коли інформація викликає довіру, «червоні прапорці», відокремлення факту від інтерпретації, перевірка інформації до того, як повірити або поширити її.
Тема 2.2. Алгоритм знає, що ви любите.
Вплив соціальних мереж та цифрових платформ на інформаційну стрічку. Впливають на те, що ми бачимо, читаємо та обираємо. Рекомендаційні алгоритми, інформаційні бульбашки, персоналізація контенту, економіка уваги, вірусність і скролінг. Контент, який викликає емоції та утримує увагу. Ефект «усі думають так само». Критичність і свідоме керування інформаційним середовищем.
Тема 2.3. Брехня у красивій упаковці: реклама та маркетинг.
Як реклама та маркетинг впливають на рішення, відчуття вигоди, терміновості й популярності. «Знижка 70 %», «залишилося 2 товари», «вибір експертів», фейкові відгуки, прихована реклама, інфлюенсери, маніпуляції ціною та соціальним доказом. Психологічні тригери, різниця між фактом та рекламною обіцянкою. Рішення не під впливом красивої упаковки.
Тема 2.4. Практикум «Інформаційний імунітет».
Формування практичних навичок розпізнавання фейків, маніпулятивних повідомлень, шахрайських схем, рекламних прийомів і контенту, створеного ШІ. Аналіз психологічних тригерів, «червоних прапорців» та способів інформаційного впливу. Відпрацювання алгоритмів перевірки інформації, оцінювання її достовірності та протидії маніпуляціям у професійному й повсякденному житті.
Знання й розуміння:
- механізмів переконання, маніпуляції та інформаційного впливу;
- ознак фейків, дезінформації, пропаганди й маніпулятивного контенту;
- принципів фактчекінгу та перевірки джерел;
- ризиків використання ШІ та синтетичного контенту;
- основних прийомів соціальної інженерії та цифрового шахрайства.
Уміння:
- критично аналізувати інформацію та відокремлювати факти від суджень;
- розпізнавати маніпулятивні прийоми й технології переконання;
- перевіряти факти, джерела, зображення, відео та ШІ-контент;
- використовувати інструменти фактчекінгу;
- інтегрувати критичне мислення та медіаграмотність в освітній процес.
Ціннісне ставлення:
- усвідомлення особистої відповідальності за споживання й поширення інформації;
- критичне та відповідальне ставлення до медіа- й цифрового контенту;
- готовність протидіяти маніпуляціям і дезінформації;
- дотримання принципів інформаційної етики та академічної доброчесності;
- прагнення формувати інформаційну стійкість здобувачів освіти.
Програма реалізується на постійній основі в дистанційній асинхронній формі та призначена для вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують освітній процес на рівні базової середньої освіти. Учасники опрацьовують навчальні матеріали й виконують обов’язкові завдання у зручний для себе час. Після опанування програми передбачено підсумкове тестування. Доступ до навчальних матеріалів зберігається протягом одного року з моменту його надання учасникові.
Програма поєднує теоретичне навчання з практичною діяльністю та спрямована на формування вмінь аналізувати інформаційні повідомлення, перевіряти цифрові джерела за допомогою інструментів фактчекінгу, розпізнавати фейки, маніпуляції, фішинг, соціальну інженерію.
Теоретична складова реалізується у формі лекцій із використанням презентацій, демонстраційних відеоматеріалів і практичних прикладів. Практична частина охоплює аналіз цифрових загроз, виконання ситуаційних і творчих завдань, створення ефективних запитів до систем штучного інтелекту, розроблення пам’яток, чеклістів, правил безпечної цифрової комунікації, алгоритмів реагування на маніпуляції у мережі.
Самостійна робота передбачає опрацювання навчальних матеріалів, виконання визначених програмою завдань, створення власних освітніх продуктів і підготовку до підсумкового оцінювання. Набуті знання й уміння учасники можуть безпосередньо застосовувати у професійній педагогічній діяльності.
Стандартна тривалість навчання за програмою становить два тижні. За обґрунтованої потреби строк навчання може бути пролонгований, але не більше ніж до чотирьох тижнів із моменту надання учасникові доступу до курсу.
Детальніше про курс: Перейти за покликанням
Подати заявку на сайті Академії інноваційного розвитку освіти: Перейти за покликанням
Програмою передбачено поєднання теоретичного та практичного навчання з використанням дистанційних освітніх технологій і сучасних технологій медіаграмотності.
Особливістю програми є її практико-орієнтований характер, поєднання аналізу реальних інформаційних повідомлень із виконанням завдань із фактчекінгу та розпізнавання маніпуляцій.
Самостійна робота передбачає опрацювання навчальних матеріалів, виконання практичних завдань, створення власних освітніх прикладів і підготовку до підсумкового тестування.
Підсумкові заходи передбачають проходження підсумкового тестування з метою оцінювання рівня засвоєння слухачами змісту Програми, сформованості практичних умінь щодо психології довіри та інформаційного самозбереження.
Зміст програми складається з 2 модулів та 8 взаємопов’язаних тем.
Модуль 1 розроблено на основі тем 5.1, 5.3, 5.4 і 5.5 Типової програми, затвердженої наказом МОН України від 03.06.2026 № 871. Модуль 2 є авторським і становить 26,7 % загального обсягу програми.
Навчально-тематичний план
| Назва навчальних тем | Лекції | Практичні | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього | |
| МОДУЛЬ 1. РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ (ЦИФРОВОЇ) КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ | ||||||
| Тема 1.1.Інформаційно-комунікаційна компетентність здобувачів освіти, її складові та інструменти моніторингу | 1 | 2 | 1 | 4 | ||
| Тема 1.2.Безпечне та відповідальне використання цифрових технологій і сервісів здобувачами освіти для співпраці, комунікації та створення контенту | 2 | 3 | 1 | 6 | ||
| Тема 1.3. Технічна самостійність здобувачів освіти та розв’язання проблем у цифровому освітньому середовищі | 1 | 3 | 1 | 5 | ||
| Тема 1.4. ШІ-грамотність здобувачів освіти | 1 | 3 | 1 | 5 | ||
| Вхідний контроль | 1 | 1 | ||||
| Разом за модулем | 5 | 11 | 4 | 1 | 21 | |
| 70% | ||||||
| МОДУЛЬ 2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ІМУНІТЕТ ПЕДАГОГА: ФАКТЧЕКІНГ НА КОЖЕН ДЕНЬ | ||||||
| Тема 2.1. Ви щойно повірили у фейк | 0,5 | 1 | ||||
| Тема 2.2. Алгоритм знає, що ви любите | 0,5 | 1 | ||||
| Тема 2.3. Брехня у красивій упаковці: реклама та маркетинг | 0,5 | 2 | ||||
| Тема 2.4. Практикум «Інформаційний імунітет» | 0,5 | 1 | 1 | |||
| Вихідний контроль | 1 | 1 | ||||
| Разом за модулем | 2 | 5 | 1 | 1 | 9 | |
| 30% | ||||||
| Усього | 7 | 16 | 5 | 2 | 30 | |
| 23% | 53% | 16% | 8% | 100% | ||
Це співвідношення свідомо робить програму практикоорієнтованою — 50 % годин відведено практичній роботі, що відповідає логіці Типової програми № 871, де рекомендоване співвідношення становить 30 % лекцій, 50 % практичної та 13 % самостійної роботи та 7% контрольних заходів.
Успішне виконання заходів за програмою дає можливість педагогічному працівнику пройти чергову (позачергову) атестацію, за умови визнання Сертифіката педагогічною радою закладу