«Психосоціальна підтримка учнів під час навчання в умовах сучасних викликів»

МОДУЛЬ 1. Системна робота щодо подолання освітніх втрат як передумова рівного доступу до освіти

Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки

Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви»: спільне та відмінне. Основні причини та фактори виникнення освітніх втрат, зокрема в умовах пандемії, війни, вимушеного переміщення та інших кризових ситуацій. Освітні втрати, не пов’язані з воєнним станом.

Наслідки освітніх втрат для академічного поступу, психологічного стану та соціального розвитку здобувачів освіти. Освітні втрати як виклик забезпеченню якості та рівного доступу до освіти. Загальні підходи до виявлення та подолання освітніх втрат.

Тема1.2. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання

Освітні втрати як виклик і можливість для розвитку здобувача освіти. Педагогічні стратегії їх подолання з урахуванням індивідуальних освітніх потреб, темпу навчання та емоційного стану учнів. Створення ситуації успіху, підвищення навчальної мотивації та залученості.

Диференціація й адаптація навчальних завдань. Якісний зворотний зв’язок, підтримувальне оцінювання та практики рефлексії як засоби відстеження прогресу. Взаємодія педагога з психологом, соціальним педагогом та батьками у процесі подолання освітніх втрат.

 

Тема1.3. Психолого-педагогічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах війни та подолання освітніх втрат 

Вплив війни, кризових подій і тривалого стресу на психоемоційний стан та навчальну діяльність здобувачів освіти. Психологічні наслідки освітніх втрат. Роль Я-концепції, самооцінки, відчуття компетентності та автономності у відновленні навчальної мотивації.

Психоемоційна підтримка здобувачів освіти, розвиток емоційної саморегуляції, подолання стресу та тривожності. Створення психологічно безпечних умов для повернення до освітнього процесу. Партнерська взаємодія педагогів, психологів, соціальних педагогів, батьків та інших фахівців. Практичні кейси організації психолого-педагогічної підтримки в умовах війни.

 

МОДУЛЬ 2. Безпечне освітнє середовище: інтеграція психосоціальних практик і підходів, чутливих до травми

 

Тема 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів. Етіологія стресу, причини виникнення та шляхи подолання.

Поняття про стрес. Ознаки та симптоми стресу в дітей. Основні методи подолання стресу. Поняття про травму. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Роль захисних механізмів у протидії травмуючим подіям. Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі з організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії та інше). Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, самодеструктивної поведінки тощо. Зв'язок між травмою та дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі.

 

Тема 2.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події

Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія, побудова довірливих відносин; створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо. Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів у період підготовки до ДПА / HMT (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, що пережили травматичні події. Алгоритм перенаправлення до психологічної служби. Протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у школі.

 

Тема 2.3. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи

Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров'я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Чекліст оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Дизайн класу та його просторове рішення для підвищення комфорту та безпеки здобувачів освіти. Роль учителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, створення відкритого діалогу тощо.

 

Тема 2.4. Внутрішній ресурс педагога як чинник ефективної підтримки учнів

Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають вчителю працювати, зберігати стійкість і підтримувати інших. Профілактика вигорання та розвиток резильєнтності. Моделі психологічного благополуччя. Фактри стресостійкості. Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога. Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти: розуміння власних емоцій, навички емойної саморегуляції, здатність до співпереживання тощо.

Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагогів.

 

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть

(вдосконалять) уміння, навичкищодо:

ідентифікації та аргументації відмінностей між освітніми втратами та освітніми розривами;

здійснення підтримки учасників освітнього процесу в умовах війни та подолання освітніх втрат;

уміння ідентифікації та оцінювання психоемоційного стану здобувачів освіти для визначення потреби у наданні першої психологічної допомоги;

реалізації принципів травма-інформованого підходу в освітньому процесі другого циклу базової середньої освіти, застосування алгоритму дій педагога під час надання першої психологічної допомоги;

знання базових технік стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти;

створення безпечного, підтримувального освітнього середовища на засадах травма-інформованого підходу;

удосконалення умінь розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти та формування навичок саморегуляції.