ОРГАНІЗАЦІЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ОСІБ З ООП: ЕФЕКТИВНІ ПРАКТИКИ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА ТА ВЧИТЕЛЯ-ДЕФЕКТОЛОГА

МОДУЛЬ 1. Соціально-психологічні аспекти діяльності вчителя-логопеда та вчителя-дефектолога

 

Тема 1.1. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Сутнісна характеристика компетентнісного підходу в контексті концепції освіти впродовж життя. Нормативно-правове підґрунтя та вимоги Професійних стандартів педагогічних працівників: структура та зміст фахових компетентностей. Трансформація системи підвищення кваліфікації: перехід від академічного накопичення знань до формування практичних навичок, здатності діяти в нестандартних освітніх ситуаціях і відповідати на сучасні виклики. Варіативні шляхи та новітні формати професійного зростання: академічна свобода педагога у виборі суб’єктів надання освітніх послуг, побудова індивідуальної освітньої траєкторії, взаємовизнання результатів формальної, неформальної та інформальної освіти. Діджиталізація та нові інструменти професійного розвитку: сертифікація, супервізія, менторство (наставництво) та мережева взаємодія педагогічних спільнот. Рефлексивна культура та самооцінювання як чинники постійного саморозвитку й забезпечення високої якості освітньої діяльності.

 

Тема 1.2. Безпечне та психологічно-комфортне середовище: нові виклики та вимоги

Сучасні вимоги до професійного розвитку педагогічних працівників (професійні стандарти, базові компетентності). Підвищення кваліфікації у системі професійної підготовки педагогічних кадрів. Підготовка та проведенняатестації педагогічних працівників: нормативний та науково-методичний аспекти. Види та особливості атестації. Умови та порядокприсвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань. Діяльність та повноваження атестаційних комісій. Алгоритм проведення атестації. Можливості Єдиної атестаційної системи (ЄАС) для цифровізації атестаційного процесу. Реалізація рішень атестаційних комісій.

Сертифікація педагогічних працівників, умови та порядок її проведення. Інструменти сертифікації: оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації; самооцінювання; експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації.

Значення атестації та сертифікації для професійного розвитку педагогічних працівників.

 

Тема 1.3. Соціально-педагогічний супровід та співпраця з батьками дітей з порушеннями мовлення

Роль педагога у реалізації партнерської взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу. Основні шляхи співпраці школи та родини. Формальне та неформальне спілкування з батьками. Батьківські збори як важлива форма спілкування з родинами учнів з порушенням мовлення, їх мета та особливості проведення в освітньому просторі НУШ. Важливість індивідуальних зустрічей з батьками та інтерактивних форм взаємодії (дискусії, ділові ігри, конференції, круглі столи, тренінгові заняття).

Особливості співпраці з батьками учнів з ООП як рівноправними членами команди супроводу. Шляхи і форми співпраці вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога з сім’єю у процесі інтегрування дитини з порушенням мовлення в соціокультурне середовище. Залучення батьків до освітнього процесу. Батьки як помічники вчителя. Переваги співпраці школи та родини.

 

Тема 1.4. Інноваційні підходи у роботі логопеда: поєднання сенсорної інтеграції, ігротерапії та цифрових ресурсів

Поняття інноваційних технологій у логопедії. Визначення поняття «інновація» в контексті логопедичної діяльності. Критерії ефективності сучасних логопедичних методів. Роль міждисциплінарного підходу (психологія, педагогіка, нейронауки).

Сенсорна інтеграція як складова логопедичної роботи. Вплив сенсорних процесів на мовленнєвий розвиток. Приклади сенсорних вправ у логопедичній практиці. Обладнання та середовище для стимуляції сенсорної інтеграції.

Ігротерапія у логопедичній практиці. Ігрова діяльність як основний засіб розвитку мовлення. Ігровий підхід до формування мотивації та саморегуляції у дітей. Використання цифрових ресурсів у роботі логопеда. Онлайн-платформи, додатки, інтерактивні тренажери. 

Інтеграція сенсорного, ігрового та цифрового підходів. Ефективність інноваційного підходу на практиці. Принцип комплексності та взаємодоповнення методів.

 

Тема 1.5. Сутність раннього втручання: базові підходи та принципи

Раннє втручання: визначення та основні принципи. Доказові практики в ранньому втручанні. Сімейно-центроване втручання. Рутинно-базований підхід. Трансдисциплінарна команда раннього втручання. Технологія надання послуги раннього втручання. Етапи надання послуги. Перші контакти з сім’єю. Розроблення сімейного плану раннього втручання. Виконання та оцінка реалізації сімейного плану раннього втручання. Перехід із послуги раннього втручання до здобуття освіти або в інші програми та установи.

 

Тема 1.6. Роль схеми тіла у мовленнєвому розвитку немовленнєвих дітей

Поняття руху, види рухів. Значення та важливість руху у формуванні мовленнєвих процесів у дитини. Поняття схеми тіла. Усвідомлення власного тіла через розвиток схеми тіла. Формування «образу Я» у дитини. Вестибулярна та пропріоцептивна сенсорні системи, їх значення у формуванні схеми тіла. Прийоми роботи з немовленнєвими дітьми через рухові техніки.

МОДУЛЬ 2. Методичні основи корекційно-розвиткової діяльності зі здобувачами освіти з порушеннями мовленнєвого розвитку

 

Тема 2.1. Логопедичний супровід дітей із навчальними освітніми труднощами (дислексія, дисграфія, дискалькулія)

Сучасна діагностика та корекція дислексії та дисграфії: використання нейропсихологічного підходу для визначення механізму порушення (фонематичний, оптичний, аграматичний).

Формування навичок смислового читання: методики, спрямовані на покращення розуміння прочитаного та подолання монотонності читання.

Профілактика та корекція дискалькулії: робота логопеда/дефектолога з формування базових математичних уявлень та просторово-часових орієнтацій.

 

Тема 2.2. Нейрологопедичні підходи при здійсненні логопедичного супроводу дитини з функціональними (мовленнєвими) освітніми труднощами

Нейропсихологічна діагностика та корекція мовленнєвих порушень. Поглиблення знань про взаємозв'язок вищих психічних функцій (пам'ять, увага, мислення) та мовлення, використання нейроігор та нейрогімнастики.

Диспраксія та оральна моторика. Комплексна діагностика та корекція оральної, вербальної та артикуляційної диспраксії. Сучасні методики стимуляції рухового планування мовлення.

Моторний та сенсорний праксис у логопедії. Методи стимуляції великої та дрібної моторики як основи для розвитку мовлення.

 

Тема 2.3. Розвиток комунікативних здібностей як основа ефективної взаємодії в соціумі дітей з ООП

Комунікативні особливості особистості, їх складові. Діагностика комунікативних здібностей. Вправи щодо розвитку комунікативного потенціалу (емпатії, соціальної відповідальності) та навичок спілкування з однолітками у дітей із особливими освітніми потребами (інтелектуальні порушення: ЗПР). Практичні рекомендації, техніки щодо розвитку комунікативних умінь та навичок спілкування в колективі у дітей підліткового віку (розвиток соціальної відповідальності, навичок адекватного сприйняття себе та інших). Вправи щодо підвищення професійної та комунікативної компетентностей педагога як запоруки саморозвитку та розвитку освітнього процесу в цілому.

 

Тема 2.4. Особливості взаємодії та стратегії ефективної комунікації з дітьми з інтелектуальними порушеннями

Порушення інтелектуального розвитку в міжнародних класифікаторах МКХ-11 та DSM-5. Особливості комунікації та спілкування з дітьми з інтелектуальними порушеннями, формування контакту. Алгоритм спілкування з учнем з інтелектуальними порушеннями. Розвиток уміння слухати, сприймати, дивитися та реагувати на дії дорослого. Розвиток уміння наслідування дорослого. Використання почерговості у розмові. Комунікативна карта дитини з порушенням інтелектуального розвитку. Розвиток уміння користуватися навичками спілкування. Стратегії ефективної комунікації з дітьми з інтелектуальними порушеннями.

 

Тема 2.5. Дизартрія, як різновид мовленнєвого дизонтогенезу: методика корекції

Дизартрія як складний розлад мовленнєвого розвитку. Причини виникнення дизартрії та її клініко-фізіологічні аспекти. Основні симптоми дизартрії. Типи порушень моторики артикуляційного апарату. Форми дизартрії. Обстеження дітей з дизартрією. Етапи логопедичної корекції з подолання дизартрії: підготовчий, формування первинних комунікативних вимовних навичок. Надання додаткової підтримки дитині з дизартрією в освітньому середовищі.

 

Тема 2.6. Cучасні підходищодо профілактики і корекціїзаїкання у дітей

Теоретичні аспекти проблеми вивчення і корекції заїкання. Патогенетичні механізми заїкання. Корекційна робота із запобігання затяжних форм заїкання: напрями, підходи і вправи. Вимоги до проведення логопедичних занять з дітьми, що заїкаються. Диференційований підхід до проведення логоритмічних занять в процесі корекції заїкання. Профілактика заїкання.

 

Тема 2.7. Використання сенсорної інтеграції в роботі з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку

Сенсорна інтеграція та її значення для функціонування і розвитку мовлення дитини. Застосування сенсорної інтеграції в роботі вчителя-логопеда, спрямований на активізацію пізнання всіх сторін мовлення, корекцію поведінки через сенсорику. Напрями корекційної роботи з формування мовленнєвої діяльності у дітей: формування комунікативної і регулюючої функцій мовлення;  розвиток розуміння мовлення; формування і розвиток активного і пасивного словника; формування артикуляційних навичок; розвиток дрібної моторики;  розвиток фізіологічного та мовленнєвого дихання; робота над звуко-складовою структурою слів; формування і розвиток зв’язного мовлення від простої фрази до розгорнутого висловлювання. Корекційна робота з профілактики та подолання вторинних порушень (загальної, дрібної, артикуляційної і мімічної моторики, розвиток тактильного, зорового, слухового, смакового і нюхового сприйняття тощо). Застосування методів сенсорної інтеграції для корекції тяжких порушень мовлення.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Практичне завдання (одне на вибір слухача після опрацювання всіх тем модулів). 

1. Підготуйте мініпроєкт  щодо застосування методів сенсорної інтеграції для корекції тяжких порушень мовлення у дітей, із різними категоріями освітніх труднощів (за вибором).

Результат виконання: приклади ситуацій, розробки занять, сценарії тощо із використанням методів сенсорної інтеграції для корекції тяжких порушень мовлення у дітей, із різними категоріями освітніх труднощів (за вибором).

2. Доберіть сенсорно-інтеграційні вправи для роботі з дітьми з порушенням мовленнєвого розвитку.

Результат виконання: методичний кейс сенсорно-інтеграційних вправ для роботі з дітьми з порушенням мовленнєвого розвитку.

3. Опишіть методику використання вправ для розвитку комунікативного потенціалу (емпатії, соціальної відповідальності) та навичок спілкування з однолітками у дітей із особливими освітніми потребами.

Результат виконання: план-конспект корекційно-розвиткового заняття для розвитку комунікативного потенціалу та навичок спілкування з однолітками у дітей із особливими освітніми потребами.

4. Розробіть пам’ятку для батьків «Поради вчителя-логопеда».

Результат виконання: алгоритми-пам’ятки для роботи батьків із розвитку мовлення їхніх дітей.

5. Доберіть корекційно-розвиткові прийоми роботи з немовленнєвими дітьми із використанням рухові техніки.

Результат виконання: методичний кейс вправ рухової техніки.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

Модуль 1. Соціально-психологічні аспекти діяльності вчителя-логопеда та вчителя-дефектолога

1. Розкрийте зміст інноваційних підходів у роботі вчителя-логопеда через інтеграцію сенсорного, ігрового та цифрового аспектів.

2. Яка роль раннього втручання у стимулюванні мовленнєвого розвитку?

3. Які сучасні вимоги до професійного розвиткувчителя-логопеда і вчителя-дефектолога

3. Схарактеризуйте основні причини заїкання у дітей.

 

Модуль 2. Методичні основи корекційно-розвиткової діяльності зі здобувачами освіти з порушеннями мовленнєвого розвитку

1. Розкрийте суть організації роботи з дітьми із особливими освітніми потребами через сенсорні стимули. 

2. Схарактеризуйте особливості використання методів стимуляції великої та дрібної моторики як основи для розвитку мовлення.

3. Розкрийте специфіку роботи логопеда/дефектолога з формування базових математичних уявлень та просторово-часових орієнтацій 

4. Яким чином надається додаткова підтримка дитині з дизартрією в освітньому середовищі?

 

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Закон України «Про освіту»: від 05.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням .
2. Закон України «Про вищу освіту»: від 01.07.2014 № 1556-VII. URL: Перейти за покликанням .
3. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: затверджено Наказом Міністерства освіти і науки від 29.08.2024 р. № 122. URL: Перейти за покликанням .
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»: від 15.09.2021 р. № 957. URL: Перейти за покликанням .
5. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»: від 14.12.2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням .
6. Проєкт наказу «Про затвердження порядку надання логопедичних послуг в системі освіти» від 11.09.2020 р. URL: Перейти за покликанням .
7. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників»: від 09.09.2022 № 805, зі змінами, внесеними згідно із Наказами Міністерства освіти і науки від 23.12.2002 № 1169, від 10.09.2024 № 1277. URL: Перейти за покликанням .
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр»: від 12.07.2017 № 545, зі змінами від 22.08.2025 № 1026. URL: Перейти за покликанням .
9. Рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році: лист Міністерства освіти і науки України № 1/17666-25 від 26.08.2025. URL: Перейти за покликанням .
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері освіти»: від 29.10.2025 № 1386. URL: Перейти за покликанням .

Основна література

1. Данилавічютє Е. Дизартрія: підтримка дитини з особливими мовленєвими потребами в освітньому середовищі : навч.-метод. посіб. Київ. 2023. 96 с.
2. Ільяна В. М. Корекція дислексій в учнів молодших класів спеціальних шкіл для дітей з тяжкими порушеннями мовлення : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.03. Київ, 2020. 20 с.
3. Князєв В. М. Нейропсихологічна діагностика: практичний посібник із проведення обстеження дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. К.: ДІА, 2023. 240 с.
4. Компанець Н. М., Коваль-Бардаш Л. В. Включення дітей з особливими потребами у соціальне середовище: особливості формування комунікації та подолання поведінкових розладів. Навчально-методичний посібник. К.: Інститут спеціальної педагогіки і психології ім. Миколи Ярмаченка, 2021. 137 с.
5. Літовченко О. В. Заїкання у дітей: профілактика і корекція: навчальний посібник. Одеса: Видавництво ТОВ Лерадрук, 2021. 248 с.
6. Меліченко В. М. До питання вивчення механізмів читання молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення. Збірник наукових праць «Теорія і практика сучасної логопедії». К.: Актуальна освіта, 2020. Вип. 4. С. 88–91.
7. Основи раннього втручання: навчальний посібник. Марина Глухоцька, Оксана Кривоногова та ін. Київ: ЮНІСЕФ, ВГО «АПДО» 2025. 80 с.
8. Петренко О. І., Іванова Л. П. Формування просторових уявлень і схеми тіла в процесі ігрової діяльності дітей раннього віку. Педагогіка раннього дитинства, 2022. № 3 (12), 45-53.
9. Сімейно-центроване раннє втручання. Технологія надання послуги. Інформаційні картки. Харків: Факт, 2023. 89 с.
10. Харахордіна К. Н. Диференційований підхід у роботі з активізації мовлення дітей, що не говорять. Молодий учений. 2021. № 25 (315). С. 428–430.

 

Додаткова література

1. Алгоритм дій команди раннього втручання в сімейно-центрованій моделі. Методичні рекомендації / укл. Г. Кукуруза, О. Стефанова, О. Близнюк та ін. Харків, 2024. 29 с.
2. Гринькова Н., Лісова Л., Опалюк О. Сучасні проблеми організації роботи вчителя-логопеда в умовах інклюзивно-ресурсного центру. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Актуальні питання корекційної освіти. Кам’янець-Подільський: Видавець Ковальчук О. В., 2023. С. 52–61.
3. Зінчук Т. С. and Бутузова Л. П. (2024) Особливості мовленнєвого розвитку дітей з дизартрією. In: XXXVІІ International scientific and practical conference «Modern Problems of Science and Technology: Prospects for Further Development», September 4-6, 2024, Bergen, Norway. pp. 147–152.
4. Мільчевська Г., Ципак В. Виправлення порушень мовлення у дітей дошкільного віку у проявах дизартрії. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. № 2 (31). 2023. С. 131–137. 
5. Прокопчук Н. В. Сенсорна інтеграція як ефективний метод у роботі з дітьми із сенсорними дисфункціями. Імідж сучасного педагога, 2025. № 1(220), 87–90. URL: Перейти за покликанням
6. Раннє втручання: для якісної послуги необхідна ефективніша міжвідомча координація. Український медичний часопис. 2018. URL: Перейти за покликанням
7. .Рекомендовані практики в ранньому втручанні: посібник для фахівців. Харків: Факт, 2021. 356 с. URL: Перейти за покликанням
8. Руденко Т. Ю. Дизартрія як мовленнєве порушення у дітей. Актуальні проблеми сучасної психологічної науки: виклики сучасності: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської студентської інтернет-конференції. 2022. URL: Перейти за покликанням
9. Скляр О. В. Корекція дислексії у молодших школярів : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр.  Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка. 2021. 121 с. ULR: Перейти за покликанням
10. Чекан О., Барна Х., Марценюк В. логопедичний масаж як засіб корекції дизартрії у дітей молодшого шкільного віку з неврологічною патологією. Педагогічна Академія: наукові записки. № 21 (2025). URL: Перейти за покликанням

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навички щодо:

моделювання змісту освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;

добирання і використання сучасних й ефективних методів і технологій навчання, корекції й розвитку здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, що мають функціональні мовленнєві труднощі;

укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;

застосування різних видів адаптацій/модифікацій, технологій індивідуального диференційованого навчання в освітньому процесі;

прогнозування результатів, планування освітнього процесу;

визначення і врахування в освітньому процесі вікових й індивідуальних особливостей здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, їхнього психоемоційного стану;

співпраці в команді супроводу із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам із особливими освітніми потребами;

усвідомлення особистих відчуттів, почуттів, емоцій, потреб та емоційних станів інших учасників освітнього процесу, керування власним емоційним станом;

залучення батьків (законних представників) до освітнього процесу на засадах партнерства, визначення запитів й очікувань батьків щодо навчання, корекції та розвитку здобувачів освіти із особливими освітніми потребами;

використання здоров’язбережувальних технологій, засобів та ресурсів під час освітнього процесу;

реалізація власного професійного розвитку та надання підтримки колегам.