Вчителі фізики, астрономії та інформатики

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Робочий навчальний план курсів підвищення кваліфікації вчителів фізики, астрономії та інформатики розрахований на 120 годин, з яких 48 годин є аудиторними (12 годин лекцій, 36 годин практичних занять), а 72 години відведено на самостійну позааудиторну роботу слухачів. На завершальному етапі навчання слухачі складають підсумковий тест із 10 питань. Максимальна кількість балів за тестування – 40 балів. Прохідний бал за тест – 28 (що відповідає 7 правильним відповідям та становить 70% успішності).

 

Назва змістових модулів і тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ
Тема 1.1. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога	2		2		4
Тема 1.2. Критерії та індикатори оцінювання якості педагогічної діяльності		2	2		4
Тема 1.3. Безпечне освітнє середовище закладів загальної середньої освіти		2	2		4
Тема 1.4. Фандрейзинг: практика підготовки та реалізації проектів в закладах освіти	2		2		4
Разом за модулем 1	4	4	8		16
МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ
Тема 2.1. Проєктування індивідуальної траєкторії безперервного професійного розвитку педагога		2	4		6
Тема 2.2. Академічна доброчесність: від внутрішньої культури особистості до академічної культури закладу освіти		2	4		6
Тема 2.3. Пізнавальна активність дитини в освітньому процесі: фактори зниження та педагогічні стратегії активізації	2		4		6
Тема 2.4. Підготовка до профільного навчання в базовій середній освіті	2		4		6
Тема 2.5. Спецкурс «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу»		4	4		8
Тема 2.6. Спецкурс «Інклюзивна освіта: теорія і практика»		4	4		8
Тема 2.7. Екосистема профорієнтації: інтеграційні моделі для кар'єрного старту молоді	2	2	4		8
Разом за модулем 2	6	14	28		48
МОДУЛЬ 3. ЗМІСТ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ФІЗИЧНОЇ, АСТРОНОМІЧНОЇ ТА ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТИ В НУШ
Тема 3.1. STEM-освіта: інтегрований підхід до вивчення природничих дисциплін та інформатики	2		2		4
Тема 3.2. Упровадження STEM-підходів в освітній процес		2	2		4
Теma 3.3. Моделювання уроків з елементами STEM		2	2		4
Тема 3.4. Застосування технологій 3D друку в освітньому процесі як елемент STEM освіти		2	2		4
Тема 3.5. Lego – онлайн моделювання для розвитку конструкторських здібностей та віртуальні лабораторії PhET		2	2		4
Тема 3.6. Використання 3D контенту від Mozaik Education в освітньому процесі		2	2		4
Тема 3.7. Підготовка якісних відеоуроків: інструменти, техніки та лайфхаки для вчителів фізики, астрономії та інформатики		2	2		4
Тема 3.8. Віртуальні дошки як засіб візуалізації та взаємодії			4		4
Тема 3.9. Штучний інтелект у повсякденному житті: можливості та виклики			4		4
Тема 3.10. Використання штучного інтелекту в професійній діяльності вчителя фізики, астрономії та інформатики			12		12
Разом за модулем 3	2	12	34		48
МОДУЛЬ 4. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ
Тема 4.1. Настановче заняття. Вхідне діагностування		2			2
Тема 4.2. Тематична дискусія «Компетентнісна освіта: досвід та перспективи»		2	2		4
Тема 4.3. Захист випускних робіт та вихідне діагностування		2	0		2
Разом за модулем 4		6	2		8
УСЬОГО (аудиторних годин: 48, самостійна робота: 72)	12	36	72		120

 

 

 

 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ

 

Тема 1.1. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога

Роль освіти у формуванні та розвитку людського капіталу: огляд класичних та сучасних підходів. Переваги та обмеження у розумінні ролі освіти в процесі розвитку ментальної стійкості особистості. Філософія стоїцизму як методологічна основа для формування психологічної стійкості, ціннісних орієнтацій та когнітивної гнучкості педагога в умовах сучасних викликів. Розвиток емоційного інтелекту.

Тема 1.2. Критерії та індикатори оцінювання якості педагогічної діяльності

Поняття «критерії оцінювання» та «індикатори якості педагогічної діяльності», їх взаємозв'язок та значення у педагогічній практиці. Розгляд основних видів критеріїв якості педагогічної діяльності відповідно до вимог «Абетки для директора». Практика оцінювання та самооцінювання педагогічної діяльності. Підготовка до сертифікації.

Тема 1.3. Безпечне освітнє середовище закладів загальної середньої освіти

Поняття фізичної безпеки, безпечного освітнього середовища. Екосистемний підхід. Формула «Дитина у безпеці». Поняття інформаційної безпеки, цифрової безпеки. Інформаційна культура та інформаційна гігієна. Джерела інформації. Психологічна безпека в освітньому середовищі: ключові поняття, інструменти, розподіл ролей.

Тема 1.4. Фандрейзинг: практика підготовки та реалізації проектів в закладах освіти

Основи фандрейзингової діяльності. Джерела залучення ресурсів для реалізації інноваційних освітніх проєктів. Аналіз програм розвитку людського капіталу. Підготовка та запуск грантових заявок для модернізації матеріально-технічного забезпечення кабінетів фізики, астрономії та інформатики.

 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

 

Тема 2.1. Проєктування індивідуальної траєкторії безперервного професійного розвитку педагога

Нормативно-правове забезпечення безперервного професійного розвитку педагогічних працівників. Професійний стандарт вчителя. Самодіагностика професійних компетентностей, розроблення індивідуального плану професійного зростання.

Тема 2.2. Академічна доброчесність: від внутрішньої культури особистості до академічної культури закладу освіти

Сутність академічної доброчесності. Правові та етичні аспекти використання цифрових технологій та сервісів ШІ. Дотримання авторського права під час використання ліцензій Creative Commons та модифікації електронних ресурсів.

Тема 2.3. Пізнавальна активність дитини в освітньому процесі: фактори зниження та педагогічні стратегії активізації

Психолого-педагогічні особливості сучасних підлітків. Феномен кліпового мислення: виклики та методи адаптації. Формування внутрішньої мотивації до вивчення природничих наук та інформатики. Інструменти утримання уваги на уроці.

Тема 2.4. Підготовка до профільного навчання в базовій середній освіті

Мета, завдання та зміст допрофільної підготовки учнів 9 класу. Напрями підготовки: інформаційний, психологічний, діяльнісний. Створення умов для усвідомленого вибору профілю навчання (зокрема ІТ та природничо-математичного).

Тема 2.5. Спецкурс «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу»

Психологічні аспекти створення сприятливого безпечного середовища в закладі освіти. Особливості спілкування дорослих, що викликають агресивну поведінку. Техніки та методи самозцілення та саморегуляції особистості. Зниження рівня тривожності.

Тема 2.6. Спецкурс «Інклюзивна освіта: теорія і практика»

Ідентифікація потреб учнів з особливими освітніми потребами. Розробка індивідуальної програми розвитку та індивідуальних навчальних планів. Створення безбар'єрного фізичного та соціального середовища в кабінетах фізики та інформатики.

Тема 2.7. Екосистема профорієнтації: інтеграційні моделі для кар'єрного старту молоді

Побудова системи професійної орієнтації учнівської молоді. Ознайомлення з профорієнтаційним потенціалом природничої та інформатичної галузей. Професії майбутнього в сфері високих технологій, інженерії та космічних досліджень.

 

МОДУЛЬ ІІІ. ЗМІСТ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ФІЗИЧНОЇ, АСТРОНОМІЧНОЇ ТА ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТИ В НУШ

 

Тема 3.1. STEM-освіта: інтегрований підхід до вивчення природничих дисциплін та інформатики

Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Основні принципи інтегрованого підходу в освіті. Формування цілісної природничо-наукової картини світу засобами інтеграції фізики, астрономії та інформатики, математики та технологій.

Тема 3.2. Упровадження STEM-підходів в освітній процес

Практичні аспекти інтеграції STEM у викладання фізики, астрономії та інформатики. Організація командної роботи учнів, методи інженерного проєктування. Розв'язання практико-орієнтованих та ситуаційних задач.

Тема 3.3. Моделювання уроків з елементами STEM

Методика побудови та проведення інтегрованого уроку з елементами STEM. Створення технологічної картки уроку, структурні елементи, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів під час виконання STEM-проєктів.

Тема 3.4. Застосування технологій 3D друку в освітньому процесі як елемент STEM освіти

Будова 3D-принтера та основні налаштування друку. Види матеріалів для 3D-друку та їхні технічні характеристики. Експорт 3D-моделей та підготовка моделей до друку за допомогою слайсерів.

Тема 3.5. Lego – онлайн моделювання для розвитку конструкторських здібностей та віртуальні лабораторії PhET

Використання онлайн-платформ для Lego-моделювання. Використання інтерактивної лабораторії PhET (University of Colorado) для віртуального моделювання фізичних явищ та процесів. Організація дослідницького експерименту.

Тема 3.6. Використання 3D контенту від Mozaik Education в освітньому процесі

Ознайомлення з можливостями використання 3D-моделей, інтерактивних відео та освітніх інструментів на платформі mozaWeb та mozaBook на уроках фізики, астрономії та інформатики для підвищення наочності навчання.

Тема 3.7. Підготовка якісних відеоуроків: інструменти, техніки та лайфхаки для вчителів фізики, астрономії та інформатики

Методика підготовки та запису навчальних відеороликів, використання екранних камер та відеоредакторів. Створення цифрових дидактичних матеріалів для змішаного та дистанційного навчання.

Тема 3.8. Віртуальні дошки як засіб візуалізації та взаємодії

Застосування віртуальних інтерактивних дошок (Padlet, Miro, Canva) для організації спільної групової діяльності, колаборативного навчання, проведення рефлексії та зворотного зв'язку в синхронному й асинхронному режимах.

Тема 3.9. Штучний інтелект у повсякденному житті: можливості та виклики

Загальні поняття про нейромережі, генеративний штучний інтелект та великі мовні моделі. Огляд можливостей ШІ, етичні та безпекові виклики інтеграції ШІ-технологій у повсякденне життя учнів та вчителів.

Тема 3.10. Використання штучного інтелекту в професійній діяльності вчителя фізики, астрономії та інформатики

Методика практичного використання чат-ботів (ChatGPT, Gemini) для розроблення планів уроків, генерації компетентнісних завдань, створення прикладів задач, візуальних матеріалів та автоматизації рутинної роботи вчителя.

 

МОДУЛЬ 4. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ

 

Тема 4.1. Настановче заняття. Вхідне діагностування

Ознайомлення слухачів з метою, завданнями та структурою програми. Проведення вхідного тестування для визначення базового рівня сформованості професійних компетентностей.

Тема 4.2. Тематична дискусія «Компетентнісна освіта: досвід та перспективи»

Обговорення кращих практик упровадження Державного стандарту базової середньої освіти у природничій та інформатичній галузях. Аналіз труднощів, обмін практичним досвідом проведення STEM-уроків та організації 3D-друку.

Тема 4.3. Захист випускних робіт та вихідне діагностування

Презентація та захист слухачами власних методичних розробок (планів уроків, STEM-проєктів). Проведення підсумкового тестування та вихідної рефлексії щодо якості реалізації освітньої програми.

 

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Розробити план-конспект компетентнісно орієнтованого уроку з фізики та інформатики, астрономії або інформатики для 9 класу НУШ із використанням елементів STEM-навчання.
2. Сконструювати тривимірну модель простого фізичного приладу або демонстраційної деталі в середовищі Onshape та підготувати її до 3D-друку.
3. Створити навчальний проєкт з фізики та інформатики із залученням інтерактивних симуляцій PhET та спільним оформленням результатів на віртуальній дошці Padlet.
4. Скласти комплект із 5 компетентнісних завдань з фізики та інформатики (наприклад, для дослідження PISA) з використанням генеративних моделей штучного інтелекту.

 

 

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Які особливості реалізації STEM-підходу під час проведення уроків фізики, астрономії та інформатики в умовах дистанційного та змішаного навчання?
2. Які безпекові правила та цифрові інструменти є найбільш ефективними для розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості підлітків?
3. Як інтегрувати технології 3D-моделювання та друку у традиційні лабораторні роботи з фізики та інформатики для підвищення інтересу учнів?
4. Які нормативно-правові акти та правила академічної доброчесності регулюють використання штучного інтелекту в освітньому процесі?
5. Як спроєктувати індивідуальну освітню траєкторію професійного розвитку вчителя відповідно до вимог Нової української школи?

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи:

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням
3. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р).
4. Державний стандарт базової середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898).
5. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 № 2736-20).
6. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904).

Основна навчально-методична та наукова література:

1. Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В., Марченко О. Ю. Модельні навчальні програми та сучасні технології навчання природничих дисциплін та інформатики : навч.-метод. посіб. Київ : Олімпійська література, 2024. 220 с.
2. Теорія і методика навчання фізики в Новій українській школі : навч.-метод. посіб. / уклад. О. В. Слободяник, Т. Ю. Круцевич. Біла Церква : КНЗ КОР «КОІПОПК», 2023. 256 с.
3. Вацеба О. М., Петришин Ю. В. Сучасні підходи до формування природничо-наукової компетентності учнів в базовій школі. Львів : ЛДУ, 2022. 184 с.
4. Пометун О. І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів : навч.-метод. посіб. Київ : Видавничий дом «Освіта», 2020. 212 с.
5. Шлейхер А. Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття / пер. з англ. Г. Лелів. Львів: Літопис, 2018. 296 с.

Додаткова література та електронні ресурси:

1. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням
2. Національна освітня електронна платформа: електронні ресурси для ЗЗСО. URL: Перейти за покликанням
3. Інтерактивні симуляції з фізики та інформатики PhET (University of Colorado). URL: Перейти за покликанням
4. Європейська платформа шкільної освіти (European School Education Platform). URL: Перейти за покликанням
5. Опис цифрової компетентності педагогічних працівників. URL: Перейти за покликанням

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку природничої, астрономічної та інформатичної освіти в Україні та за кордоном;
• нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері базової середньої освіти та реформи НУШ;
• сутності Концепції Нової української школи, ідей і принципів побудови Державного стандарту базової середньої освіти;
• структури та змісту модельних навчальних програм з фізики та інформатики, астрономії та інформатики, навчальних планів та критеріїв оцінювання;
• особливостей організації освітнього процесу з використанням інноваційних STEM-технологій та інструментів Web 2.0;
• принципів побудови безпечного освітнього середовища, захисту персональних даних та академічної доброчесності.

Уміння та навички: 

1. Знання й розуміння: 

• знати нормативно-правові та концептуальні засади реформування базової та профільної середньої освіти, вимоги Державного стандарту базової середньої освіти в природничій та інформатичній освітніх галузях;
• розуміти теоретико-методичні основи компетентнісного, діяльнісного, інтегративного та STEM-орієнтованого підходів у навчанні фізики, астрономії та інформатики в 9 класі НУШ;
• знати психолого-педагогічні особливості учнів старшого підліткового віку, закономірності їхнього професійного самовизначення та ефективні методи психосоціальної підтримки в кризових умовах;
• розуміти принципи побудови безпечного, безбар'єрного й інклюзивного освітнього середовища, правила кібербезпеки, захисту персональних даних та засади академічної доброчесності.

1. Уміння та навички (застосування):

• застосовувати технології діяльнісного, колаборативного та інтегрованого навчання під час викладання фізики, астрономії та інформатики;
• уміти інтегрувати інноваційний STEM-компонент в освітній процес (використовувати віртуальні лабораторії PhET, 3D-моделювання в Onshape, онлайн-конструктори Lego, інтерактивний 3D-контент Mozaik Education);
• застосовувати мобільні додатки (Phyphox) та цифрові інструменти для організації дослідницького фізичного експерименту;
• уміти використовувати інструменти генеративного штучного інтелекту (ChatGPT, Gemini тощо) як асистента для автоматизації підготовки до уроків, розроблення дидактичних матеріалів та індивідуалізації навчання.

1. Аналіз та оцінювання:

• аналізувати зміст модельних навчальних програм і підручників з фізики, астрономії та інформатики, здійснювати добір змісту занять відповідно до обов’язкових результатів навчання;
• оцінювати рівень сформованості природничо-наукової та цифрової грамотності учнів за допомогою компетентнісно орієнтованих завдань (зокрема, за стандартами міжнародного дослідження PISA);
• аналізувати та добирати цифрові сервіси (Kahoot, Quizizz, Google Forms, Padlet, Miro) для формувального, поточного та підсумкового оцінювання та рефлексії учнів;
• оцінювати готовність учнів 9 класу до свідомого вибору профільного навчання (ІТ, природничого тощо) за допомогою профорієнтаційних інструментів.

1. Проєктування та створення:

• проєктувати календарно-тематичне планування, технологічні картки інтегрованих STEM-уроків та сценарії виховних і профорієнтаційних заходів;
• конструювати компетентнісно орієнтовані завдання, практичні кейси та навчальні проєкти для формування ключових компетентностей учнів;
• створювати якісні навчальні відеоуроки, інтерактивні презентації та електронні дидактичні засоби з дотриманням вимог авторського права та академічної доброчесності;
• організовувати освітній процес з фізики та інформатики, астрономії та інформатики відповідно до вимог чинного законодавства та стандартів НУШ;
• визначати предметний зміст та будувати індивідуальну освітню траєкторію для учнів з урахуванням їхніх освітніх потреб;
• проєктувати компетентнісно орієнтовані та практико-орієнтовані завдання, інтегруючи STEM-компоненти та 3D-моделювання;
• застосовувати сучасні інструменти формувального й підсумкового оцінювання для аналізу динаміки інтелектуального розвитку та цифрової компетентності учнів;
• ефективно взаємодіяти в команді, здійснювати фасилітацію освітньої діяльності та розв'язувати конфліктні ситуації;
• використовувати засоби ІКТ, хмарні сервіси та штучний інтелект для підготовки якісного дидактичного контенту.

Програма передбачає оновлення знань вчителів фізики, астрономії та інформатики закладів загальної середньої освіти з освітнього законодавства, набуття навичок саморегуляції, професійного саморозвитку, організації освітнього процесу, мотивації до інноваційної діяльності. Вивчення деяких питань модулів, окремих тем, послідовність вивчення, загальна кількість годин на вивчення тем можуть бути зміненими, окремі питання тем програми можуть бути перенесені в інші теми залежно від загальної концепції робочої програми навчання.
Теоретична складова освітньої програми може бути реалізованою через лекції/відеолекції/вебінари/відеоконференції тощо. Практична складова – через практикуми/навчальні тренінги/семінари/майстер-класи тощо