Методичний і цифровий контент у вивченні предметів мистецької освітньої галузі у новій українській школі

Після завершення навчання передбачено консультаційно-методичний супровід слухачів із питань реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, використанні сучасних підходів та інноваційних технологій до навчання мистецтва, підготовки учнів до усвідомленого вибору профілю навчання.

навчально-методичних матеріалів, можливість отримання консультацій, представлення й обговорення авторських методичних розробок у професійній спільноті, обміну досвідом та участі в методичних і науково-практичних заходах Інституту.

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття, а також самостійна робота слухачів. Особливістю практичних занять є проведення досліджень, аналіз конкретних ситуацій і розв’язання професійних кейсів, проєктування компетентнісних занять з мистецтва, розроблення засобів оцінювання навчального поступу учнів. 

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, аналіз модельних навчальних програм мистецької освітньої галузі, виконання професійно орієнтованих завдань, опрацювання сучасних підходів до навчання, а також використання цифрових ресурсів, моделювання інтегрованого уроку мистецтва з використанням інноваційних художньо-педагогічних, спеціальних мистецьких технологій, розробка компетнтнісних завдань для оцінювання результатів навчальних досягнень учнів.  

Контрольні заходи передбачають перевірку теоретичних знань та оцінювання здатності застосовувати набуті знання й уміння у професійній діяльності. Результати навчання за програмою оцінюватимуться за 100-бальною шкалою.

Зміст Програми структуровано за чотирма взаємопов’язаними модулями, що забезпечують послідовність, систематичність та цілісність розкриття її змісту від осмислення філософії мистецької освіти ХХІ століття та реалізації сучасних підходів, інтеграції методичного та цифрового контенту у вивченні предметів мистецької освітньої галузі до практичного застосування інноваційних художньо-педагогічних технологій, цифрових технологій та спеціальних мистецьких технологій, ресурсів штучного інтелекту та презентації власного методичного доробку.

Загальний обсяг програми становить 120 годин (4 кредити ЄКТ): 16 лекційних занять, 52 годин практичних занять, 48 годин керованої самостійної роботи та 4 години контрольних заходів.

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXI СТОЛІТТЯ

Тема 1.1. Філософські аспекти модернізації освіти в контексті традицій та інновацій

         Філософія сучасної освіти та тенденції її розвитку. Освіта в умовах глобалізації та цифрової трансформації суспільства. Поєднання традиційних педагогічних цінностей та інноваційних освітніх практик. Компетентнісний підхід як основа сучасної освітньої політики. Формування освітнього середовища, орієнтованого на розвиток особистості.

Тема 1.2. Філософія сучасної мистецької освіти у вимірі світоглядних та ціннісних орієнтирів

Розкрито методологічні засади філософії мистецької освіти як міждисциплінарного синтезу філософії освіти та філософії мистецтва у спадщині доктора педагогічних наук Оксани Рудницької. Проаналізовано роль мистецьких дисциплін у системі цінностей сучасної освіти та окреслено орієнтири для рефлексії ціннісно-смислової позиції педагога в умовах трансформації освітньої парадигми. Висвітлено світоглядні та аксіологічні орієнтири формування особистості, де естетичний досвід, почуттєво-ціннісне ставлення та художньо-образне освоєння дійсності виступають фундаментальними чинниками її духовного й інтелектуального зростання. Розкрито прикладний вектор філософсько-мистецьких засад у професійній діяльності педагога: від рефлексії власних світоглядних позицій до трансформування естетико-філософських категорій у реальні педагогічні дії. Проаналізовано інтегративну природу мистецької освіти, її роль у становленні системного світогляду педагога та рефлексії ціннісних пріоритетів сучасної культурно-освітньої парадигми.

Тема 1.3. Феномен мистецтва у цілісному розвитку особистості: мистецтво для життя

Тема присвячена розкриттю феномену мистецтва як фундаментального чинника цілісного розвитку особистості. Розкрито прикладну та людинотворчу сутність концепції «мистецтво для життя», де мистецька освіта виходить за межі суто естетичного сприйняття і стає практичним інструментом самовираження, адаптації, психоемоційної підтримки та реалізації особистості в реальних життєвих контекстах для формування цілісної світоглядної позиції та життєвих компетентностей здобувачів освіти. (Ідея «мистецтво для життя, мистецтво крізь життя» втілює глибоку філософську естетичну концепцію світогляду, яка підкреслює нерозривний зв’язок між мистецтвом і людським існуванням, цілісний погляд на те, як мистецтво наскрізно пронизує і формує наше життя, а також як саме життя стає джерелом і метою мистецької творчості, яке збагачує і наповнює його сенсами). 

Тема 1.4. Мова як чинник формування національної ідентичності українців

Розкрито стратегію мовної політики України.Формувати ставлення до мови як інтелектуально- національно культурної цінності.Розглянуто національну ідентичнісність української мови у всіх сферах суспільного життя.         

МОДУЛЬ 2. РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

Тема 2.1. Педагогічна етика й етикет: створення комфортного освітнього простору

Основи педагогічної етики. Педагогічний етикет: комунікація, взаємодія з колегами та батьками, поведінка в колективі. Створення комфортного освітнього простору (фізичний комфорт, емоційна підтримка). Практичні аспекти реалізації педагогічної етики та етикету.

Дизайн-мислення як інноваційний підхід у роботі вчителя мистецтва. Основні етапи та сутність процесів: емпатія (розуміння запитів, емоцій та особливостей сприйняття дев'ятикласників), фокусування (визначення актуальних освітніх викликів), генерація ідей, прототипування та тестування нових навчальних форматів. Роль педагога як архітектора та дизайнера сучасного освітнього досвіду.

Тема 2.2. Педагогіка цифрової освіти: переваги і виклики

Виклики ХХІ-го ст. для освіти. Цифрова педагогіка як інноваційна складова науки «Педагогіка». Сучасні підходи до цифрової педагогіки: зарубіжні і вітчизняні дослідження. Цифрова педагогіка і сенс буття людини.Ключові засади Індустрії 5.0 для освіти: людиноорієнтовані технології викладання і навчання у вимірах цифрової педагогіки. Новий технологічний курс України: розвиток освіти і навичок майбутнього.

Тема 2.3. Культурна компетентність у професійному розвитку вчителя Нової української школи

Соціально-культурологічний вимір сучасної освіти. Теоретичні витоки загальнокультурної компетентності: поняття «культура» та «людина культури» у соціумі освіти. Глосарій дефініції культурної компетентності: людина культури, культурологічний підхід, культура. Взаємозв’язок культури і освіти. Культурна компетентність в системі загальних компетентностей вчителя cутність і структура культурної компетентності вчителя (управлінця). Універсальні можливості та духовно-моральний потенціал мистецтва у розвитку культурної компетентності як чинника професійного розвитку вчителя.

Тема 2.4. Здоров’язбережувальна компетентність вчителя як ресурс особистісного розвитку та запобігання емоційному вигоранню

Особливості здоров’язбережувальної компетентності закладу освіти як складової Професійного стандарту вчителя закладу загальної середньої освіти. Сутність поняття «здоров’язбережувальна компетентність» в контексті Професійного стандарту закладу освіти та феномену «здоров’я». Розкриття здоров'язбережувальної компетентності як фундаментального ресурсу професійно-особистісного зростання та збереження ментального здоров'я педагога. Взаємозв'язок між психоемоційною стійкістю, навичками саморегуляції та збереженням професійної продуктивності вчителя. ключові Чинники виникнення синдрому емоційного вигорання в педагогічному середовищі, практичні інструменти відновлення психофізичного ресурсу, збереження емоційного благополуччя та побудови індивідуальної здоров'язбережувальної траєкторії. Практика майфундфулнес як інструмент збереження здоров’я для психологічної підтримки освітян.

Тема 2.5. Емоційний інтелект у системі діяльності педагога: від психологічної компетентності до професійного успіху

Емоційний інтелект як ключовий складник психологічної компетентності

педагога та фундаментальний ресурс його ефективної діяльності. Теоретична основа – класична модель Деніела Ґоулмана, що охоплює п’ять базових компонентів: самопізнання (усвідомлення власних емоцій), саморегуляцію (контроль за емоційними імпульсами), внутрішню мотивацію, емпатію та соціальні навички (управління взаєминами). У межах теми поєднано академічне осмислення феномену EQ із прикладним інструментарієм. Висвітлено практичні методики розвитку емоційної самосвідомості та стресостійкості вчителя, вправи для саморегуляції в умовах високого психоемоційного навантаження, технології емпатійного слухання та конструктивного вирішення конфліктів в освітньому середовищі. Особливу увагу приділено алгоритмам збереження внутрішнього ресурсу та запобігання професійним деформаціям. Запропонована синергія теорії й практики дає змогу трансформувати потенціал емоційного інтелекту педагога у стійку психологічну компетентність, що виступає запорукою збереження ментального здоров'я, гармонізації освітньої взаємодії та досягнення професійного успіху.

Тема 2.6. Дизайн – мислення у проєктуванні інноваційної діяльності педагога.

Сутність design thinking як людиноцентричного методу творення освітніх інновацій. Ключові етапи проєктування: емпатія, фокусування, генерація ідей, прототипування та тестування. Практичні прийоми розробки авторських педагогічних продуктів під потреби учнів.

Тема 2.7 Спецкурс «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу»

Психологічні аспекти створення безпечного освітнього середовища. Підтримка емоційного благополуччя учнів і педагогів. Методи профілактики професійного вигорання. Розвиток навичок ефективної комунікації та психологічної стійкості. Техніки та методи самозцілення і саморегуляції особистості. Практики емоційної саморегуляції та відновлення психологічних ресурсів. Техніки подолання стресу та тривожності. Формування навичок самодопомоги в умовах професійних навантажень. Життєстійкість особистості в кризових ситуаціях. Поняття життєстійкості та механізми її формування. Розвиток адаптивності та психологічної гнучкості. Ресурси особистості для подолання кризових ситуацій. Практики підтримки життєстійкості педагогів та здобувачів освіти.

Тема 2.8. Інклюзивна освіта: теорія і практика 

 Сучасні підходи до організації інклюзивного навчання. Створення безбар'єрного освітнього середовища. Особливості роботи з учнями з особливими освітніми Вплив вікових особливостей на навчання та розвиток дітей з різними порушеннями особливих освітніх потреб, включаючи інтелектуальні, фізичні, емоційно-психологічні та соціальні аспекти. Індивідуальні особливості кожної дитини: ступінь функціональних можливостей, інтереси та потреби, а також специфічні особливості, пов'язані з конкретними труднощами. Практичні приклади та рекомендації щодо урахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі планування та виконання освітніх програм для дітей з особливими освітніми потребами. потребами. Командна взаємодія педагогів, асистентів учителя та батьків. Музикотерапія у корекції та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

МОДУЛЬ 3. ІННОВАЦІЙНІ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЦИФРОВИЙ КОНТЕНТ У НАВЧАННІ МИСТЕЦТВА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Тема 3.1. Нормативно-правове та дидактично-методичне забезпечення інтегрованого курсу «Мистецтво» в контексті реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти

Нормативно-правові засади та дидактично-методичне методичне реалізації інтегрованого курсу «Мистецтво» відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти. Компетентнісний потенціал та базові знання мистецької освітньої галузі. Організація мистецького освітнього процесу та вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти (додаток 19, 20). Комплексне дидактично методичне забезпечення інтегрованого курсу «Мистецтво» в 9 класі, розробка календарно-тематичного планування з використанням конструктора уроків мистецтва, добір інтеграторів та навчально-методичного контенту для пізнання мистецтва, художньо-творчої діяльності .

Тема 3.2. Особистісно орієнтований підхід у формуванні готовності учнів до вибору профілю навчання

Особистісно орієнтований підхід та психологічні особливості підліткового віку як основа для побудови індивідуальної освітньої траєкторії і наступності із профільною школою. Роль діагностики, портфоліо, консультування та академічної свободи педагога у створенні умов для самопізнання й прийняття рішень.

Професійне самовизначення здобувачів освіти в умовах трансформації сучасного світу праці. Профорієнтаційний потенціал мистецької освітньої галузі: подолання стереотипів, розвиток творчих здібностей, застосування проєктно-дослідницької діяльності та забезпечення готовності учнів до свідомого вибору майбутнього профілю навчання.

Тема 3.3. Наскрізна інтеграція мистецтва – простір нових можливостей старшої школи в умовах реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти

Нові можливості й перспективи мистецтва й мистецької освітньої галузі як складової Державного стандарту профільної освіти у умовах реформи. Нормативно-правові регулятиви мистецької галузі в старшій профільній школі. Освітні галузі як основа формування профілів. Кластерний підхід у профільному навчанні академічного ліцею. Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти, загальний обсяг навчального навантаження, структуру та зміст профільної середньої освіти. Розподіл годин для обов’язкових освітніх компонентів та компенсація освітніх втрат. Особливості профільно-адаптаційного циклу. Індивідуальна освітня траєкторія.

Тема 3.4. Організаційно-методичні засади інтегрованого навчання на уроках мистецтва

Концептуальні основи інтеграції – поняття, види і принципи інтеграції в мистецькій освіті. Предметно-інтегративний підхід та особливості інтеграції в шкільній мистецькій освіті. Комплекс, синетез та синестезія як ключові поняття в мистецтві. Особливості використання мистецької мови в контексті інтеграції. Методика інтегрованого навчання на уроці мистецтва. Компоненти та цілісна дидактична структура уроку. Види та специфіка мистецької діяльності учнів. Моделювання інтегрованого уроку з різними видами інтеграції. Комплексний вид інтеграції у практиці інтегрованого уроку мистецтва Інтегративна художньо-педагогічна технологія як фундамент навчання мистецтва та дослідницької діяльності учнів.

Тема 3.5. Система та критерії оцінювання результатів досягнень у вивченні предметів мистецької освітньої галузі: від інструментарію до навчального поступу учнів 

Нова філософія оцінювання в НУШ: від загальних вимог Наказу МОН № 722 до практичного впровадження на уроках мистецтва. Оцінювання та оцінка. Принципи та функції оцінювання. Реалізація компетентнісного підходу. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення. Об’єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання.

Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Критерії оцінювання. Застосування шкал оцінювання за роками навчання. Оцінювання за 5 інтегрованими показниками діяльності. Характеристика кожного показника та особливості його реалізації на уроках мистецтва. Практика й інструменти оцінювання. Самооцінювання та взаємооцінювання. Ефективний зворотний зв’язок. Рефлексія навчальної діяльності. Виявлення освітніх втрат і навчальних потреб учнів. Диференціація навчання та добір завдань відповідно до рівня навчального поступу. Цифрові інструменти для діагностування, оцінювання та відстеження навчального поступу. Нова система оцінювання - перехід до підтримувального супроводу дитини. Практична критеріальна матриця оцінювання результатів навчання мистецтва.

Тема 3.6. Практична спрямованість мистецької освіти: технологія проєктування компетентнісно-орієнтованих завдань

Сутність і поняття компетентнісно орієнтованого завдання у мистецькій освітній галузі НУШ. Принцип практичної спрямованості як перехід від накопичення академічних знань до здатності діяти в життєвих ситуаціях засобами мистецтва. Особливості реалізації ключових і предметних компетентностей на завершальному етапі базової середньої освіти. Структура та компоненти компетентнісно орієнтованих завдань. Технологія та алгоритм проєктування компетентнісно орієнтованих завдань.

Тема 3.7. Інноваційні художньо-педагогічні технології у практиці мистецького уроку:від мети до рефлексії

Інноваційні художньо-педагогічні технології як інструмент проєктування та реалізації сучасного мистецького уроку. Практичне застосування інтегративних, проблемно-евристичних, інтерактивних, ігрових, проєктних, медіа- та цифрових технологій, технологій критичного й креативного мислення, арт-терапевтичних і музейно-педагогічних технологій. Вибір технології відповідно до мети, змісту та очікуваних результатів навчання. Рефлексія як завершальний етап осмислення учнями власної художньо-творчої діяльності.

Тема 3.8. Фасилітована дискусія в інтерпретації художнього образу мистецького твору

Фасилітована дискусія: сутність, принципи та педагогічний потенціал.

Запитання, що відкривають смисли: від першого враження до аргументованої інтерпретації. Фасилітована дискусія як технологія спільного осмислення художнього образу, що поєднує особистісне сприймання, аналіз художньої мови, аргументацію та діалог різних інтерпретацій. Роль учителя-фасилітатора у створенні відкритого інтелектуального простору, де учень не відтворює готове трактування, а відкриває смисли мистецького твору через запитання, взаємодію та рефлексію.

Тема 3.9. Кубик Блума як метод пізнання мистецтва та художньо-практичної діяльності у розвитку критичного та художньо-образного мислення

Кубик Блума як інструмент організації поетапного пізнання мистецького твору та художньо-практичної діяльності учнів. Шість граней пізнання: назви – опиши – поясни – порівняй – проаналізуй – створи. Побудова запитань до художнього твору відповідно до рівня пізнавальної діяльності.Поєднання критичного мислення з художньо-образним осмисленням мистецтва. Перехід від інтерпретації твору до власної художньо-практичної дії. Кубик Блума як засіб організації діалогу, творчого пошуку та аргументації. Конструювання завдань для мистецького уроку: сприйняти → осмислити → інтерпретувати → оцінити → створити → рефлексувати. Поєднання запитань різного рівня складності з аналізом, інтерпретацією, порівнянням, оцінюванням і творчим перетворенням художнього матеріалу. Використання методу для розвитку критичного та художньо-образного мислення, самостійності суджень і здатності аргументувати власне бачення мистецтва.

Тема 3.10. Методика створення авторської картини: від художнього задуму до практичного втілення

Організація процесу створення авторської картини як послідовного переходу від виникнення художнього задуму до його образного та практичного втілення. Визначення теми й творчої ідеї, пошук художнього образу, вибір засобів і способів його вираження, композиційне рішення та поетапне створення власного мистецького твору. Розвиток творчої уяви, образного мислення, індивідуального художнього висловлювання та здатності презентувати й осмислювати власний творчий результат. Індивідуальний стиль і творчий вибір у процесі створення картини. Презентація, обговорення та рефлексія авторського твору.

Тема 3.11. Методика інтеграції українського народного мистецтва з сучасними технологіями та стилями

Осмислення українського народного мистецтва як джерела художніх образів, символів, орнаментальних мотивів і творчих ідей для сучасної мистецької практики. Методика творчого переосмислення традиційної культурної спадщини через сучасні художні стилі, техніки та цифрові технології. Поєднання традиційного й сучасного у створенні авторського мистецького продукту, розвиток творчої уяви, культурної ідентичності та здатності учнів трансформувати мистецькі традиції відповідно до власного художнього задуму. Принципи творчого переосмислення, а не механічного відтворення народних зразків. Поєднання традиційних художніх практик із сучасними стилями та техніками. Цифрові технології як інструмент трансформації та презентації народного мистецтва. Створення авторського мистецького продукту на основі української культурної спадщини. Презентація та рефлексія творчого результату.

Тема 3.12. Проєктування мультимедійного навчального контенту в середовищі Genially

Огляд базового інструментарію та ключових можливостей середовища Genially. Дизайн та конструювання інтерактивних навчальних презентацій для уроків мистецтва. Створення мультимедійних плакатів та візуальних опорних конспектів. Розробка гейміфікованого контенту та захопливих мистецьких вікторин. Проєктування віртуальних квест-кімнат на основі діяльнісного підходу НУШ. Інтеграція створених цифрових матеріалів з іншими освітніми платформами. Застосування інтерактивних шаблонів для організації командної проєктної роботи учнів.

Тема 3.13. Мистецтво промптингу в діяльності вчителя: конструювання ефективних запитів до систем штучного інтелекту

Поняття та сутність промтингу. Базові принципи та ключові елементи ефективного текстового запиту до нейромереж. Конструювання промптів для розробки мікросценаріїв уроків та структурування навчального матеріалу. Генерація дидактичних матеріалів та рубрик оцінювання у спеціалізованих освітніх ШІ-сервісах. Особливості написання запитів для створення візуального контенту та інтелект-карт у Chatmind. Творчі промпти для генерації тематичних музичних фрагментів і пісень за допомогою Suno AI. Розробка мистецьких ігор, головоломок та вікторин засобами ефективного промпту.

Тема 3.14. Інтеграція платформи Canva та технологій штучного інтелекту в практику сучасного вчителя

Огляд екосистеми вбудованих додатків штучного інтелекту на платформі Canva та їхнього освітнього потенціалу. Автоматизована генерація навчальних робочих аркушів за допомогою спеціалізованих ШІ-додатків у середовищі Canva. Застосування текстових ШІ-асистентів платформи для швидкого конструювання завдань та вправ до уроку. Розробка унікального візуального наповнення робочих аркушів через вбудовані генератори зображень. Оптимізація робочого часу педагога через ефективне поєднання базових шаблонів Canva та можливостей штучного інтелекту

Тема 3.15. Інтерактивне оцінювання в цифровому середовищі: проєктування завдань засобами Blooket, Kahoot, Wordwall та Conker

Автоматизоване створення тестових завдань за допомогою штучного інтелекту в додатку Conker. Конструювання мистецьких вікторин та опитувань для швидкого зрізу знань на платформі Kahoot. Проєктування візуальних та інтерактивних дидактичних вправ у середовищі Wordwall. Залучення учнів до процесу тестування через ігри на платформі Blooket. Синтез інструментів Blooket, Kahoot, Wordwall та Conker для побудови комплексної системи оцінювання.

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Розробити компетентнісно орієнтоване завдання, яке містить життєвий контекст, проблемну ситуацію, спрямоване на самопізнання та перевірку власних профільних інтересів.
2. Створити макет проблемно-проєктної діяльності на тему взаємозв'язку мистецтва та сучасної медіакультури, яка допомагає учням розвивати емоційний інтелект і усвідомлювати свої творчі здібності.
3. Розробити структуру інтегрованого міні дослідження для учнів, яке передбачає роботу з цифровими джерелами та глибинне осмислення культурного контексту засобами цифрових ресурсів.
4. Створити рубрику та інструмент самооцінювання/рефлексії для перевірки результатів художньо-продуктивної діяльності учнів відповідно до обов’язкових груп результатів мистецької освітньої галузі, пов’язавши з інтегрованими показниками.
5. Розробити модель інтегрованого уроку мистецтва в 9 класі, використавши комплексний вид інтеграції.
6. Розробити питання для пізнання мистецтва та художньо-практичної діяльності учнів з використанням Кубика Блума.
7. Обрати одну інноваційну художньо-педагогічну технологію та розробити фрагмент її застосування на уроці мистецтва: навчальна мета → діяльність учнів → технологія → очікуваний результат.
8. Дібрати цифровий інструмент для однієї конкретної навчальної дії учнів: спостереження, дослідження, порівняння, інтерпретації, творчої діяльності або презентації результату.
9. Розробити один короткий цифровий продукт для уроку мистецтва: інтерактивну вправу, міні презентацію, цифровий мистецький маршрут, віртуальну виставку або завдання із використанням штучного інтелекту.

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Проаналізуйте ключові виклики сучасного освітнього середовища та запропонуйте ефективні стратегії для реалізації сучасних підходів до навчання на уроках мистецтва (тема 1.1).
2. Проаналізуйте актуальні освітні потреби сучасних дев’ятикласників через етап емпатії в дизайн-мисленні та спроєктуйте варіант креативного артзавдання, яке розв'язує проблему низької мотивації учнів до вивчення мистецтва (тема 1.2).
3. Доберіть приклади життєвих ситуацій, які можуть слугувати мотиваційним стимулом для створення компетентнісно орієнтованих завдань у мистецькій освітній галузі (тема 2.1).
4. Запропонуйте тему та короткий опис творчого проєкту для учнів, який допоможе їм спробувати себе в різних ролях та обрати профіль навчання (тема 2.2).
5. Порівняйте традиційне предметне викладання мистецтва та інтегрований підхід з погляду розширення простору для самостійної дослідницької діяльності учнів .
6. Наведіть приклади проблемно-пошукових завдань, які ефективно застосовуються на інтегрованих заняттях мистецтва. 
7. Обґрунтуйте переваги використання сучасних цифрових ресурсів для забезпечення глибинного навчання мистецтва.
8. Проаналізуйте специфіку формувального оцінювання у мистецькій освітній галузі НУШ та визначте способи відстеження індивідуального творчого поступу здобувачів освіти.
9. Запропонуйте завдання на засадах ціннісно-орієнтованого підходу, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту, саморефлексії та креативності підлітків.
10. Доберіть приклади діагностичних інструментів, портфоліо та критеріїв, що допомагають виявити творчі здібності і готовність учнів до вибору профілю навчання .
11. Здійсність інтиерпретацію художнього образу мистецького твору з використанням фасилітованої дискусії.
12. Розкрийте особливості організації процесу створення авторської картини як послідовного переходу від виникнення художнього задуму до його образного та практичного втілення.
13. Висвітліть поєднання традиційних художніх практик із сучасними стилями та техніками в народному мистецтві.
14. Назвіть ключову технологію в інтегрованому навчанні на уроці мистецтва.
15. Опрацювати 2-3 інноваційні художньо-педагогічні технології та визначити їхні можливості у навчанні мистецтва.
16. Дібрати 3-5 цифрових ресурсів для використання на уроках мистецтва та визначити, для яких навчальних дій учнів доцільно їх застосовувати.
17. Проаналізувати один цифровий освітній матеріал з погляду його змістової якості, педагогічної доцільності та відповідності віковим особливостям учнів.
18. Розробити короткий фрагмент цифрового контенту для уроку мистецтва.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
7. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
8. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 

Основна навчально-методична та наукова література

1. НУШ в базовій середній освіті: мистецька освітня галузь / [Гловацький С. В., Лємешева Н. А.]. Черкаси, 2022. 131 с. URL: Перейти за покликанням  Перейти за покликанням  (дата звернення: 26.07.2026).
2. Мистецтво та освіта: новації і перспективи : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (23 квітня 2026 року, м. Чернігів) / за заг. ред. О. І. Солдатенка. Чернігів : НУЧК імені Т. Г. Шевченка, 2026. 178 с. URL: Перейти за покликанням звернення: 26.07.2026).
3. Конструювання і реалізація змісту профільного навчання: особистісно орієнтований підхід : практ. посіб. / Г. О. Васьківська. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2019. 96 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026). 
4. Професійна орієнтація: теорія і практика : збірник / [уклад. за матеріалами наукових досліджень]. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026). 
5. Навчальні програми на основі модельних / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Нова українська школа : порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019. 
7. Мистецька освітня галузь: підсумкове оцінювання. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026)
8. Пріоритети МОН: психологічна підтримка учасників освітнього процесу на всіх рівнях. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026)
9. Ковальова С.В. Принципи навчання мистецтва в закладах загальної середньої освіти. Інформаційно-методичний збірник : спеціалізоване педагогічне видання департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів». 2021. № 4 (246), 34-42.
10. Ковальова С.В. Концептуальні основи інтеграції мистецької освіти. Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. 2012. Вип. 5. Ч. 2, С. 47-56.
11.  Ковальова С.В. Інноваційні художньо-педагогічні технології у практиці викладання шкільних мистецьких дисциплін: науково-методичний посібник / за ред. С.В. Ковальової. Біла Церква : КОІПОПК, 2019. 160 с.
12. Ковальова С.В. Здоров’язбережувальна компетентність як ресурс організації безпечного здорового освітнього середовища./ Освіта в розвитку людського капіталу// Збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю – Біла Церква, 2025. С. 38-44.
13. Ковальова С.В. Предметно-інтегративний підхід на уроках мистецтва в Новій українській школі./Інтегроване навчання на заняттях мистецтва в Новій українській школі . НУШ лабораторія освітян Київщини:навчально-методичний посібник/ за заг. Ред В.Б. Рогової. Біла Церква : КНЗ КОР «КОІПОПК», 2025. С. 5-21.
14. Ковальова С.В. Культурологічний підхід у розвитку культурної компетентності педагогічних працівників в умовах підвищення кваліфікації. //Зб. наук. праць: Матеріали IV Міжнародної конференції «Шляхи удосконалення професійних компетентностей фахівців в умовах сьогодення» (23 жовтня 2024 року). – С. 161-166. 
15. Ковальова С.В. Цифрові технології в мистецькій освіті/ // Збірник тез VI Міжнародної науково-практичної конференції «Дистанційна освіта: інноваційні , нормативно-правові, педагогічні аспекти 15 травня 2025 р. С. 78-84.
16.  Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у базовій школі: методичний посібник для вчителів. Харків: Фоліо, 2022. 240 с. URL: Перейти за покликанням
17. Масол Л. М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання : метод. посібник. Київ, 2020. 116 с.
18. Олексюк О. М. Педагогіка мистецтва: теорія та методика викладання мистецьких дисциплін : підручник. Київ : Ліра-К, 2021. 248 с.
19. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі: методичний посібник / О.І. Пометун, Ю.О. Баранова. Київ: Оріон, 2021. 112 с. URL: Перейти за покликанням

Додаткові відкриті електронні ресурси

1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів НУШ, мистецька освітня галузь. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026).
2. Наздоженемо: інструменти вимірювання та стратегії подолання освітніх втрат / ГС «Освіторія». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Психологічна служба / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Використання онлайн-ресурсів на уроках мистецтва. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026).
5. Інтерактивні додатки та онлайн-платформи для уроків мистецтва. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026).
6. Мистецтво : база ресурсів за класами й предметами. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.07.2026).

знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та сучасних підходів до навчання мистецтва;

уміння планувати й організовувати освітній процес з мистецтва на основі модельних навчальних програм, компетентнісного, інтегрованого, осбобистісно-орієнотованого та діяльнісного підходів;

здатність комбінувати та інтегрувати інноваційні художньо-педагогічні, цифрові та спеціальні мистецькі технології в освіній практиці вивчення мистецьких предметів;

впроваджувати практико-орієнтовані арт-технології для психоемоційної підтримки ментального здоров’я та цілісного розвитку особистості;

здатність застосовувати інструментарій оцінювання результатів навчальних досягнень учнів, компетентнісно-орієнтовані завдання;

здатність використовувати цифрові інструменти для проєктування, організації, оцінювання й рефлексії освітнього процесу;

спроможність створювати безпечне, мотивувальне освітнє середовище, що сприяє професійному самовизначенню та усвідомленому вибору учнями профілю навчання;

готовність до професійної рефлексії, саморозвитку та навчання впродовж життя.

Реалізація програми передбачає залучення фахівців, які мають відповідну фахову та методичну підготовку з питань реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, сучасних підходів до навчання мистецтва та оцінювання результатів навчання учнів. Практична складова програми орієнтована на виконання професійно спрямованих завдань, моделювання мистецько-педагогічних ситуацій, використання інноваційних художньо-педагогічних, цифрових та спеціальних мистецьких технологій, обмін педагогічним досвідом та професійну рефлексію. Для виконання окремих практичних завдань передбачається використання слухачами цифрових пристроїв із доступом до мережі Інтернет.