МОДЕРНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ (БІОЛОГІЇ І ЕКОЛОГІЇ) ТА ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ «ДОВКІЛЛЯ» Й «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ» У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ПРАКТИК

Навчально-тематичний план

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Нормативно-методичні засади освітнього процесу та сучасні підходи до навчання в НУШ
Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.  Формувальне оцінювання	2	2	2		6
Тема 1.2. Проблемне, проєктне, кооперативне та глибинне навчання. Розвиток критичного мислення, когнітивної гнучкості та рефлексивності учнів		2			2
Разом за модулем	2	4	2		8
МОДУЛЬ 2. Предметно-методична компетентність: сучасний зміст природничої освіти, STEM та цифрові технології
Тема 2.1. Актуальні наукові уявлення та модернізація змісту шкільної біології	4	2			6
Тема 2.2. Дослідницька діяльність, компетентнісно орієнтовані завдання, інтерактивні практики та штучний інтелект		6	2		8
Разом за модулем	4	8	2		14
МОДУЛЬ 3. Здоров’язбережувальна компетентність та безпека життєдіяльності
Тема 3.1. Формування здоров’язбережувальної компетентності та профілактична освіта		2	2		4
Тема 3.2. Основи безпеки життєдіяльності та навички порятунку життя		2			2
Разом за модулем		4	2		6
Підсумкові заходи				2
Усього	6	16	6	2	30

 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. Нормативно-методичні засади освітнього процесу та сучасні підходи до навчання в НУШ

 

Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.  Формувальне оцінюванняРеалізація Концепції НУШ. Мета та компетентнісний потенціал природничої та соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей, що забезпечує формування ключових компетентностей здобувачів освіти. Державний стандарт базової середньої освіти. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта. Формувальне оцінювання як інструмент компетентнісно орієнтованого навчання.

Тема 1.2. Проблемне, проєктне, кооперативне та глибинне навчання. Розвиток критичного мислення, когнітивної гнучкості та рефлексивності учнів

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти.

Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. 

Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Практична зорієнтованість навчання.

Рефлексивність навчання: прийоми усвідомлення учнями власних способів діяльності, навчальних труднощів, досягнень і подальших освітніх цілей. Роль рефлексії у формуванні самостійності, відповідальності за результати навчання та здатності до самооцінювання.

 

МОДУЛЬ 2. Предметно-методична компетентність: сучасний зміст природничої освіти, STEM та цифрові технології

 

Тема 2.1. Актуальні наукові уявлення та модернізація змісту шкільної біології

Модернізація предметного змісту біологічної освіти відповідно до сучасних досягнень природничих наук. Поєднання предметного змісту з компетентнісним і діяльнісним підходами, практична зорієнтованість біологічної освіти та створення умов для застосування учнями наукових знань у життєвих ситуаціях. Актуальні уявлення про клітину, сучасна клітинна біологія та їх відображення в модельних навчальних програмах та підручниках з біології Нової української школи. Метаболічні та молекулярно-біологічні процеси на клітинному рівні в доступній для учнів закладів загальної середньої освіти інтерпретації. 

Сучасна генетика в навчальних програмах НУШ: класичні та новітні уявлення про спадковість і мінливість. Інтерактивні підходи до навчання генетики: використання ігрових технологій, віртуальних симуляцій, візуального моделювання та практично зорієнтованих задач для пояснення складних генетичних закономірностей. Розвиток критичного мислення учнів через аналіз генетичної інформації, доказів та життєвих ситуацій.

Фізіологія вищої нервової діяльності (ВНД) у світлі сучасної нейробіології та когнітивних наук. Вікові та нейрофізіологічні особливості сприйняття, пам’яті, мислення й уваги підлітків. Сучасні методичні підходи до навчання нервової системи та ВНД з метою формування наукового світогляду, розвитку аналітичного мислення та розуміння біологічних основ поведінки людини.

 

Тема 2.2. Дослідницька діяльність, інтерактивні практики та штучний інтелект

Теоретичні та практичні засади формування дослідницької компетентності здобувачів освіти на уроках біології (біології і екології) та інтегрованих курсів «Довкілля» й «Здоров’я, безпека та добробут». Інтеграція STEM-орієнтованого підходу, моделювання біологічних об’єктів і процесів, учнівського проєктування, навчального експерименту та проблемного пошуку. Організація діяльності учнів як активних суб’єктів дослідження.

Штучний інтелект (ШІ) як інноваційний інструмент професійної діяльності сучасного вчителя природничої, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей. Застосування інструментів ШІ для персоналізації освітнього процесу, розроблення диференційованих та компетентнісно орієнтованих завдань, створення візуального дидактичного контенту та формування навичок критичного мислення і перевірки достовірності даних в учнів ЗЗСО. 

Електронні (цифрові) освітні ресурси та цифрове середовище на уроках інтегрованого курсу «Довкілля». Добір, модифікація та використання цифрових інструментів, інтерактивних вправ, цифрових мап та віртуальних лабораторій для досягнення очікуваних результатів навчання за Державним стандартом базової середньої освіти. Можливості цифрових ресурсів для реалізації компетентнісного, діяльнісного, інтегративного та середовищного підходів в очному, дистанційному та змішаному навчанні. Дотримання принципів академічної доброчесності та авторського права під час створення електронних ресурсів. 

 

МОДУЛЬ 3. Здоров’язбережувальна компетентність та безпека життєдіяльності

 

Тема 3.1. Формування здоров’язбережувальної компетентності та профілактична освіта

Теоретичні та методичні аспекти інтеграції здоров’язбережувального змісту на уроках біології, та інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут». Формування здоров’язбережувальної компетентності як складника компетентнісного підходу. Практична зорієнтованість здоров’язбережувального навчання та формування життєвих навичок, необхідних для прийняття відповідальних рішень щодо власного здоров’я, безпеки та добробуту. Сучасна епідеміологічна грамотність та біологічна безпека в шкільній освіті. 

Зооантропонози: сучасні уявлення про спільні інфекційні та паразитарні захворювання тварин і людей, резервуари збудників, шляхи передачі та симптоматику. Методика викладання тем із біологічної безпеки в шкільному курсі: від теоретичних засад до створення практично зорієнтованих кейсів, профілактичних проєктів та завдань. Формування в учнів культури гігієни, особистої відповідальності за власне здоров’я, здоров’я оточення та довкілля. Використання проблемних ситуацій, аналізу життєвих кейсів, проєктної та кооперативної діяльності для формування здоров’язбережувальної компетентності.

 

Тема 3.2. Основи безпеки життєдіяльності та навички порятунку життя. 

Організація безпечного та здоров’язбережувального освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти. Мотиваційні стратегії залучення здобувачів освіти до ведення здорового та безпечного способу життя. Формування практичних життєвих навичок через діяльнісне та практично зорієнтоване навчання.

Перша домедична допомога як ключова життєва навичка учасників освітнього процесу. Чіткі алгоритми дій під час виникнення невідкладних і загрожуючих життю станів: оцінка безпеки, перевірка свідомості й дихання, проведення серцево-легеневої реамімації (СЛР), зупинка масивних кровотеч, допомога при травмах, термічних ураженнях та обструкції дихальних шляхів.

Методика інтеграції практичних вправ з домедичної допомоги в освітній процес природничої та здоров’язбережувальної галузей НУШ. Відпрацювання алгоритмів у практичних і симуляційних ситуаціях. Використання проблемних ситуацій, симуляцій та компетентнісно орієнтованих завдань для формування готовності здобувачів освіти діяти відповідально та ефективно в реальних життєвих ситуаціях.

За результатами навчання слухачі курсів підвищення кваліфікації оволодіють теоретичними знаннями й розумінням, вдосконалять навички та уміння: 

• реалізовувати сучасні цілі освіти відповідно до нормативно-правового забезпечення Нової української школи та проєктувати освітній процес з урахуванням оновлень; 
• пояснювати сутність компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів і застосовувати їх у взаємодоповненні під час планування та організації освітнього процесу;
• організовувати навчальну діяльність, у якій учень виступає активним суб’єктом, застосовуючи проблемні, проєктні, кооперативні та дослідницькі методи навчання;
• інтегрувати в освітній процес актуальні наукові уявлення про клітинну біологію, закономірності сучасної генетики та фізіологію вищої нервової діяльності для розвитку наукового світогляду й критичного мислення учнів; 
• формувати дослідницьку компетентність здобувачів освіти через інтеграцію STEM-підходів, створення проєктів та моделювання біологічних об’єктів і процесів на уроках біології (біології і екології); 
• застосовувати інструменти штучного інтелекту та сучасні технологічні рішення для персоналізації навчання, організації інтерактивної взаємодії у змішаному й дистанційному форматах та викладання біології (біології і екології), інтегрованих курсів «Довкілля» й «Здоров’я, безпека та добробут»; 
• здійснювати диференційоване навчання, визначаючи критерії добору дидактичного матеріалу відповідно до індивідуальних можливостей учнів, та впроваджувати ефективні інструменти формувального оцінювання навчальних досягнень; 
• розвивати здоров’язбережувальну компетентність учасників освітнього процесу, застосовуючи на практиці знання з профілактики зооантропонозів та володіючи життєво необхідними навичками надання першої домедичної допомоги; 
• астосовувати прийоми розвитку критичного мислення, когнітивної гнучкості та рефлексивності учнів.

Програма розрахована на професійний розвиток учителів природничої та соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей, які забезпечують реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти у 5–9 класах (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) та впроваджують концептуальні засади НУШ у викладанні біології та інтегрованих курсів.

Теоретичний блок фокусуватиметься на концептуальних та нормативно-методичних змінах в освітньому процесі НУШ, а також на актуальних теоретичних узагальненнях сучасної природничої науки. Він реалізовується через інтерактивні лекції та презентації сучасних наукових і освітніх трендів із таких ключових напрямів: 

• Сучасні технології навчання: сутність і механізми проблемного, проєктного та кооперативного навчання, умови їх ефективного застосування, розвиток критичного мислення, когнітивної гнучкості та навичок рефлексії;
• Компетентнісно орієнтоване навчання: структура, види та методичні орієнтири конструювання компетентнісно орієнтованих завдань, їх практична зорієнтованість та використання для формування й оцінювання результатів навчання;
• Оновлення науково-предметного змісту біології: сучасні уявлення про клітинну біологію в програмах біології Нової української школи; 
• Нейробіологія та когнітивний розвиток: фізіологія вищої нервової діяльності, вікові нейрофізіологічні особливості підлітків та сучасні підходи до викладання для формування наукового мислення здобувачів освіти.

Практична частина спрямована на активне відпрацювання конкретних фахових, предметно-методичних, інформаційно-цифрових та здоров’язбережувальних умінь слухачів: 

• впровадження інструментів формувального оцінювання на уроках біології та  інтегрованих курсів «Довкілля» й «Здоров’я, безпека та добробут»; 
• розроблення та аналіз проблемних ситуацій і проблемних завдань, що спонукають учнів до самостійного пошуку, висунення припущень, аргументації та застосування знань;
• проєктування навчальних проєктів із біології та інтегрованих курсів з урахуванням компетентнісного, діяльнісного та практично зорієнтованого характеру навчання;
• застосування методів кооперативного навчання, організація ефективної групової взаємодії, розподіл ролей та використання інструментів само- і взаємооцінювання групової діяльності;
• застосування інтерактивних ігрових та симуляційних підходів до викладання сучасної генетики в НУШ; 
• формування дослідницької компетентності учнів через інтеграцію STEM-підходів, наукового експерименту та цифрових технологій на уроках біології (біології і екології) та інтегрованих курсів «Довкілля» й «Здоров’я, безпека та добробут»; 
• використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) для персоналізації навчання, оптимізації підготовки вчителя та розвитку критичного мислення учнів; 
• добір, тестування та створення інтерактивних цифрових ресурсів для уроків інтегрованого курсу «Довкілля»; 
• інтеграція профілактичної біологічної безпеки у практичну площину для формування здоров’язбережувальної компетентності; 
• використання рефлексивних практик для усвідомлення учнями власного навчального поступу, труднощів, способів їх подолання та результативності навчальної діяльності;
• відпрацювання чітких алгоритмів надання першої домедичної допомоги як життєво необхідної навички учасників освітнього процесу.

Комунікація лекторів і слухачів на платформі «ВЕКТОР» відбуватиметься в режимі реального часу через платформи для відеоконференцій (синхронний режим). Це забезпечуватиме живий обмін педагогічним досвідом, фасилітацію дискусій, розбір кейсів та миттєвий зворотний зв’язок. 

Самостійна робота спрямовуватиметься на поглиблення фахової майстерності та передбачатиме розробку авторських дидактичних матеріалів для власного педагогічного портфоліо в асинхронному режимі. Вона включатиме: 

• конструювання інструментів формувального оцінювання (чек-листи, бланки само- і взаємооцінювання тощо) для уроків біології чи інтегрованих курсів «Довкілля» й «Здоров’я, безпека та добробут»; 
• проєктування компетентнісно орієнтованого або STEM-завдання з біології за допомогою сервісів штучного інтелекту відповідно до вимог Державних стандартів загальної середньої освіти;
• розробка дидактичних матеріалів здоров’язбережувального змісту (інтерактивної пам'ятки, кейс-завдання, інфографіки або короткого чек-листа безпеки для використання на уроках біології або інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»).

Формування груп здійснюватиметься упродовж квітня-жовтня 2026 року

Навчання триває 8 днів та проходить у вихідні дні.

З додатковою інформацією щодо курсів підвищення кваліфікації можна ознайомитись за посиланням Перейти за покликанням

або за телефоном: 0931257893