ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

Тема 1.1. Регулювання трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану

До Міністерства освіти і науки України надходять численні звернення від керівників та працівників закладів освіти щодо особливостей застосування норм трудового законодавства під час дії правового режиму воєнного стану. 

Це вимагає суттєвого перегляду системи організації трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану. Водночас необхідно мінімізувати всі трудові спори та захистити право педагогічних працівників на працю та відпочинок, враховуючи передбачені Конституцією обмеження прав людини та громадянина на період воєнного стану.

Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі – Указ), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 .02.2022 р. № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.

Статтею 3 Указу визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». 

Відповідно до частини першої ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. 

Працівники закладів освіти та наукових установ, які тимчасово виїхали за кордон або з об’єктивних причин не можуть виконувати посадові (службові) обов’язки (у тому числі у традиційному режимі або дистанційно), мають право подати заяву про відпустку (із збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати) або про звільнення.

Під час воєнного стану оптимальним рішенням, яке визначено законодавством, є оголошення простою. Простій – зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (Перейти за покликанням ). У цьому випадку ситуація простою відбувається не з вини працівників закладів освіти.

Простій педагогів під час воєнного стану оголошується у разі зупинення роботи освітнього закладу через бойові дії, окупацію або руйнування. Працівникам, які перебувають на простої, гарантується оплата праці в розмірі не менше 2/3 встановленої ставки або окладу, якщо це не з вини самого працівника. Роботодавець самостійно приймає рішення про оголошення простою та визначає порядок оплати, дотримуючись мінімальних гарантій, встановлених законодавством.

Тема 1.2. Безпечні формули розбудови безпечного освітнього середовища: професійна діяльність вчителя.

У сучасному світі питання безпеки в освітніх закладах набуває особливої актуальності, вимагаючи від педагогів не лише викладацької майстерності, але й комплексних знань з безпеки.

Ми розглянемо ключові аспекти: навчання з охорони праці, правильне проведення інструктажів, безпечне використання інформаційно-комунікаційних технологій та надання першої домедичної допомоги. Кожен з цих компонентів є невід'ємною частиною професійної компетентності сучасного педагога

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

Тема 2.1. Організація в закладах освіти безпечного освітнього середовища вільного від насильства

Тема присвячена організації в закладах освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства, як ключової умови збереження фізичного й психічного здоров’я учасників освітнього процесу та забезпечення якості освіти. Розглядаються нормативно-правові засади запобігання і протидії насильству та булінгу, принципи нульової толерантності, поваги до прав дитини, недискримінації й партнерської взаємодії «заклад освіти — сім’я — громада». Акцентовано увагу на ролях і відповідальності керівництва, педагогічних працівників, психологічної служби та учнівського самоврядування у формуванні культури безпеки, довіри й взаємоповаги. Висвітлюються практичні механізми: оцінювання ризиків, розроблення внутрішніх політик і процедур реагування, алгоритм фіксації та розгляду випадків насильства, конфіденційність і захист постраждалих, медіація та відновні практики, системна профілактика, підвищення компетентностей персоналу й інформаційно-просвітницька робота з учнями та батьками. Очікуваним результатом є створення стійкої системи превенції та реагування, що мінімізує прояви насильства, підвищує психологічну безпеку й сприяє формуванню позитивного освітнього клімату.

Тема 2.2. Психологічні засади ефективного спілкування в умовах освітніх втрат

Розглянути освітні втрати не як лінійну відсутність знань, а як наслідок когнітивного та емоційного виснаження. 

Допомогти педагогам розпізнавати ознаки стресового гальмування у спілкуванні. Ознайомити педагогів  з інструментами побудови конструктивного діалогу з учнями, які мають прогалини в навчанні, спричинені кризовими обставинами (війною, вимушеним переміщенням, дистанційним навчанням); методами створення емоційно підтримувального середовища, що є критично важливим для відновлення когнітивних функцій мозку; техніками емпатичного слухання, мотивувального консультування.

Обговорити практичні аспекти зміщення фокусу з «дефіциту знань» на «зону найближчого розвитку» дитини, що допомагає знизити рівень тривожності та відновити віру у власні сили. 

Педагоги отримають розуміння того, як адаптувати свій стиль спілкування, щоб мінімізувати опір учнів до навчання, посилити їхню внутрішню мотивацію та ефективно супроводжувати процес надолуження знань без додаткового психологічного тиску.

Тема 2.3. Психологічний капітал ментального добробуту учасників освітнього процесу 

Концепція психологічного капіталу (PsyCap) та його компонент. Психологічний капітал у дітей та учнів. Психологічний капітал педагога. Стратегії розвитку психологічного капіталу в освітній практиці. Психологічні інструменти та технології розвитку психологічного капіталу особистості. Ментальний добробут як результат інвестицій у PsyCap. Оцінка та моніторинг психологічного капіталу. Щоденник психологічніх вправ для розвитку психологічного капіталу. 

Тема 2.3. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами

Розглядаємо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами як інструмент підтримки, розвитку та мотивації, а не лише фіксації результатів. У межах цієї теми зосереджуюся на принципах справедливого, гнучкого та індивідуалізованого оцінювання, що враховує освітні потреби, можливості та динаміку розвитку кожного учня.

Під час опрацювання теми аналізуються сучасні підходи до формувального й підсумкового оцінювання, адаптації та модифікації завдань, використання альтернативних способів демонстрації навчальних результатів. Особлива увага приділяється співпраці вчителя з командою психолого-педагогічного супроводу, батьками та асистентом учителя.

Мета теми — допомогти педагогам сформувати практичне розуміння того, як оцінювати навчальні досягнення учнів з ООП без зниження вимог до змісту освіти, але з урахуванням індивідуального прогресу, сильних сторін і потенціалу кожної дитини.

МОДУЛЬ 3. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 3.1. Підприємництво для підлітків: реальні кейси та практичні інструменти для вчителя

У межах теми розглядаються реальні бізнес-кейси, адаптовані для шкільного середовища, інтерактивні та цифрові інструменти для організації проєктної діяльності.

Мета теми — надати педагогам практичні знання і навички для ефективного викладання підприємництва, сприяти розвитку у підлітків креативності, фінансової грамотності та навичок самостійного прийняття рішень, а також підвищити зацікавленість учнів у навчальному процесі через інтерактивні та прикладні завдання.

Тема 3.2. Учитель у період освітніх змін: адаптивність і лідерство

Роль сучасного вчителя в умовах постійних освітніх, соціальних та технологічних змін. Розвиток адаптивності як ключової професійної компетентності педагога та формування лідерських якостей, необхідних для ефективної роботи в освітньому середовищі Нової української школи. Ознайомлення з поняттями педагогічної адаптивності та вчительського лідерства, аналіз чинників опору змінам, практичні інструменти саморефлексії, командної взаємодії та ініціювання змін у шкільному середовищі. Лекція спрямована на підвищення професійної стійкості, відповідальності та готовності вчителя бути агентом позитивних змін.

Тема 3.3. Формування оптимального здоров’я освітян в контексті НУШ: теоретичні і практичні підходи

Розглянуто основні аспекти здоров’я, його цінність і значення. Охарактеризовано чинники впливу на формування оптимального здоров’я освітян. Подано трактування «теорії збалансованого харчування» освітян. Деталізовано піраміду здорового харчування освітян від експертів ВООЗ. З’ясовано шляхи попередження чинників негативного впливу на оптимальне здоров’я освітян.

МОДУЛЬ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ

Тема 4.1. Краса і здоров'я у формуванні цілісної особистості підлітка

У темі розглядаються питання формування цілісної особистості підлітка та формування здорового способу життя як пріоритетного напряму роботи в закладах освіти.

Звертається увага, що підлітковий вік є найбільш сприятливим для формування цінностей та переконань у тому числі щодо культури здоров’я. На формування переконання щодо здоров’я у підлітків впливають: батьки або особи, які їх замінюють, друзі, вихователі, вчителі, інформація зі ЗМІ, соціальних мереж, інтернету. 

Висвітлено основні переваги формування позитивних переконань підлітків щодо здоров’я задля яких необхідний системний підхід та залучення до вирішення означеної проблеми галузі не лише охорони здоров’я, але й освіти, культури, соціальної роботи тощо. Важливо врахувати також створення сприятливих умов для формування позитивної поведінки у підлітків щодо власного здоров’я.

Закцентовано увагу на питання краси та окреслено шляхи формування культури поведінки та інших стратегій соціалізації підростаючого покоління.

Тема 4.2. Впровадження STEM підходів на заняттях інтегрованого курсу «Підприємництво та фінансова грамотність»

У темі розкрито можливості впровадження STEM-підходів на уроках інтегрованого курсу «підприємництво та фінансова грамотність» як ефективного інструменту компетентнісного навчання.

Обґрунтовано доцільність поєднання природничих наук, технологій, інженерного мислення та елементів математики для розв’язання практичних життєвих ситуацій, пов’язаних із підприємництвом та фінансовою грамотністю. Особливу увагу приділено використанню дослідницьких завдань, проєктної діяльності, моделювання, експериментів і міжпредметної інтеграції.

У матеріалі окреслено приклади STEM-активностей, що сприяють розвитку в учнів аналітичних умінь, командної роботи, відповідального прийняття рішень та усвідомлення взаємозв’язку між здоров’ям людини, довкіллям і соціальним середовищем. Впровадження STEM-підходів розглядається як засіб підвищення мотивації до навчання та формування практично орієнтованих знань, необхідних для безпечного й здорового способу життя.

Тема 4.3. Профілактика порушень імунної системи та взаємозалежне збереження фізичного і психологічного здоров’я

Загальні уявлення про морфофізіологію імунної системи. Поняття імунітету та його види. Фізіологічні механізми імунітету. Типові порушення імунітету. Фактори, які негативно впливають на роботу імунної системи. Чинники, які позитивно впливають на функціонування імунітету. Типові міфи про покращення імунітету. Освітні чинники збереження здоров’я імунної системи. Вплив імунітету на тілесне та психологічне здоров’я.

Тема 4.4. Фінансова стійкість МСБ (малого та середнього бізнесу) у воєнний час: як виживати між ризиками, втратами та нестабільністю 

Лекція присвячена аналізу фінансових викликів, з якими стикається малий і середній бізнес України в умовах воєнного часу, та практичним інструментам збереження його життєздатності. У центрі уваги — проблема фінансової стійкості підприємств за умов різкого зростання ризиків, нестабільності доходів, втрати активів, клієнтів і людського капіталу.

У межах лекції розглядаються ключові фактори фінансової вразливості МСБ в період війни: порушення ланцюгів постачання, обмежений доступ до фінансових ресурсів, падіння купівельної спроможності населення, валютні коливання та регуляторна невизначеність. Особливу увагу приділено управлінню грошовими потоками, антикризовому бюджетуванню, формуванню фінансових резервів і прийняттю рішень в умовах обмеженої інформації.

Лекція має прикладний характер і орієнтована на розвиток фінансової грамотності та підприємницького мислення. Слухачі ознайомляться з типовими помилками фінансової поведінки підприємців у кризових умовах, навчатися оцінювати фінансові ризики та обирати інструменти адаптації бізнесу до нестабільного середовища. Окремо розглядаються кейси українських МСБ, які змогли зберегти фінансову стійкість або відновити діяльність під час війни.

Лекція буде корисною для підприємців, керівників МСБ, освітян, консультантів та слухачів курсів підвищення кваліфікації, які прагнуть поглибити розуміння фінансових процесів у кризових умовах та сформувати практичні навички управління бізнесом у період воєнних викликів.

МОДУЛЬ 5. РЕФЛЕКСИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ

Підсумкова конференція з актуальних питань практики, фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.

Після завершення навчання за програмою підвищення кваліфікації педагогічні працівники:

• учитель відтворює та пояснює суть, філософію та логіку взаємозв'язку сучасних підходів НУШ (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного та STEAM) в контексті базової середньої освіти та розкриває специфіку та особливості проєктування цих підходів безпосередньо на соціальну і здоров’язбережувальну освітню галузь;
• відтворюють основні поняття та категорії у сфері підприємництва, фінансової грамотності, особистих фінансів і фінансової безпеки, основні принципи формування підприємницької та фінансової компетентностей учнів;
• пояснюють значення підприємницького мислення, фінансової культури та відповідального ставлення до фінансових ресурсів у житті людини;
• застосовують практикоорієнтовані методи навчання: кейс-метод, проєктну діяльність, ділові та рольові ігри, симуляції, моделювання життєвих і фінансових ситуацій;
• застосовують цифрові інструменти та можливості штучного інтелекту для підготовки й проведення навчальних занять;
• розробляють практичні завдання, навчальні кейси, проєкти та ситуаційні вправи, спрямовані на формування підприємницьких і фінансових компетентностей учнів;
• застосовують методи формувального оцінювання для визначення рівня сформованості відповідних компетентностей учнів;
• інтегрують питання фінансової безпеки, цифрових фінансів, безпечних платежів та протидії шахрайству в освітній процес;
• адаптують зміст і методи навчання до вікових особливостей, освітніх потреб та індивідуальних можливостей учнів.