«Сучасні підходи та практики викладання історії України в закладах загальної середньої освіти»

Можливості підвищення кваліфікації «Сучасні підходи та практики викладання історії України в закладах загальної середньої освіти»

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Інформація про розробника (розробників):

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (Гончарова О. С. – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України; Чернікова І. В. – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України)

Напрями підвищення кваліфікації:

Інше: професійний розвиток учителів історії та викладачів професійно-технічних, вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

А2. Предметно-методична компетентність
АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
Б1. Психологічна компетентність
Б3. Компетентність педагогічного партнерства
Г1. Прогностична компетентність
Г2. Організаційна компетентність

Назви модулів і тем	Кількість годин
Назви модулів і тем	Усього годин	Лекція	Практичні заняття	Самостійна робота
Навчальний модуль 1. Сучасна історична освіта та нормативно-методичні засади професійної діяльності вчителя історії.
Тема 1. Сучасні тенденції розвитку історичної освіти та професійна діяльність учителя історії.	5	2		3
Тема 2. Нормативно-правове забезпечення історичної освіти та організації освітнього процесу.	5		2	3
Тема 3. Державні стандарти, модельні та навчальні програми з історії: сучасні вимоги до змісту освіти.	5	2		3
Тема 4. Компетентнісний та діяльнісний підходи до навчання історії.	5		2	3
Тема 5. Проєктування освітнього процесу та планування навчання історії відповідно до очікуваних результатів.	5		2	3
Тема 6. Сучасні підходи до оцінювання результатів навчання історії.	5	2		3
Разом за модулем 1	30	6	6	18
Навчальний модуль 2. Психолого-педагогічні засади навчання історії.
Тема 1. Психолого-педагогічні особливості сучасних здобувачів освіти та їх урахування у навчанні історії.	5	2		3
Тема 2. Розвиток історичного та критичного мислення здобувачів освіти.	5		2	3
Тема 3. Розвиток пізнавальної активності та дослідницьких умінь на уроках історії.	5	2		3
Тема 4. Організація індивідуальної, парної та групової діяльності здобувачів освіти.	5		2	3
Тема 5. Педагогічне партнерство, комунікація та створення безпечного освітнього середовища.	5	2		3
Тема 6. Інклюзивне навчання історії: адаптація змісту, завдань і способів організації освітньої діяльності.	5		2	3
Разом за модулем 2	30	6	6	18
Навчальний модуль 3. Сучасний зміст і методика навчання історії України та всесвітньої історії.
Тема 1. Сучасна історіографія та нові наукові підходи до вивчення історії України та світу.	5	2		3
Тема 2. Історичні джерела в освітньому процесі: критичний аналіз та методика використання.	5		2	3
Тема 3. Візуальні джерела та образи минулого у навчанні історії.	5		2	3
Тема 4. Усна історія, історія повсякденності та локальна історія в освітньому процесі.	5	2		3
Тема 5. Історична пам’ять, культура пам’яті та складні питання минулого у навчанні історії.	5	2		3
Тема 6. Історико-культурна спадщина та краєзнавчий компонент у навчанні історії.	5		2	3
Разом за модулем 3	30	6	6	18
Навчальний модуль 4. Інноваційні технології та професійний розвиток учителя історії.
Тема 1. Цифрові технології та електронні освітні ресурси у навчанні історії.	5	2		3
Тема 2. Штучний інтелект в освітньому процесі: можливості, обмеження та відповідальне використання.	5		2	3
Тема 3. Інтерактивні, проєктні та дослідницькі технології навчання історії.	5		2	3
Тема 4. Академічна доброчесність і культура роботи з історичною та цифровою інформацією.	5		2	3
Тема 5. Сучасні форми професійної взаємодії та обміну педагогічним досвідом учителів історії.	5	2		3
Тема 6. Професійна рефлексія та індивідуальна траєкторія професійного розвитку вчителя історії.	5	2		3
Разом за модулем 4	30	6	6	18
Підсумковий тест	2			2
Випускова робота	16			16
Усього кредитів і годин	150	30	30	90

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть

(вдосконалять) уміння, навичкищодо:

знання сучасних тенденцій розвитку історичної освіти, актуальних наукових здобутків і підходів до інтерпретації історичних подій та процесів;
розуміння основних закономірностей історичного розвитку України та світу, суспільно-політичних, соціально-економічних і культурних процесів ХХ – початку ХХІ ст.;
критичного аналізу та оцінювання історіографічних концепцій, історичних джерел, навчальних програм, підручників, посібників та цифрових освітніх ресурсів;
інтегрування сучасних наукових знань, результатів історичних, краєзнавчих і локально-історичних досліджень у зміст навчання історії;
проєктування змісту навчання та навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до державних стандартів освіти, освітніх програм, очікуваних результатів навчання, вікових та індивідуальних особливостей учнів;
застосування сучасних методик, технологій і форм навчання історії, зокрема проблемного, компетентнісного, діяльнісного, дослідницького та інтегрованого підходів;
організації індивідуальної, парної та групової роботи здобувачів освіти для розвитку їхньої пізнавальної активності, критичного мислення, дослідницьких умінь та історичного мислення;

Здобувач має право
обрати один модуль або пройти програму в повному обсязі. За умови успішного
проходження обраного модуля (модулів) здобувачу видається документ про
підвищення кваліфікації - свідоцтво із зазначенням назви, обсягу та результатів
пройденого модуля (модулів).

Розподіл годин за видами діяльності:

Контроль знань - 2,00
Лекції - 2,00
Практичні заняття - 26,00
Самостійна робота - 30,00

Рецензенти: Бондар Наталя Олександрівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Державного біотехнологічного університету Мартинова Ірина Станіславівна – кандидат історичних наук, доцент, завідуюча кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди

Завдання підвищення кваліфікації:  сформувати цілісне розуміння сучасних тенденцій розвитку загальної середньої освіти та актуальних змін у змісті й організації історичної освіти;  поглибити знання про сучасні підходи до викладання історії України, зокрема компетентнісний, діяльнісний, проблемний, дослідницький та особистісно орієнтований підходи;  розвинути здатність визначати й моделювати зміст навчання історії України відповідно до державних стандартів, освітніх програм, очікуваних результатів навчання та потреб здобувачів освіти;  удосконалити вміння добирати, критично аналізувати та ефективно використовувати різноманітні історичні джерела, навчальні матеріали, візуальні, цифрові та електронні освітні ресурси;  забезпечити готовність до використання сучасних методик, освітніх технологій, інтерактивних форм і прийомів навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів та формування ключових компетентностей і наскрізних умінь;  розвинути здатність планувати й організовувати різні види навчальної, пізнавальної та дослідницької діяльності учнів на уроках історії України та в позаурочній роботі;  удосконалити вміння формувати в учнів критичне мислення, здатність працювати з історичною інформацією, аргументувати власну позицію, розрізняти факти, інтерпретації та маніпулятивні наративи;  розвинути здатність використовувати потенціал історичної освіти для формування громадянської компетентності, історичної свідомості, розуміння цінностей демократії, прав людини, культурного різноманіття та європейського вибору України;

Система та критерії оцінювання результатів: Оцінювання результатів навчання здійснюється на засадах об’єктивності, прозорості, системності та відповідності очікуваним результатам навчання і спрямоване на визначення рівня сформованості та вдосконалення професійних компетентностей слухачів. Підтвердження результатів навчання здійснюється за умови проходження слухачем не менше 70 % обсягу програми, що передбачає участь у навчальних заняттях та виконання обов’язкових навчальних завдань. Для оцінювання результатів навчання використовуються такі інструменти:  тестові завдання для перевірки засвоєння теоретичного матеріалу за темами програми;  практичні завдання, спрямовані на застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності, зокрема розроблення дидактичних матеріалів, навчальних завдань, елементів уроків, методичних розробок, кейсів та мініпроєктів. Підсумковий рівень навчальних досягнень слухачів визначається з урахуванням таких критеріїв:  виконання тестових завдань із результатом не менше 70 % правильних відповідей;  відповідність виконаних практичних завдань очікуваним результатам навчання, їх актуальність, практична цінність та методична обґрунтованість;  рівень самостійності, творчого підходу та педагогічної рефлексії під час виконання навчальних завдань;  здатність застосовувати набуті знання, уміння та навички у професійній діяльності в закладі загальної середньої освіти.