ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ НУШ ЗА ГРУПАМИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ПЛАНУВАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ФІКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

Тема 1.1. Регулювання трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану

 

Система організації трудових відносин педагогічних працівників в умовах воєнного стану вимагає суттєвого перегляду. Необхідно мінімізувати всі трудові спори та захистити право педагогічних працівників на працю та відпочинок, враховуючи передбачені Конституцією обмеження прав людини та громадянина на період воєнного стану.

Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі – Указ), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 .02.2022 р. № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.

Статтею 3 Указу визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". 

Відповідно до частини першої ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. 

Працівники закладів освіти та наукових установ, які тимчасово виїхали за кордон або з об’єктивних причин не можуть виконувати посадові (службові) обов’язки (у тому числі у традиційному режимі або дистанційно), мають право подати заяву про відпустку (із збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати) або про звільнення.

Під час воєнного стану оптимальним рішенням, яке визначено законодавством, є оголошення простою. Простій педагогів під час воєнного стану оголошується у разі зупинення роботи освітнього закладу через бойові дії, окупацію або руйнування. Працівникам, які перебувають на простої, гарантується оплата праці в розмірі не менше 2/3 встановленої ставки або окладу, якщо це не з вини самого працівника. Роботодавець самостійно приймає рішення про оголошення простою та визначає порядок оплати, дотримуючись мінімальних гарантій, встановлених законодавством. 

.

 

Тема 1.2. Нормативно правова база оцінювання навчальних досягнень учнів у базовій школі НУШ

Реформування української школи в рамках концепції Нової української школи (НУШ) передбачає суттєву трансформацію підходів до оцінювання. Оцінювання в базовій школі (5-9 класи) переходить від суто контролюючих функцій до формувального оцінювання, яке має на меті підтримку та стимулювання розвитку особистості учня. Запровадження рівневого та вербального оцінювання, а також чітких критеріїв оцінювання результатів навчання, вимагає від педагогів глибокого розуміння оновленої нормативно-правової бази. Володіння нормативними документами є запорукою прозорого, об’єктивного та компетентнісного оцінювання вчителем природничих дисциплін.

Мета заняття: систематизувати та актуалізувати знання слухачів про чинну нормативно-правову базу, що регулює оцінювання навчальних досягнень учнів у 5–9 класах НУШ; надати практичні інструменти для застосування ключових наказів та методичних рекомендацій МОН у професійній діяльності вчителя природничої  освітньої галузі.

Основні питання, які будуть розглянуті : ключові законодавчі акти, Державний стандарт базової середньої освіти, накази і методичні рекомендації МОН України щодо оцінювання та ведення документації.   

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

Тема 2.1. Навчальна мотивація: ресурси та можливості освітнього простору

Тема розкриває сутність навчальної мотивації та її значення для успішного навчання і особистісного розвитку учнів. Розглядаються ключові фактори, що впливають на мотивацію учнів, способи використання ресурсів школи, педагогічних стратегій і навчального середовища для підвищення інтересу та залученості у навчальний процес. Учасники ознайомляться з практичними підходами до створення мотивуючого середовища, методами активізації внутрішньої мотивації та розвитку самостійності учнів, що сприяє ефективному та усвідомленому навчанню

Тема 2.2. Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього процесу 

Психолого-педагогічний супровід (ППС) педагога в інклюзії розглядається  як  комплексна командна робота фахівців (психолог, дефектолог, асистент вчителя, соціальний педагог, батьки), спрямована на створення умов для ефективного навчання та розвитку дитини з ООП через індивідуалізацію, моніторинг, психологічну підтримку, корекцію та адаптацію освітнього процесу, щоб забезпечити її успішну соціалізацію та самореалізацію в класі та соціумі. 

Основні завдання ППС для педагога: комплексне вивчення дитини; розробка та впровадження ІПР; адаптація освітнього середовища; індивідуальна підтримка надання психологічної допомоги дитині та батькам; забезпечення злагодженої взаємодії між усіма учасниками процесу(вчителями, батьками, фахівцями) та систематичне відстеження прогресу дитини та ефективності застосованих методів

 

МОДУЛЬ 3. Професійний розвиток педагога в умовах Нової української школи

Тема 3.1. Інструменти формувального оцінювання: ключова роль у підвищенні якості навчальних досягнень учнів НУШ

Інструменти формувального оцінювання в природничій галузі — це не додаткове навантаження, а невід'ємна частина дослідницького процесу, яка вчить учнів мислити, аналізувати та брати відповідальність за своє навчання.

Тема присвячене дослідженню ефективних інструментів формувального оцінювання та їхньої визначальної ролі у відстеженні індивідуального прогресу здобувачів освіти в природничій освітній галузі. Слухачі поглиблять розуміння того, як систематичне застосування цих інструментів допомагає не лише констатувати рівень знань, а й оперативно корегувати освітній процес, забезпечуючи стійке зростання мотивації та якості навчальних результатів. У ході заняття обговорюються практичні аспекти впровадження компетентнісного підходу в освітній процес, зокрема добір методів і форм навчання, оцінювання результатів навчання та створення навчальних ситуацій, наближених до реального життя..

Тема 3.2. Самооцінювання, взаємооцінювання – складові формувального оцінювання.

Самооцінювання та взаємооцінювання є ключовими інструментами формувального оцінювання, оскільки вони переносять фокус із результату на процес навчання, вони фокусується на підтримці та покращенні навчання, а не на покаранні оцінками, допомагаючи вчителям і учням коригувати освітній процес.

Роль у навчанні:

Підтримка навчання: Ці методи дають учням зворотний зв'язок, який допомагає їм зрозуміти свої сильні сторони та зони росту.

Розвиток самостійності: Самооцінювання підвищує самостійність учнів у навчанні, оскільки вони вчаться аналізувати свою роботу.

Корекція процесу: Вчитель може оперативно коригувати методи викладання, а учні — свої навчальні стратегії, залежно від отриманих результатів оцінювання.

Мотивація: Вони мотивують учнів, показуючи їм шлях до покращення, а не просто констатують недоліки. 

Зменшення стресу: Відсутність негайної бальної оцінки знімає страх помилки

Автономії: Формується навичка «вчитися вчитися», що є пріоритетом НУШ

Таким чином, самооцінювання та взаємооцінювання є невід'ємними інструментами формувального підходу Нової української школи для розвитку відповідальних та самостійних учнів.

Тема 3.3. Інтеграція інтерактивних робочих аркушів у процес оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів природничої освітньої галузі

Сучасна освітня парадигма вимагає від педагогів постійного пошуку інструментів, які б не лише підвищували зацікавленість учнів до вивчення предметів природничої галузі (біологія, географія, фізика, хімія), а й забезпечували ефективне, прозоре та об'єктивне оцінювання їхніх компетентностей. Традиційні методи контролю знань часто не встигають за динамікою освітнього процесу та не завжди відображають повну картину навчальних досягнень здобувачів освіти. У цьому контексті цифрові технології, зокрема інтерактивні робочі аркуші, стають потужним засобом модернізації оцінювальної діяльності. Вони дозволяють перетворити статичні завдання на динамічні вправи з миттєвим зворотним зв'язком, що є критично важливим елементом формувального (поточного) оцінювання.

Інтерактивний аркуш виступає не просто як цифровий замінник паперового завдання, а як комплексний інструмент діагностики та підтримки навчання. Його використання в природничій галузі дозволяє моделювати явища, проводити віртуальні експерименти, аналізувати мультимедійні дані та миттєво перевіряти гіпотези. компетентнісно орієнтованих завдань; методика їх упровадження на різних етапах уроку хімії; оцінювання результатів навчання в компетентнісній парадигмі.

Тема 3.4. Реалізація компетентнісного підходу при навчанні в контексті НУШ. Групи результатів природничої освітньої галузі

Висвітлюються питання реалізації компетентнісного підходу при навчанні в умовах упровадження концепції Нової української школи. Розкрито сутність компетентнісного підходу як ключового орієнтиру сучасної природничої освіти та його роль у формуванні природничої, екологічної й здоров’язбережувальної компетентностей здобувачів освіти.

Слухачі ознайомляться з методичними підходами до проєктування уроків на засадах діяльнісного навчання, інтеграції ключових і предметних компетентностей, а також з ефективними формами й методами організації навчальної діяльності учнів. Окрема увага приділена використанню компетентнісних та практико орієнтованих завдань, навчальних проєктів, дослідницької та експериментальної діяльності, що сприяють формуванню в учнів умінь застосовувати природничі знання в реальних життєвих ситуаціях.

Матеріали сприятимуть підвищенню професійної майстерності вчителів, удосконаленню їхніх умінь щодо реалізації компетентнісного підходу, а також забезпеченню якісного й результативного навчання предметів природничої освітньої галузі відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та ідей Нової української школи.

Тема 3.5. Реалізація компетентнісного підходу при вимірюванні результатів: оцінювання знань, умінь, цінностей і ставлень: як це реалізувати на практиці

У темі розглядається значення компетентнісного підходу в освіті та проаналізовано особливості його реалізації в процесі вимірювання результатів навчання. Основну увагу зосереджено на оцінюванні не лише знань і умінь здобувачів освіти, а й цінностей та ставлень як невід’ємних складників компетентностей. Охарактеризовано сучасні підходи до формувального й підсумкового оцінювання, інструменти та методи, що забезпечують комплексне вимірювання навчальних досягнень відповідно до визначених результатів навчання. Запропоновано практичні шляхи впровадження компетентнісно орієнтованого оцінювання в освітньому процесі, зокрема через використання компетентнісних завдань, рубрик, портфоліо, спостереження та самооцінювання. 

Обґрунтовано значення узгодженості між цілями навчання, освітнім змістом і методами оцінювання для забезпечення об’єктивності та прозорості вимірювання результатів.

Тема 3.6. Штучний інтелект в освіті: нові можливості для педагогів при оцінюванні навчальних досягнень учнів

У темі розкриваються питання еволюції педагогічної професії в умовах появи штучного інтелекту та нових можливостей для сучасного вчителя. Висвітлюється аналогія між природним добором і освітніми змінами: виживає не найсильніший, а той, хто пристосовується. Демонструються реальні приклади використання AI на уроках: підготовка дидактичних матеріалів, створення таблиць, схем і тестів, індивідуальних завдань для учнів. Наголошується виховний потенціал AI – формування культури спілкування, ввічливості й відповідальності. Описується застосування AI для дітей з особливими освітніми потребами: прості пояснення, візуальні схеми, аудіо інструкції. Учительству пропонується формула 10×80×10, що допомагає ефективно співпрацювати з AI та підсилює інтелект учителя. Розкриваються питання академічної доброчесності: як перевірити, що учень реально розуміє тему, а не просто копіює відповідь. Описуються нормативи в Україні та світі, які визначають рамки використання AI в освіті. Акцентується увага на перевагах й ризиках: економія часу, індивідуалізація навчання, але й небезпека поверхневих знань чи списування. Вебінар дає відповідь на питання: як учителю «еволюціонувати» і використати нові можливості AI, залишаючись ядром освітнього процесу.

Тема 3.7. Компетенція 4К як орієнтир оцінювання навичок навчання та майбутнього для роботи

         У матеріалі розглядається компетенція 4К (критичне мислення, креативність, комунікація, співпраця)як ключовий орієнтир сучасного оцінювання навичок навчання та підготовки учнів до майбутньої професійної діяльності. Акцент зроблено на переході від традиційного оцінювання знань до формувального оцінювання, спрямованого на розвиток soft skills, необхідних для успішного навчання впродовж життя та конкурентоспроможності на ринку праці.

         В анотації окреслено підходи й інструменти оцінювання компетенцій 4К у навчальному процесі: критерії та рубрики, спостереження, самооцінювання і взаємооцінювання, рефлексивні практики, проєктні та групові форми роботи. Показано, як системне оцінювання 4К сприяє усвідомленню учнями власного прогресу, розвитку відповідальності за результат навчання та формуванню готовності до реальних професійних викликів.

         Матеріал має практичну спрямованість і може бути використаний педагогами для вдосконалення системи оцінювання, орієнтованої на навички ХХІ століття та потреби майбутнього світу праці.

Тема 3.8. Групова робота як інструмент формувального оцінювання: можливості та виклики

         У виступі розглядається групова робота як ефективний інструмент формувального оцінювання, що поєднує розвиток навичок співпраці, комунікації та критичного мислення з оцінюванням навчальних досягнень учнів у процесі роботи над спільними завданнями. Особлива увага приділяється можливостям, які відкриває групова робота: активізація учнів, розвиток самостійності та відповідальності за результат, стимулювання рефлексії та самооцінювання.

         У матеріалі висвітлюються практичні інструменти формувального оцінювання у груповій роботі, такі як рубрики оцінювання, чек-листи, взаємооцінювання, спостереження та фідбек від учителя. Показано, як системне застосування цих інструментів дозволяє не лише оцінювати результат, а й підтримувати навчальний процес, коригувати стратегії групової взаємодії та розвивати ключові компетенції учнів.

         Також розглянуто виклики групової роботи, включно з нерівномірним розподілом ролей, можливими конфліктами та суб’єктивністю оцінювання, і запропоновано способи їх подолання. Матеріал має практичне значення для педагогів, які прагнуть інтегрувати групові форми навчання з ефективним формувальним оцінюванням.

 Тема 3.9. Проєктно-дослідницький підхід у географії: формувальне оцінювання як інструмент підготовки до профілю

         У виступі розкривається значення проєктно-дослідницького підходу в навчанні географії як ефективного засобу формування ключових та предметних компетентностей учнів у контексті підготовки до профільного навчання. Особлива увага приділяється формувальному оцінюванню як інструменту підтримки навчального поступу, розвитку самостійності, відповідальності та рефлексії здобувачів освіти.

         У матеріалі висвітлюються практичні інструменти формувального оцінювання в процесі виконання географічних проєктів і досліджень: чіткі критерії та рубрики оцінювання, самооцінювання і взаємооцінювання, чек-листи, рефлексивні щоденники, зворотний зв’язок учителя. Показано, як оцінювання на різних етапах проєктної діяльності (постановка проблеми, планування дослідження, аналіз даних, презентація результатів) сприяє розвитку компетенцій 4К, навичок навчання та готовності до свідомого вибору профілю навчання.

         Анотація акцентує увагу на практичній цінності досвіду для вчителів географії, які впроваджують компетентнісний підхід та прагнуть зробити оцінювання інструментом навчання й підготовки учнів до подальшої освітньої траєкторії.

 

Тема 3.10. Навчання основ органічної хімії: від пояснення нового матеріалу до підсумкового оцінювання 

Тема спрямований на висвітлення цілісного підходу до навчання органічної хімії у 9 класі — від етапу пояснення нового матеріалу до контролю та оцінювання навчальних результатів учнів. У межах теми буде розглянуто особливості структурування уроків органічної хімії з урахуванням вікових особливостей учнів та складності навчального матеріалу.

Значна увага буде приділено питанням контролю та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів. Розглядатимуться  різні форми оцінювання, особливості перевірки знань і вмінь в онлайн-середовищі, а також способи поєднання різних інструментів оцінювання для забезпечення об’єктивності та педагогічної доцільності результатів.

 

МОДУЛЬ 4. РЕФЛЕКСИВНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ

Підсумкова конференція з актуальних питань практики, фаховий тест з метою визначення та презентації результативності навчання за Програмою підвищення кваліфікації; означення актуальних питань щодо безперервного професійного розвитку.

Тема 4.1. 

Тема: «Оцінювання навчальних досягнень учнів НУШ у природничій галузі: від Державного стандарту до уроку»

Ключові питання теми:

1. Групи результатів у природничій галузі: логіка та взаємозв’язок.
2. Узгодження очікуваних результатів навчання з критеріями оцінювання.
3. Відповідність інструментів оцінювання різним групам результатів.
4. Труднощі вчителя під час переходу до оцінювання за групами результатів

 

Тема 4.2. Підсумкове тестування за змістом програми

Підсумковий тест з метою визначення та презентації результативності

навчання за Програмою підвищення кваліфікації.

Знання і розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти – реформи української середньої школи як консолідованої мети всіх гілок влади і українського суспільства у цілому;
• концептуальних засад реформування середньої освіти Перейти за покликанням , соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти та охорони дитинства;
• психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, підтримки навчання, виховання, розвитку дитини в освітньому середовищі та родині.

Розвинені вміння:

• організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);
• конструювати та реалізувати сучасні програми навчання здобувачів освіти із використанням нових методик згідно з Перейти за покликанням ;
• формувати в закладі та поза його стінами освітнє середовище, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання – підтримувати й покращувати стандарти професійної діяльності впродовж усього періоду професійної діяльності.

 

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
• рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.