ОСВІТНЯ ПРОГРАМА курсу за проблемою «Профільна середня освіта: стратегія якісних змін»
Удосконалення та набуття керівниками й педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти професійних компетентностей для ефективної реалізації профільної середньої освіти, створення умов для формування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів та підтримки їхнього професійного самовизначення з урахуванням освітніх потреб, інтересів і здібностей.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Касьянова О. В., заступник директора з наукової роботи Луганського ОІППО, доцент кафедри природничо-наукових дисциплін та методики їх викладання, кандидат педагогічних наук, доцент.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
- Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗЗСО
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
- «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (2021)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
- Керівник ЗЗСО. ВЗ.Компетентність педагогічного, соціального та мережевого партнерства
- Керівник ЗЗСО. ГЗ. Проектувальна компетентність
- Керівник ЗЗСО. Д1. Інноваційна компетентність
- Керівник ЗЗСО. Д2.Здатність до навчання впродовж життя
Тема 1. Державний стандарт профільної середньої освіти як ключовий документ конструювання профільного навчання. У межах теми розкривають нормативно-правові засади профільної середньої освіти, теоретичні питання щодо сутності Державного стандарту та його складових (результати навчання, ключові компетентності, наскрізні вміння та освітні галузі); наступності в реалізації державних стандартів на рівні повної загальної середньої освіти.
Акцентується на зв’язку державного стандарту з типовою освітньою програмою для 10–12 класів, модельними навчальними програмами та освітньою програмою академічного ліцею.
Тема 2. Типова освітня програма та шляхи її реалізації залежно від специфіки й потреб ліцею. Передбачено розгляд переліку питань щодо: взаємозв’язку між державним стандартом, типовою освітньою програмою та освітньою програмою академічного ліцею; урахування вимог до освітньої програми на рівні держави та закладу освіти; алгоритму впровадження профільного навчання; правової основи щодо поділу класу на групи тощо. Увага зосереджується на розумінні кластерів, профілів, обов’язкових освітніх компонентів, курсів за вибором і навчального навантаження. Надаються рекомендації щодо створення освітньої програми академічного ліцею, зокрема складанні навчального плану.
Тема 3. Індивідуалізовані освітні траєкторії учнів у профільній школі. Тема присвячена питанням формування індивідуалізованої освітньої траєкторії здобувача та її складників (принципи, командна співпраця, алгоритм побудови). Приділяється увага питанням вибору здобувачами профілю навчання, упровадження обов’язково-вибіркових предметів / курсів та зміні профілю навчання. Розкривається роль профорієнтації та супроводу здобувачів щодо усвідомленого вибору профілю (системна діагностика, консультації та підтримка).
Тема 4. Роль кар’єрного освітнього радника у виборі профілю, предметів, курсів та подальшої освітньо-професійної траєкторії. У межах теми розглядаються питання щодо нормативного регулювання посади кар’єрного освітнього радника, його ролі у виборі профілю, предметів, курсів та подальшої освітньо-професійної траєкторії здобувача в старшій профільній школі. Окреслюються функції, дії кар’єрного радника та інших учасників профорієнтаційної роботи (практичний психолог, класний керівник, учителі-предметники).
‑ знання нормативно-правових документів, зокрема Державного стандарту профільної середньої освіти, щодо організації профільної освіти та побудови освітнього процесу в академічному ліцеї; структури, змісту та можливостей типової освітньої програми для проєктування освітньої програми ліцею з урахуванням повноважень автономії; принципів формування профілів навчання, вибору навчальних предметів і курсів відповідно до освітніх потреб та інтересів учнів; принципів та механізмів формування індивідуалізованих освітніх траєкторій учнів у профільній школі; підходів до організації профорієнтаційної роботи зі здобувачами та ролі кар’єрного освітнього радника; принципів взаємодії учасників освітнього процесу під час проєктування та реалізації профільної освіти;
‑ уміння та навички аналізувати положення державного стандарту та типової освітньої програми з позицій їхнього практичного застосування в закладі освіти; проєктування освітньої програми ліцею, визначення профілів, освітніх компонентів з урахуванням повноважень автономії; побудови індивідуальної освітньої траєкторії на основі потреб, інтересів та можливостей здобувачів; здійснення кар’єрного супроводу щодо усвідомленого вибору профілю здобувачів та подальшого професійного самовизначення; організації командної роботи та реалізації рішень щодо організації профільного навчання;
‑ здатність керуватися нормативно-правовими документами в процесі організації профільної освіти в закладі; ухвалювати й реалізовувати обґрунтовані педагогічні та організаційні рішення в академічному ліцеї; створювати умови для формування та реалізації індивідуалізованих освітніх траєкторій учнів; взаємодіяти з учнями, батьками, педагогічними працівниками та кар’єрним освітнім радником на засадах партнерства, суб’єктності та взаємної відповідальності; працювати в команді під час проєктування, організації та вдосконалення профільної освіти в ліцеї.
Реалізація завдань Програми для досягнення результатів навчання керівниками та педагогічними працівниками здійснюється шляхом розгляду навчального матеріалу на лекціях, семінарських заняттях; виконання слухачами групових та індивідуальних завдань; участі слухачів в обговоренні питань щодо організації профільного навчання; самостійного опрацювання навчальних матеріалів.
Навчання здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання, засобів конференц-зв’язку (Zoom), вебсервісів та цифрових інструментів (Mentimeter, Google Forms) тощо.
Критеріями оцінювання результатів є: участь слухачів у синхронних заняттях (80 % відвіданих занять); активна участь у групових формах роботи; виконання підсумкового тесту з пороговим рівнем балів не менше 80 %, який демонструє правильність і глибину розуміння слухачами основних понять до теми; уміння переносити теорію в реальні професійні ситуації, готовність упроваджувати зміни у власну практику.