ТРАВМОІНФОРМОВАНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ШКОЛИ

Після проведення дводенного тренінгу, тренери супроводжують навчених фасилітаторів протягом одного циклу проведення трьох груп (по одній - з дітьми, батьками, вчителями). Передбачається: письмовий супровід постійний протягом всього циклу роботи та дві супервізійні онлайн-зустрічі - в середині циклу та наприкінці.

МОДУЛЬ 1. ТРАВМОІНФОРМОВАНИЙ ПІДХІД ТА МЕТОДОЛОГІЯ РОБОТИ З ДІТЬМИ

 

Тема 1.1. Травмоінформований підхід у закладі освіти: стрес, травматичний досвід та їх вплив на дітей та дорослих.

 

Створення психологічної безпеки в групі учасників (вправа-знайомство, формування спільних правил роботи групи). Поняття стресу як природної реакції організму на загрозу чи виклик та травми як досвіду, що перевищує можливості людини впоратися з ним; короткочасний стрес і хронічне перевантаження нервової системи. Вплив стресу й травматичного досвіду на здатність дитини до навчання: труднощі з концентрацією, імпульсивність, тривожність, уникання. Зміна фокусу з питання «Що не так із цією дитиною?» на «Що з цією дитиною сталося?» та «Що вона зараз переживає?»; поведінка дитини як спосіб адаптації до стресу. Роль регуляції дорослого для регуляції дитини. Практична робота з кейсами складної поведінки учнів (залежність від гаджетів і відмова включатися в роботу, емоційні «гойдалки» та непередбачувані спалахи, апатія і зниження мотивації): визначення можливих причин поведінки, емоцій і потреб дитини та травмоінформованої реакції дорослого.

 

Тема 1.2. Програма роботи з дітьми: структура, зміст та практичні інструменти.

 

Огляд структури та логіки Посібника для роботи з дітьми. Ознайомлення з основними тематичними блоками програми: стрес, емоційна регуляція, агресія, булінг та безпечна взаємодія. Визначення цілей, завдань і очікуваних результатів програми. Розгляд структури окремого заняття: створення безпечного простору, стабілізація, психоосвіта, практична робота, обговорення та рефлексія. Практичне опрацювання вправ і технік для розвитку навичок розпізнавання емоцій, саморегуляції, безпечного вираження емоцій та взаємодії з іншими. Обговорення особливостей роботи з темами стресу, агресії та булінгу з урахуванням віку дітей і контексту групи. Визначення можливих труднощів під час проведення занять та способів їх попередження.

 

Тема 1.3. Фасилітація занять з дітьми: адаптація вправ та робота з груповою динамікою.

Роль психолога як фасилітатора дитячої групи: створення безпечного простору, підтримка участі дітей, регулювання групової динаміки та дотримання меж. Принципи адаптації вправ відповідно до віку дітей, кількості учасників, рівня їхньої залученості та умов проведення. Робота з різним рівнем активності учасників, мовчанням, опором, конфліктами, надмірною активністю та емоційними реакціями дітей. Практичне проведення окремих вправ із Посібника та отримання зворотного зв’язку від учасників. Аналіз ситуацій, у яких необхідно змінити темп, формат або складність вправи. Відпрацювання навичок фасилітації, надання інструкцій, постановки запитань для рефлексії та завершення емоційно насичених вправ.
 

МОДУЛЬ 2. МЕТОДОЛОГІЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГАМИ ТА БАТЬКАМИ. 

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ 

Тема 2.1. Актуалізація травмоінформованого підходу та практичних інструментів.

 

Актуалізація ключових понять і принципів травмоінформованого підходу, опрацьованих у перший день тренінгу. Повторення взаємозв’язку між стресом, емоційним станом, поведінкою та здатністю дитини до навчання і взаємодії. Актуалізація понять саморегуляції, ко-регуляції, «вікна толерантності» та безпечного середовища. Практичне повторення базових технік стабілізації, заземлення та саморегуляції. Рефлексія щодо можливостей застосування інструментів у роботі з дітьми, педагогами та батьками. Аналіз типових труднощів, які можуть виникати під час застосування травмоінформованого підходу в закладі освіти.

 

Тема 2.2. Програма роботи з педагогами: структура, зміст та фасилітація групових зустрічей.

Огляд структури та логіки Посібника для роботи з педагогами. Взаємозв’язок тем професійної саморегуляції педагога, емоційного інтелекту, впливу стресу на поведінку та навчання учнів, створення безпечного освітнього середовища, профілактики професійного виснаження та формування професійних ресурсів. Роль психолога як фасилітатора групового процесу та особливості роботи з дорослою аудиторією. Практичне опрацювання окремих вправ і технік із Посібника. Робота з можливим опором, скептицизмом, низькою залученістю або емоційними реакціями вчителів. Аналіз способів адаптації матеріалів до потреб конкретного педагогічного колективу. Практичне відпрацювання проведення фрагментів занять та надання зворотного зв’язку.

 

Тема 2.3. Програма роботи з батьками: структура, зміст та фасилітація групових зустрічей.

 

Огляд структури та логіки Посібника для роботи з батьками. Основні теми програми: розуміння стресу та його впливу на дитину, емоційна регуляція дорослого, емоційний стан і поведінка дитини, безпечна та передбачувана взаємодія в сім’ї, підтримувальна комунікація, реагування на складну поведінку, ресурси та самодопомога батьків. Роль батьків у створенні безпечного та передбачуваного домашнього середовища. Практичне опрацювання вправ і технік із Посібника та визначення можливостей їх застосування у повсякденному сімейному житті. Особливості фасилітації груп батьків: підтримка безпечного простору, робота з різним батьківським досвідом, опором, почуттям провини та очікуваннями щодо психолога. Аналіз ситуацій, пов’язаних зі складною поведінкою дітей та взаємодією в сім’ї.

 

Тема 2.4. Впровадження програм у закладі освіти: планування, взаємодія та залучення учасників.

 

Принципи системного впровадження програм для дітей, педагогів і батьків у закладі освіти. Визначення потреб цільових груп та планування послідовності проведення програм. Розподіл ролей і відповідальності між психологом, соціальним педагогом, адміністрацією, педагогами та іншими учасниками освітнього процесу. Визначення способів інформування та залучення дітей, педагогів і батьків до участі у програмах. Обговорення організаційних умов, необхідних для регулярного проведення занять і підтримки учасників між зустрічами. Практична розробка плану впровадження програм у конкретному закладі освіти з урахуванням наявних ресурсів, можливих обмежень і потреб цільових груп.

 

Тема 2.5. Документування, моніторинг та оцінювання результатів впровадження програм.

 

Основні вимоги до документування процесу впровадження програм. Ознайомлення з інструментами збору та фіксації даних: листами присутності, пре- та пост-тестуванням, листами рефлексії та іншою необхідною документацією. Принципи збору зворотного зв’язку від учасників та аналізу результатів проведення програм. Визначення показників, за якими можна відстежувати зміни у знаннях, розумінні, впевненості та готовності учасників застосовувати отримані інструменти. Практичне опрацювання прикладів заповнення документації та аналізу результатів. Обговорення використання результатів моніторингу для подальшого планування роботи з дітьми, педагогами та батьками.

• пояснювати педагогам і батькам основні принципи травмоінформованого підходу та вплив стресу й травматичного досвіду на поведінку, емоційний стан і навчання дітей;
• фасилітувати групові зустрічі з педагогами та батьками за структурою наданих Посібників, підтримуючи безпечну взаємодію в групі та конструктивно працюючи з опором учасників;
• проводити з педагогами та батьками практики стабілізації, саморегуляції та емоційної підтримки;
• фасилітувати заняття з дітьми за Посібником для роботи з дітьми, зокрема за блоками стресу, агресії та булінгу, адаптуючи вправи до віку дітей, розміру групи та умов проведення;
• планувати та організовувати впровадження програм у закладі освіти, визначаючи ролі й залучаючи адміністрацію, педагогів і батьків;
• вести необхідну документацію та звітність щодо впровадження програм (листи присутності, пре- та пост-тестування, листи рефлексії) та аналізувати результати їх реалізації.

Особливості проведення дводенного тренінгу:

• тренінг проводиться одночасно для 5-10 шкіл однієї громади або району великого міста;
• з однієї школи має бути пара тренерів, з яких один - психолог, другий - ко-тренер для нього (соціальний педагог або інший представник закладу освіти);
• в ідеалі тренінг проводиться на базі однієї з шкіл, куди приїжджають інші учасники та там же організовується харчування.

Тренінг організовується при набраній групі пар представників від 5 до 10 шкіл однієї громади чи району міста.

Підвищення професійної компетентності у сфері травмоінформованого підходу; опанування практичних інструментів психологічної підтримки дітей, педагогів і батьків; розвиток навичок фасилітації групових програм; можливість застосовувати отримані методології та інструменти у професійній діяльності в закладі освіти; обмін досвідом і професійна взаємодія з колегами. - це акад-ні та проф.