ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ «Бути вчителем»
розвиток професійних компетентностей вчителя закладу загальної середньої освіти, який не має педагогічної освіти, для ефективного виконання ним своїх функціональних обов’язків згідно з вимогами професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» задля забезпечення якості освіти та освітньої діяльності під час реалізації реформи «Нова українська школа».
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Київський столичний університет імені Бориса ГрінченкаІнформація про розробника (розробників):
Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: ЛИНЬОВ Костянтин Олександрович, завідувач кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат наук з державного управління, доцент. САБОЛ Діана Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка БОЙЧЕНКО Валентин Валентинович, старший викладач кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. ЯКУШЕНКО Ганна Миколаївна, старший викладач, методист кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- Очно-дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практичний курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Асистент вчителя
- Вихователь
- Вчитель
- Керівник гуртка
- Педагог-організатор
- Соціальний педагог
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- A1. Мовно-комунікативна компетентність
- А2. Предметно-методична компетентність
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- Б1. Психологічна компетентність
- Б2. Емоційно-етична компетентність
- Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- В1. Інклюзивна компетентність
- В2. Здоров’язбережувальна компетентність
МОДУЛЬ 1. Вступ до освітології
Тема 1.1. Освітня політика в Україні
Нормативно-правова база, стратегічні пріоритети та вектори розвитку системи освіти в Україні в контексті євроінтеграції. Законодавче підґрунтя та нормативно-правове забезпечення: базові закони України («Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»). Права, обов'язки та академічна свобода педагогічних працівників. Стратегічні пріоритети державної освітньої політики, децентралізація управління освітою. Автономія закладів загальної середньої освіти. Забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Європейський вектор та інтеграція. Гармонізація українського освітнього законодавства із європейськими стандартами. Роль міжнародних досліджень у формуванні освітньої політики України. Освіта в умовах криз та повоєнного відновлення. Політика безпеки в закладах освіти, організація навчання під час воєнного стану, долання освітніх втрат та освітніх розривів.
Тема 1.2. Дорожня карта реформи початкової, базової та профільної школи. НУШ: особливості реформи загальної середньої освіти
Етапи реалізації реформи «Нова українська школа» (НУШ), її філософія, змістовні зміни на кожному рівні середньої освіти. Філософія та ключові компоненти НУШ. Орієнтація на дитину (дитиноцентризм), педагогіка партнерства (учень – учитель – батьки), формування ключових компетентностей та наскрізних умінь. Дорожня карта впровадження реформи. Початкова школа: підсумки та закріплення досвіду (інтегроване навчання, формувальне оцінювання). Базова школа (5–9 класи): особливості перехідного етапу, впровадження нових модельних навчальних програм, проблеми та рішення адаптаційного періоду. Профільна середня освіта (10–12 класи): перспективи та дорожня карта створення ліцеїв, трирічна старша школа, індивідуальна освітня траєкторія учня, вибір профілів навчання. Нові підходи до оцінювання та створення освітнього середовища. Перехід від оцінювання результату до оцінювання процесу (формувальний підхід). Сучасний та безпечний освітній простір.
Тема 1.3. Організаційна культура та етика у ЗЗСО
Внутрішня культура школи, навички побудови етичної комунікації, запобігання конфліктам та створення сприятливого психологічного клімату. Феномен організаційної культури школи. Цінності, місія, традиції та ритуали закладу освіти. Вплив оргкультури на якість навчання та мотивацію вчителів й учнів. Академічна доброчесність та професійна етика. Етичний кодекс сучасного вчителя. Поняття академічної доброчесності (запобігання плагіату, списуванню, об'єктивність оцінювання). Формування культури доброчесності в учнівському та педагогічному колективах. Психологічний клімат та протидія дискримінації. Створення інклюзивного та безпечного середовища, вільного від мобінгу (цькування на роботі) та булінгу. Культура комунікації та вирішення конфліктів. Ефективні моделі взаємодії між колегами, адміністрацією та батьками учнів. Техніки ненасильницького спілкування (ННС).
Тема 1.4. Лідерство в освіті
Лідерський потенціал кожного вчителя, інструменти розподіленого лідерства та агентності (здатності впливати на зміни) в класі та шкільній спільноті. Сучасні концепції освітнього лідерства. Перехід від класичного адміністрування («директор-керівник») до лідерства для навчання. Концепція розподіленого лідерства (кожен учитель є лідером на своєму рівні). Вчитель як лідер змін. Професійна агентність педагога. Як ініціювати та впроваджувати інновації в межах своєї школи чи громади. Управління опором змінам. Лідерство в класі. Формування лідерських якостей у здобувачів освіти. Створення умов для учнівського самоврядування та прояву ініціативи учнів. Бренд педагога та професійний розвиток. Самопрезентація, безперервний професійний розвиток, розбудова професійних спільнот (інструменти супервізії та наставництва).
МОДУЛЬ 2.
Педагогіка і психологія у середній освіті
Тема 2.1. Освітній процес у ЗЗСО
Сучасні підходи до організації навчання, моделювання уроків на засадах компетентнісного підходу та ефективного управління класом. Проєктування та моделювання сучасного уроку. Конструювання занять на основі діяльнісного та компетентнісного підходів. Інтеграція міжпредметних зв’язків. Складання гнучких планів уроків для різних форматів навчання. Технології та методи навчання. Впровадження інтерактивних методів (дискусії, кейс-методи, проєктне навчання). Використання змішаного та перевернутого навчання. Цифрові інструменти в роботі вчителя. Ефективний менеджмент класу. Стратегії залучення та утримання уваги учнів. Встановлення зрозумілих правил у класі. Диференційований підхід до учнів із різним темпом навчання. Формувальне оцінювання на практиці. Інструменти зворотного зв’язку, які мотивують, а не карають. Оцінювання та залучення учнів до самооцінювання і взаємооцінювання.
Тема 2.2. Педагогічна майстерність
Техніки комунікації, фасилітації та рефлексії вчителя, які допомагають створити атмосферу довіри та партнерства. Педагогіка партнерства. Побудова ефективного трикутника взаємодії: «учень – учитель – батьки». Технології залучення батьків до освітнього процесу як рівноправних партнерів. Вчитель як фасилітатор та ментор. Перехід від ролі єдиного джерела знань до ролі провідника (фасилітатора). Організація групової роботи, модерація дискусій та розвиток критичного мислення учнів. Вербальна та невербальна культура педагога. Культура мовлення, міміка, жестикуляція. Техніки самопрезентації. Навички активного слухання та емпатійної комунікації. Професійна рефлексія. Навички аналізу власної педагогічної діяльності (навіщо, що і як я роблю?). Самодіагностика та інструменти побудови індивідуального плану професійного розвитку.
Тема 2.3. Вікова психологія: особливості здобувачів освіти
Психофізіологічні особливості учнів різних вікових груп для підбору адекватних методів навчання та виховання. Молодший шкільний вік (адаптація та база). Психологічні новоутворення віку (перехід від гри до навчання). Криза 7 років. Особливості уваги, пам'яті та мислення учнів початкових класів. Підлітковий вік (молодші підлітки, 5–9 класи). Анатомо-фізіологічна перебудова та її вплив на поведінку. Провідна діяльність, особистісне спілкування з однолітками. Криза підліткового віку, емоційна нестабільність, пошук ідентичності та міжособистісні конфлікти. Рання юність (старшокласники, 10–12 класи). Професійне та життєве самовизначення. Формування світогляду. Особливості мотивації до навчання у старшій школі. Підготовка до іспитів та управління стресом, пов’язаним із майбутнім вибором. Індивідуально-психологічні особливості учнів. Врахування типів темпераменту, акцентуацій характеру та стилів сприйняття інформації (візуали, аудіали, кінестетики) в освітньому процесі.
Тема 2.4. Ментальне здоров’я учасників освітнього процесу: відновлення та пошук ресурсів
Інструменти протидії професійному вигоранню, саморегуляції та психологічної підтримки учнів в умовах тривалого стресу. Професійне вигорання педагога. Стадії, симптоми та причини емоційного вигорання. Екологічна сепарація від робочих проблем («робота-дім»). Побудова особистих та професійних кордонів. Техніки саморегуляції та відновлення ресурсу. Швидкі техніки зниження стресу тут і зараз (дихальні вправи, заземлення, прогресивна м'язова релаксація). Пошук індивідуальних джерел ресурсу (колесо життєвого балансу). Психологічна підтримка учнів (перша психологічна допомога). Маркери стресу, травми та тривожних станів у дітей різних вікових груп. Робота в класі з дітьми, які пережили травмувальні події. Створення «безпечного простору» на уроці. Ресурси життєстійкості закладу освіти. Формування культури турботи про ментальне здоров’я в колективі. Алгоритми взаємодії з практичним психологом школи та перенаправлення учнів до профільних спеціалістів у разі потреби.
МОДУЛЬ 3.
Комунікація в педагогічній діяльності
Тема 3.1. Значення спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії. Труднощі та бар’єри в професійно-педагогічному спілкуванні педагога та здобувачів освіти
Функції професійного спілкування. Діагностика та подолання комунікативних бар’єрів, що виникають під час взаємодії з учнями. Феномен педагогічного спілкування. Спілкування як основа контактної взаємодії. Функції спілкування в освітньому процесі (інформаційна, розвивальна, виховна, фасилітативна, регулятивна). Моделі педагогічної взаємодії (суб’єкт-суб’єктна vs суб’єкт-об’єктна). Стилі педагогічного спілкування. Аналіз демократичного, авторитарного та ліберального стилів. Вплив стилю спілкування вчителя на психологічний клімат у класі та навчальні досягнення здобувачів освіти. Комунікативні труднощі та бар’єри. Природа виникнення бар’єрів у спілкуванні з учнями. Психологічні бар’єри: страх, упередженість, розбіжність інтересів, віковий розрив. Організаційно-технічні бар’єри: особливості комунікації в умовах дистанційного та змішаного навчання (екранний бар’єр, відсутність «живого» зорового контакту). Соціокультурні та смислові бар’єри: різниця в кодуванні та декодуванні інформації (наприклад, нерозуміння сучасного сленгу учнів або надмірна академічність мови вчителя). Стратегії подолання комунікативних перешкод. Техніки зниження емоційної напруги. Розвиток емпатії та рефлексії вчителя. Алгоритми оптимізації контактної взаємодії «учитель — учень».
Тема 3.2. Мовленнєва культура ― основа професійної діяльності педагога
Мовленнєва майстерність вчителів, норми та стандарти сучасної мовленнєвої культури як ключовий компонент професійного іміджу. Поняття мовленнєвої культури педагога. Мовленнєва культура як показник загальної культури та професійної компетентності вчителя. Функції мовлення вчителя (змістовність, виразність, переконливість, доступність). Якості професійного мовлення. Правильність (дотримання мовних норм), точність, логічність, чистота (відсутність слів-паразитів, суржику, недоречних запозичень), багатство (різноманітність лексики) та доречність мовлення. Техніка мовлення педагога. Дикція, артикуляція, темп, ритм, інтонаційне забарвлення. Керування голосом як інструментом привернення та утримання уваги учнів. Значення пауз у педагогічному мовленні. Невербальні компоненти комунікації. Взаємозв’язок вербального мовлення з мімікою, жестами, пантомімікою та проксемікою (просторовою організацією спілкування). Етикетні норми невербальної поведінки вчителя.
Тема 3.3.Професійне спілкування українською та іноземними мовами. Особливості професійно-мовленнєвого спілкування
Особливості офіційно-ділового та професійного спілкування в освітньому середовищі, зокрема в контексті євроінтеграції та багатомовної освіти. Державна мова як мова освітнього процесу. Дотримання законодавства про державну мову в ЗЗСО. Культура офіційно-ділового українського мовлення (написання наказів, характеристик, ведення документації, ділове листування з колегами та батьками). Особливості професійної термінології та неології. Коректне використання сучасних освітніх термінів (компетентнісний підхід, дескриптори, формувальне оцінювання, агентність тощо). Професійне спілкування іноземними мовами. Інтеграція української школи в європейський освітній простір. Використання іноземної мови (переважно англійської) для міжнародної співпраці, участі в грантових програмах та ознайомлення зі світовими педагогічними трендами. Академічний етикет і мережева комунікація. Правила ведення професійного діалогу в робочих чатах (Viber, Telegram), освітніх платформах (Google Classroom, Moodle) та електронною поштою. Повага до цифрових кордонів.
Тема 3.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
Інструменти побудови рівноправного діалогу, навички активного слухання та фасилітації дискусій. Психологічна природа діалогу. Діалог як вища форма гуманістичного спілкування. Психологічні умови виникнення справжнього діалогу (рівність позицій, взаємоповага, відкритість, довіра, безоцінне сприйняття особистості). Технологія побудови педагогічного діалогу. Перехід від монологу вчителя («трансляції знань») до спільного пошуку смислів. Запитання як головний інструмент діалогу: типи запитань (відкриті, закриті, проблемні, сократівські), мистецтво ставити правильні запитання для стимулювання критичного мислення учнів. Техніки активного (емпатійного) слухання. Перефразування, уточнення, віддзеркалення почуттів, резюмування. Роль зворотного зв’язку в діалогічному спілкуванні. Діалог у полікультурному та інклюзивному середовищі. Особливості організації діалогу в класах із дітьми з різними освітніми потребами, соціальним чи культурним досвідом. Запобігання конфліктам через діалогові практики (кола цінностей, медіація).
МОДУЛЬ 4.
Інноватика в педагогічній діяльності
Тема 4.1. Дослідництво у сфері освіти
Дослідницька компетентність, аналіз власної практики за допомогою сучасних наукових підходів. Концепція «вчителя-дослідника». Роль наукового підходу в професійному розвитку педагога. Дослідження дією як інструмент вдосконалення освітнього процесу безпосередньо в класі. Методологія та етапи педагогічного дослідження. Формулювання проблеми, визначення об'єкта, предмета, мети та гіпотези. Вибір методів збору даних (анкетування, інтерв'ю, педагогічне спостереження, аналіз учнівських робіт). Робота з освітніми даними та аналітика. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків (наприклад, впливу певної методики на рівень мотивації чи успішності учнів). Академічна доброчесність у дослідницькій діяльності. Етичні норми проведення досліджень за участю неповнолітніх. Коректне цитування, робота з науковими джерелами та базами даних. Презентація результатів дослідження педагогічній спільноті.
Тема 4.2. Управління освітніми проєктами
Методологія проєктного менеджменту, розроблення, реалізація та оцінювання ефективності освітніх проєктів різного рівня. Життєвий цикл освітнього проєкту. Від ідеї до сталості. Етапи проєктування: ініціація (аналіз потреб закладу чи класу), планування, реалізація, моніторинг та закриття проєкту. Інструменти планування та командної роботи. Формулювання цілей за SMART. Розподіл ролей у команді. Календарне планування та використання цифрових інструментів для управління проєктами. Фандрейзинг та залучення ресурсів. Джерела фінансування освітніх ініціатив: гранти (міжнародні програми Erasmus+, eTwinning, краудфандинг (GoFundEd), співпраця з громадою та бізнесом. Бюджетування проєкту. Ризики в проєктній діяльності та оцінка ефективності. Ідентифікація потенційних ризиків (кадрових, фінансових, часових) та розробка планів реагування. Критерії та індикатори успішності проєкту (кількісні та якісні результати).
Тема 4.3. Інноваційні методи, технології та моніторинг якості застосування ІКТ в освіті
Сучасні освітні тренди. Цифрові інструменти та здійснення моніторингу їхнього впливу на якість навчання. Сучасні педагогічні технології. Змішане навчання та його моделі («ротація станцій», «перевернутий клас»). Технологія мікронавчання та мобільного навчання. Стем-освіта (STEM/STEAM) як інтегрований підхід. Цифрова компетентність вчителя. Огляд та класифікація сучасних ІКТ для комунікації, створення контенту, спільної роботи. Штучний інтелект (ШI) в роботі педагога. Практичне застосування великих мовних моделей для генерації ідей, створення адаптивних навчальних матеріалів, диференціації завдань та автоматизації рутинної перевірки. Моніторинг та критерії якості застосування ІКТ. Як оцінити доцільність використання гаджета чи програми на уроці? Модель SAMR (Заміна, Покращення, Модифікація, Переозначення) як інструмент аналізу інтеграції технологій. Безпека в цифровому просторі (кібербезпека, захист персональних даних учнів).
Тема 4.4. Візуалізація та гейміфікація освітнього процесу із застосуванням інформаційних технологій
Трансформація складних навчальних матеріалів у наочні візуальні форми та інтеграція ігрових методів для підвищення залученості учнів. Психологія сприйняття візуальної інформації. Чому сучасне покоління потребує візуальних засобів? Принципи створення якісного навчального контенту (інфографіка, ментальні карти/Mind Maps, скрайбінг, таймлайни). Інструменти для дизайну (Canva тощо). Гейміфікація vs освітні ігри. Розмежування понять. Використання ігрових елементів (бали, бейджі, рівні, лідерборди, квести) у неігровому контексті уроку для стимулювання внутрішньої мотивації. Платформи для створення гейміфікованого контенту. Практична робота з сервісами для інтерактивних опитувань, вікторин та перевірки знань (Kahoot!, Quizizz, LearningApps, Wordwall, Genially). Створення цифрових навчальних квестів (Escape Rooms). Ігрова динаміка та емоційне залучення. Баланс між викликом (складністю гри) та майстерністю учня. Побудова сюжету (наративу) уроку. Профілі гравців-учнів та адаптація гейміфікації під різні психотипи дітей.
МОДУЛЬ 5.
Методики й технології в педагогічній діяльності
Тема 5.1. Моніторинг якості освіти та педагогічної діяльності
Методологія внутрішнього моніторингу якості освіти. Аналіз результатів навчання та здійснення самооцінювання власної професійної діяльності. Поняття якості освіти та критерії її оцінювання. Внутрішня система забезпечення якості освіти в ЗЗСО. Державні стандарти як основа для моніторингу. Різниця між поточним оцінюванням, контролем та моніторингом. Інструментарій педагогічного моніторингу. Методика розробки якісних моніторингових тестів, анкет та матриць спостереження. Використання ІКТ для автоматизації збору та первинного оброблення статистичних даних. Аналіз результатів та подолання освітніх втрат. Інтерпретація отриманих даних моніторингу. Виявлення системних прогалин у знаннях учнів. Розробка коригувальних планів, стратегій надолуження освітніх втрат та розривів на рівні класу. Самооцінювання педагогічної діяльності. Інструменти професійної рефлексії вчителя. Критерії оцінювання власної роботи (відповідно до Професійного стандарту вчителя). Підготовка до сертифікації та інституційного аудиту.
Тема 5.2. Освітній контент: технології створення та використання
Розроблення авторського, методично обґрунтованого, безпечного та адаптивного цифрового контенту для забезпечення сучасного уроку. Дизайн та архітектура навчальних матеріалів. Принципи мікронавчання під час створення контенту. Структурування інформації, доступність (інклюзивність матеріалів для дітей з ООП), відповідність віковим особливостям здобувачів освіти. Інструменти створення мультимедійного контенту. Практичні технології розробки інтерактивних презентацій, робочих аркушів (Liveworksheets, Canva), навчальних відео та подкастів. Створення інтерактивних плакатів та лонгрідів. Штучний інтелект для генерації контенту. Використання ШІ для створення текстових заготовок, диференційованих за складністю завдань, розробки тестових питань та візуальних інструкцій з дотриманням авторського права й академічної доброчесності. Пошук, критичний відбір, адаптація готових відкритих освітніх ресурсів. Створення та систематизація власної цифрової бібліотеки/репозитарію вчителя.
Тема 5.3. Організація та управління змішаним навчанням
Навички моделювання та реалізації змішаного формату навчання для забезпечення безперервності освіти в будь-яких умовах. Моделі змішаного навчання та їхній вибір. Детальний аналіз моделей. Критерії вибору моделі залежно від технічного забезпечення, теми уроку та готовності класу. Синхронний та асинхронний режими взаємодії. Оптимальний баланс між навчанням «наживо» (через Zoom/Teams/Meet) та самостійною роботою учнів на навчальній платформі (LMS). Особливості підготовки завдань для самостійного опрацювання в асинхронному режимі. Управління цифровим класом. Організація групової взаємодії в онлайн-середовищі (робота в сесійних залах, спільні дошки Miro/Padlet). Мотивація та утримання залученості здобувачів освіти під час дистанційного компонента. Логістика та розклад у змішаному навчанні. Проєктування траєкторії учня у змішаному форматі. Організація підтримки та зворотного зв’язку для батьків та учнів. Забезпечення психологічного комфорту та запобігання перевантаженню.
Тема 5.4. Освітня галузь: методика викладання
Актуалізація та модернізація методичних підходів до викладання предметів та інтегрованих курсів у межах конкретної освітньої галузі відповідно до вимог НУШ. Компетентнісно-діяльнісний підхід в освітній галузі. Наскрізні вміння та ключові компетентності як цільові орієнтири уроку. Моделювання ситуацій реального життя на уроках для застосування здобутих знань (контекстні завдання). Трансформація методів навчання. Перехід від репродуктивних методів до дослідницьких, проблемних та проєктних. Специфіка реалізації інтегрованих курсів у межах галузі. Навчально-методичне забезпечення галузі. Аналіз діючих модельних навчальних програм, підручників та посібників. Академічна свобода вчителя у виборі та адаптації навчальних програм під потреби конкретного закладу освіти. Професійне співробітництво всередині галузі. Організація роботи шкільних, професійних та міжшкільних спільнот (кафедр, методоб’єднань). Реалізація міжгалузевих інтегрованих проєктів та заходи професійного обміну (взаємовідвідування уроків, супервізія).
МОДУЛЬ 6.
Організація освітнього середовища у закладі освіти
Тема 6.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці
Фізично безпечний, санітарно-гігієнічний та ергономічний простір у школі, адаптований до викликів воєнного стану та кризових ситуацій. Цивільний захист та безпека в умовах воєнного стану. Організація безпечного освітнього простору. Алгоритми дій персоналу та учнів під час повітряних тривог, надзвичайних ситуацій та техногенних загроз. Облаштування та логістика перебування в укриттях ЗЗСО. Гігієнічні стандарти та санітарний регламент. Забезпечення нормативних показників мікроклімату (освітлення, температурний режим, вентиляція, якість повітря). Психофізіологічний комфорт на уроці, чергування праці та відпочинку (рухові паузи, вправи для очей). Культура здорового харчування. Реалізація реформи шкільного харчування. Роль учителя у формуванні харчових звичок і культури споживання здорової їжі серед здобувачів освіти. Ергономіка сучасного кабінету та цифрова безпека. Раціональна організація робочих місць учнів та вчителя (трансформовані меблі, зонування за принципами НУШ). Безпека використання гаджетів та ІКТ: запобігання перевтомі, дотримання екранного часу для різних вікових груп.
Тема 6.2. Створення простору, вільного від насильства та дискримінації
Правові та психологічні засади захисту прав дитини, інструменти протидії булінгу, мобінгу, домашньому насильству та будь-яким проявам дискримінації. Нормативно-правова база захисту прав учасників освітнього процесу. Конвенція ООН про права дитини, антидискримінаційне законодавство України. Повноваження та відповідальність ЗЗСО у сфері безпеки дитини. Протидія та запобігання булінгу й мобінгу. Структура, види (фізичний, психологічний, економічний, кібербулінг) та маркери цькування в учнівському середовищі. Побудова антибулінгової стратегії школи. Мобінг на робочому місці: захист професійних прав педагога. Виявлення ознак насильства за межами школи. Алгоритм дій вчителя у разі підозри або виявлення фактів домашнього насильства чи жорстокого поводження з дитиною. Регламент взаємодії з ювенальною поліцією, соціальними службами та психологами. Побудова толерантного та недискримінаційного середовища. Мова поваги (політкоректність, гендерна чутливість, безбар'єрність у мовленні). Інструменти формування взаємоповаги та культури толерантності в багатоманітному шкільному колективі.
Тема 6.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору
Розвиток компетентності вчителів щодо реалізації інклюзивного навчання, розбудови універсального дизайну в освіті та створення середовища, яке стимулює пізнавальний інтерес учнів. Філософія та практика інклюзивної освіти. Роль вчителя в організації навчання дітей з особливими освітніми потребами. Рівні підтримки в інклюзивному класі. Організація роботи команди психолого-педагогічного супроводу. Універсальний дизайн в освіті (УДО) та розумне пристосування. Архітектурна, інформаційна та змістовна доступність школи. Модифікація та адаптація навчальних програм, матеріалів та оцінювання під індивідуальні потреби учнів. Розвивальний та мотивуючий простір. Створення відкритих зон для самовираження (локації для виставок, учнівських проєктів, рекреаційні зони відпочинку та коворкінгу). Вплив естетики та дизайну середовища на зниження стресу та підвищення навчальної мотивації. Інклюзивна культура закладу. Інтеграція дітей з ООП, дітей внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та дітей із різним соціокультурним досвідом у єдину шкільну спільноту. Залучення батьків до створення дружнього простору.
Тема 6.4. Особистісний та професійний розвиток педагога
Інструменти безперервного професійного розвитку, збереження ментального ресурсу та побудови траєкторії індивідуального кар'єрного й особистісного зростання. Професійний стандарт вчителя як орієнтир. Аналіз ключових трудових функцій та компетентностей сучасного педагога. Самодіагностика професійних дефіцитів і планування власної траєкторії розвитку. Стратегії безперервного розвитку. Формальна, неформальна та інформальна освіта. Формування індивідуального плану підвищення кваліфікації. Участь у професійних спільнотах, мережева взаємодія та мікронавчання. Професійна рефлексія, інтервізія та супервізія. Інструменти самоаналізу педагогічної діяльності. Роль наставництва (менторства) в адаптації молодих вчителів. Супервізія як інструмент професійної підтримки та розв'язання складних кейсів. Тайм-менеджмент та баланс між роботою та життям. Методи планування часу, розставляння пріоритетів та делегування в роботі педагога. Профілактика професійного вигорання через розвиток особистісного потенціалу, хобі та самотурботу.
За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння, навички та способи діяльності щодо:
- знання про концептуальні засади реформи "Нова українська школа" та основні положення освітньої політики;
- застосування на практиці методики викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) відповідно до Державних стандартів;
- створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища, вільного від насильства та дискримінації;
- провадження освітнього процесу, використовуючи сучасні педагогічні технології, та вибудовування індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти;
- здійснення партнерської взаємодії з учнями, їхніми батьками та колегами на засадах діалогу та етики;
- аналізу та оцінювання власної педагогічної діяльності та навчальних досягнень здобувачів освіти з метою забезпечення якості освіти;
- використання інформаційно-цифрових інструментів та технологій для створення якісного освітнього контенту, візуалізації та гейміфікації;
- врахування вікових та психологічних особливостей учнів у процесі навчання та виховання;
- надання психологічної підтримки школярам, зокрема учням з ООП, та застосування прийомів саморегуляції для підтримки власного ментального здоров'я;
- проявлення лідерських якостей, навичок та поведінки, організаційних здібностей для управління освітніми проєктами та процесами;
- планування власної професійної діяльності та визначення шляхів для безперервного професійного розвитку;
- дотримання високої мовленнєвої культури та застосовування ефективних прийомів професійно-педагогічного спілкування;
- організації освітнього процесу в умовах змішаного навчання, поєднуючи традиційні та цифрові інструменти;
- здійснення дослідницької діяльності у сфері освіти та впровадження інноваційних методів і технологій;
- розуміння й дотримання норм організаційної культури та етики в професійному середовищі.
Реєстрація учасників здійснюється на сайті Інституту: Перейти за покликанням
Перший набір: березень - жовтень;
другий набір: жовтень - березень.