ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Модуль 1.

Теоретичні, нормативно-правові, практичні засади зовнішніх освітніх оцінювань та їх результати

Тема 1.1. Історія виникнення освітніх вимірювань: міжнародний та національний досвід

Поняття «освітні вимірювання», «оцінювання», «моніторинг», «якість освіти».

З історії виникнення освітніх вимірювань. Міжнародний досвід FIMS, PIRLS, TIMSS, PISA, ICCS, ICILS, TALIS, ДоСЕН. Вплив результатів міжнародних моніторингових досліджень на освітні системи країн-учасниць. Становлення національної системи моніторингу якості освіти. Місія та роль Стратегії освітніх оцінювань системи загальної середньої освіти в запровадженні компетентнісного навчання Нової української школи. Оцінювання на етапі здобуття початкової освіти, базової та профільної освіти.

Тема 1.2. Законодавче та нормативно-правове забезпечення питань якості освіти

Опрацювання Закону України «Про освіту» в частині організації роботи керівників закладів освіти, педагогічних працівників із законодавчими питаннями якості освіти, що стосуються зовнішніх освітніх вимірювань, моніторингу якості освіти.

Тема 1.3. Освітні вимірювання: аналітична культура керівника закладу освіти

Опрацювання аналітичних матеріалів Українського центру оцінювання якості освіти з питань зовнішнього освітніх оцінювань: робота з даними різних рівнів.

Міжнародні дослідження якості освіти: результати України.

Національні / загальнодержавні зовнішні освітні оцінювання: результати державної підсумкової атестації (ДПА) у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) за 2006 – 2021 роки, результати національного мультипредметного тестування (НМТ) за 2022 – 2026 роки, результати регіональних моніторингових досліджень якості освіти (за результатами ЗНО / НМТ), моніторингові дослідження якості освіти на локальному рівні (за результатами ЗНО / НМТ).

Накопичення даних, їх узагальнення, обробка, порівняння, напрацювання аналітики. 

Тема 1.4. Міжнародне дослідження якості освіти PISA та національне моніторингове дослідження якості початкової освіти як ефективні інструменти інноваційного розвитку національної системи освіти в Україні

Рамковість та особливості дослідження якості освіти PISA (The Program for International Student Assessment) та загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти, фактори, які зумовлюють проведення моніторингових досліджень в Україні.

Провідні компетентності та підходи до змісту когнітивної частини дослідження в освітньому контексті реформи «Нова українська школа». 

Тема 1.5. Сертифікація педагогічних працівників – шлях до професійного зростання

Основні засади сертифікації вчителів. Нормативний контекст, правила та умови проходження сертифікації. Мета та завдання сертифікації в галузі освіти. Сертифікація педагогічних працівників: крок за кроком (вимоги до вчителів, алгоритм сертифікації). Як зареєструватися для участі у сертифікації? Як підготуватися до процедури незалежного тестування?

Тема 1.6. Психометричні характеристики завдань незалежного тестування

Структура та загальна характеристика тесту. Психометрія тестової роботи. Таксономія Блума. Розподіл тестових завдань за рівнями складності. Аналіз нарахування балів за виконання завдань незалежного тестування фахових знань та умінь сертифікації педагогічних працівників. Розбір завдань тестового зошита незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкової та базової школи (за матеріалами УЦОЯО).

Модуль 2. Формування компетентнісного середовища ЗО

Тема 2.1. Результативність навчальних досягнень як стимул для зміни освітньої політики в країні

Освітнє середовище випускників початкової школи та 15-річних учнів в Україні. Цільова популяція моніторингових досліджень якості освіти. Варіативність результатів навчальних досягнень з трьох видів грамотності: читацької, математичної та природничо-наукової. Діапазон умінь, охоплених тестами загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти та PISA, показники учнів за різними аспектами грамотності. Рамковість документів з оцінювання тестів даних видів грамотності.

Тема 2.2. Вимірювання глобальних освітніх цілей: роль загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти та PISA

Читацька грамотність як показник готовності до активної участі в житті суспільства. Фокус математичної грамотності загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти та PISA (The Program for International Student Assessment), а також їх інтерпретація в різних умовах. Природничо-наукова грамотність як здатність взаємодіяти та вирішувати питання, пов’язані з ідеями про науку. 

Порівняльний аналіз досліджень загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти та PISA (The Program for International Student Assessment) в різні роки в Україні. Огляд циклічності моніторингового процесу якості освіти.

Рекомендації щодо освітньої політики України за результатами загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти та PISA (The Program for International Student Assessment). Вимірювання прогресу у досягненні узгоджених на національному та міжнародному рівнях цілей якості та справедливості в освіті.

Вплив умов життя та навчання на освіту. Співвідношення результатів навчання і викладання та організації закладів освіти. Відповідність ідеї lifelong learning (навчання впродовж життя). Культурна і лінгвістична адаптація досліджень.

Тема 2.3. Підготовка педагогічного працівника до сертифікації в частині незалежного тестування. Досвід сертифікації педагогічних працівників

Огляд ресурсів, якими можна скористатися під час підготовки до процедури незалежного тестування вчителів у процесі сертифікації. Особливості процедури сертифікації. Переваги сертифікації. 

Аналіз результатів участі в незалежному тестуванні педагогічних працівників. Досвід участі освітян в незалежному тестуванні професійних компетентностей педагогічних працівників.

Тема 2.4. Ціннісний потенціал змісту компетентнісної освіти в НУШ

Компетентність як категорія виховання. Сутність компетентності з позицій міжнародного та вітчизняного досвіду. Ключові компетентності для самореалізації та розвитку особистості, працевлаштування, соціального залучення, сталого способу життя, успішного життя в мирних суспільствах, керування власним життям зі ставленням до свого здоров’я, активного громадянства. Вміння і ставлення, притаманні кожній ключовій компетентності. 

Формування та розвиток цінностей в особистості учня, необхідних для реалізації компетентностей у житті та позитивної соціалізації. Конвертування цінностей, ціннісних ставлень в ядро компетентностей та в рамки результатів навчання. Розуміння сутності виховання компетентної особистості через ціннісні ставлення і практичні здатності як результатів цілісного освітнього процесу. Забезпечення ціннісного потенціалу ключових і предметних компетентностей як основи можливостей всебічного розвитку особистості.

Тема 2.5. Компетентнісний підхід у системі професійного розвитку педагогічних працівників: можливості та перспективи

Компетентнісний підхід як основа професійного розвитку педагогічних працівників, підвищення їхньої професійної мобільності, здатності до адаптації в умовах освітніх змін та готовності до впровадження нових стандартів у професійній діяльності.

Теоретичні та практичні аспекти реалізації компетентнісного підходу в системі професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти в умовах Нової української школи. Сучасні тенденції щодо формування готовності педагогічних працівників до безперервного професійного розвитку, самоосвіти, рефлексії власної професійної діяльності, визначення індивідуальних професійних потреб і побудови персональної траєкторії професійного зростання.

Сучасні підходи до розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників, можливості формальної, неформальної та інформальної освіти, інноваційні форми й технології професійного навчання. Особливості організації та проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на цифровій платформі «Вектор», можливості вибору програм підвищення кваліфікації, форм і напрямів професійного розвитку відповідно до індивідуальних професійних потреб.

Розвиток здатності педагогічних працівників застосовувати набуті знання та компетентності для вдосконалення освітнього та управлінського процесів, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання й виховання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх практик.

Тема 2.6. Моніторинг вимірювання рівня сформованості ключових компетентностей, освітніх втрат і їх подолання в освітньому процесі НУШ

У лекції розглядаються суть понять «освітні втрати», «навчальні втрати», «навчальні розриви», акцентується увага на важливості процесів вимірювання та компенсації освітніх втрат. Здійснюється практичний аналіз навчальних втрат на основі результатів загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО) за 2018, 2021, 2024 роки, моніторингового дослідження на основі результатів тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики за 2023, 2024, 2025 роки, міжнародного дослідження якості освіти за результатами PISA-2018, 2022 та 2025.

Пропонуються шляхи організації процесів щодо подолання навчальних втрат на рівні закладу освіти, зокрема щодо роботи з учасниками освітнього процесу. Розглядаються джерела, які можуть допомогти здобувачам компенсувати втрати в навчанні, та онлайнові ресурси, як покликані виміряти навчальні втрати та запропонувати шляхи їх подолання, зокрема на прикладі платформи «ВШО» та сайту «Екосистема для надолуження освітніх втрат» (на основі штучного інтелекту).

Тема 2.7. PISA: креативне мислення як запорука успіху сучасної особистості. Результати України

У лекції розкривається суть поняття «креативне мислення» в контексті міжнародного дослідження якості освіти PISA та «інформаційна компетентність», аналізується важливість вміння працювати з інформацією.

Розглядаються закріплені законодавчо важливі навички ІІІ тисячоліття, сучасні вимоги до компетентностей здобувачів у контексті PISA. Аналізуються результати креативного мислення українських 15-річних учнів, учениць у PISA; приклади завдань для вимірювання креативного мислення.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Проаналізувати рамковий документ PISA, який відповідає галузі навчання педагога, запропонувати дорожню карту роботи з учнями відповідно до його змісту.
2. Розробити компетентнісно орієнтоване завдання та критерії його оцінювання відповідно до вимог PISA для перевірки читацької, математичної чи природничо-наукової компетентності.
3. Розробити компетентнісно орієнтоване завдання та критерії його оцінювання відповідно до вимог ЗЗМЯПО для перевірки читацької, математичної чи природничої компетентності.
4. Сформулювати навчальні цілі за таксономією Блума до однієї з тем навчального предмета.
5. Адаптувати оцінювальне завдання для здобувача освіти з особливими освітніми потребами.
6. Створити електронний тест або інтерактивне завдання для оцінювання креативного мислення (за зразком PISA) із використанням цифрового сервісу.
7. Розробити модель локальних моніторингових досліджень для базової середньої освіти, запропонувати дорожню карту її реалізації.
8. Розробіть дорожню карту подолання навчальних втрат зі здобувачами освіти, опираючись на власний досвід.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року. 
2. Нормативно-правове забезпечення процедур моніторингових досліджень якості освіти. 
3. Особливості організації державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання для здобувачів початкової освіти (ДПА-4). 
4. Використання таксономії Блума під час планування навчання, формулювання очікуваних результатів навчання та розроблення оцінювальних завдань. 
5. Особливості організації державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання для здобувачів базової освіти (ДПА-9). 
6. Академічна доброчесність під час оцінювання результатів навчання: принципи, механізми забезпечення та відповідальність учасників освітнього процесу. 
7. Особливості оцінювання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в PISA. 
8. Використання цифрових технологій, міжнародних та вітчизняних онлайнових сервісів для організації компетентнісного навчання. 
9. Використання результатів міжнародних порівняльних досліджень PISA і TIMSS для вдосконалення системи оцінювання результатів навчання та забезпечення якості освіти.
10. Підготовка педагогічного працівника до участі в сертифікації.
11. Сутність дефініцій «освітні втрати», «навчальні втрати», «навчальні розриви»: спільне та відмінне.
12. Шляхи організації процесів щодо подолання навчальних втрат на рівні закладу освіти: платформи та ресурси.

Питання для професійної рефлексії. Проаналізуйте власну систему оцінювання результатів навчання через призму стандартизованих оцінювань. Які сучасні підходи, інструменти та технології оцінювання Ви вже використовуєте? Які практики потребують удосконалення для забезпечення об'єктивності, прозорості, мотивації здобувачів освіти та реалізації засад компетентнісного навчання. Опишіть власний досвід у роботі зі здобувачами щодо подолання навчальних втрат.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.  URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників» / Кабінет Міністрів України.  URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2019 № 1094 «Про внесення змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників» / Кабінет Міністрів України.  URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
5. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225 / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
6. Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерством освіти і науки України від 09.01.2019 № 17, зареєстрованим в Міністерств юстиції України 12 березня 2029 року за № 250/33221. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

Основна література

1. А. Тайджман, Т. Невілл Послтвейт. Моніторинг стандартів освіти / А. Тайджман, Т. Невілл Послтвейт. – Львів: Літопис, 2003 – 328 c.
2. Болюбаш, Я. Я., Мруга, І. Є., Мруга, М. О., Філончук, І. В. (2007). Педагогічне оцінювання і тестування. Правила, стандарти, відповідальність. Наукове видання – Я. Я. Болюбаш, І. Є. Мруга, М. О. Мруга, І. В. Філончук. – К.: Майстер-клас, 2007. – 272 с.
3. Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, Державна служба якості освіти, 2019 – 240 с.
4. Булах І., Мруга М. Створюємо якісний тест : навч. посіб.   Київ : Майстер-клас, 2006. 160с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
5. Васильєва Д., Горошкін І., Надтока В. Збірник завдань для перевірки грамотності (за технологією PISA). Київ, 2020. – 66 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
6. Вілмут Дж. Оцінювання для навчання: Навч. посіб. / За ред І. Є. Булах, М. Р. Мруга. – К.: Майстер-клас, 2007. – 170 с.
7. Мулліс Іна В. С., Мартін Майкл О., Руддюк Грехем Дж. та ін. TIMSS-2007: Засади вимірювань і відкриті завдання із математики та природничих наук для 4 і 8 класів / Переклад з англійської. – Х.: Факт, 2006. – 672 с.
8. Педагогічне оцінювання і тестування. Правила, стандарти, відповідальність: наук. вид. / Я. Болюбаш, І. Мруга, М. Мруга, І. Філончук. Київ : Майстер-клас, 2007.  272 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
9.  Практичний посібник для розробників тестових завдань: упорядковано на основі тренінгових матеріалів, рекомендацій та напрацювань експертів проєкту) / упоряд. С. Мудрук, експерт з тестових технологій Проекту. – USAID : Справедливе правосуддя, 2014. 190с. URL: https://pdf.usaid.gov/pdf_docs/PA00M1CR.pdf (дата звернення: 30.06.2026).
10. Стратегія розвитку освітніх оцінювань в Україні до 2030 року.   URL:Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
11. Тестові технології оцінювання компетентностей учнів : посібник / за ред. Ляшенка О., Жука Ю. – Київ : Педагогічна думка, 2015. 181 с. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
12. Шлейхер А. Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття / переклад з англ. Ганна Левів. Львів : Літопис, 2018. 296с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).

Додаткова література

1. Сайт PISA. Анкета для навчальних закладів. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
2. Сайт TIMSS. URL:   Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).
3. Сайт Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
4. Сайт Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.06.2026).
5. Сайт Українського центру оцінювання якості освіти. Розділ «Довідкові матеріали з освітніх оцінювань» URL:  Перейти за покликанням  (дата звернення: 30.06.2026).

За підсумками опанування програми слухачі поглиблять теоретичні знання та вдосконалять практичні вміння щодо:

уміння керуватися в професійній діяльності нормативно-правовими документами в галузі освіти з питань освітніх оцінювань;

вдосконалення забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти із використанням тестових технологій;

уміння проводити внутрішній моніторинг якості освіти з урахування результатів міжнародних, національних та регіональних досліджень якості освіти з проєкцією на локальний рівень;

уміння аналізувати та враховувати результати зовнішнього моніторингу якості освіти в діяльності закладу освіти; 

уміння здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу;

уміння здійснювати оцінювання й аналізувати результати навчання учнів.