Психологія дитячого розвитку та педагогічна комунікація
Удосконалення педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти компетентностей, необхідних для формування в учнівства наскрізних умінь засобами соціально-емоційного навчання.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ФОП Киричук Зоряна ВолодимирівнаІнформація про розробника (розробників):
Киричук Зоряна Володимирівна, засновниця освітньої платформи «Академія Киричук».Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- формування наскрізних умінь здобувачів освіти через запровадження соціально-емоційного навчання (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- В2. Здоров’язбережувальна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
МОДУЛЬ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ: ВІД ГЛОБАЛЬНОГО ДОСВІДУ ДО УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ
Тема 1.1. НУШ і наскрізні вміння крізь призму світового досвіду соціально-емоційного навчання
Соціально-емоційне навчання (СЕН): сутність та значення. Розвиток емоційного інтелекту. Важливість СЕН для успіху в житті та навчанні. Наскрізні вміння НУШ як віддзеркалення соціально-емоційних навичок. Успішне впровадження СЕН у міжнародному освітньому просторі. Ключові уроки впровадження СЕН: системність, підготовка вчительства, залучення батьківської спільноти. Вікові закономірності соціально-емоційного розвитку дитини: новоутворення віку, сензитивні періоди, зона найближчого розвитку як орієнтири добору практик СЕН.
Тема 1.2. Суть соціально-емоційного навчання. Створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища
Соціально-емоційне навчання як цілеспрямований процес, який допомагає розвивати ключові життєві компетентності. Суть СЕН у навчанні: розуміти себе, свої почуття та мотивації, ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Інструменти СЕН для створення безпечного, здорового та інклюзивного середовища закладу загальної середньої освіти. Навчання за допомогою практичних занять, дискусій, рольових ігор та моделювання реальних ситуацій.
Тема 1.3. Результативність і корисність СЕН. Міжнародні дослідження ДоСЕН і TALIS
Результативність упровадження СЕН. Переваги СЕН для учнівства: академічний прогрес, зниження агресії, покращення психічного здоров’я, розвиток емпатії. Методи (анкетування, тести, спостереження, самооцінювання, рефлексія тощо) вимірювання соціально-емоційних навичок для їх розвитку. Урахування результатів міжнародного дослідження ДоСЕН (дослідження соціально-емоційних навичок) під час організації соціально-емоційного навчання. Досвід участі України в ДоСЕН у 2023–2024 рр. Інтеграція в НУШ і використання СЕН на різних уроках. Учительство як провідник розвитку соціально-емоційних навичок учнівства. Потреби вчительства в розвитку соціально-емоційних навичок крізь призму міжнародного дослідження TALIS (Teaching and Learning International Survey).
Тема 1.4. Міжнародні програми СЕН, їх інтеграція в освітній процес НУШ
Міжнародні програми СЕН в Україні (Програма соціально-емоційного та етичного навчання, «Зерна», «Майндфулнес» тощо). Розвиток наскрізних умінь здобувачів НУШ у процесі впровадження міжнародних програм СЕН. Адаптація міжнародного досвіду СЕН до культурного контексту України. Міжнародна організація з поширення соціально-емоційного навчання CASEL (Collaborative for Academic, Social, and Emotional Learning) та її інформаційні ресурси для вчительства.
МОДУЛЬ 2. НАСКРІЗНІ ВМІННЯ В РАМКАХ НУШ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
Тема 2.1. Критичне і системне мислення
Критичне мислення як здатність аналізувати інформацію неупереджено, оцінювати її достовірність, знаходити логічні зв’язки та формувати власні, обґрунтовані висновки. Системне мислення як уміння бачити цілісну картину, розуміти, як різні частини взаємодіють між собою в складній системі. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків, передбачення наслідків змін та розуміння динаміки процесів, а не лише окремих елементів. Практичні інструменти для розвитку критичного й системного мислення в освітньому процесі. Вправи на розвиток критичного мислення: «Детектив думок», «П’ять чому», «За і проти». Вправи на розвиток системного мислення: «Мапа зв’язків», «Що буде, якщо…?», «Аналіз системи чи предмета. Хто залучений до її функціонування?».
Тема 2.2. Конструктивне керування емоціями
Основні емоції. Конструктивне керування емоціями як здатність розуміти, приймати та ефективно реагувати на власні почуття і адекватно сприймати емоції інших. Чітке розуміння своїх відчуттів. Відчуття емоції без засудження. Визначення причин виникнення емоцій. Вибір здорових способів вираження почуттів. Здатність змінювати поведінку відповідно до емоційного стану, щоб досягти бажаних результатів, не піддаватися руйнівним імпульсам. Вікові особливості розвитку емоційної сфери та саморегуляції дітей, реагування на стрес і травматичний досвід.
Практична робота. Практики Моделі стійкості спільнот (МСС) як інструмент тілесної та емоційної грамотності для розвитку стресостійкості. Набір навичок, скерованих на увагу до тіла та плекання приємних і нейтральних самовідчуттів у ньому («Зчитування», «Заземлення», «Ресурсність»). Практики «Миттєва допомога!».
Тема 2.3. Розв’язання проблем
Розв’язання проблем як комплексна навичка визначення, аналізу та подолання перешкод на шляху до досягнення мети. Чітке усвідомлення суті труднощів. Розуміння причин, контексту та можливих наслідків. Пошук різноманітних етичних варіантів подолання. Оцінка ефективності та ризиків кожного варіанта. Реалізація обраного плану дій. Аналіз успішності рішення та коригування за потреби.
Практичні інструменти розвитку в учнівства здатності до розв’язання проблем. Розбір вправ і кейсів. «Розслідування труднощів», «Мозковий штурм. Пошук варіантів», «Аналіз ризиків і вигод», «Плани дій і зворотний зв’язок». Вправи для проведення з дітьми.
Тема 2.4. Співпраця та педагогічна комунікація в колі учнівства, учительства, батьківської спільноти
Співпраця з учасниками освітнього процесу як ефективна взаємодія для досягнення спільної мети. Об’єднання зусиль, знань та ресурсів таким чином, щоб результат перевершував суму індивідуальних внесків. Здатність слухати, розуміти та враховувати думки інших. Чітке висловлення ідей та відкритий обмін інформацією. Визначення та виконання обов’язків у команді. Готовність підтримувати однолітків і ровесниць та ділитися знаннями. Конструктивний пошук спільних рішень у разі розбіжностей. Усвідомлення колективної відповідальності за результат. Педагогічна комунікація як діалог: активне слухання, «Я-повідомлення», конструктивний зворотний зв’язок, комунікація з батьками (законними представниками) учнівства.
Практичні інструменти розвитку в учнівства здатності до співпраці з іншими. Вправи: «Спільний малюнок», «Вежа з соломинок». Груповий проєкт «Інтеграція СЕН у шкільні предмети».
За результатами навчання за програмою слухачі набудуть необхідних знань, сформують та удосконалять здатності щодо:
- розуміння та пояснення суті соціально-емоційного навчання, його ролі у формуванні наскрізних умінь учнівства, визначених державними освітніми стандартами;
- інтеграції СЕН в освітній процес для розвитку в учнівства таких наскрізних умінь, як критичне та системне мислення, керування емоціями, розв'язання проблем, співпраця з іншими;
- добору та застосування інструментів СЕН для розвитку наскрізних умінь у різних навчальних і виховних ситуаціях;
- створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища, сприятливого для емоційного розвитку й набуття наскрізних умінь усіма учасниками освітнього процесу.
2026 - 2031