ОСВІТНЯ ПРОГРАМА курсу за проблемою «Педагогічний патронаж у системі індивідуалізованого навчання»
Удосконалення та набуття керівниками і педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти професійних компетентностей у сфері організації педагогічного патронажу, що сприятиме ефективному впровадженню індивідуалізованого навчання, забезпеченню педагогічного супроводу учнів з урахуванням їхніх освітніх потреб, можливостей і життєвих обставин, а також підвищенню якості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Дуфнік О. М., методист кафедри педагогіки та психології Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
- Заступник керівника (директора, завідувача, начальника) ЗЗСО
- Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗЗСО
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
- «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (2021)
Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:
- Керівник ЗЗСО. ЗК.01 Громадянська
- Керівник ЗЗСО. ЗК.02 Соціальна
- Керівник ЗЗСО. ЗК.04 Когнітивна
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А2.1. Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти
- А2.4. Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
- АЗ.З. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі
- Б1.1. Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан
- Б2.1. Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами
- Б2.2. Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу
- Б3.2. Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства
- БЗ.З. Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами
- Керівник ЗЗСО. А1. Нормативно-правова компетентність
- Керівник ЗЗСО. А2.Компетентність стратегічного управління закладом освіти
- Керівник ЗЗСО. ВЗ.Компетентність педагогічного, соціального та мережевого партнерства
- Керівник ЗЗСО. Г1.Здоров’язбережувальна компетентність
Модуль 1. Теоретичні та методичні основи педагогічного патронажу. У межах модуля розглядаються нормативно-правові засади педагогічного патронажу, його сутність, мета, завдання та функції в системі індивідуалізованого навчання, а також роль керівника ЗЗСО в організації ефективного педагогічного супроводу учнів.
Зміст модуля спрямовано на підвищення професійної компетентності керівників, педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти щодо організації педагогічного патронажу, усвідомлення його значення для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів та забезпечення якості освіти.
Модуль 2. Інструменти педагогічного патронажу в системі індивідуалізованого навчання. Розкривається сутність індивідуальної освітньої траєкторії як ключового механізму реалізації персоналізованого навчання у закладах загальної середньої освіти, зокрема в умовах педагогічного патронажу. Визначаються нормативні, організаційні та психолого-педагогічні засади її проєктування, а також поетапний алгоритм побудови й супроводу: від діагностики освітніх потреб і можливостей учня до планування результатів навчання, добору форм, методів і засобів навчання та визначення критеріїв оцінювання. Окреслюється роль педагогів, керівника закладу освіти, батьків і самого учня у реалізації, моніторингу та коригуванні індивідуального освітнього маршруту.
Особливу увагу приділено організації дистанційного супроводу учнів як складової педагогічного патронажу в умовах цифровізації освіти. Розглядаються можливості використання цифрових освітніх платформ, сервісів комунікації та інструментів зворотного зв’язку для забезпечення безперервності навчання і педагогічної підтримки. Визначаються вимоги до добору цифрових ресурсів з урахуванням вікових, індивідуальних та освітніх потреб учнів, а також моделі взаємодії «педагог – учень – батьки» в дистанційному форматі та особливості оцінювання навчальних досягнень у таких умовах.
У змісті модуля також висвітлюються питання партнерської взаємодії між закладом освіти, батьками та командою педагогів, психологічної підтримки учнів, педагогів і батьків. Окреслено типові психологічні труднощі, що виникають в умовах індивідуалізованого та дистанційного навчання, підходи до профілактики емоційного вигорання і формування стресостійкості. Розглядаються сучасні виклики та ризики цифрового середовища, педагогічні підходи до формування цифрової грамотності й відповідальної поведінки учнів, а також роль закладу освіти у створенні безпечного, підтримувального та цілісного освітнього середовища в умовах педагогічного патронажу.
Після завершення навчання слухачі:
- знатимуть нормативно-правові засади та організаційні особливості здійснення педагогічного патронажу в системі індивідуалізованого навчання;
- розумітимуть мету, принципи, функції, форми та моделі реалізації педагогічного патронажу в закладах загальної середньої освіти;
- усвідомлюватимуть роль керівника закладу освіти в організації педагогічного патронажу та координації діяльності педагогічних працівників;
- умітимуть добирати й застосовувати методи та інструменти індивідуалізації навчання, педагогічного супроводу й підтримки учнів відповідно до їхніх освітніх потреб;
- володітимуть навичками планування й організації педагогічного патронажу та оцінювання його ефективності в закладі загальної середньої освіти;
- умітимуть визначати організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективного педагогічного патронажу з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учнів;
- усвідомлюватимуть значення педагогічного патронажу для забезпечення рівного доступу до якісної освіти та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня;
- удосконалять професійні компетентності щодо організації та реалізації педагогічного патронажу як механізму індивідуалізації навчання й підтримки учнів.
Реалізація завдань Програми для досягнення результатів навчання здійснюється шляхом розгляду навчального матеріалу на аудиторних заняттях (інтерактивних лекціях, лекціях-презентаціях, семінарських, практичних заняттях); проведення практичних занять; виконання слухачами групових та індивідуальних завдань; участі педагогів у дискусіях та обговоренні питань, які визначає викладач у межах навчального заняття; самостійного опрацювання учасниками навчально-методичних матеріалів, підготовлених викладачами.
Навчання здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання, засобів конференц-зв’язку (Zoom), вебсервісів та цифрових інструментів (Mentimeter, Google Forms, Google Slides, Padlet, Wordwall) тощо.
Оцінювання результатів підвищення кваліфікації.
Оцінювання результатів навчання слухачів здійснюється через використання викладачами різних засобів, серед них: опитування (анкетування / тестування), виконання завдань тощо.
Критеріями оцінювання результатів підвищення кваліфікації є: участь слухачів у синхронних заняттях; активна участь у навчальних заняттях, групових формах роботи, виконання індивідуальних завдань, проведення самооцінювання; виконання підсумкового тесту з пороговим рівнем балів не менше 80 %. Підсумковий тест демонструє правильність і глибину розуміння слухачами основних понять, методів, технологій тощо, уміння переносити теорію в реальні професійні ситуації, здатність установлювати зв’язки між темами, готовність упроваджувати зміни у власній практиці.