ОСВІТНЯ ПРОГРАМА курсу за проблемою «Адаптація та модифікація навчальних матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами»
Розвиток професійних компетентностей педагогів щодо реалізації індивідуалізації освітнього процесу, урахування індивідуальних особливостей учнів, застосування технологій індивідуалізації та диференціації навчання, а також розуміння сутності процесів адаптації й модифікації освітнього процесу.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Катралєєв М. С., методист кафедри педагогіки та психології Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А2.1. Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти
- А2.2. Здатність формувати І розвивати в здобувачІв освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти
- А2.3. Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачІв освіти
- А3.2. Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси
- АЗ.З. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі
- Б1.3. Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність
- Б1.4. Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного
- Б3.1. Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі
- Г2.1. Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти
- Д1.З. Здатність до інноваційної діяльності
Модуль І. Теоретичні основи інклюзивного освітнього процесу
1.1. Короткий огляд поняття інклюзивне навчання та сутність освітніх труднощів
Сутність понять «інклюзивне навчання» та «освітні труднощі». Теоретичні основи організації інклюзивного навчання. Сутність функціональних освітніх труднощів, їхні види та причини виникнення. Характерні ознаки функціональних труднощів у дітей різного віку. Оцінка потреб дитини в додатковій підтримці та види такої підтримки. Створення інклюзивного освітнього середовища. Взаємодія з батьками та фахівцями.
1.2. Технології навчання: індивідуалізація та диференціація як основа адаптації
Поняття «індивідуалізація навчання» та «диференційоване викладання». Види, принципи та переваги диференційованого викладання. Огляд учнівських особливостей, які є основою диференціації. Стилі сприймання інформації. Застосування кооперативного, когнітивного та проєктного навчання.
Модуль ІІ. Реалізація адаптацій та модифікацій
2.1. Сутність індивідуального підходу та складання ІПР. Роль адаптацій / модифікацій
Урахування індивідуальних особливостей, сильних і слабких сторін дитини, її стилю навчання. Складання Індивідуальної програми розвитку (ІПР). Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної та мовленнєвої сфер. Роль учителя у створенні атмосфери прийняття та безпеки. Допомога в розвитку навичок самостійності та самоконтролю.
2.2. Методи та прийоми навчання, адаптація навчальних матеріалів та завдань для дітей із функціональними освітніми труднощами
Внесення змін до методів навчання та середовища. Сутність адаптацій та модифікацій в інклюзивному середовищі. Шкала кореляції освітніх очікувань. Практичне вдосконалення вмінь адаптувати та модифікувати навчальні матеріали для осіб з особливими освітніми потребами. Методики навчання дітей з порушеннями зору, слуху та мовлення.
Після завершення навчання слухачі:
- знатимуть теоретичні основи організації інклюзивного навчання та розумітимуть його значення для забезпечення якісної освіти осіб з особливими освітніми потребами;
- розумітимуть сутність поняття «функціональні освітні труднощі», знатимуть їхні основні види, зокрема труднощі, пов’язані з порушеннями зору, слуху та мовлення, а також можливі причини їх виникнення;
- умітимуть застосовувати методи індивідуалізації та диференціації навчання, зокрема кооперативне, когнітивне й проєктне навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей і стилів сприймання інформації учнями;
- умітимуть визначати індивідуальні особливості та освітні потреби здобувачів освіти для створення сприятливих умов навчання й складати індивідуальну програму розвитку (ІПР);
- володітимуть стратегіями й технологіями психолого-педагогічного супроводу дітей із функціональними освітніми труднощами, зокрема методами спеціальної педагогіки та нейропсихологічного підходу;
- умітимуть добирати й реалізовувати адаптації та модифікації освітнього середовища й навчальних матеріалів відповідно до індивідуальних освітніх потреб дітей із функціональними освітніми труднощами;
- удосконалять професійні компетентності щодо організації інклюзивного навчання та забезпечення належної підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
Реалізація завдань Програми здійснюється шляхом розгляду навчального матеріалу на аудиторних заняттях (лекціях-презентаціях); проведення практичного заняття, виконання слухачами групових та індивідуальних завдань; участі педагогічних працівників у дискусіях та обговоренні питань, які визначає викладач у межах курсу за проблемою; самостійного опрацювання учасниками навчально-методичних матеріалів, підготовлених викладачем. Навчання здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання, засобів конференц-зв’язку, а саме: Microsoft Teams, різних вебсервісів та цифрових інструментів, серед них: OneDrive, Google Диск, Mentimeter, Google Forms тощо.
Оцінювання результатів підвищення кваліфікації.
Оцінювання результатів навчання слухачів здійснюється через опитування (анкетування / тестування), виконання практичних завдань.
Критеріями оцінювання результатів підвищення кваліфікації є участь слухачів у синхронних заняттях (80 % відвіданих занять); активна участь у групових формах роботи, виконання індивідуальних завдань.