Діти і читання у цифровому просторі

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Назва навчальної теми	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ
Вступ до теми «Діти і читання у цифровому просторі»	2	–	–	–	2
Освіта в розвитку людського потенціалу регіону	2	–	–	–	2
Разом за модулем 1	4	–	–	–	4
МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ
2.1. Нормативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти: ключові зміни та вимоги	2	–	2	–	4
2.2.Дитиноцентризм як особистісно орієнтована модель організації освітнього процесу в початковій школі		2	–	–	2
2.3. Цифрова безпека в початковій школі		2	–	–	2
2.4. Використання цифрових платформ в читацькій діяльності учнів початкових класів		2	–	–	2
2.5. Створення власної цифрової казки на веб-платформі Book Creator		2	–	–	2
2.6. Формування у здобувачів освіти повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності		2	–	–	2
2.7. Організація проєктної діяльності у процесі роботи з дитячою книжкою		2	–	–	2
2.8. Проєктування та оцінювання діагностувальних робіт з мовно-літературної освітньої галузі		4	–	–	6
2.9. Особливості створення освітнього середовища в умовах групи подовженого дня		2	2	–	4
Разом за модулем 2	2	18	4	–	24
Підсумкові заходи				2	2
Усього	6	18	4	2	30

 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 2. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ

 

Тема 1.1. Вступ до теми «Діти і читання у цифровому просторі»

Світ, де гаджети стали природним продовженням повсякденного життя сучасної дитини. Здоров'я та цифрова гігієна під час читання. Інтерактивні книжкові додатки. Книги з доповненою реальністю як міст до класичного читання. Практичні інструменти гейміфікації та медіаграмотності. Творчість дитини у цифровому просторі. Етика, безпека та партнерство з батьками

Тема 1.2. Освіта в розвитку людського потенціалу регіону 

Осмислення ролі освіти як ключового чинника розвитку людського потенціалу регіону. Теоретичні засади взаємозв’язку освіти, соціально-економічного розвитку та якості людського капіталу. Акцентовано увагу на функціях освітніх інституцій у формуванні компетентностей, що відповідають потребам регіонального ринку праці, а також на механізмах інтеграції освіти, науки та громади. Окреслюються підходи до управління освітніми процесами, спрямованими на забезпечення сталого розвитку регіону та підвищення його конкурентоспроможності.

 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

 

Тема 2.1. Нормативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти

Концептуальні засади реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Регулювання освітнього процесу в початковій школі  відповідно до Закону України «Про освіту». Правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту». Державний стандарт початкової освіти: вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти; загальний обсяг навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти. Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 н.р. Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання. Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду. Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи. Створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти. Особливості функціонування груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти.

Тема 2.2. Дитиноцентризм як особистісно орієнтована модель організації освітнього процесу в початковій школі

Дитиноцентризм – особистісно орієнтована  модель виховання дитини, саморозвиток  на засадах гуманізації, посилення уваги до системи її цінностей та інтересів задля формування основ життєвої компетентності, це забезпечення процесу виховання і навчання кожної дитини на основі розвитку її природних здібностей. Інтеграція психолого-особистісних характеристик учня із змістовою та діяльнісною основами учіння. Структура ключової компетентності  вміння вчитися. Вікова та індивідуальна характеристика молодших школярів як суб’єктів учіння. Особливості індивідуального розвитку психічних процесів школярів. Мотивація навчальної діяльності школярів. Рушійні сили розвитку учня у навчальній діяльності. Агентність у розвитку особистості молодшого школяра. 

Тема 2.3. Цифрова безпека в початковій школі

Формування в учителів практичних навичок безпечного використання дітьми гаджетів, комп’ютерів та інтернету. Розгляд основних цифрових загроз, правил захисту персональних даних, безпечної поведінки онлайн та відповідального користування цифровими ресурсами. Практичні підходи до формування у молодших школярів культури безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.

Тема 2.4. Використання цифрових платформ в читацькій діяльності учнів початкових класів 

Ознайомлення з цифровими платформами та інструментами, які сприяють розвитку інтересу дітей до читання. Практичне використання інтерактивних вправ, вікторин, ігор та цифрових квестів за прочитаними творами. Розгляд можливостей гейміфікації для підвищення мотивації учнів та активного залучення їх до роботи з текстом.

Тема 2.5. Створення власної цифрової казки на веб-платформі Book Creator

Практичне ознайомлення з можливостями платформи Book Creator для створення інтерактивних цифрових книжок. Учасники створять власну цифрову казку, поєднуючи текст, ілюстрації, аудіо та інші мультимедійні елементи. Розгляд способів використання цифрових книжок у читацькій, творчій та проєктній діяльності учнів початкових класів.

Тема 2.6. Формування у здобувачів освіти повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності

Повноцінна навичка читання як основа успішної реалізації змістових ліній мовно-літературної освітньої галузі та формування функціональної грамотності здобувачів освіти. Оволодіння технічною і смисловою сторонами читання. Система підготовки школярів до свідомого читання та критичного мислення. Цілісне сприймання і розуміння тексту. Прийоми формування в учнів умінь виразного читання. Методичні умови формування у молодших школярів навички виразного читання.

Тема 2.7. Організація проєктної діяльності у процесі роботи з дитячою книжкою

Типи та види навчальних проєктів у процесі роботи з дитячою книжкою. Організація проєктної діяльності у процесі роботи над текстом. Інсценізація літературного твору як різновид проєктної діяльності. Розвиток творчих здібностей молодшого школяра під час створення проєкту. Позаурочна проєктна літературна діяльність молодшого школяра.

Тема 2.8. Проєктування та оцінювання діагностувальних робіт з мовно-літературної освітньої галузі

Основні підходи до оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Функції оцінювання: формувальна, діагностувальна. Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання. Тематична діагностувальна робота як складова формувального оцінювання. Змістове наповнення тематичної діагностувальної роботи. Обсяг тематичних діагностувальних робіт. Система тематичних діагностувальних робіт з мовно-літературної освітньої галузі. Реалізація принципу дитиноцентризму в оцінювальній діяльності.

Тема 2.9. Особливості створення освітнього середовища в умовах групи подовженого дня

Нормативно-правове забезпечення організації групи подовженого дня. Про затвердження порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти. Щодо функціонування  груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти. Педагогіка партнерства: школа, сім’я, діти. Фізкультурно-оздоровча робота в групі подовженого дня: спортивна година, прогулянки, фізкультхвилинки. Організація харчування. Індивідуальний підхід до організації самопідготовки в групі подовженого дня. Співпраця вчителя і вихователя ГПД в організації виховної роботи з молодшими школярами.      Роль сім’ї і школи в організації занять за інтересами. Створення шкільного середовища. Заняття в позашкільних закладах.

 

3.1.    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Концептуальні засади Державного стандарту початкової освіти. 
2. Програмове та навчально-методичне забезпечення змісту початкової освіти.
3. Цифровий сторітелінг та візуальні щоденники читача.
4. Практичні інструменти гейміфікації та медіаграмотності.
5. Проєктування та оцінювання діагностувальних робіт з читання.
6. Консультаційна робота вчителя.
7. Свідоме та критичне ставлення до інформації.
8. Професійна відповідальність та саморозвиток педагога.
9. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учня  на засадах педагогіки партнерства.
10. Особливості створення освітнього середовища в умовах групи подовженого дня.

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

1. Державний стандарт початкової освіти [Електронний ресурс] / Офіційний портал Верховної Ради України. – Режим доступу: Перейти за покликанням  
2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти  «Нова українська школа». Ухвалено рішенням колегії МОН України 27.10.2016.
3. Хижняк І. А. «Критичне читання в цифрову епоху: методи формування літературної оцінки». – Режим доступу: file:///C:/Users/USER/Downloads/%D0%97%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA+04-07-2025-208-210.pdf 
4. Твердохліб Г. (2024). Цифрове читання як сучасний цифровий тренд / О.В. Молодий ринок. - Молодь і ранок, №9 (229). 80-84.
5. Дишлева  І.М. Цифрова компетентність вчителя початкових класів: сучасні підходи. Педагогіка сучасності: виклики і перспективи цифрової доби: збірник матеріалів  ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції  (17 січня  2024 року, Переяслав).
6. Кабан Л. Оцінювання як інструмент формування безпечного середовища: виклики та можливості в умовах цифрової ери та воєнної реальності : Педагогічні засади запобігання насильству в освітньому закладі і сім’ї: вплив цифровізації та воєнної реальності: матеріали круглого столу (у рамках Всеукраїнського фестивалю науки) (Київ – Біла Церква, 14 травня 2024 р.) / за ред. Л. В. Канішевської, К. В. Плівачук; упоряд. В. М. Шахрай. Біла Церква : КНЗ КОР «КОІПОПК», 2024. С.54-56. Електронне видання : Перейти за покликанням

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти загалом, початкової зокрема;
• соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері початкової освіти;
• особливостей процесів викладання і навчання молодших школярів;
• основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання;
• психолого-фізіологічних особливостей цифрового читання;
• специфіки та класифікації цифрового дитячого контенту;
• методики інтеграції гаджетів у читацьку діяльність;
• нормативно-правових та безпекових аспектів;
• академічної свободи педагога в організації освітнього процесу.

Уміння:

• організовувати освітній процес на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання);
• конструювати та реалізовувати сучасні програми навчання молодших школярів із використанням різноманітних методів, форм і технологій;
• створювати та адаптувати дидактичний контент;
• здійснювати методичний супровід та оцінювання;
• діагностувати освітній процес і складати індивідуальні освітні маршрути для становлення учня як особистості, громадянина, інноватора;
• використовувати різноманітні методи оцінювання, уникаючи упередженості та ярликів;
• надавати чіткі рекомендації батькам щодо налаштування безпечного цифрового простору вдома.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм і гуманістична спрямованість освітнього процесу;
• цінність фізичного та психічного здоров’я дитини;
• готовність до реалізації ідей Нової української школи;
• професійна відповідальність, мобільність і гнучкість;
• усвідомлення необхідності безперервного професійного розвитку;
• відданість принципам партнерства, інклюзивності та рівного доступу до освіти;
• здійснення самоаналізу власної педагогічної діяльності; 
• ціннісне ставлення до особистості дитини у цифровому світі;
• академічна доброчесність та етика у мережі;
• відоме та критичне ставлення до інформації;
• екологічність та культура мережевого спілкування;
• планування професійного розвитку та впровадження інновацій.

Освітній процес за програмою передбачає поєднання лекційних і практичних занять, самостійної роботи слухачів та узагальнюючих заходів. Зміст і форми навчальної діяльності спрямовані на досягнення визначених програмою результатів навчання, удосконалення професійних компетентностей учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти та практичне застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності.

Практичні заняття передбачають виконання професійно орієнтованих і компетентнісних завдань, аналіз та моделювання педагогічних ситуацій, вирішення професійних кейсів. Самостійна робота спрямована на опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, поглиблення змісту програми та виконання професійно орієнтованих завдань.

Практична складова програми орієнтована на виконання професійно спрямованих завдань, моделювання педагогічних ситуацій щодо перетворення гаджетів із джерела пасивного споживання контенту на ефективний інструмент розвитку читацької грамотності. Головна мета полягає в тому, щоб навчити педагогів і батьків балансувати між цифровими та традиційними книгами, створюючи цілісне середовище для дитини. 

Програма може коригуватися та доповнюватися з урахуванням зворотного зв’язку від учасників.