«Бібліотеки як сучасні культурні хаби: подієві формати, медіаграмотність, фактчекінг»

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Інформація про розробника (розробників):

Іванова Тетяна Вікторівна, доктор педагогічний наук, професор, завідувач кафедри соціальних комунікацій; Мельничук Ірина Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету філології та масових комунікацій, кафедра української філології; Кудлай В’ячеслав Олегович, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри інформаційної діяльності.

Особа (особи), які виконують програму:

Коробченко Лідія Володимирівна

Напрями підвищення кваліфікації:

Інше: підвищення кваліфікації працівників закладів культури, педагогічних працівників закладів освіти сфери культури державної форми власності та працівників суб’єктів у сфері медіа

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Інше: працівники бібліотек ЗВО та працівники закладів культури державної форми власності

Перелік професійних стандартів:

«Викладач закладу вищої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

вища освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
Б1.1. Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан
В1. Інклюзивна компетентність

за додатковою інформацією звертатися за телефонами: 0682350162 Tg

0973729128 Viber/ WhatsApp/Tg

електронна пошта: l.korobchenko@mu.edu.ua

v.kudlay@mu.edu.ua

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. БІБЛІОТЕКА ЯК КУЛЬТУРНИЙ ХАБ І ПРОСТІР ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДОВІРИ

Тема 1.1. Сучасна бібліотека: від книгозбірні до культурного хабу громади

Бібліотека як багатофункціональна культурна інституція: доступ до знань, підтримка читання, культурна медіація, громадський діалог, неформальна освіта, цифрова допомога, безпечний простір і місце зустрічі громади. Типологія бібліотечних хабів: читацький, освітній, цифровий, культурно-пам’яттєвий, інклюзивний, молодіжний, міжпоколіннєвий, кризовий. Роль бібліотеки у збереженні локальної ідентичності, документуванні культурної пам’яті та підтримці спільнот у воєнний і повоєнний час.

Аудиторії бібліотеки: діти, молодь, старші люди, родини, внутрішньо переміщені особи, ветерани, люди з інвалідністю, освітяни, представники громадських ініціатив, місцеві культурні спільноти. Методи виявлення потреб аудиторій: спостереження, короткі опитування, інтерв’ю, аналіз статистики відвідувань, мапування партнерів і користувацьких маршрутів.

Тема 1.2. Подієві формати бібліотеки: аудиторії, сценарії, партнерства

Подієвий формат як інструмент розвитку бібліотеки і громади. Види подій: зустріч з автором, читацький клуб, публічна дискусія, кінопоказ з обговоренням, майстерня цифрових навичок, медіаосвітній тренінг, фактчекінговий практикум, виставка, день громади, тематичний тиждень, книжковий пікнік, воркшоп з усної історії. Формування мети події, цільової аудиторії, ключового повідомлення, очікуваних результатів і критеріїв успіху.

Сценарій бібліотечної події: структура, таймінг, ролі команди, фасилітація, правила безпечної дискусії, робота з конфліктними або чутливими темами. Партнерства бібліотеки з громадами, закладами освіти, музеями, архівами, культурними центрами, медіа, громадськими організаціями, волонтерами та місцевим бізнесом. Оцінювання подій: кількісні показники, якісний зворотний зв’язок, історії впливу, післяподієва комунікація.

Тема 1.3. Доступна та інклюзивна комунікація закладу культури

Доступність бібліотечних послуг і комунікацій: фізична, цифрова, інформаційна, мовна, психологічна та соціальна доступність. Принципи безбар’єрності у підготовці анонсів, презентацій, постів, інформаційних матеріалів і навігації. Легка мова, зрозуміла структура повідомлення, альтернативні формати, субтитри, опис зображень, контрастність, адаптація для мобільних пристроїв.

Українськомовна публічна комунікація бібліотеки: точність, ясність, стилістична доречність, етичність, повага до різних груп аудиторії. Редагування текстів бібліотечної події: заголовок, лід, основне повідомлення, заклик до дії, коректне цитування, уникнення канцеляризмів, стигматизувальної лексики та мови ворожнечі.

МОДУЛЬ 2. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ, ФАКТЧЕКІНГ
І ЦИФРОВІ КОМУНІКАЦІЇ БІБЛІОТЕКИ

Тема 2.1. Медіаграмотність у бібліотеці: робота з інформаційними ризиками

Медіаграмотність як складова професійної діяльності працівника бібліотеки і закладу культури. Інформаційна гігієна, критичне мислення, джерела інформації, алгоритми соціальних мереж, емоційні маніпуляції, клікбейт, пропаганда, конспірологія, псевдоекспертність, фальшивий баланс, вирвані з контексту цитати. Роль бібліотеки у формуванні навичок відповідального споживання та поширення інформації.

Побудова бібліотечних занять з медіаграмотності для різних аудиторій. Формати: мінілекція, інтерактивна гра, аналіз новини, розбір візуального контенту, дискусія, робота з картками маніпуляцій, навчальний квіз, родинна медіамайстерня. Безпечна робота з чутливими темами, воєнним контентом, травматичними історіями та поляризованими дискусіями.

Тема 2.2. Фактчекінг і верифікація джерел: інструменти та кейси

Базовий алгоритм фактчекінгу: визначити твердження, знайти першоджерело, перевірити автора, дату, контекст, докази, незалежні підтвердження, візуальні матеріали та можливі конфлікти інтересів. Рівні перевірки інформації: текст, джерело, зображення, відео, цитата, статистика, карта, скриншот, акаунт у соціальних мережах. Робота з відкритими даними та офіційними джерелами.

Практичні інструменти перевірки: пошук за зображенням, аналіз метаданих, перевірка доменів, пошук архівних версій сторінок, перевірка цитат і статистики, ідентифікація ботоподібної активності, розпізнавання змонтованого або контекстуально викривленого контенту. Етика фактчекінгу: не поширювати шкідливий контент без потреби, не підсилювати дезінформацію, пояснювати логіку перевірки зрозумілою мовою.

Тема 2.3. Контент і брендинг бібліотечної події у цифровому просторі

Комунікаційний супровід бібліотечної події: анонс, афіша, реєстраційна форма, нагадування, фото- і відеоконтент, постреліз, подяка партнерам, збір відгуків. Комунікаційна тональність бібліотеки: доброзичливість, фаховість, ясність, повага, відкритість, українськомовність. Візуальна й текстова айдентика бібліотечних подій у соціальних мережах і на сайті.

Планування контенту: календар публікацій, рубрики, сторітелінг, робота з фотографіями, короткі відео, цитати учасників, етичне використання персональних даних, згода на фото- і відеозйомку. Оцінювання цифрової присутності: охоплення, взаємодії, реєстрації, відвідуваність, якість коментарів, повторна участь аудиторії, партнерські згадки.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

За результатами проходження програми слухач/слухачка має знати:

сучасні моделі бібліотеки як культурного хабу, простору неформальної освіти, громадського діалогу та інформаційної безпеки;
принципи планування бібліотечних і культурно-просвітницьких подій для різних цільових аудиторій;
базові поняття медіаграмотності, інформаційної гігієни, фактчекінгу, верифікації джерел і протидії дезінформації;
типові ознаки фейків, маніпуляцій, пропагандистських наративів, мови ворожнечі та шкідливих інформаційних впливів;
вимоги до етичного, доступного, коректного та українськомовного контенту закладу культури;
принципи партнерства бібліотек із громадами, освітніми, культурними, медійними та громадськими інституціями.

За результатами проходження програми слухач/слухачка має уміти:

розробляти концепцію бібліотечної події або серії подій із чітко визначеною метою, аудиторією, сценарієм, ресурсами та показниками результативності;
створювати подієві формати з елементами медіаграмотності, фактчекінгу, читання, дискусії, культурної пам’яті та локальної ідентичності;
застосовувати базові інструменти перевірки інформації, зображень, джерел, цитат і публічних тверджень;
підготувати інформаційний супровід бібліотечної події: анонс, афішу, пост для соціальних мереж, пресреліз або постреліз;
адаптувати комунікацію для різних аудиторій, зокрема людей з інвалідністю, старших людей, молоді, внутрішньо переміщених осіб і родин з дітьми;
оцінювати ефективність події та комунікаційного супроводу за кількісними й якісними показниками.

За результатами проходження програми слухач/слухачка має демонструвати:

готовність діяти як фасилітатор культурного діалогу, медіаосвіти й довіри у громаді;
відповідальне ставлення до якості інформації, джерел, цитування, авторського права та професійної етики;
здатність працювати з чутливими темами без мови ворожнечі, стигматизації та дискримінації;
орієнтацію на доступність, інклюзивність, українськомовність і партнерство;
уміння презентувати власний підсумковий проєкт і аргументувати його актуальність для конкретної бібліотеки чи закладу культури.

Навчання відбувається відповідно до наказу МОН України №1680 від 06.10.2026 р. “Про затвердження розподілу обсягів державного замовлення на підвищення кваліфікації фахівців”.

навчання відповідно розкладу:

1 та 2 групи- 09.11.2026-13.11.2026

3 група -16.11.2026-20.11.2026