STEM-орієнтовані підходи в початковій школі

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Назва навчальної теми		Кількість годин
		Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ
1.1. Педагогічні погляди українського народу на виховання, роль народної педагогіки в розбудові національної школи		2	–	3	–	5
1.2. Освіта в розвитку людського потенціалу регіону		2	–	3	–	2
1.3.Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога		2	–	3	–	5
Разом за модулем 1		6	–	9	–	15
МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ
2.1.Нормативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти: ключові зміни та вимоги		–	2	2	–	4
2.2. Професійний стандарт учителя як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності		–	2	2	–	4
2.3. Педагогіка цифрової освіти: переваги і виклики		–	2		–	2
2.4. Дитиноцентризм як особистісно орієнтована модель організації освітнього процесу в початковій школі		–	4		–	4
2.5. STEM-освіта: реалізація в освітньому процесі		–	2	2	–	4
Спецкурс «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу»		–	6		–	6
Спецкурс «Благополуччя дітей і педагогів: дієві інструменти та практики психосоціальної підтримки»		–	6		–	6
Разом за модулем 2		–	24	6	–	30
МОДУЛЬ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ STEM-ОРІЄНТОВАНИХ ПІДХОДІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
3.1. Програмове та навчально-методичне забезпечення: реалізація оновленого змісту початкової освіти		–	2	4	–	6
3.2. Моделювання навчальних занять у початковій школі з елементами STEM		–	2	2	–	4
3.3. Застосування Lego в STEM-освіті		–	2	2	–	4
3.4. STEM -підходи в проєктній та дослідницькій діяльності молодших школярів		–	2	2	–	4
3.5. Діти-дослідники: як організувати експерименти в класі		–	2	2	–	4
3.6. Проєктна робота як спосіб реалізації діяльнісного підходу в початковій школі		–	4	2	–	6
3.7. Робота з батьками: виклики та потреби в умовах війни		–	6	2	–	8
3.8. Lego – онлайн моделювання для розвитку конструкторських здібностей		–	4	2	–	6
3.9. Дизайн-мислення - технологія розвитку дослідницьких компетентностей  у здобувачів освіти		–	4	2	–	6
3.10. Як успішно виконати домашнє завдання з математики самостійно		–	4	4	–	8
3.11. Особливості створення освітнього середовища в умовах групи подовженого дня		-	2	2	–	4
Разом за модулем 3		–	34	26	–	60
МОДУЛЬ 4. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ
4.1.	Настановче заняття. Вхідне діагностування	2	–	–	–	2
4.2.	Тематична дискусія «Чому навчає STEM-освіта?»	–	2	3	–	5
4.3.	Захист проєктів	–	2	3	–	5
4.4.	Вихідне діагностування	–	2	1	–	3
Разом за модулем 4		2	6	7	–	15
		8	64	48		120

 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ

 

Тема 1.1. Педагогічні погляди українського народу на виховання, роль народної педагогіки в розбудові національної школи

Розкрито педагогічні погляди українського народу на виховання і навчання дітей на землях сучасної України. Розглянуто вироблених і застосованих українцями у навчанні та вихованні підростаючих поколінь.  Розкрито шляхи формування у педагогів комунікативної поведінки народу на виховання особистості. Дано визначення поняття народної педагогіки. Охарактеризовано творчість О.Духновича, К.Ушинського, М. Стельмаховича, В.Сухомлинського щодо  народної педагогіки. Наведено приклади  творів українських письменників, де піднято тему виховання дитини в родині. Охарактеризовано систему виховнихдій на кожному з етапів її розвитку. Українська народна педагогіка забезпечувавала формування національної свідомості й патріотизму молоді, а безпосередня участь у боротьбі проти чужоземних нападників гартувала характер та волю й одночасно була суворим іспитом на громадянську зрілість. Освіта в розвитку людського потенціалу регіону. Осмислення ролі освіти як ключового чинника розвитку людського потенціалу регіону. Теоретичні засади взаємозв’язку освіти, соціально-економічного розвитку та якості людського капіталу. Акцентовано увагу на функціях освітніх інституцій у формуванні компетентностей, що відповідають потребам регіонального ринку праці, а також на механізмах інтеграції освіти, науки та громади. Окреслюються підходи до управління освітніми процесами, спрямованими на забезпечення сталого розвитку регіону та підвищення його конкурентоспроможності.

Тема 1.2. Освіта в розвитку людського потенціалу регіону 

Осмислення ролі освіти як ключового чинника розвитку людського потенціалу регіону. Теоретичні засади взаємозв’язку освіти, соціально-економічного розвитку та якості людського капіталу. Акцентовано увагу на функціях освітніх інституцій у формуванні компетентностей, що відповідають потребам регіонального ринку праці, а також на механізмах інтеграції освіти, науки та громади. Окреслюються підходи до управління освітніми процесами, спрямованими на забезпечення сталого розвитку регіону та підвищення його конкурентоспроможності.

Тема 1.3. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога 

Ознайомлення з ключовими принципами стоїцизму. Практичні техніки стоїків для збереження емоційної рівноваги в стресових ситуаціях. Використання стоїчного підходу для ефективного вирішення конфліктів і збереження професійної стійкості. Рекомендації для інтеграції стоїчних практик у щоденну роботу педагога.

 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

 

Тема 2.1. Нормативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти: ключові зміни та вимоги 

Концептуальні засади реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Регулювання освітнього процесу в початковій школі  відповідно до Закону України «Про освіту». Правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту». Державний стандарт початкової освіти: вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти; загальний обсяг навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти, розроблені під керівництвом О.Я.Савченко. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти, розроблені під керівництвом Р.Б.Шияна. Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 н.р. Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання. Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду. Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи. Створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти. Особливості функціонування груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти.

Тема 2.2. Професійний стандарт педагога як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності

Основні зміни в новому Професійному стандарті вчителя: що варто знати педагогам. Ознайомлення з основними положеннями професійного стандарту педагога, зокрема трудовими функціями та компетентностями. Кодифікація Професійного стандарту. Трудові функції – невід’ємна частина стандарту для кожної професії згідно з українським законодавством Формування в педагогів навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей, уміння вести моніторинг власної педагогічної діяльності. Сфери застосування вчителями Професійного стандарту. Самооцінювання вчителем власної професійної діяльності; планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя; планування його підвищення кваліфікації. Планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя. Планування підвищення кваліфікації вчителя.  Особливості визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам. Приклади щорічного комплексного самооцінювання (за всіма компетентностями, визначеними Професійним стандартом) із метою планування підвищення кваліфікації; періодичне самооцінювання володіння певними компетентностями для виявлення відповідних напрямів професійного розвитку. Виконання вправ, що сприяють формуванню в учителя навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей. Самостійне визначення рівня володіння цифровою компетентністю шляхом складання національного тесту на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів» на порталі Дія.

Тема 2.3. Педагогіка цифрової освіти: переваги і виклики

Виклики ХХІ-го ст. для освіти. Цифрова педагогіка як інноваційна складова науки «Педагогіка». Сучасні підходи до цифрової педагогіки: зарубіжні і вітчизняні дослідження. Цифрова педагогіка і сенс буття людини.Ключові засади Індустрії 5.0 для освіти: людиноорієнтовані технології викладання і навчання у вимірах цифрової педагогіки. Новий технологічний курс України: розвиток освіти і навичок майбутнього.

Тема 2.4. Дитиноцентризм як особистісно орієнтована модель організації освітнього процесу в початковій школі

Дитиноцентризм – особистісно орієнтована модель виховання дитини, саморозвиток на засадах гуманізації, посилення уваги до системи її цінностей та інтересів задля формування основ життєвої компетентності, це забезпечення процесу виховання і навчання кожної дитини на основі розвитку її природних здібностей. Інтеграція психолого-особистісних характеристик учня із змістовою та діяльнісною основами учіння. Структура ключової компетентності вміння вчитися. Вікова та індивідуальна характеристика молодших школярів як суб’єктів учіння. Особливості індивідуального розвитку психічних процесів школярів. Мотивація навчальної діяльності школярів. Рушійні сили розвитку учня у навчальній діяльності. Агентність у розвитку особистості молодшого школяра.

Тема 2.5. STEM-освіта: реалізація в освітньому процесі

Виклики для України. STEM-світовий тренд. Актуальність, завдання, напрями, етапи реалізації. STEM -підходи до навчання. Вчитель STEM. Основні організаційні форми STEM-навчання. Кроки до STEM-освіти.

Спецкурс «Інклюзивна освіта: теорія і практика» 

Принципи та практичні аспекти створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти. Ідентифікація потреб дітей з особливими освітніми потребами. Розробка індивідуальної програми розвитку дитини. Підтримка педагогів у розвитку адаптивних методик навчання, а також створення безбар'єрного фізичного та соціального середовища. Розвиток рівності, толерантності та розуміння різноманітності серед дітей, сприяння їхньому повноцінному включенню в суспільство. 

Взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами та іншими учасниками освітнього процесу з метою підтримки та співпраці у створенні ефективного інклюзивного середовища. Співпраця між педагогами, психологами, батьками та іншими учасниками освітнього процесу у створенні індивідуалізованих підходів до підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Кращі практики та інноваційні підходи до психолого-педагогічного супроводу, спрямовані на забезпечення успішного навчання та розвитку всіх дітей.

Спецкурс «Благополуччя дітей і педагогів: дієві інструменти та практики психосоціальної підтримки»

Вплив надзвичайних ситуацій на розвиток, навчання та благополуччя дитини і дорослого.

Вплив надзвичайних ситуацій в Україні на благополуччя, розвиток та навчання дітей. Психосоціальна підтримка та гра. Вплив стресу на благополуччя та навчання дітей. Вплив стресу на креативний, соціальний, когнітивний, емоційний і фізичний розвиток дитини. Психологічно безпечне освітнє середовище. Чинники успішного розвитку та навчання дітей в умовах надзвичайних ситуацій. Успішні стратегії психосоціальної підтримки в закладі освіти. «Навчання через гру» як новітня освітня стратегія та педагогічна практика. Створення безпечного ігрового освітнього середовища. Стратегії підтримки позитивної поведінки дітей у закладі освіти.

 Сприяння позитивній соціальній взаємодії у закладі освіти. План підтримки благополуччя дітей у закладі освіти. Благополуччя педагога: чинники, типи та індикатори. Благополуччя педагога та благополуччя дитини. Благополуччя педагога та план його професійного розвитку. Ефективні стратегії професійної самоорганізації, самоменеджменту. Професійні спільноти та групова підтримка.

 

МОДУЛЬ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ STEM-ОРІЄНТОВАНИХ ПІДХОДІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

Тема 3.1. Програмове та навчально-методичне забезпечення: реалізація оновленого змісту початкової освіти

Державний стандарт початкової освіти як основа для розроблення типових та інших освітніх програм. Компетентнісний підхід до обов’язкових результатів навчання. Інтеграція змісту початкової освіти. Цикли навчання в початковій школі. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти. Особливості складання освітньої програми закладу освіти. Планування змісту початкової освіти: календарно-тематичне, поурочне; планування виховної роботи. Навчально-методичне забезпечення освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти. Навчально-методичне забезпечення курсів за вибором.

Тема 3.2. Моделювання навчальних занять у початковій школі з елементами STEM

Заняття спрямоване на формування практичних умінь педагогів моделювати навчальні заняття в початковій школі з використанням STEM-підходів. Учасники опрацюють способи інтеграції природничого, математичного, технологічного та інженерного компонентів, добору практичних завдань і проєктних активностей, спрямованих на дослідницьку, творчу та критичну діяльність учнів.

Тема 3.3. Застосування Lego в STEM-освіті

Розвиток базових навичок конструювання молодших школярів. Засвоєння інформації молодшими через гру. Навчання через практичну діяльність. Побудова мостів, башт та інших конструкцій для вивчення міцності та стійкості. Експерименти з широкими формами та матеріалами. Використання деталей Lego для формування математичної компетентності: форми, симетрія, об'єм. Рахунок і сортування: розподіл деталей за кольором. Розвиток моторики: збирання деталей.

Тема 3.4. STEM-підходи в проектній та дослідницькій діяльності молодших школярів 

Розвиток практичних навичок, критичного мислення та творчості учнів. Інтеграція основ наукового світогляду, технологій, інженерії та математики в єдиний освітній процес, що дозволяє учням досліджувати світ через участь у проєктах. Дослідницький підхід: навчання через дію. Приклади STEM-проєктів для молодших школярів. Етапи проєктної роботи: планування, розподіл ролей, реалізація, аналіз результатів, обговорення, презентація.

Тема 3.5. Діти-дослідники: як організувати експерименти в початковій школі

Заняття спрямоване на формування практичних умінь педагогів організовувати експериментальну та дослідницьку діяльність учнів початкової школи. Учасники опрацюють алгоритми проведення простих і безпечних експериментів, способи постановки дослідницьких запитань, формулювання припущень, спостереження, фіксації та обговорення результатів. Особлива увага приділяється створенню умов для розвитку допитливості, самостійності та дослідницького мислення дітей.

Тема 3.6. Проєктна робота як спосіб реалізації діяльнісного підходу в початковій школі 

Реалізація діяльнісного підходу в початковій школі шляхом залучення школярів до проєктної діяльності: розвитку ключових компетентностей та наскрізних умінь дітей; набуття учнями досвіду агентності; застосування теоретичних знань на практиці; формування здібностей до самоосвіти та командної роботи. Значення проєктної роботи для учнів та вчителів. Формування наскрізних умінь у молодших школярів у процесі проєктної роботи. Характеристики діяльнісного підходу. Основні етапи роботи у проєкті: модель «5П+1П».Складові успішної реалізації проєктів. Типи проєктів у початковій школі. Роль батьків у створенні освітнього середовища в сім’ї, участь у проєктній діяльності.

Тема 3.7. Робота з батьками: виклики та потреби в умовах війни

Запити батьків, які з’явилися після початку повномасштабного вторгнення: безпека, навчання, майбутнє, ресурс, життя у нових реаліях. Виклики та потреби вчителів при роботі з батьками: розуміння себе, пізнання себе, повага до кордонів; зрозуміння запитів батьків і вміння екологічно  реагувати; розрізнення зон відповідальності. «Дорожня карта» власних стратегій подальшої роботи з травмованими дітьми та підтримки свого ресурсу.

Тема 3.8. Lego – онлайн моделювання для розвитку конструкторських здібностей

Поняття  "конструювання". Сервіси лего-онлайн. Практикум. Робота в групах.Заняття розвиває конструкторські здібності, розкриває можливості використання цифрових інструментів Lego для розвитку конструкторських навичок, просторового мислення та творчості у здобувачів освіти. Заняття спрямоване на ознайомлення з онлайн-платформами Lego, які дозволяють створювати віртуальні моделі, експериментувати з різними конструкціями та розвивати інженерне мислення.

Тема 3.9. Дизайн-мислення – технологія розвитку дослідницьких компетентностей у здобувачів освіти 

Поняття «дизайн-мислення». Етапи дизайн-мислення. Побудова проєктів за технологією дизайн-мислення. Практична частина. Моделювання прототипів. Дизайн-мислення як інноваційна методика, що орієнтована на вирішення складних завдань шляхом глибокого розуміння потреб користувачів, творчого підходу та тестування рішень. У контексті освіти ця технологія сприяє розвитку дослідницьких компетентностей у здобувачів, допомагаючи їм опановувати навички аналізу, синтезу, критичного мислення та креативності.

Тема 3.10. Як успішно виконати домашнє завдання з математики самостійно. 

Особливості комплектування груп подовженого дня. Структурні компоненти групи подовженого дня. Вимоги до проведення самопідготовки. Структурні етапи самопідготовки. Математичні завдання розвивального характеру для першокласників. Особливості проведення математичної розминки для учнів 2-4 класів. Особливості проведення інструктажу до виконання домашніх завдань. Диференційований підхід до організації діяльності учнів під час виконання домашніх завдань з математики. Дозування вихователем індивідуальної допомоги трьом групам дітей з різними навчальними можливостями. Застосування різних форм і методів розвитку самостійності та самоконтролю молодших школярів.

Тема 3.11. Нормативно-правове забезпечення організації групи подовженогодня 

Про затвердження порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти. Щодо функціонування  груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти. Педагогіка партнерства: школа, сім’я, діти.

Фізкультурно-оздоровча робота в групі подовженого дня: спортивна година, прогулянки, фізкультхвилинки. Організація харчування.

Індивідуальний підхід до організації самопідготовки в групі подовженого дня.

Співпраця вчителя і вихователя ГПД в організації виховної роботи з молодшими школярами.

Роль сім’ї і школи в організації занять за інтересами. Створення шкільного середовища. Заняття в позашкільних закладах.

 

3.1.    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. STEM-освіта, і чому вона важлива для початкової школи. 
2. Вплив STEM-освіти на розвиток критичного мислення та творчих здібностей дітей. 
3. Особливості ролі вчителя в процесі впровадження STEM у початковій школі. 
4. Як розвивати самостійність та відповідальність учнів у STEM-навчанні.

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

1. STEM-освіта  Перейти за покликанням
2. STEM-освіта в Україні.URL: https://www.ilovkids.net.ua/stem-ukraine/
3. Державний стандарт початкової освіти [Електронний ресурс] / Офіційний портал Верховної Ради України. – Режим доступу: Перейти за покликанням
4. Бех І. Д., «Інтеграція як освітня перспектива», Початкова школа, №5, с. 5-6, 2002.
5. Воронцова Т., Пономаренко В., Хомич О., Гарбузюк І., Андрук Н.: навчальнометодичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу». Київ, Україна, Видавництво «Алатон», 2019.
6. Гущина Н. І., Орлова Т. В. Методика компетентнісного навчання в початковій школі : навчально-методичний посібник. Київ : УІРО, 2021. 320 с.
7. Ільченко О. Експериментальні завдання для учнів 1 – 6 класів: посібник для вчителів і учнів. Полтава: 2018. 144 ст. 
8. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2025/2026 навчальному році: лист ІМЗО від 18.07.2025 № 21/08-624.
9. Поліхун Н. І. Як стати дослідником: навчально-методичний посібник для. Київ: ТОВ «Праймдрук», 2022. 224 с. 
10. Тараненко С. Інтеграція навчальних предметів як засіб формування в учнів початкової школи цілісності сприйняття навколишнього світу. URL: Перейти за покликанням .  2017. 
11. Третяк О. П. STEM-підхід до навчання в початковій школі. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2023. № 2 (89). С. 36-42. DOI: 10.32405/2309-3935-2023-2(89)-36-42.

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти та ролі STEM-освіти у формуванні ключових компетентностей здобувачів початкової освіти;
• нормативно-правових засад організації освітнього процесу в початковій школі;
• концептуальних засад Нової української школи та можливостей їх реалізації на основі STEM-підходів;
• сутності, принципів та особливостей STEM-освіти в початковій школі;
• способів реалізації інтегрованого підходу в навчанні молодших школярів на основі STEM;
• можливостей використання LEGO в освітньому процесі початкової школи;
• особливостей організації проєктної, дослідницької та практико-орієнтованої діяльності молодших школярів;
• принципів моделювання уроку з елементами STEM відповідно до освітніх цілей та очікуваних результатів навчання;
• значення та можливостей застосування технології дизайн-мислення для розвитку дослідницьких і творчих компетентностей здобувачів початкової освіти.

Уміння:

• визначати можливості та доцільність використання STEM-підходів відповідно до змісту навчання, освітніх цілей і потреб учнів;
• добирати методи, прийоми, технології та засоби STEM-освіти відповідно до змісту навчання та очікуваних результатів;
• інтегрувати зміст різних освітніх галузей під час організації STEM-навчання в початковій школі;
• використовувати LEGO для організації практичної, конструкторської та дослідницької діяльності молодших школярів;
• проєктувати та організовувати проєктну, дослідницьку й практико-орієнтовану діяльність учнів на засадах STEM-підходу;
• розробляти STEM-заняття, навчальні ситуації та практичні кейси, спрямовані на розвиток критичного, творчого, логічного та інженерного мислення учнів;
• моделювати уроки з елементами STEM відповідно до змісту навчального матеріалу та визначених результатів навчання;
• застосовувати елементи дизайн-мислення під час організації дослідницької та проєктної діяльності молодших школярів;
• аналізувати й оцінювати результати STEM-діяльності учнів та ефективність застосованих методів, технологій і навчальних завдань.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;
• взаємодія з учасниками освітнього процесу для створення спільнот обміну досвідом використання стратегій критичного мислення;
• орієнтація на потреби учня, дитиноцентризм, цінність особистості;
• забезпечення включення всіх учнів у процес навчання;
• рефлексія власної професійної практики;
• гуманістична спрямованість освітнього процесу, ціннісна складова на кожному занятті.

Освітній процес за програмою передбачає поєднання лекційних і практичних занять, самостійної роботи слухачів та узагальнення результатів навчання. Зміст і форми навчальної діяльності спрямовані на ознайомлення педагогічних працівників із використанням сучасних підходів STEM-освіти в початковій школі, удосконалення професійних компетентностей та формування готовності до практичного застосування STEM-підходів в освітньому процесі.

Практичні заняття передбачають виконання професійно орієнтованих і компетентнісних завдань, аналіз та моделювання педагогічних кейсів,моделювання STEM-заняття, використання LEGO як інструменту навчання, проєктування дослідницьких завдань для молодших школярів, а також застосування технології дизайн-мислення в освітньому процесі.

Самостійна робота спрямована на опрацювання нормативно-правових, навчально-методичних та інформаційних матеріалів з питань STEM-освіти, поглиблення змісту програми, аналіз сучасних освітніх практик, підготовку професійно орієнтованих завдань та розроблення власних освітніх продуктів.

Практична складова програми орієнтована на формування в педагогів умінь інтегрувати STEM-підходи в освітній процес початкової школи, організовувати проєктну та дослідницьку діяльність молодших школярів, використовувати конструктори LEGO для розвитку інженерного, математичного, логічного й творчого мислення, моделювати освітні ситуації та створювати навчальні проєкти за допомогою дизайн-мислення.

Програма може коригуватися та доповнюватися з урахуванням актуальних освітніх тенденцій, професійних потреб педагогічних працівників та зворотного зв’язку від учасників освітнього процесу.