Кар’єрне консультування в Новій українській школі
розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників ЗЗСО, необхідних для здійснення кар’єрного консультування та професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ФОП Киричук Зоряна ВолодимирівнаІнформація про розробника (розробників):
Киричук Зоряна Володимирівна, засновниця освітньої платформи «Академія Киричук»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- кар’єрне консультування здобувачів освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А3.1. Здатність орієнтуватися в Інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею в професійній діяльності
- Б1. Психологічна компетентність
- Б2. Емоційно-етична компетентність
- Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Модуль 1. Кар’єрне консультування як складова Нової української школи
Тема 1.1. Інтеграція кар’єрного консультування в систему базової та профільної середньої освіти
Поняття і роль кар’єрного консультування, його мета й місце в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти. Нормативно-правове забезпечення, державна підтримка кар’єрного консультування та профорієнтаційної діяльності в ЗЗСО України. Нові сенси професійної орієнтації в контексті НУШ, Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти та роль академічних ліцеїв у забезпеченні професійного вибору учнів. Використання Європейських рамок компетентностей, зокрема LifeComp (Європейська рамка особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності), EntreComp (Європейська рамка підприємницьких компетентностей) для формування особистісної і соціальної готовності учнів до вибору сфери професійної діяльності та кар’єри. Спільне й відмінне в професійній орієнтації та кар’єрному консультуванні здобувачів освіти. Зв’язок кар’єрного консультування з розробкою індивідуальної стратегії навчання та освітньої траєкторії. Зміст (діагностика інтересів та здібностей учнів, інформування про професії та ринок праці, формування кар’єрних планів, розвиток навичок самопрезентації); основні завдання (усвідомлений вибір, розвиток самопізнання, профілактика помилкових рішень, формування soft skills), принципи (добровільність, конфіденційність, урахування вікових та індивідуальних особливостей, «не нашкодь», автономія, неупереджене ставлення, антидискримінація) та етичні стандарти (повага до особистого вибору, компетентність консультанта) кар’єрного консультування в ЗЗСО. Сучасні виклики: цифровізація, зміни ринку праці, інклюзивність і персоналізація кар’єрних маршрутів. Партнерська взаємодія педагогічних працівників ЗЗСО в системі кар’єрного консультування. Авторське доповнення: порівняльна таблиця «Профорієнтація vs кар’єрне консультування»: спільні завдання, відмінні фокуси та інструменти; карта нормативних актів, що регулюють профорієнтацію в ЗЗСО.
Тема 1.2. Сучасні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації
Основні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації, їх еволюція та практичне значення. Теорія рис і факторів (Парсонс В., Голланд Д.); розвиткові теорії (Супер К., Гінзберг Д.); соціально-когнітивна теорія кар’єрного вибору (Лент Р., Браун С.); конструктивістські моделі (Савікас М.) та концепція кар’єрної адаптивності. Елементи моделей кар’єрного консультування в поєднанні з розвитком ключових компетентностей LifeComp та підприємницьких компетентностей EntreComp. Концепція автономної кар’єрної мотивації, сфокусована на внутрішніх джерелах професійного вибору й здатності учня самостійно будувати та коригувати власний кар’єрний маршрут. Авторське доповнення: матриця «Теорія → ключове запитання до учня → інструмент»: для кожної з п’яти теорій — діагностичне запитання та практичний інструмент (опитувальник, карта інтересів, кар’єрна лінія).
Модуль 2. Особливості кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти
Тема 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення і кар’єрного вибору здобувачів базової та профільної середньої освіти
Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці (від 14,5 до 17 років) (провідний вид діяльності; зміна потреб і складання життєвих планів; самопроєкція на майбутнє; оцінка навчання для вибору професії тощо). Розвиток самосвідомості та ідентичності. Кар’єрний та професійний вибір як провідний напрям самовизначення в ранньому юнацькому віці. Базові фактори професійного вибору юнацтва: зовнішні (престижність професій, її змістовні та матеріальні характеристики; соціальний попит та підтримка, можливості працевлаштування, стереотипи (сімейні, членство в неформальних групах та ін.); інформованість про різні види професійних сфер діяльності; тиск (рекомендації, поради, вказівки з боку інших людей, приклади героїв кіно, літературних персонажів та ін.), індивідуальні об’єктивні обставини (стан здоров’я); внутрішні (психофізіологічні якості, здібності, інтереси, покликання, рівень домагань, самооцінка, цінності). Мрії та ідеалізовані уявлення про професії старшокласників. Вікові кризи, юнацький максималізм як бар’єри та рушійні сили професійного самовизначення і кар’єрного вибору. Гендерний аспект професійного самовизначення та формування кар’єрної мотивації. Роль батьків і соціального оточення у виборі професії. Готовність до самостійного прийняття рішень. Авторське доповнення: кейс «Мрія vs реальність»: аналіз типового професійного вибору старшокласника з розкладанням на зовнішні й внутрішні фактори; шаблон бесіди з учнем про тиск оточення.
Тема 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників
Групи мотивів вибору професії: соціальні; моральні; матеріальні; пізнавальні; естетичні; творчі; змістовні; престижні та утилітарні. Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси; прагнення до соціального визнання; наслідування авторитетів; вплив сім’ї та однолітків, зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації. Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутнє, самооцінки та впевненості у власних здібностях. Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір підлітків. Індивідуальний мотиваційний профіль та інструменти підсилення внутрішньої зацікавленості учня у свідомому професійному самовизначенні. Авторське доповнення: шаблон «Індивідуальний мотиваційний профіль учня» (10 балів між групами мотивів) та протокол бесіди для посилення автономної мотивації.
Модуль 3. Форми, методи та технології кар’єрного консультування
Тема 3.1. Форми кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти
Характеристика форм кар’єрного консультування: за кількістю учасників — індивідуальна, групова (2–5 учнів, об’єднані спільним інтересом, здібностями, нахилами тощо), колективна (учні одного класу, учні однієї паралелі, учні, що обрали один профіль тощо); за тривалістю — разові, короткотривалі (2–3 консультації), довготривалі (понад 3 консультації), систематичні (проводяться за встановленим графіком постійно), оперативні (швидко скоординовані у зв’язку з несподіваними проблемами та труднощами); за змістом — довідково-інформаційна (надання систематизованої інформації про професії, ознайомлення зі змістом, вимогами, шляхами отримання обраної професії, можливостями працевлаштування та кар’єрного зростання), діагностична (виявлення інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру та знань про вимоги професій, вибір профілю), формувальна (формування, корегування плану вибору професії та кар’єри, узгодження вибору професії з інтересами, нахилами, здібностями, рисами характеру та кар’єрними намірами); за профілем консультанта — медична (проводить лікар-профконсультант з метою виявлення відповідності стану здоров’я вимогам професії), педагогічна (проводить педагог для створення єдиного сценарію подальшого навчання для досягнення кар’єрного ідеалу), економіко-професіологічна (може проводити спеціаліст центру зайнятості або педагог для ознайомлення учнів з потребою регіону у фахівцях, вимогами вступу в заклади освіти для отримання професії), психологічна (проводить психолог або педагог для визначення психічних якостей, придатності або непридатності до обраної професії, знайомства із психограмами професій, здатності до виконання тощо); за способом організації — очна, дистанційна, змішана. Авторське доповнення: матриця «Ситуація → форма консультування»: для шести типових ситуацій у ЗЗСО підбирається форма за всіма п’ятьма критеріями.
Тема 3.2. Методи та прийоми кар’єрного консультування
Характеристика основних методів та прийомів кар’єрного консультування: інформаційно-довідкові (знайомство з професіограмами, довідковою літературою, професійна реклама та агітація тощо), освітні (екскурсії на виробництва або установи, зустрічі з фахівцями різноманітних професій, пізнавальні та освітні лекції, профорієнтаційні уроки, навчальні фільми, масмедіа, ярмарки професій та їх модифікації, воркшопи, проектна діяльність, елементи STEAM-освіти); психодіагностичні (аналіз портфоліо, бесіди-інтерв’ю закритого та відкритого типів, опитувальники професійної мотивації та здібностей, тести, спостереження, збирання опосередкованої інформації тощо); мотиваційно-підтримувальні (групи спілкування (спільноти) за обраним профілем, активне слухання, позитивні (успішні) приклади самовизначення, коучингові та наставницькі підходи тощо); практично-дійові («професійні проби» в спеціально організованому освітньому просторі; тренінги та моделювання ситуацій, ділові ігри, розвиток soft skills, таймменеджмент, завдання для розвитку фінансової грамотності та підприємництва, мозкові штурми, побудова плану дій, складання індивідуальної траєкторії кар’єрного розвитку та життєвої перспективи, розробка схем альтернативного вибору з наявних варіантів вибору професії, закладу освіти або спеціальності в конкретному закладі тощо). Вибір методів залежно від форми проведення кар’єрного консультування. Значення поєднання методів для комплексної оцінки інтересів, компетентностей і готовності до вибору професії. Авторське доповнення: банк методів за п’ятьма групами з готовими сценаріями; шаблон 30-хвилинного заняття за двома методами з різних груп.
Тема 3.3. Технології кар’єрного консультування на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти
Кар’єрне консультування на рівні базової середньої освіти (5–9 класи): орієнтація на розвиток пізнавального інтересу до світу професій, формування навичок самопізнання (інтереси, здібності, цінності), ознайомлення із широким спектром професійних сфер, початкове розуміння ринку праці та ролі освіти в кар’єрному зростанні. Підготовка до свідомого вибору фахового профілю. На рівні профільної середньої освіти (10–12 класи): акцент на поглиблене дослідження обраного профіля; формування індивідуального кар’єрного плану, опанування навичок пошуку роботи, самопрезентації та прийняття відповідальних рішень. Технології кар’єрного коучингу, менторства, індивідуальних консультацій з аналізом портфоліо досягнень, симуляції співбесід, стажування, участь у профільних конкурсах та проектах. Технологія застосування цифрових інструментів і ресурсів для кар’єрного консультування та професійної орієнтації: платформа профорієнтації та розвитку кар’єри Державної служби зайнятості (тести, описи професій, відеоекскурсії, база закладів освіти); портал «Моя професія»; державний ресурс «Дія.Освіта» (курси та освітні сертифікати), Національна онлайн-платформа Career Hub (проєкти для молоді, менторські програми, конкурси). Інтерактивні інструменти Prometheus та EdEra з курсами навичок XXI століття. Авторське доповнення: оглядова таблиця цифрових платформ: для кожного ресурсу — цільовий клас, тип завдання, приклад використання.
Тема 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти
Принципи, етапи та інструменти побудови індивідуальної освітньої траєкторії. Роль кар’єрного консультування у розробці індивідуальної освітньої траєкторії. Міждисциплінарна співпраця педагогічних працівників, психологів, соціальних педагогів у побудові траєкторії. Особливості збору та аналізу індивідуальної інформації про учня (інтереси, здібності, цінності, освітні результати, потреби ринку праці). Персоналізовані кар’єрні плани та алгоритм їх розроблення. Супровід учня у реалізації плану, моніторинг та корегування. Авторське доповнення: алгоритм із шести кроків розроблення персоналізованого кар’єрного плану та шаблон плану для заповнення на реальному учні.
Тема 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами, роботодавцями щодо професійної орієнтації та кар’єрного визначення учнів
Значення співпраці ЗЗСО з батьками у кар’єрному консультуванні. Форми співпраці з батьками (батьківські збори, індивідуальні консультації, анкетування, спільні проєкти). Методи залучення батьків до процесу професійного самовизначення учнів. Роль психологів у кар’єрному консультуванні. Партнерство ЗЗСО з громадами та місцевими органами влади. Форми взаємодії ЗЗСО з роботодавцями (екскурсії, стажування, ярмарки професій, менторські програми, проєктна діяльність). Авторське доповнення: шаблон плану взаємодії закладу з батьками, громадою та роботодавцем: формат, терміни, відповідальні, показники ефективності.
- розбудови системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування в ЗЗСО в контексті профільної середньої освіти, нормативно-правових засад та державної політики;
- упровадження в практику кар’єрного консультування сучасних моделей, методів, технологій та інструментів;
- здійснення кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти, супроводу індивідуальної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору учнів;
- виявлення освітніх, мотиваційних і кар’єрних потреб учнів з урахуванням вікових, гендерних, соціокультурних та індивідуально-психологічних особливостей на засадах безстереотипного та інклюзивного підходів;
- формування та розвитку в учнів і учениць навичок самопізнання, цілепокладання, прийняття рішень і планування власної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору як у межах освітнього процесу;
- інтегрування профорієнтаційних елементів у навчальні програми, виховну та проєктну діяльність відповідно до принципів НУШ, забезпечуючи міжпредметність та компетентнісний підхід.