ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У 5–6 КЛАСАХ: РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів природничих наук закладів загальної середньої освіти (далі — ЗЗСО), необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р, та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898.
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво «РАНОК»Інформація про розробника (розробників):
Галина Довгань — вчителька географії Харківського ліцею №5, учителька-методистка. Співавторка підручників із географії для 6–11 класів, МНП «Географія. 6–9 класи», «Географія. 10–12 класи» та «Природничі науки (інтегрований курс)». Спікерка «Методичної школи Ранок». Світлана Капіруліна — кандидатка педагогічних наук, доцентка. Викладала в Київському університеті імені Бориса Грінченка та Інституті післядипломної педагогічної освіти. Авторка підручників і посібників із географії та економіки з грифом МОН. Юлія Мандренко — співавторка модельної навчальної програми та підручника інтегрованого курсу «Природничі науки», керівниця методичної служби видавництва «Ранок», учителька біології. Лариса Романишин — заслужений вчитель України, фіналістка топ-10 Global Teacher Prize Ukraine 2024, переможець номінації «Вчитель хімії» Global Teacher Prize Ukraine 2024, переможець номінації STEM-вчитель Global Teacher Prize Ukraine 2024, фіналістка премії «Ранкові зорі» 2025, переможець номінації «Результативний учитель» премії «Ранкові зорі» 2025, начальниця відділу освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради Львівської області. Надія Осипчук — керівниця методологічно-навчального центру «БіоШкола» в ТОВ «БІОФАРМА ПЛАЗМА», асистентка кафедри мікробіології, вірусології та паразитології НМУ імені О.О. Богомольця, авторка модельної навчальної програми, підручників та навчальних посібників для інтегрованого курсу «Природничі науки» 10-11 класи, кандидатка біологічних наук. Людмила Блинчук — учителька географії Комарівського ліцею імені Антіна Могильницького Івано-Франківської області, авторка модельної навчальної програми, підручників та навчальних посібників для інтегрованого курсу «Природничі науки» 9-11 класи. Валерія Волик — методистка з географії видавництва «Ранок», вчителька географії. Лідія Мартинець — методистка з хімії та біології видавництва «Ранок». Вікторія Візантій — методистка природничої галузі видавництва «Ранок», вчителька з біології вищої кваліфікаційної категорії, тренерка НУШ.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- практичний курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
МОДУЛЬ 1. Методологічні засади навчання природничих наук в НУШ
Тема 1.1. Концептуальні підходи НУШ: від знаннєвої парадигми до формування життєвих навичок
Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства. Роль природничої освітньої галузі у формуванні природничо-наукової компетентності та цілісного уявлення про природу. Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Структура природничої освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (постанова КМУ № 898): очікувані (обов’язкові) результати навчання для 5–6 класів та їх відображення в модельних навчальних програмах інтегрованих курсів і Типовій освітній програмі.
Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання природничих наук
Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, середовищний та STEM-орієнтований підходи: сутність, основні характеристики та можливості реалізації у навчанні природничих наук. Формування ключових і предметної (природничо-наукової) компетентностей. Організація практичної, дослідницької та проєктної діяльності учнівства: спостереження, досліди, навчальний експеримент. Створення освітнього середовища для навчання природничих наук. Взаємозв’язок і взаємодоповнюваність підходів. Принципи діяльнісного підходу та інструменти його реалізації в навчанні природничих наук.
МОДУЛЬ 2. Технології активного навчання, оцінювання навчальних досягнень учнів та цифрові інновації на уроках природничих наук
Тема 2.1. Інноваційні технології активного навчання природничих наук в 5–6 класах
Проблемне навчання: сутність, механізм реалізації, створення проблемних ситуацій, методи стимулювання пізнавальної активності. Проєктне навчання: сутність, переваги, етапи реалізації навчального проєкту. Спільні та відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи організації групової роботи, стратегії кооперації, умови ефективного перебігу кооперативного навчання, формування навичок співпраці та колективної відповідальності. Оцінювання результатів групової діяльності (матриця оцінювання).
Тема 2.2. Глибинне навчання та критичне мислення: стратегії активізації пізнавальної діяльності учнів
Поверхневе та глибинне навчання: ознаки, прояви на уроках природничих наук. Розвиток критичного, природничо-наукового мислення та когнітивної гнучкості учнівства на уроках природничих наук. Організація
навчальних завдань, що передбачають аналіз, порівняння, узагальнення, висування гіпотез і формулювання висновків. Практична спрямованість навчання. Включення учнівства в активну навчальну діяльність.
Тема 2.3. Стратегії конструювання завдань та критеріального оцінювання в 5–6 класах
Компетентнісно орієнтовані завдання: сутність, структура, методичні підходи до розроблення. Створення навчальних ситуацій для розв’язання практичних проблем засобами природничих наук. Формувальне оцінювання: принципи, інструменти, методи самооцінювання та взаємооцінювання. Організація рефлексії навчальної діяльності та аналіз результатів навчання. Моніторинг навчальних досягнень учнів 5–6 класів: система та загальні критерії оцінювання результатів навчання (наказ МОН від 04.05.2026 № 722), Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів (наказ МОН від 14.08.2026 № 1427), методичний путівник з оцінювання в природничій освітній галузі.
Тема 2.4. Методичні аспекти використання цифрових інновацій у навчанні природничих наук у 5–6 класах
Штучний інтелект (ШІ) та аналіз даних: інструменти для персоналізації навчання та автоматизації рутинних завдань. Генеративний ШІ та основи промпт-інжинірингу для вчителя; вікові обмеження сервісів і безпечні форми залучення учнів 5–6 класів (лише під керівництвом учителя). Віртуальні лабораторії та комп’ютерні симуляції природних явищ і процесів. Технології доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності. Цифрові датчики та мобільні застосунки для спостережень і вимірювань у навчальних дослідженнях. Кібербезпека, медіаграмотність та академічна доброчесність як основа безпечного цифрового середовища: захист даних, розпізнавання маніпуляцій і псевдонаукової інформації та етика цифрової взаємодії. Добір цифрових інновацій для 5–6 класів здійснюється з орієнтацією на очікувані результати природничої освітньої галузі та вікові особливості учнів.
Знання й розуміння:
● сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та особливостей їх реалізації у навчанні природничих наук;
● спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання та можливостей їх застосування на уроках природничих наук;
● умов ефективного перебігу кооперативного навчання під час організації роботи учнівства на уроках природничих наук;
● методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності в процесі виконання навчальних завдань з природничих наук;
● сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні природничих наук та інструментів його реалізації; ● ознак поверхневого й глибинного навчання та їх прояву під час вивчення природничих наук;
● стратегій розвитку критичного, природничо-наукового мислення та когнітивної гнучкості учнівства засобами природничих наук;
● особливостей конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з природничих наук;
● нормативних засад природничої освітньої галузі в 5–6 класах (Державний стандарт, модельні та Типова освітня програми, система оцінювання);
● можливостей, обмежень і ризиків цифрових інновацій (ШІ, AR/VR, віртуальні лабораторії, цифрові датчики) та правил безпечного їх використання з учнями 5–6 класів.
Уміння:
● організовувати освітній процес з природничих наук на засадах сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
● реалізовувати принципи діяльнісного підходу під час навчання природничих наук, застосовувати відповідні методи та інструменти;
● реалізовувати сучасні підходи до навчання природничих наук в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання;
● аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання з природничих наук;
● моделювати фрагменти уроків природничих наук за сценаріями проблемного, проєктного та кооперативного навчання;
● планувати та організовувати навчальні проєкти й дослідження (спостереження, досліди) з природничих наук;
● добирати ефективні методи формування колективної відповідальності учнівства під час групових досліджень і спостережень;
● розробляти завдання для розвитку критичного, природничо-наукового мислення та когнітивної гнучкості учнівства;
● розрізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання в освітньому процесі з природничих наук;
● створювати рефлексивне освітнє середовище під час навчання природничих наук;
● співвідносити очікувані результати навчання природничої освітньої галузі з навчальними завданнями та критеріями оцінювання;
● розробляти інструменти формувального оцінювання та організовувати рефлексію навчальної діяльності учнівства;
● добирати та безпечно застосовувати цифрові інновації (ШІ, AR/VR, віртуальні лабораторії, цифрові датчики) у навчанні природничих наук з урахуванням вікових обмежень.
Диспозиції (цінності, ставлення):
● готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в процесі викладання природничих наук;
● усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку, мобільності та гнучкості в умовах цифровізації освіти;
● прагнення до організації навчання природничих наук як діяльнісного, практично спрямованого процесу;
● орієнтація на розвиток особистості учня / учениці та формування ключових і предметних компетентностей;
● здатність планувати освітній процес з природничих наук відповідно до ідей Концепції Нової української школи.
Реалізація програми підвищення кваліфікації здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного,
середовищного та STEM-орієнтованого підходів з урахуванням специфіки навчання природничих наук. Освітній процес організовується з поєднанням лекційних, практичних та самостійних видів діяльності слухачів / слухачок і спрямований на формування здатності застосовувати набуті знання в професійній діяльності. Значна увага приділяється практичній спрямованості навчання, зокрема проєктуванню фрагментів уроків природничих наук, розробленню компетентнісно орієнтованих завдань, моделюванню навчальних ситуацій, плануванню навчальних досліджень та використанню цифрових інструментів. Програма реалізується в дистанційній формі: лекційний матеріал подається у форматі відеолекцій та інтерактивних матеріалів в асинхронному режимі, практичні завдання виконуються слухачами самостійно з можливістю тьюторського супроводу за запитом.