ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У 5–6 КЛАСАХ: РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ НУШ

МОДУЛЬ 1. Методологічні засади навчання історії в НУШ

Тема 1.1. Концептуальні підходи НУШ: від знаннєвої парадигми до формування життєвих навичок

Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства. Роль громадянської та історичної освітньої галузі у формуванні громадянської та історичної компетентності, історичного мислення й національної ідентичності учнівства.  Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Структура громадянської та історичної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (постанова КМУ № 898): очікувані (обов’язкові) результати навчання для 5–6 класів та їх відображення в модельних навчальних програмах і Типовій освітній програмі.

 Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання історії

Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований та інтегративний підходи: сутність, основні характеристики та можливості реалізації у навчанні історії в 5–6 класах. Формування ключових компетентностей і компетентностей у галузі суспільствознавства, розвиток історичного мислення, розуміння історичного часу й простору. Організація практичної, дослідницької та проєктної діяльності учнів та учениць, робота з історичними джерелами, картами, ілюстраціями та іншими історичними матеріалами. Використання міжпредметних зв’язків і цифрових освітніх ресурсів. Взаємозв’язок і взаємодоповнюваність сучасних підходів до навчання історії. Принципи діяльнісного підходу та інструменти його реалізації в освітньому процесі з урахуванням вікових особливостей учнів та учениць 5–6 класів.

МОДУЛЬ 2. Технології активного навчання, оцінювання навчальних досягнень учнів та цифрові інновації на уроках історії

Тема 2.1. Інноваційні технології активного навчання історії в 5–6 класах

Проблемне навчання: сутність, механізм реалізації, створення проблемних ситуацій, методи стимулювання пізнавальної активності. Проєктне навчання: сутність, переваги, етапи реалізації навчального проєкту. Спільні та відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи організації групової роботи, стратегії кооперації, умови ефективного перебігу кооперативного навчання, формування навичок співпраці та колективної відповідальності. Оцінювання результатів групової діяльності (матриця оцінювання).

 Тема 2.2. Глибинне навчання та критичне мислення: стратегії активізації пізнавальної діяльності учнів

Поверхневе та глибинне навчання: ознаки, прояви на уроках історії. Розвиток критичного, системного й історичного мислення, історичної емпатії та когнітивної гнучкості учнівства на уроках історії. Організація навчальних завдань, що передбачають аналіз, порівняння, узагальнення. Практична спрямованість навчання. Включення учнівства в активну навчальну діяльність.

 Тема 2.3. Стратегії конструювання завдань та критеріального оцінювання в 5–6 класах

Компетентнісно орієнтовані завдання: сутність, структура, методичні підходи до розроблення. Формувальне оцінювання: принципи, інструменти, методи самооцінювання та взаємооцінювання. Організація рефлексії навчальної діяльності та аналіз результатів навчання. Моніторинг навчальних досягнень учнів 5–6 класів: система та загальні критерії оцінювання результатів навчання (наказ МОН від 04.05.2026 № 722), Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів (наказ МОН від 14.08.2026 № 1427), методичний путівник з оцінювання в громадянської та історичної освітньої  галузі.

 Тема 2.4. Методичні аспекти викладання історії з використанням штучного інтелекту та інтерактивних цифрових ресурсів у 5–6 класах

Методичні особливості використання штучного інтелекту та інтерактивних цифрових ресурсів у навчанні історії. Можливості ШІ для підготовки до уроків, розроблення навчальних завдань, добору історичних джерел, ілюстрацій та створення навчальних матеріалів. Використання інтерактивних карт, віртуальних екскурсій, цифрових реконструкцій та освітніх платформ для вивчення історичного минулого. Критерії добору цифрових інструментів відповідно до мети уроку й очікуваних результатів навчання. Перевірка достовірності історичної інформації, створеної за допомогою ШІ, розвиток критичного мислення та медіаграмотності учнів та учениць. Дотримання принципів академічної доброчесності, захисту персональних даних і безпечного використання цифрових ресурсів з урахуванням вікових особливостей учнів та учениць 5–6 класів.

Знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та особливостей їх реалізації у навчанні історії;
• спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання та можливостей їх застосування на уроках історії для дослідження минулого;
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання під час організації роботи учнівства на уроках історії;
• методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності в процесі виконання навчальних завдань з історії;
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні історії як засобу формування історичної свідомості та інструментів його реалізації;
• ознак поверхневого і глибинного навчання та їх прояву під час аналізу суперечливих історичних подій та процесів;
• стратегій розвитку критичного, системного мислення та історичної емпатії учнівства засобами громадянської та історичної освітньої галузі;
• особливостей конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з історії.
• нормативних засад громадянської та історичної освітньої галузі в 5–6 класах (Державний стандарт, модельні та Типова освітня програми, система оцінювання);

Уміння:

• організовувати освітній процес з історії на засадах сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• реалізовувати принципи діяльнісного підходу під час навчання історії, застосовувати відповідні методи та інструменти;
• реалізовувати сучасні підходи до навчання історії в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання;
• реалізовувати принципи діяльнісного підходу під час навчання історії, застосовувати методи критичного аналізу джерел, історичної реконструкції та картографічної роботи;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання з історії;
• планувати та організовувати навчальні проєкти з історії;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності учнівства під час групової роботи над історичними кейсами;
• розробляти завдання для розвитку критичного, системного мислення, історичної емпатії та когнітивної гнучкості учнівства;
• розрізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання в освітньому процесі з історії;
• створювати рефлексивне освітнє середовище під час навчання історії, спонукаючи учнівство до осмислення власного ставлення до минулого та сьогодення.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в процесі викладання історії;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку, мобільності та гнучкості в умовах цифровізації історичної освіти та появи нових джерельних баз;
• прагнення до організації навчання історії як діяльнісного, практично спрямованого процесу, де учень/учениця виступає в ролі дослідника/дослідниці минулого;
• орієнтація на розвиток особистості учня / учениці та формування ключових і предметної компетентностей;
• здатність планувати освітній процес з історії відповідно до ідей Концепції Нової української школи.

Реалізація програми підвищення кваліфікації здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного, аксіологічного та культурологічного підходів з урахуванням специфіки навчання історії.

Освітній процес організовується з поєднанням лекційних, практичних та самостійних видів діяльності слухачів / слухачок і спрямований на формування здатності застосовувати набуті знання в професійній діяльності. Значна увага приділяється практичній спрямованості навчання, зокрема проєктуванню фрагментів уроків історії, розробленню компетентнісно орієнтованих завдань, добору й використанню історичних джерел, картографічних і візуальних матеріалів, формуванню уявлень про історичний час і простір, а також застосуванню сучасних методів навчання та оцінювання навчальних досягнень. Окрема увага приділяється використанню цифрових освітніх ресурсів та інтерактивних інструментів для організації пізнавальної діяльності, розвитку критичного мислення й залучення учнівства до активного вивчення історії.

Програма реалізується в дистанційній формі: лекційний матеріал подається у форматі відеолекцій та інтерактивних матеріалів в асинхронному режимі, практичні завдання виконуються слухачами самостійно з можливістю тьюторського супроводу за запитом.